Вирок № 53824307, 06.11.2015, Лугинський районний суд Житомирської області

Лугинський районний суд Житомирської області

Справа № 281/642/15-к

Провадження по справі № 1-кп/281/57/15

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2015 рокусмт. Лугини

Лугинський районний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді Бичківської К.Г.

при секретарі Стужук Н.М.

з участю прокурора Шуби Т.П.

обвинуваченого ОСОБА_1

потерпілого ОСОБА_2

представника потерпілого ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в смт. Лугини обвинувальний акт та угоду про примирення від 26 жовтня 2015 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний державний реєстр досудових розслідувань № 12015060200000075 від 13.04.2015, по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, не працюючого, не військовозобовязаного, не депутата, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, не судимого, -

у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_1 порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості при слідуючих обставинах.

Так, 13 квітня 2015 року близько 23 години обвинувачений ОСОБА_1 керував технічно справним автомобілем НОМЕР_1, рухався зі швидкістю 139 км/год. на 187 км автодороги сполученням Київ Ковель в напрямку м. Олевськ, проїзна частина якої була сухою. Неподалік с. Путиловичі Лугинського району Житомирської області ОСОБА_1, в порушення вимог п.п. 12.1, 12.6г Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів № 130 від 10.10.2001 року, згідно яких під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, дозволяється рух із швидкістю: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком «Автомагістраль» не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах не більше 90 км/ год., проявив неуважність та здійснив зїзд в кювет.

В результаті дорожньо транспортної пригоди пасажиру автомобіля неповнолітній ОСОБА_2 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: тупої травми тіла, садна нижньої третини лівого передпліччя, закритого внутрішньо суглобового перелому дистального епіфізу лівої променевої кістки з неповним вивихом лівої кисті; закритого компресійного перелому тіла 5 грудного хребця, забій грудної клітки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості по критерію тривалого розладу здоровя та при відсутності ознак небезпеки для життя.

Скоєне обвинуваченим ОСОБА_1 кримінальне правопорушення суд кваліфікує за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілій ОСОБА_2 тілесні ушкодження середньої тяжкості.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винуватість свою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, визнав повністю.

До суду подано угоду про примирення у кримінальному провадженні № 12015060200000075 від 13.04.2015, між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

Відповідно до умов вищезазначеної угоди від 26 жовтня 2015 року, потерпіла ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12015060200000075 за спільною ініціативою та обопільною згодою, у відповідності до ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, уклали дану угоду про примирення, в якій виклали формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 286 КК України, яка ніким не оспорюється, зазначили істотні обставини для даного кримінального провадження, та узгодили призначення покарання обвинуваченому за ч. 1 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 90 неоподаткованих мінімумів доходів громадн, що становить 1530 (одна тисяча пятсот тридцять) грн., без позбавлення права керувати транспортними засобами.

У даній угоді зазначені роз'яснення потерпілій і її законному представнику та обвинуваченому наслідки укладення та затвердження угоди, а також наслідки її невиконання.

Перевіривши угоду про примирення на її відповідність вимогам чинного КПК України, суд прийшов до висновку, що зазначена угода у повному обсязі відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки вона містить всі необхідні реквізити, визначені статтею 471 КПК України, зокрема, найменування сторін, формулювання обвинувачення та його правову кваліфікацію із зазначенням частини статті закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, узгоджене покарання та згода сторін на призначення покарання, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди, дата її укладення та підписи сторін.

У судовому засіданні обвинувачений і потерпіла та її законний представник ОСОБА_3 підтвердили суду, що угода про примирення між ними укладена добровільно, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Прокурор у судовому засіданні не заперечувала проти затвердження угоди про примирення.

Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.

Відповідно п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом у судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч. 1 ст. 286 КК України, який згідно ст.12 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені п.1 ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Потерпіла також розуміє наслідки укладення та затвердження даної угоди, визначені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України.

Укладена між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 286 КК України кваліфіковано правильно, умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, сторони примирились добровільно, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання, фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, визначених ст. 65 КК України. Сторони врахували ступінь тяжкості вчиненого, особу винного, який характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину і обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільно відшкодував завданні збитки, раніше не судимий, вчинив необережне кримінальне правопорушення невеликої тяжкості, матеріальні збитки відшкодував потерпілій в повному обсязі, попросив вибачення у потерпілої та її законного представника, які останні прийняли, потерпіла до нього претензій ні морального, ні матеріального характеру не мають і вважають, що до обвинуваченого ОСОБА_1 при призначенні покарання можуть буть застосовані положення ст. 69 КК України, а саме: призначено основне покарання нижче від найнижчої межі встановленої в санкції ч. 1 ст. 286 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 судом не встановлено.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що укладена між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1 угода про примирення підлягає затвердженню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд,

У Х В А Л И В :

Затвердити угоду, укладену 26 жовтня 2015 року між потерпілою ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_1 узгоджену з потерпілою ОСОБА_2 міру покарання за ч. 1 ст. 286 КК України із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу в розмірі 90 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1530 (одна тисяча пятсот тридцять) грн., без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 не обирався.

Цивільний позов не заявлявся.

Речові докази, а саме: автомобіль НОМЕР_1, який передано на зберігання ОСОБА_1 залишити останньому, як власнику.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі УДКСУ у м. Житомирі (м. Житомир), банк отримувача: ГУДКСУ у Житомирській області; МФО 811039; код ЗКПО: 38035726; рахунок: 31117115700002, код класифікації доходів: 24060300 за проведення судово автотехнічної експертизи 491,04 грн. та 736,56 грн. за проведення технічної експертизи.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Лугинський районний суд протягом 30 днів з моменту його оголошення.

Згідно ст. 376 ч. 6 КПК України, учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя