Рішення № 53821500, 25.11.2015, Господарський суд Чернівецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2015 р. Справа № 926/1678/14

За позовом Державного підприємства "Південна залізниця"

до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

про стягнення заборгованості - 1146154,03 грн.

Представники:

Від позивача ОСОБА_2 довіреність №557 від 28 травиня 2015 року.

Від відповідачів ОСОБА_3, довіреність № 66 від 11 лютого 2015 року.

СУТЬ СПОРУ: Державне підприємство Південна залізниця звернулося з позовом до дочірнього підприємства Чернівецький облавтодор відкритого акціонерного товариства Державна акціонерна компанія Автомобільні дороги України про стягнення 1 146 154,03 грн.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 23 грудня 2014 року по справі 926/1678/14, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 16 березня 2015 року, позов задоволено. Постановою Вищого господарського суду України від 15 вересня 2015 року, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 16 березня 2015 року та рішення господарського суду Чернівецької області від 23 грудня 2014 року скасовано, та справу передано до господарського суду Чернівецької області на новий розгляд.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 жовтня 2015 року, справу № 926/1678/14 визначено судді Проскурняку О.Г.

Ухвалою суду від 06 жовтня 2015 року розгляд справи призначено на 19 жовтня 2015 року. Ухвалою суду від 19 жовтня 2015 року відкладено розгляд справи на 02 листопада 2015 року. В судових засіданнях 02, 11 листопада 2015 року було оголошено перерви.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не виконує ухвалу господарського суду Чернівецької області від 07.06.2013 у справі № 9/203 про затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі.

28 жовтня 2015 року позивач звернувся до суду з заявою про зменшення розміру позовних вимог та заявою про зміну предмету позову, відповідно до яких просить суд спонукати Дочірнє підприємство «Чернівецький облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до виконання мирової угоди від 07.06.2013 у справі № 9/203 шляхом стягнення на користь Державного підприємства «Південна залізниця» основного боргу в сумі 965 000,00 грн., заборгованість з погашення штрафних санкцій в сумі 21 000,00 грн., 3 % річних в сумі 19 619,17 грн., інфляційних втрат в сумі 105 534,86 грн. та судового збору в сумі 22 923,08 грн.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України: до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Оскільки заяви про зміну предмету позову та про зменшення розміру позовних вимог заявлені у відповідності до статті 22 ГПК України, суд дійшов висновку про їх задоволення.

Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує та просить відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 06.07.2006 у справі № 9/203 задоволено позов СТГО "Південна залізниця", стягнуто з ДП "Чернівецький облавтодор" на користь СТГО "Південна залізниця" кошти в сумі 7111002,63 грн., в тому числі основний борг в розмірі 7 000 000,00 грн., 3% річних в розмірі 103 561 грн. та індексу інфляції в сумі 74 411, 00 грн., 25500грн державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

26.10.2006 року господарським судом Чернівецької області видано відповідний наказ. У процесі виконання судового рішення 23.05.2013 сторони у справі №9/203 звернулися до місцевого господарського суду із заявами про затвердження мирової угоди.

07.06.2013 господарським судом Чернівецької області винесено ухвалу про затвердження мирової угоди у справі № 9/203 за позовом Статутного територіально-галузевого об'єднання "Південна залізниця", правонаступником якого є Державне підприємство "Південна залізниця", до ОСОБА_1 підприємства "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" про стягнення 7 111 002,63грн. Згідно з ухвалою про затвердження мирової угоди станом на 30.04.2013 заборгованість відповідача перед позивачем з урахуванням штрафних санкцій та судових витрат складала 2 210 247,43 грн., яка підлягала погашенню протягом квітня 2013 року - грудня 2015 року включно відповідно до зазначеного в ухвалі графіку.

Згідно умов графіку погашення заборгованості передбачених ухвалою господарського суду Чернівецької області від 07.06.2013 року по справі № 9/203 станом на 01.11.2014 відповідач повинен був сплатити позивачеві борг, штрафних санкцій та судових витрат на загальну суму 1 096 000,00 грн.

Відповідно до частини 4 статті 121 ГПК України мирова угода, укладена сторонами у процесі виконання судового рішення, подається на затвердження господарського суду, який прийняв відповідне судове рішення. Про затвердження мирової угоди господарський суд виносить ухвалу.

Згідно з частиною 1 статті 49 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі визнання судом мирової угоди між стягувачем і боржником у процесі виконання.

Ухвала про затвердження мирової угоди є виконавчим документом, тому повинна відповідати вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з підпункту 3.19 пункту 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" одним із способів вирішення господарського спору є мирова угода сторін, яка може стосуватися лише прав і обов'язків сторін щодо предмета позову (частини перша і третя статті 78 ГПК). Мирова угода підписується особами, уповноваженими представляти сторони в господарському суді (стаття 28 ГПК).

Наказ господарського суду про примусове виконання мирової угоди не може бути видано, оскільки провадження зі справи припинено. У разі ж ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди після закінчення строку (настання терміну) виконання нею своїх обов'язків за цією угодою:

- якщо ухвала господарського суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини другої статті 17 названого Закону і підлягає виконанню державною виконавчою службою, тому за наявності зазначеної умови позовна заява про спонукання до виконання мирової угоди не підлягає розгляду в господарських судах;

- якщо ж ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про спонукання до виконання мирової угоди, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ. Відповідний позов може мати як майновий, так і немайновий характер у залежності від змісту умов мирової угоди.

Оскільки в ухвалі господарського суду Чернівецької області від 07.06.2013 у справі № 9/203 про затвердження мирової угоди не вказано дані про місцезнаходження боржника, рахунки сторін, дати набрання нею законної сили та строку пред'явлення її до виконання як виконавчого документа, зазначена ухвала не є виконавчим документом та не може бути пред'явлена до виконання.

Так, мирову угоду між Державним підприємством "Південна залізниця" та Дочірнім підприємством "Чернівецький облавтодор" ВАТ ДАК "Автомобільні дороги України" було затверджено на стадії виконання рішення господарського суду Чернівецької області від 06.07.2006 у справі №9/203 на підставі наказу від 26.10.2006, у зв'язку з чим позивач правомірно просить спонукати до виконання мирової угоди. Оскільки стягнення спірної заборгованості вже було предметом розгляду у господарському суді при розгляді справи № 9/203, повторне стягнення суми основного боргу в розмірі 965 000,00 грн. та штрафних санкцій в розмірі 21 000,00 грн. є безпідставними.

Однак, як вбачається із заяви про зміну предмету позову відповідач поряд із позовними вимогами щодо спонукання виконання мирової угоди також вказав про стягнення частини суми боргу визначеної в мировій угоді, що фактично є взаємовиключними вимогами, оскільки виконання мирової угоди здійснюється в порядку стягнення заборгованості визначеної в мировій угоді. Тому, суд вважає, що визначення позивачем в прохальній частині заяви про зміну предмету позову, порядку виконання мирової угоди в частині, шляхом стягнення не відповідає вищевказаній Постанові Вищого господарського суду України.

Відповідно до статті 526 ЦК України встановлено що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з наданих позивачем розрахунків позовних вимог, відповідач не належним чином виконував умови графіку погашення заборгованості передбачених ухвалою господарського суду Чернівецької області від 07.06.2013 року по справі № 9/203, у результаті чого не сплочено заборгованість у сумі 965 000,00 грн.

Частиною 2 статті 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, позивачем за прострочення виконання зобовязання відповідачем правомірно нараховано 105 534,86 грн. по індексу інфляції; 19 619,17 грн. 3% річних.

За таких обставин, суд дійшов висновку позов задовольнити частково.

Судові витрати покласти на відповідача, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись статтями 4-2, 4-3, 43, 49, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Спонукати Дочірнє підприємство "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код 31963989, м. Чернівці, вул. Головна, 205, до виконання мирової угоди від 07 червня 2013 року затверджено. ухвалою господарського суду Чернівецької області від 7 червня 2013 року по справі 9/203.

3. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Чернівецький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", код 31963989, м. Чернівці, вул. Головна, 205 на користь Державного підприємтсва "Південна залізниця", код 01072609, вул. Червоноармійська, 7, м. Харків - 19619,17 грн. трьох відсотків річних, 105534,83 грн. інфляційних, 3721,06 грн. судового збору.

4. У решті позовних вимог, відмовити.

Повне рішення складено 27.11.2015 р.

Суддя О.Г.Проскурняк