Вирок № 53824317, 07.12.2010, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 1-202/10

Провадження № -

ВИРОК

Іменем України

07 грудня 2010 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області

в складі : головуючого судді Василенка Р.О.

секретарі Бех І.О.

з участю прокурора Дубцова Д.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коростишів кримінальн} справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина

України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, професійно-технічною освітою, одружений, працює головою СФГ «Мрія» с. Мінійки Коростишівського район}, раніш не судимий.

у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст. 172 КК України ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, відповідно до статуту селянського фермерського господарства «Мрія» с. Мінійки Коростишівського району, який зареєстрований Коростишівською районною державною адміністрацією 28 січня 1998 року за № 346, являється головою та засновником вказаного господарства та зобов'язаний виконувати достовірно відомі йому організаційно - розпорядчі та адміністративно -господарські функції керівника.

28 січня 1998 року згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи селянське фермерське господарство «Мрія» с. Мінійки Коростишівського району було зареєстровано як юридична особа та йому присвоєно ідентифікаційний номер 25305077.

Відповідно до довідки № 20-845 «Про включення до Єдиного державного реєстр) підприємств та організацій від 21.03.2001 року керівником селянського фермерського господарства «Мрія» с. Мінійки Коростишівського району є ОСОБА_2 піп Васильович.

Селянське фермерське господарство «Мрія» с. Мінійки Коростишівського району має виробничи потужності по обробленню та виготовленню виробів з деревини, а також природного каменю, розташовані с. Мінійки, які в порушення вимог ст. ст. 13 та 21 Закону України «Про охорону праці» не прийняті в експлуатацію державною приймальною комісією.

З метою забезпечення здійснення підприємницької діяльності ОСОБА_1 протягом липня-жовтня 2010 року за місцем роботи в с. Мінійки використовував найману працю працівників ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

При цьому, ОСОБА_1 достовірно знаючи про те, що відповідно до вимог ст.ст. 24, 24-1 Кодексу законів про працю України при використанні найманої праці він зобов»язаний укласти трудові договори з найманими працівниками у тижневий строк з моменту фактичного допуску працівника до роботи, із вказаними працівниками, а саме ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 трудові договори не уклав, записи в трудових книжках не здійснив, чим умисно грубо порушив вимоги ст.ст. 24. 24-1 Кодексу законів про працю України.

В порушення вимог ст.ст. 57,66 КЗпП України на селянському фермерському господарстві «Мрія» час початку і закінчення перерви для відпочинку і харчування правилами трудового розпорядку та графіками змінності не було передбачено.

Внаслідок грубого порушення вимог ст.ст.24,24-1, 50, 57. 66. 153-155. 232 Кодексу

законів про працю України, дії ОСОБА_1 потягли за собою гр\бе порушення трудових та конституційних прав ОСОБА_3. ОСОБА_4. ОСОБА_5. ОСОБА_6 на користування визначеними законом пільгами при використанні праці громадян в гат>зі оплати праці, охорони праці, робочого часу, в тому числі права на працю шляхом укладення трудового договору, права на зарахування відпрацьованого часу до страхового стажу, який надає право матеріального забезпечення в старості, а також > випад*} хвороби, повної чи часткової втрати працездатності та безробіття, права на звернення ло суду для розгляду трудових спорів.

В судовому засіданні підсудний свою вину в інкримінованому йом\ злочині визнав повністю, з обставинами вчиненого злочину погодився, розкаявся. суд} показав, що дісно використовував працю найманих працівників без укладення трудового договор}, оскільки хотів їх перевірити, на даний час всі трудові договори укладені, в скосном} розкаюється, просить суворо не карати.

Суд на підставі ст.299 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів і допит свідків ) стосовно таких обставин справи, які ніким не оспорюються. Прокурор, підсудний, не заперечили проти цього, підсудний правильно розуміє ці обставини. \ с\л> немає підстав для сумнівів у добровільності та істинності його позиції. підс\дном} роз'яснено, що в такому випадку він позбавляється права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку.

Крім цього, вина підсудного підтверджується наступними доказами по справі:

¦Письмовими заявами ОСОБА_4. ОСОБА_6. ОСОБА_5, ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за грубе порушення тр}дових прав.

¦Статутними документами СФГ «Мрія» с. Мінійки» Коростишівського район}.

¦Актом перевірки від 26.10.2010 року територіальної інспекції праці, згідно якого вив.тені порушення вимог ст.ст. 2,3,10,11,24,24-1, 29, 79, 94, 115 КЗпП України в СФГ Мрія-.

¦ Приписом від 26.10.2010 року територіальної інспекції праці, згідно якого ОСОБА_1 зобо»язано усунути виявлені порушення трудового законодавства.

Аналізуючи всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності с}д приходить до висновку про повну доведеність вини підсудного і його умисні дії. які виразились } грубому порушенні законодавства про працю, а саме ст.ст. 24. 24-1. 50. 57. 66. 153-1."ч5. 232 Кодексу законів про працю України, кваліфікує за ч.І ст. 172 КК України:

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочин}, шо відноситься до злочинів невеликої тяжкості, особу підсудного, який за місцем роботи та проживання характеризується позитивно, одружений, раніше не судимий, обставини, шо пом'якшують чи обтяжують покарання. Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного є шире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної судом не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, виходячи з принципу того, що покарання має бути необхідне й достатнє для виправлення та попередження нових злочинів і виходячи з принципу гуманізму, суд приходить до висновку про необхідність призначення покарання у виді штрафу.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_1 у вчинені злочин}, передбаченого ч.І ст. 172 КК України і призначити йому покарання за цей злочин \ вил; штрафу в розмірі 850грнивень.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу залишити } вигляді підписки про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя Р.О.Василенко