Постанова № 53821795, 19.11.2015, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2015 р.Справа № 914/4517/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого суддіОрищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

ОСОБА_1

розглянув апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Форум в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» - ОСОБА_2 від 25.09.15р., №12160/1.2

на рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2015р.

у справі № 914/4517/14

за первісним позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» - ОСОБА_3, м. Київ

до відповідача-1 за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Галтрансрембуд», м. Львів

до відповідача-2 за первісним позовом корпорації «Галтрансрембуд», с.Малехів Жовківського району Львівської області

про стягнення солідарно 1076474,54 грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Галтрансрембуд», м. Львів

до відповідача за зустрічним позовом публічного акціонерного товариства «Банк Форум», м. Київ

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом корпорації «Галтрансрембуд», с.Малехів Жовківського району Львівської області

про визнання недійсним кредитного договору №0019/08/10-KL

за участю представників сторін:

- від позивача за первісним позовом ОСОБА_4;

- від відповідача 1 за первісним позовом ОСОБА_5

- від відповідача 2 за первісним позовом не зявились.

Права та обовязки сторін, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України представникам сторін, що прибули в судове засідання, розяснено.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.09.2015р. у справі №914/4517/14 (суддя Петрашко М.М.) первісний позов задоволено частково, з товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Виробниче підприємство «Галтрансрембуд» та корпорації «Галтрансрембуд» на користь публічного акціонерного товариства (надалі ПАТ) «Банк Форум» стягнуто солідарно 742535,87 грн. заборгованості по тілу кредиту, 162584,81 грн. заборгованості по процентах та 85676,93 грн. пені. із розстроченням виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами по 165132,93 грн. строком до 17.03.2016р.; стягнуто з ТзОВ «ВП «Галтрансрембуд» в доход Державного бюджету України 21529,49 грн. судового збору; в задоволенні решти позовних вимог за первісним позовом відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Вказане рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено кредитний договір №0019/08/10-KL з подальшими змінами і доповненнями. ПАТ «Банк Форум» свої зобовязання за вказаним кредитним договором виконав належним чином та надав ТзОВ «ВП «Галтрансрембуд» кредитні кошти у формі відновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 300000,00 доларів США. В забезпечення виконання зобовязань позичальника за кредитним договором, між ПАТ «Банк Форум» та корпорацією «Галтрансрембуд» було укладено договір поруки № 3-0004/14-24-Р. Зважаючи на те, що відповідачами за первісним позовом належних доказів, які б спростували наявну перед позивачем заборгованість, суду не подано, відтак суд дійшов до висновку про підставність та обґрунтованість заявленого первісного позову про стягнення з відповідачів солідарно 742535,87 грн. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів, 162584,81 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами. Разом з тим, враховуючи заяву відповідача -1 про зменшення розміру пені, співвідношення розміру плати за користування кредитними коштами та розміру пені, дійшов до висновку про зменшення розміру пені на 50% та стягнення з відповідачів солідарно 85676,93 грн. пені. Розглянувши подану відповідачем заяву про розстрочення рішення беручи до уваги те, що у разі нерозстрочення виконання рішення дана обставина може призвести до стійкої неплатоспроможності боржника, а відповідно до загрози його банкрутства, суд дійшов висновку про доцільність розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами щомісячно. В задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним кредитного договору №0019/08/10-KL відмовлено за безпідставністю.

Не погодившись із прийнятим рішення місцевого господарського суду, позивач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення місцевого господарського суду в частині розстрочення його виконання, в решті рішення залишити без змін, мотивуючи свої доводи тим, що при розгляді заяви ТзОВ «ВП «Галтрансрембуд» про розстрочку виконання рішення судом не було враховано стан господарської діяльності ПАТ «Банк Форум» щодо його зобовязань перед третіми особами (вкладниками та іншими кредиторами) та його важкий фінансовий стан. А також, судом не було досліджено та перевірено докази, що підтверджують відсутність у ТзОВ «ВП «Галтрансрембуд» коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.

Разом з тим, апелянт також не погоджується з висновком місцевого господарського суду про доцільність зменшення розміру пені, оскільки наведені відповідачем-1 обставини передусім є наслідком його господарської діяльності, його власного комерційного розрахунку та ризику, а не виникли в силу якихось обєктивних та незалежних від боржника обставин. При розгляді даної заяви судом не було враховано матеріальні інтереси позивача за первісним позовом, його фінансовий стан, а саме те що ПАТ «Банк Форум» має високий ризик ліквідації, неспроможний своєчасно виконувати зобовязання перед клієнтами, та безумовно, однією із причин такого фінансового становища банку стало невиконання або ж неналежне виконання позичальниками банку своїх кредитних зобовязань, що призвело до понесення банком значних збитків. Окрім цього, постановою правління НБУ № 355 від 13.06.2015р. у ПАТ «Банк Форум» було відкликано банківську ліцензію та прийнято рішення про його ліквідацію.

Відповідачі за первісним позовом вимог ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 09.10.2015р. в частині подання відзивів на апеляційну скаргу не виконали, відповідач-1 усно заперечив проти задоволення вимог апеляційної скарги, відповідач-2 участі уповноваженого представника в дане удове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

З матеріалів справи та апеляційної скарги вбачається наступне:

21.07.2008р. між акціонерним банком «Форум», правонаступником якого є публічне акціонерне товариство «Банк Форум» (банк) та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Галтрансрембуд» (позичальник) було укладено кредитний договір №0019/08/10-KL, відповідно до умов якого банк надає позичальнику кредитні кошти у формі відновлюваної кредитної лінії для поповнення обігових коштів з максимальним лімітом заборгованості в сумі 300000,00 доларів США із графіком зниження ліміту основної заборгованості згідно із додатком №1 до договору. Кредитні кошти надаються строком по 20.07.2009р.(п. 1.2 кредитного договору).

Пунктом 1.3. кредитного договору встановлено, що плата за користування кредитними коштами встановлюється в розмірі 13,5% річних.

В пунктах 2.5 та 2.6 кредитного договору сторони погодили, що сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом, щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

28.08.2012р. між сторонами було укладено додаткову угоду до кредитного договору, згідно якої п.п.1.1, 1.3, 2.3, 2.6 кредитного договору викладено в новій редакції, а саме: визначено рахунки відкриті для видачі кредитних коштів, для обліку нарахованих відсотків за користування кредитними коштами та для погашення кредиту та процентів, а також визначено порядок сплати процентів за користування кредитними коштами.

Додатковим договором №2 від 09.10.2012р. до кредитного договору, сторони з метою реструктуризації заборгованості позичальника домовились змінити валюту зобов'язань за кредитним договором з долара США на гривню за курсом міжбанківського валютного ринку України, шляхом проведення конвертації залишку основної заборгованості в сумі 177780,73 доларів США за курсом 8,16 гривень за 1 долар США, що становитиме 1450690,76 гривень, в зв'язку з чим виклали п.1.1, 1.2, 1.3, 2.3, 2.5, 2.6 в новій редакції, а саме: банк надає позичальнику кредит в сумі 1450690,76 гривень, строком по 31.12.2013р., із сплатою за користування кредитними коштами плати в розмірі 18,00 процентів річних, а позичальник здійснює повернення основної заборгованості по кредиту частинами, протягом кожного місяця, починаючи з листопада 2012 року в сумі не менше 103621 гривень та сплатою процентів за фактичний строк користування кредитними коштами щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

З метою реструктуризації заборгованості позичальника відповідно до договору про внесення змін №3 від 20.01.2014р. до кредитного договору, сторони виклали п.1.1, 1.2, 2.1, 2.3. в новій редакції та доповнили договір п.п.3.2.9 та п.п. 3.3.10, а саме: банк надає позичальнику кредит в сумі 772535,87 грн., строком до 30.06.2015р. та поверненням позичальником основної суми кредиту частинами, протягом кожного місяця, починаючи з 31 січня 2014 року, в сумі не менше, ніж сума, зазначена в додатку №3 до договору, в якому визначено графік сплати позичальником платежів.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за кредитним договором, 20.01.2014р. між ПАТ «Банк Форум» (кредитор) та корпорацією «Галтрансрембуд» (поручитель) було укладено договір поруки №3-0004/14/24-Р, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за належне та своєчасне виконання ТзОВ «ВП «Галтрансрембуд» (боржник) зобовязань за кредитним договором №0019/08/10-KL від 21.07.2008р. у повному обсязі, а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

У випадку невиконання зобов'язань за кредитним договором, позичальник та поручитель відповідають перед банком як солідарні боржники.

Позивач за первісним позовом свої зобовязання за кредитним договором виконав належним чином та здійснив надання кредиту відповідачу-1 за первісним позовом.

У відповідності до п.4.1. кредитного договору за несвоєчасне (повне чи часткове) повернення кредитних коштів та за несвоєчасну (повну чи часткову) сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення.

Позичальник свої зобовязання за кредитним договором виконував неналежним чином, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 742535,87 грн. прострочена заборгованість по поверненню кредитних коштів та 162584,81 грн. прострочена заборгованість за нарахованими процентами. За неналежне виконання відповідачем-1 своїх зобовязань за кредитним договором, позивачем на підставі п. 4.1 кредитного договору було нараховано відповідачу 171353,86 грн. пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту та відсотків, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Галтрансрембуд» подано зустрічний позов до ПАТ «Банк Форум» за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом корпорації «Галтрансрембуд» про визнання недійсним кредитного договору №0019/08/10-KL, покликаючись на те, що кредитний договір підписаний від імені директора ТзОВ « ВП «Галтрансрембуд» ОСОБА_6 іншою невстановленою особою, що дає підстави для визнання кредитного договору недійсним.

Судова колегія, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, вважає, що підстави для задоволення апеляційної скарги та, відповідно, скасування оскаржуваного рішення відсутні, з огляду на наступне:

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини (ч. 2 ст.11 Цивільного кодексу України).

У відповідності зі ст. 179 Господарського кодексу України, майново-господарські зобовязання, які виникають між субєктами господарювання або між субєктами господарювання і негосподарюючими субєктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобовязаннями.

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 526 Цивільного кодексу України та 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). А відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно із ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки

Як вбачається з матеріалів справи 21.07.2008р. між позивачем за первісним позовом та відповідачем-1 за первісним позовом було укладено кредитний договір №0019/08/10-KL, з наступними змінами і доповненнями, викладеними у додатковій угоді від 28.08.2012р. до кредитного договору, додатковому договорі №2 від 09.10.2012р. до кредитного договору та договорі про внесення змін №3 від 20.01.2014р. до кредитного договору.

В забезпечення виконання зобов'язань відповідача-1 за первісним позовом за кредитним договором, 20.01.2014р. між позивачем за первісним позовом та відповідачем-2 за первісним позовом укладено договір поруки №3-0004/14/24-Р, відповідно до умов якого відповідач-2 за первісним позовом поручається перед позивачем за первісним позовом за належне та своєчасне виконання відповідачем-1 за первісним позовом у повному обсязі зобовязань за кредитним договором №0019/08/10-KL від 21.07.2008р., а саме: повернення суми кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, а також можливої неустойки у розмірі та у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається із поданого позивачем розрахунку позовних вимог у даній справі та поданих доказів у відповідача існує 742535,87 грн. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів та 162584,81 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, з врахуванням наведених правових норм та умов договорів, перевіривши поданий позивачем за первісним позовом розрахунок позовних вимог, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про підставінсть та обґрунтованість стягнення солідарно з відповідачів за первісним позовом 742535,87 грн. простроченої заборгованості по поверненню кредитних коштів та 162584,81 грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. А ч. 1 ст. 547 визначає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом згідно ч. 1 ст. 548 ЦК України.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.1. кредитного договору сторони погодили, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів, позичальник сплачує неустойку у вигляді пені в розмірі 0,2 процентів, що обчислюється з суми неповернутого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем-1 подано заяву про зменшення розміру пені та розстрочення виконання рішення суду, в якій він просить зменшити розмір пені до 30000 грн. та розстрочити виконання рішення на 18 місяців шляхом погашення боргу рівними частинами, яка обґрунтована наступним.

Як зазначає відповідач -1 співвідношення розміру плати за користування кредитними коштами та розміру пені, нарахованої позивачем виходячи з подвійного розміру облікової ставки НБУ, свідчить про те, що розмір пені в 1,4 - 3,33 рази перевищує розмір плати за користування кредитними коштами, отже станом на 13 серпня 2015 року, загальний розмір пені нарахованої ПАТ «Банк Форум» в межах шестимісячного строку становить 171353,86 грн., водночас розмір процентів за користування кредитними коштами, виходячи із суми заборгованості 742535,87 грн. та встановленої процентної ставки на рівні 18 % річних, за аналогічний шестимісячний період становить 70306,96 грн.

Разом з тим, відповідач-1 покликається на те, що неналежне виконання ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» своїх зобов'язань за кредитним договором викликано скрутним фінансовим становищем підприємства, зумовленим кризовими явищами у будівництві. Посилаючись на звіти про фінансові результати ТзОВ ВП «Галтрансрембуд» зазначає, що за 2008 - 2015 роки обсяги реалізованої продукції (товарів, послуг) за вказаний період скоротилися з 68215 тис. грн. у 2008 році до 11373,7 тис. грн. за наслідками 2014 року, тобто в шість разів, при цьому вартість національної валюти за вказаний період додатково зменшилася в 4,5 рази.

Відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Статтею 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо відповідна правова позиція викладена у пункті 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про зменшення розміру пені на 50 відсотків та стягнення солідарно з відповідачів на користь позивача пені в розмірі 85676,93 грн.

Крім цього, відповідач-1 подав клопотання про розстрочення виконання рішення, мотивуючи свої доводи скрутним фінансовим становищем ТзОВ ВП «Галтрансрембуд», беручи до уваги причини з яких виникла заборгованість і те, що виконання рішення господарського суду Львівської області в сумі заявлених позовних вимог без розстрочення його виконання може призвести до стійкої неплатоспроможності, і як наслідок, банкрутства ТзОВ ВП «Галтрансрембуд».

У відповідності до п.6 ст.83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Статтею 121 ГПК України передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Відповідно до п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З огляду на викладене, доводи апелянта про неправомірність розстрочення виконання рішення місцевого господарського суду відхиляються судовою колегією, разом з тим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про доцільність розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців рівними частинами щомісячно.

Щодо зустрічного позову слід зазначити наступне:

ТзОВ «ВП «Галтрансрембуд» звернувся до господарського суду Львівської області із зустрічним позовом до ПАТ «Банк Форум» про визнання недійсним кредитного договору №0019/08/10-KL, обґрунтовуючи свої доводи тим, що вказаний кредитний договір був підписаний від імені директора ТзОВ «ВП «Галтрансрембуд» ОСОБА_6 іншою невстановленою особою, що дає підстави для визнання такого недійсним.

Відповідно до статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Така правова позиція наведена у п. 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними».

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду Львівської області від 18.02.2015р. у даній справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, за наслідками якої 20.04.2015р. було складено висновок №747 криміналістичної експертизи з дослідження почерку та підпису по матеріалах господарської справи №914/4517/14, відповідно до якого підписи від імені директора товариства з обмеженою відповідальністю «Виробниче підприємство «Галтрансрембуд» ОСОБА_6, які розташовані на кредитному договорі №0019/08/10-KL від 21.07.2008р. виконані самим ОСОБА_6.

З врахуванням того, що інших підстав для визнання кредитного договору №0019/08/10-KL від 21.07.2008р. недійсним позивачем за зустрічним позовом наведено не було, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні зустрічного позову.

Відповідно до ст.ст. 33, 43 ГПК України, кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія, прийшла до висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення, як такого, що прийнято відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, слід покласти на скаржника.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Львівської області від 17.09.2015р. у справі №914/4517/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Банк Форум» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк Форум» - ОСОБА_2 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Справу повернути в місцевий господарський суд.

Повний текст постанови складений 27.11.2015р.

Головуючий суддяОрищин Г.В.

суддяГалушко Н.А.

суддяКузь В.Л.