Ухвала суду № 53832049, 26.11.2015, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2773/15Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : на ухвалу ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2015 року по справі за позовом прокуратури Черкаської області до Свидівоцької сільської ради, ОСОБА_6, Реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Державне підприємство «Черкаське лісове господарство», про визнання рішення незаконним, визнання недійсними договорів, скасування рішень , -

в с т а н о в и л а :

У вересня 2015 року прокуратура Черкаської області звернулася до суду з позовом до Свидівоцької сільської ради, ОСОБА_6, Реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Державне підприємство «Черкаське лісове господарство», про визнання рішення незаконним, визнання недійсними договорів, скасування рішень.

Свої позовні вимоги прокуратура Черкаської області обґрунтовувала тим, що рішенням Свидівоцької сільської ради від 18 листопада 2011 р. № 13-7 ОСОБА_6 було надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8368 га, розташованої в межах с. Сокирна Черкаського району по вул. Придніпровській, 39, під розміщення пляжу та існуючої бази відпочинку «Рассвет» у зв'язку із набуттям права власності на будівлі та споруди.

Рішенням Свидівоцької сільської ради від 14 березня 2014 р. № 37-23 затверджено технічну документацію із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 1,5580 га. Вказаним рішенням ОСОБА_6 надано, в довгострокову оренду на 49 років земельні ділянки загальною площею 1,5580 га. Земельні ділянки віднесено до категорії земель лісогосподарського призначення.

13 травня 2014 р. між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_6 було укладено договори оренди зазначених ділянок.

13 травня 2014 р. на підставі рішень № 13006625, № 12988823, № 12998694, № 13007041, № 13003224, № 13006019 державним реєстратором реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції до Державного реєстру прав на нерухоме майно внесено записи про реєстрацію права оренди на спірні земельні ділянки за ОСОБА_6

Позивач зазначає, що рішення Свидівоцької сільської ради від 14 березня 2014 р. № 37-23 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню судом, оскільки прийняте з порушеннями вимог земельного законодавства в частині перевищення сільрадою повноважень щодо розпорядження земельними лісовими ділянками; надання в оренду земельної ділянки лісогосподарського призначення, користування якою не може здійснюватись на умовах оренди; відсутності погодження постійного користувача на вилучення зазначеної ділянки; затвердження документації із землеустрою, на підставі якої не може бути здійснено формування та відведення ділянки в оренду.

Тому позивач просив суд:

- визнати незаконним та скасувати рішення Свидівоцької сільської ради від 14 березня 2014 р. № 37-23 «Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки в довгострокову оренду гр. ОСОБА_6 під розміщення існуючої бази відпочинку «Рассвет»;

- визнати недійсними договори оренди земельних ділянок, загальною площею 1,5580 га, що розташовані в межах с. Сокирна Черкаського району по вул. Придніпровській, 39, від 13 травня 2014 р., укладені між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_6, скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки за територіальною громадою Свидівоцької сільської ради, прийнятих державним реєстратором реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції 13 травня 2014 р. та рішення про державну реєстрацію права оренди на земельні ділянки за ОСОБА_6, зареєстрованих у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, загальною площею 1,5580 га, що розташовані в межах с. Сокирна Черкаського району по вул. Придніпровській, 39, за територіальною громадою Свидівоцької сільської ради та за ОСОБА_6, що були прийнятті державним реєстраторам реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції;

- судові витрати покласти на відповідачів.

Ухвалою судді Черкаського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2015 року відкрито провадження у зазначеній цивільній справі та призначено її до судового розгляду.

Не погоджуючись з ухвалою судді про відкриття провадження у справі, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить про скасування ухвали, посилаючись на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки небуло дотримано правил підсудності.

Також апелянт вважає, що даний спір є не приватно-правовим, а публічно-правовим,оскільки позивачем піддається сумніву і не визнається наявність у Свидівоцької сільської ради владних управлінських, адміністративних функцій по виданню нормативних та інших актів у формі рішень по врегулюванню земельних відносин, як це передбачено п.43 ч.1 ст.26 та ст.59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст.12 ЗК України.

Тому ОСОБА_6 просив ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2015 року про відкриття провадження у справі та призначення до судового розгляду даної цивільної справи скасувати та постановити нову ухвалу, якою відмовити заступнику прокурора черкаської області у відкритті провадження.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до відхилення, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про підсудність справи, необхідно виходити з правил глави 1 розділу III та відповідних норм інших глав ЦПК, що визначають підсудність справ позовного, окремого та наказного провадження в цивільному судочинстві.

Правила підсудності цивільних справ визначені ст. ст. 107-117 ЦПК України.

Відповідно до ст. 107 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами (підсудність справ, що підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства).

Статтею 109 ЦК України визначено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування.

Позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням.

Відповідно до ст.113 ЦПК України Позови до кількох відповідачів, які проживають або знаходяться в різних місцях, пред'являються за місцем проживання або місцезнаходженням одного з відповідачів за вибором позивача.

А за правилами ст.114 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.

З матеріалів справи вбачається, що позов поданий до відповідачів: фізичної особи ОСОБА_6 та юридичних осіб Свидівоцької сільської ради і Реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції . З яких, Свидівоцька сільська рада розташована на території Черкаського району, а предметом спору є рішення органу місцевого самоврядування повязані з передачею у користування ( оренду) нерухомого майна земельних ділянок.

Тому, за встановлених обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про відкриття провадження, не порушив правила щодо підсудності, оскільки місцезнаходженням спірних земельних ділянок та одного з відповідачів є Черкаський район, Черкаської області.

В ч. 1 ст. 16 ЦК, ст. 3 ЦПК міститься юридична норма, за якою кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. У випадках, встановлених законом, згідно ч. 2 ст. 3 ЦПК, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших.

Підсудність - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення цивільних справ, які належать до їх юрисдикції.

На відміну від підвідомчості (цивільної юрисдикції), яка розмежовує компетенцію між державними органами і громадськими організаціями щодо вирішення цивільних справ, підсудність розмежовує компетенцію в тій же сфері (щодо вирішення цивільних справ), але між різними судами. Тому підсудністю називають ще коло цивільних справ, вирішення яких віднесено до компетенції певного суду.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в загальному (цивільному) суді, до підсудності якого вона віднесена ЦПК України. Отже, можна зробити висновок, що правила підсудності у своїй сукупності складають алгоритм визначення компетентного суду для розгляду і вирішення конкретної цивільної справи.

Однак, апелянт, оскаржуючи ухвалу суду першої інстанції в частині дотримання правил підсудності також вказує на допущення судом порушення правил підвідомчості цивільних справ.

Хоча п.5 ч.1 ст.293 ЦПК України, на який посилається ОСОБА_6, передбачає можливість оскарження в апеляційному порядку окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції тільки щодо відкриття провадження у справі з недотриманням правил підсудності.

Питання ж щодо дотримання судом правил підвідомчості вирішується безпосередньо судом першої інстанції в порядку , що передбачений ст.122 ЦПК України при відкритті провадження, або, якщо провадження було відкрите, в ході розгляду цивільної справи у відповідності до вимог, що передбачені ст.168, п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України. А не апеляційним судом при вирішенні питання щодо дотримання правил підсудності.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Отже, оскільки доводи апеляційної скарги щодо порушення правил підсудності, висновків суду першої інстанції не спростовують, а при відкритті провадження судом першої інстанції не було порушено правил підсудності й ухвала Черкаського районного суду Черкаської області про відкриття провадження у справі від 30 вересня 2015 року була постановлена з дотриманням норм процесуального права , то , за встановлених обставин, підстав для скасування ухвали суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2015 року відхилити.

Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 30 вересня 2015 року по справі за позовом прокуратури Черкаської області до Свидівоцької сільської ради, ОСОБА_6, Реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет позову Державне підприємство «Черкаське лісове господарство», про визнання рішення незаконним, визнання недійсними договорів, скасування рішень залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий :

Судді :