Рішення № 53832203, 23.11.2015, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/9803/15-ц

пр. № 2/759/4477/15

23 листопада 2015 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:головуючого судді -Величко Т.О., при секретарі -Самайді А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_3. як законний представник ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, у якому просить суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яке залишилось після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері ОСОБА_5 посилаючись на те. що після смерті його матері залишилося спадкове майно, яке складається із 1/9 частини квартири за адресою АДРЕСА_1.

Позивач зазначав , що спадкодавець не склала заповіт, а тому він вважав, що не має за законом здійснювати ніяких додаткових дій для прийняття спадщини. Позивач вказував, що внаслідок збігу обставин протягом шестимісячного строкуЮ який встановлений для прийняття спадщини у нього хворів син, який з дитинства є інвалідом, тяжко хворіла і в березні 2006 року померла мати дружини ОСОБА_6, яка проживала у Російській Федерації, яка хворіла на онкозахворювання та потребувала постійного догляду останні місяці свого життя. Також вказував, що 3 квітні 2006 року до липня 2006 року батько його дружини хворів, який також проживав у Російській Федерації,а тому пропустив встановлений законодавством строк звернення до державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Позивач зазначав, після смерті його матері за адресою АДРЕСА_1, де проживав його батько ОСОБА_7, який там проживав до кінця листопада 2014 року він безперешкодно користувався спадщиною, після смерті матері на підставі правовстановлюючого документу. Позивач вказував, що у зв»язку із хворобою батька він не займався питаними оформлення спадкового майна після смерті матері та вважав, що зможе оформити спадщину після смерті батька одночасно. Позивач вказував, що в березні 2015 року звернулася до Першої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, після смерті своєї матері 16.03.2015 року, але постановою державного нотаріуса від 16.03.2015 року йому було відмовлено у зв»язку із пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини,а тому позивач просить суд позов задовольнити та встановити додатковий строк для прийняття спадщини.

У судовому засіданні позивач підтримав позов та просив його задовольнити, підтвердивши суду обставини викладені у позовній заяві.

Відповідач - у судове засідання не з»явився надіслав письмові пояснення на позов (а.с.68-70) просив у вирішити спір згідно норм чинного законодавства України.

Третя особа: ОСОБА_8, як законний представник ОСОБА_4 просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що випадково із інформації веб-сайту Шевченківського районного суду м. Києва стало відомо про наявність вказаного позову в суді та вступив у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, в інтересах своєї доньки ОСОБА_4

Вказував, що до смерті ОСОБА_5, співвласниками квартири АДРЕСА_1 крім неї, в рівних частках були ОСОБА_7 ( чоловік спадкодавця) та ОСОБА_10 ( донька спадкодавця), яка була матір»ю ОСОБА_4, кожному по 1/3 частині квартири. Після смерті ОСОБА_5, яка за життя не склала заповіт на 1/3 частину спірної квартири, у порядку ст. 1268 ЦК України спадщину прийняли ОСОБА_7 та ОСОБА_10, як спадкоємці, яки постійно проживали із спадкодавцем на день відкриття спадщини. Вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_10, а ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_7, в першій Київській державній нотаріальній конторі відкриті спадкові справи. Вказував, що неповнолітня ( на час подання позову) ОСОБА_4, є єдиним спадкоємцем після смерті своєї матері згідно складеного заповіту на 1/3 частину квартири, а також прийнятої та не оформленої після смерті ОСОБА_5. Вказував, що були позбавлені отримати Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належну частину квартири після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_10, а ІНФОРМАЦІЯ_3 - ОСОБА_11, оскільки позивач звернувся до нотаріальної контори із заявою про призупинення видачі Свідоцтва у зв»язку із зверненням до суду. Вказував, що позивач ОСОБА_1 після смерті своєї матері у 2005 році до спадкоємців, які прийняли спадщину (ОСОБА_11,ОСОБА_10) не звертався до їх смерті (2014року), також із вказаною пропозицією не звертався до ОСОБА_4 Також вважає, що позивачем навмисно вказано відповідачем Київську міську Раду, при цьому знаючи про наявність неповнолітньої спадкоємиці ОСОБА_4 Також вважає, що позивач не надав належних та допустимих доказів щодо пропуску строку для прийняття спадщини більш як на дев»ять років, що визначено для застосування судами у абз.6.п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 та рекомендаційних листах ВССУ.( а.с.34-39).

Суд заслухавши пояснення позивача, представника третьої особи дослідивши матеріали справи вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, що підтверджено Свідоцтвом про її смерть ( а.с.8).

Судом встановлено, що згідно Постанови державного нотаріуса від 16.03.2015 року позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме у видачі Свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/9 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 у зв»язку із пропуском звернення із заявою про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що спадкоємцем за заповітом після смерті - ОСОБА_10, яка прийняла спадщину після смерті своєї матері ОСОБА_5 є ОСОБА_4, що не спростовано наданими судом доказами.

Судом встановлено, що позивач з часу смерті своєї матері ОСОБА_5,2005 року не звертався до спадкоємців ОСОБА_10 ,ОСОБА_11, за їх життя та до часу смерті до листопада 2014 року у порядку ст. 1272 ЦК України для надання згоди, для подання заяви про прийняття спадщини, як такий, що пропустив встановлений законом строк для прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах спадкування» вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов»язані з об»активними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця вчинення цих дій

Судом встановлено, що позивач подав до суду докази про стан здоров»я своєї тещі та копію свідоцтва про смерть ( а.с.11) ОСОБА_6, яка проживала та померла на території Російської Федерації, 24.03.2006 року, та за якою він доглядав, але не подав належних та допустимих доказів у порядку ст. 57-60 ЦПК України, що саме він один здійснював догляд за тещею і при наявності дружини позивача, не надав докази про перетинання кордону Російської Федерації у 2006 році, не надав суду докази про звільнення від роботи у 2006 році або надання відпустки, у зв»язку із доглядом за особою хворою або похилого віку, не просив суд витребувати такі докази. Подані до суду докази, щодо стану здоров»я ОСОБА_12 (а.с.19-26), якому з 01.04.2014 року встановлено третю групу інвалідності також не є належним доказом про поважні причини пропуску строку для звернення до нотаріальної контори із завою про прийняття спадщини, оскільки ОСОБА_12 має третю групу інвалідності та не потребує згідно висновку МСЕК постійного цілодобового догляду за ним та супроводження, а тому вказані позивачем причини не були об»єктивними, непереборними, істотними труднощами для вчинення цих дій щодо прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини та протягом дев»яти років для звернення до спадкоємців за їх згодою щодо подання ним вказаної заяви.

Аналогічна позиція викладена у листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року №24-753/0/4-13.

На підставі зазначеного аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, та надані сторонами у справі та третьою особою доказами, поясненнями по справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об»єктивному та безпосередньому досліджені наявних у справі доказів, приходить до висновку що у задоволенні позову необхідно відмовити, керуючись ст. 3,10, 11, 57-60, 212-218, 294 ЦПК України, ст.1272 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Київської міської ради, третя особа: ОСОБА_3 як законний представник ОСОБА_4 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, у разі відсутності осіб у судовому засіданні, протягом десяти днів з часу отримання копії рішення суду.

Суддя: Т.О. Величко