Рішення № 53821483, 17.11.2015, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" листопада 2015 р.Справа № 921/915/15-г/4

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бурди Н.М.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВА", вул. Б. Хмельницького, 23, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46000

до відповідача ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, вул. Лисенка, 20а, м. Тернопіль, Тернопільська область, 46000

про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30 червня 2015 року №33 р/к у справі №781-3СМ.

За участю представників сторін:

позивач: уповноважений ОСОБА_2 (довіреність №1 від 13.10.15р.);

відповідача: уповноважена ОСОБА_3 (довіреність №17/208 від 09.02.2015 р.).

Суть справи:

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін процесуальні права та обовязки, передбачені ст. ст. 20, 22,81-1 ГПК України, розяснено.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВА" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30 червня 2015 року №33 р/к у справі №781-3СМ.

Ухвалою господарського суду від 04 вересня 2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.03.2015р.

В судових засіданнях, що відбулося 13.05.2014р., представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись при цьому на те, що адміністративною колегією ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України у рішенні від 30.06.2015р. №33р/к надано неправильну оцінку обставинам справи, зокрема, не враховано ряду фактів, що мають істотне значення та, відповідно, зроблено безпідставні висновки щодо наявності порушення з боку ТОВ "ВВА" п.1 ч.2 ст. 13, п.2 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, у звязку з чим просить суд визнати його недійсним та скасувати.

У судових засіданнях представником позивача позовні вимоги підтримано у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та додаткових поясненнях, наданих в судових засіданнях.

15.10.2015р. на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 04.09.2015 року представник позивача подав, для долучення до матеріалів справи, довідку за №21300004 від 09.10.2015 року про включення Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВА" до ЄДРЮОФОП.

Представник відповідача заперечила проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у письмовому відзиві на позов №10/1671 від 12.10.2015 року, поданому через канцелярію суду 13.10.2015 року за вхідним номером 21710, оскільки вважає, що будь-яких із встановлених в законі (ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції") підстав для визнання спірного рішення відповідача недійсним в обґрунтування своїх позовних вимог ТОВ "ВВА" не наводить та не доводить належними доказами. Так, зокрема, як на підставу своїх заперечень відповідач посилається на те, що:

- посилання позивача на Рекомендації Президії Вищого господарського суду України від 29.10.2008р №04-5/247 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» є безпідставним, оскільки вони втратили чинність 26.11.2011р. Крім того, п 8.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011р. №15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" стосується антиконкурентних узгоджених дій суб'єктів господарювання, тоді як рішенням №33р/к дії позивача по безпідставному підняттю роздрібних цін на високооктанові бензини та дизельне пальне кваліфікувались як зловживання монопольним становищем;

- всупереч вимогам ст. 12 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" , якою встановлено, що субєкт господарювання, який заперечує зайняття ним монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, має довести, що він зазнає значної конкуренції, товариством жодних доказів того, що воно зазнає значної конкуренції на ринку, в ході розгляду справи №781-ЗМС не надано, як не наведено їх і в позовній заяві;

- також вважає, що твердження позивача про те, що відповідачем не наведено жодних розрахунків щодо визначення відстані від с. Надрічне Теребовлянського району, перевищення якої робить для споживача придбання високооктанового бензину економічно невигідним, не відповідає дійсності та спростовується у абзацах другому та третьому сторінки 4 рішення № 33р/к, у яких зазначено, що долання відстані більше 5 км, щоб скористатись послугами АЗС є економічно невигідним та недоцільним, оскільки споживач несе додаткові витрати часу, коштів, тощо;

- твердження товариства, що підвищення роздрібних цін на високооктанові бензини у вказані періоди на АЗС позивача зумовлювались негативною ринковою кон'юнктурою, повязаною із зростанням курсу валют, вважаються відповідачем невмотивованими, з огляду на те, що в окремі періоди, які досліджувались територіальним відділенням, у нього були залишки світлих нафтопродуктів для їх реалізації протягом більше як 80 днів. Відтак, позивач дійсно не міг спрогнозувати вартість закупки за такий період та переклав можливі ризики своєї підприємницької діяльності на споживача, безпідставно збільшуючи ціни.

27.10.2015 року Товариством з обмеженою відповідальністю "ВВА" через канцелярію с суду подано додаткові пояснення №б/н від 26.10.2015 р. за вихідним номером 22772, у яких в якості додаткових обґрунтувань заявлених позовних вимог ним зазначено, що :

- відповідачем при винесені оскаржуваного рішення не було проведено детального аналізу та дослідження цінової діяльності позивача в різних територіальних межах ринків (ринок, на якому суб'єкт господарювання займає монопольне становище та ринок, на якому він зазнає значно конкуренції з боку інших учасників ринку), а висновки щодо встановлення роздрібних цін на дизпаливо та високооктанові бензини на АЗС ТОВ «ВВА» в с. Надрічне Теребовлянського району Тернопільської області, с. Камянкі Підволочиського району Тернопільської області та смт. Гримайлів Гусятинськогі району Тернопільської області, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку, не містять жодного документального підтвердження, і також повного, всебічного зясування обставин у даній справі, що суперечить п. 1 ч. 2 ст. 13 ЗУ "Про захист економічної конкуренції".

Зокрема, у доданій до даного додаткового пояснення таблиці відображені ціновий діапазон на високооктанові бензини та дизпаливо, які реалізовувалися А3С ТОВ "ВВА" в різних адміністративно-територіальних одиницях Тернопільське області та ціновий діапазон на високооктанові бензини та дизпаливо, як реалізовувалися АЗС ТОВ "ВВА" в с. Надрічне Теребовлянського району Тернопільське області, с. Камянки Підволочиського району Тернопільської області та смт. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області з яких вбачається , що ціни на АЗС позивача в і Надрічне Теребовлянського району Тернопільської області, с. Камянка Підволочиського району Тернопільської області та смт. Гримайлів Гусятинської району Тернопільської області, де ТОВ "ВВА" не зазнає значної конкуренції, відповідають ціновому діапазону на АЗС Позивача в інших населених пунктах Тернопільської області, де він зазнає значної конкуренції.

А отже, в діях товариства, яке на ринку визначеному відповідачем займає монопольне становище, відсутня така складова правопорушення, як встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умови існування значної конкуренції ринку;

- при визначені територіальних (географічних) меж товарного ринку в межах с. Надрічне Теребовлянського району Тернопільської області; смт. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області, с. Камянки Підволочиського району Тернопільської області відповідачем не враховано вимоги п. 6.1 Методики та не проводився аналіз рівня цін на високооктанові бензини та дизельне паливо на відповідних суміжних територіях, де функціонують АЗС конкурентів позивача у відповідних часових межах, в рамках яких відповідачем було встановлено факт зловживання ТОВ "ВВА" монопольним становищем на ринку високооктанових бензинів та дизельного палива в межах с. Надрічне Теребовлянського району Тернопільської області; смт. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області, с. Камянки Підволочиського району Тернопільської області, рівня транспортних витрат позивача, повязаних із транспортуванням нафтопродуктів на АЗС ТОВ "ВВА", які функціонують в межах с. Надрічне Теребовлянського району Тернопільської області; смт. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області, с. Камянки Підволочиського району Тернопільської області;

- з огляду на вказане, позивач вважає, що відповідачем у оскаржуваному рішенні не доведено такої кваліфікуючої ознаки передбаченої п.1 ч.2 ст. 13, п.2 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", як: встановлення ТОВ "ВВА" таких цін роздрібної реалізації високооктанових бензинів марок А-92 та А-95 та дизпалива в с. Надрічне Теребовлянського району Тернопільської області, с. Камянки Підволочиського району Тернопільської області та смт. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області протягом 2014 року та І кварталу 2015 року, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку та, відповідно, факту зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

12.11.2015р. відповідачем подано заперечення на додаткове пояснення (вих.10/1830 від 11.11.2015 р.).

17.11.2015р. позивачем через канцелярію суду подано клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів, які стосуються методів обліку запасів ТзОВ "ВВА" та формування роздрібної ціни на АЗС товариства.

В судовому засіданні, у відповідності до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладався 13.05.2014р. для надання можливості сторонам подати витребувані судом документи та прийняти участь у її розгляді.

Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу у відповідності до ст. 81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

- згідно розпорядження адміністративної колегії ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №19-рп/к у справі №781-ЗМС, на підставі подання Другого відділу досліджень і розслідувань від 05.05.2015р. №73 "Про виявлені ознаки порушення законодавства про захист економічної конкуренції", розпочато розгляд справи у звязку з наявністю в діях товариства з обмеженою відповідальністю "ВВА" по формуванню роздрібних цін на світлі нафтопродукти без врахування рівня закупівельних цін та обсягів залишків ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем в частині встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку;

- 30.06.2015р за результатами розгляду справи № 781-ЗСМ про порушення ТзОВ "ВВА" законодавства про захист економічної конкуренції та на підставі подання Другого відділу досліджень і розслідувань від 19.06.2015р. №101 "Про попередні висновки по справі №781 ЗМС" адміністративною колегією ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України за результатами розгляду справи прийнято рішення № 33 р/к "Про порушення законодавства про захист економічної к4онкуренції та накладення штрафу, яким:

1. Визнано, що товариство з обмеженою відповідальністю «ВВА» (вул. Б. Хме льницького, 23, м. Тернопіль; ідентифікаційний код 30066927) протягом 2014 року та 1 кварталу 2015 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринках;

1.1 роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних межах с. Надрі чне Теребовлянського району Тернопільської області з урахуванням прилеглої території в радіусі 5 км з часткою 100 відсотків;

1.2 роздрібної торгівлі дизельним пальним в територіальних межах с. Надрічне Тере бовлянського району ОСОБА_1 обласні з урахуванням прилеглої території в радіусі 5 км з часткою 100 відсотків;

1.3 роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних межах смт. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області з урахуванням прилеглої території в радіусі 5 км з часткою 100 відсотків;

1.4 роздрібної торгівлі дизельним пальним в територіальних межах смт. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області з урахуванням прилеглої території в радіусі 5 км з часткою 100 відсотків;

1.5 роздрібної торгівлі високооктановими бензинами в територіальних межах с. Камянки Підволочиського району Тернопільської області з урахуванням прилеглої терито рії в радіусі 5 км з часткою 100 відсотків;

1.6 роздрібної торгівлі дизельним пальним в територіальних межах с. Камянки Підво лочиського району Тернопільської області з урахуванням прилеглої території в радіусі 5 км з часткою 100 відсотків.

2. Визнано дії товариства з «обмеженою відповідальністю «ВВА» по безпідстав ному підняттю роздрібних цін на високооктанові бензини на АЗС (с. Надрічне Теребовлян ського району) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаче ним пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем в частині вста новлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

3. Відповідно до статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 2 цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «ВВА» штраф у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн.

4. Визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю «ВВА» по безпідставному підняттю роздрібних цін на дизельне пальне на АЗС (с. Надрічне Теребовлянського району) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем в частині встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

5. Відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 4 цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «ВВА» штраф у розмір 40000 (сорок тисяч) грн.

6. Визнати дії товариства з обмеженою відповідальністю «ВВА» по безпідставному підняттю роздрібних цін на високооктанові бензини на АЗС (смт. Гримайлів Гусятинського району) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 етапі 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем в частині встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існували значної конкуренції на ринку.

7. Відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті б цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «ВВА» штраф у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн.

8. Визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю «ВВА» по безпідставному підняттю роздрібних цін на дизельне пальне на АЗС (смт. Гримайлів Гусятинського району) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем в частині встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

9. Відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 8 цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «ВВА» штраф у розмірі 40000(сорок тисяч) грн.

10. Визнано дії товариства з обмеженою відповідальністю «ВВА» по безпідставному підняттю роздрібних цін на високооктанові бензини на АЗС (с. Кам'янки Підволочиського району) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачений пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем в частині встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

11. Відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 10 цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «ВВА» штраф у розмірі 40000 (сорок тисяч)грн.

12. Визнати дії товариства з обмеженою відповідальністю «ВВА» по безпідставному підняттю роздрібних на АЗС (с. Камянки Підволочиського району) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбачений пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем в частині встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

13. Відповідно до статті 52 Закону України «Про захист економічної конкурент за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, вказане в пункті 12 цього рішення, накласти на товариство з обмеженою відповідальністю «ВВА» штраф у розмірі 40000 (сорок тисяч) грн.

14. Зобовязано товариство з обмеженою відповідальністю «ВВА» припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції шляхом приведення роздрібні цін на високооктанові бензини та дизельне пальне на АЗС, які знаходяться в с. Надрічне Теребовлянського району, смт. Гримайлів Гусятинського району, с. Камянки Підволочиського району до економічно обґрунтованого рівня. Про виконання зобовязання повідомити територіальне відділення протягом двох місяців з дня отримання цього рішення.

Відділенням Антимонопольного комітету в оспорюваному рішенні зазначено, що :

- обєктами аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища визначено товариство, яке здійснює роздрібну торгівлю високооктановими бензинами та дизельним пальним через мережу АЗС та роздрібна торгівля високооктановими бензинами та дизельним пальним;

- товарними межами ринку визначено роздрібну торгівлю високооктановими бензинами та дизельним пальним;

- часовими межами дослідження регіональних ринків роздрібної торгівлі нафтопродуктами визначено 2014 рік та І квартал 2015р.;

- територіальні (географічні) межі досліджуваних регіональних ринків визначено згідно з розділом 6 Методики шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживачів придбання уроздріб світлих нафтопродуктів є неможливим або недоцільним ( площа радіусом 15-20 км.), з урахуванням місця проживання споживачів (населені пункти) при визначенні територіальних меж, місця розташування АЗС та транспортних витрат споживачів на придбання товарів - при визначенні територіальних меж ринку. З огляду на зазначене, визначено територіальними межами ринку с. Надрічне Гусятинського району Тернопільської області з урахуванням прилеглої території в радіусі 5 км; смт. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області з урахуванням прилеглої території в радіусі 5 км; с. Камянки Підволочиського району Тернопільської області з урахуванням прилеглої території в радіусі 5 км.

В рішенні зафіксовано, що за результатами моніторингу зміни роздрібних цін на високооктанові бензини та дизельне пальне, які товариство встановлювало на АЗС Надрічне, Гримайлів протягом 2014 року та І кварталу 2015р., а також динаміку їх закупівельних цін у зазначений період встановлено, що останнє формувало роздрібну ціну на високооктанові бензини та дизельне пальне без врахування рівня закупівельних цін, а також те, що :

- на АЗС Надрічне роздрібні ціни на високооктанові бензини та дизельне пальне були вищими на 0,05-0,20 грн/л від роздрібних цін на високооктанові бензини та дизельне пальне, встановлених на інших АЗС товариства в інших населених пунктах Тернопільської області, зокрема, хут. Озерна Зборівського району, с. Плебанівка Теребовлянського району, м. Чортків, смт. Хоростків Гусятинського району, де товариство зазнає конкуренції на ринку роздрібної торгівлі високооктанові бензини та дизельне пальне;

-- на АЗС Гримайлів роздрібні ціни на високооктанові бензини та дизельне пальне були вищими на 0,05-0,25 грн/л від роздрібних цін на високооктанові бензини та дизельне пальне, встановлених на інших АЗС товариства в інших населених пунктах Тернопільської області, зокрема, хут. Озерна Зборівського району, с. Плебанівка Теребовлянського району, м. Чортків, смт. Хоростків Гусятинського району, де товариство зазнає конкуренції на ринку роздрібної торгівлі високооктанові бензини та дизельне пальне;

- на АЗС Кам'янки роздрібні ціни на високооктанові бензини та дизельне пальне були вищими на 0,10-0,20 грн/л від роздрібних цін на високооктанові бензини та дизельне пальне, встановлених на інших АЗС товариства в інших населених пунктах Тернопільської області, зокрема, хут. Озерна Зборівського району, с. Плебанівка Теребовлянського району, м. Чортків, смт. Хоростків Гусятинського району, де товариство зазнає конкуренції на ринку роздрібної торгівлі високооктанові бензини та дизельне пальне.

У звязку з наведеним, відділенням зроблено висновок, що таке встановлення ТзОВ "ВВА" у 2015 року та І кварталі 2015 року рівня роздрібних цін на високооктанові бензини та дизельне пальне на АЗС Надрічне, Гримайлів, Кам'янки можливе лише у звязку з тим, що товариство займало монопольне (домінуюче) становище на ринках роздрібної торгівлі високооктановими бензинами та дизпаливом в територіальних межах с. Надрічне Теребовлянського району Тернопільської області, смт. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області та с. Камянки Підволочиського району Тернопільської області з урахуванням прилеглої території в радіусі 5 км з часткою 100 відсотків та не зазнає значної конкуренції на ньому, тобто, може диктувати свої умови продажу товару, підвищувати ціни на товари і підтримувати їх на рівні, що перевищує рівень, обумовлений конкуренцією на ринку, а дії позивача по безпідставному підняттю роздрібних цін на високооктанові бензини та дизельне пальне на зазначених АЗС визнало порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді зловживання монопольним становищем в частині встановлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВВА", не погоджуючись з прийнятим рішенням адміністративної колегії ОСОБА_1 обласного територіального відділення АМКУ від 30.06.2015р. №33р/к у справі №781-ЗСМ з огляду на неповне з'ясування та не доведення істотних обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими, неправильне застосування норм матеріального права, а також враховуючи, що викладені у оспорюваному рішенні висновки не відповідають дійсним обставинам справи, звернулося до господарського суду з позовом про визнання його недійсним з посиланням на ст.59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та п. 6.1. Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання.

Проаналізувавши подані позивачем докази в обґрунтування заявлених ним вимог та заперечення відповідача по суті заявленого позову, оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав:

У відповідності до ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для зміни, скасування чи визнання недійсним рішення тільки за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Як вбачається із оскаржуваного рішення ОСОБА_1 відділення АМКУ товариство з обмеженою відповідальністю "ВВА" є юридичною особою з приватною формою власності і в розумінні ст. 1 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" є субєктом господарювання, який здійснює господарську діяльність .

Товариство здійснює діяльність на ринках роздрібної торгівлі високооктановими бензинами та дизельним пальним в межах Тернопільської області через 10 АЗС.

Тернопільське відділення АМКУ керуючись Законом України "Про захист економічної конкуренції" та згідно із Методикою визначення монопольного (домінуючого) становища субєктів господарювання на ринку, затвердженою розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002р. №49-р, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 01.04.2002р. за №317/6605, провело аналіз ринків роздрібної торгівлі високооктановими бензинами та дизельним пальним.

Дослідивши обєкт аналізу, визначивши товарні, територіальні, часові межі ринку, бар'єри вступу на досліджуваний ринок адміністративна колегія дійшла висновку, що товариство з обмеженою відповідальністю «ВВА» протягом 2014 року та 1 кварталу 2015 року займало монопольне (домінуюче) становище на ринках роздрібної торгівлі високооктановими бензинами та дизельним пальним в територіальних межах с. Надрічне Теребовлянського району Тернопільської області, смт. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області та с. Камянки Підволочиського району Тернопільської області з урахуванням прилеглої території в радіусі 5 км з часткою 100 відсотків та визнано його дії по безпідстав ному підняттю роздрібних цін на високооктанові бензини на АЗС (с. Надрічне, смт. Гримайлів, с. Камянки) порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаче ним пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини другої статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним становищем в частині вста новлення таких цін реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку.

Вказаний висновок закріплено у резолютивній частині рішення адміністративної колегії ОСОБА_1 обласного територіального відділення АМКУ від 30.06.2015р. №33р/к.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" №3659-XII від 26 листопада 1993 року (із змінами та доповненнями) основним завданням Антимонопольного комітету України зазначено участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; контроль за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання та регулюванням цін (тарифів) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель.

Статтею 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено повноваження Антимонопольного комітету у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами (п.1); приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції (п. 2); проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження) ( п. 3).

Частина 1 ст. 1 даного Закону визначає, що економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Згідно з ч. 5 ст. 1 Закону України „Про захист економічної конкуренції", монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.

Стаття 27 Господарського кодексу України зазначає, що монопольним визнається домінуюче становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами обмежувати конкуренцію на ринку певного товару (робіт, послуг). Монопольним є становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує розмір, встановлений законом. Монопольним може бути визнано також становище суб'єктів господарювання на ринку товару за наявності інших умов, визначених законом.

Відповідно до ст.12 Закону України "Про захист економічної конкуренції" суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Пунктом 2 ст.50 Закону України „Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції визначено поняття "зловживання монопольним (домінуючим) становищем".

Згідно зі ст. 13 даного закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку, зокрема, визнається встановлення таких цін чи інших умов придбання або реалізації товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на ринку ( п.1 ч. 2 ст. 13).

Статтею 29 Господарського кодексу України передбачено, що зловживанням монопольним становищем вважаються: нав'язування таких умов договору, які ставлять контрагентів у нерівне становище, або додаткових умов, що не стосуються предмета договору, включаючи нав'язування товару, не потрібного контрагенту; обмеження або припинення виробництва, а також вилучення товарів з обороту з метою створення або підтримки дефіциту на ринку чи встановлення монопольних цін; інші дії, вчинені з метою створення перешкод доступу на ринок (виходу з ринку) суб'єктів господарювання; встановлення монопольно високих або дискримінаційних цін (тарифів) на свої товари, що призводить до порушення прав споживачів або обмежує права окремих споживачів; встановлення монопольно низьких цін (тарифів) на свої товари, що призводить до обмеження конкуренції.

Зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.

Згідно з абз. другим частини другої ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене, зокрема п.2 статті 50 цього Закону накладаються штрафи у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.

Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення.

Оскаржуваним рішенням територіального відділення Антимонопольного комітету дії ТзОВ "ВВА", які полягають у встановленні протягом 2014р. та І кварталу 2015р. завищених роздрібних цін на високооктановий бензин та дизельне пальне, що реалізуються в роздріб через АСЗ товариства у с. Надрічне, смт. Гримайлів, с. Камянки, визнано порушенням п. 2 ст. 50 , п.1. ч. 2 ст. 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринках шляхом вчинення дій, що можуть призвести до ущемлення інтересів споживачів, які були б неможливі за умов існування значної конкуренції на ринку;.

Зроблено висновок, що відповідач, не зазнаючи значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання, мав можливість діяти незалежно від діяльності конкурентів, зокрема встановлювати та застосувати завищені ціни на пальне, оскільки не зазнавав значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання .

Відповідно до цієї статті, розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002р. №49-р затверджена Методика визначення монопольного ( домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку ( надалі Методика).

Відповідно до Методики визначено, що монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання - становище суб'єкта господарювання на ринку, яке дозволяє йому самостійно або разом з іншими суб'єктами господарювання визначати умови обороту товарів на ринку завдяки тому, що суб'єкт господарювання: не має на ринку товару жодного конкурента або не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин ; є одним із двох чи більше суб'єктів господарювання, що діють на ринку товару, якщо між ними немає конкуренції або є незначна конкуренція, і при цьому вони (разом узяті), не мають на ринку товару жодного конкурента або не зазнають значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин. Зокрема, якщо суб'єкт господарювання є одним із таких суб'єктів господарювання, і при цьому зазначеним суб'єктам господарювання у складі не більше трьох належать найбільші частки на ринку, які у сукупності перевищують 50 відсотків; п'яти - 70 відсотків;

При цьому ринкова ( монопольна ) влада, це - здатність суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання) визначати чи суттєво впливати на умови обороту товару на ринку, не допускати, усувати, обмежувати конкуренцію, зокрема підвищувати ціну та підтримувати її понад рівень ціни, що існував би за умов значної конкуренції. Ознаки ринкової влади дано в п. 10.3 Методики.

Пункт другий Методики встановлює які дії може в себе включати визначення монопольного становища суб'єктів господарювання на ринку.

Згідно п. 2.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати такі дії: 1) встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме: суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання; 2) складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи; 3)складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп); 4) визначення товарних меж ринку; 5) визначення територіальних (географічних) меж ринку; 6) встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку;7) визначення обсягів товару, який обертається на ринку; 8) розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку; 9) складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку; 10) визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку; 11) встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.

У відповідності з .6.1 Методики територіальні (географічні) межі ринку певного товару (певної групи) визначаються шляхом установлення мінімальної території, за межами якої з точки зору споживача придбання товарів (товарної групи), що належать до групи взаємозамінних товарів (товарної групи), є неможливим або недоцільним. При цьому зокрема, можуть враховуватись : рівень транспортних витрат, включаючи особливості транспортування товару (товарної групи); рівень цін на певні товари (товарні групи) на відповідних суміжних територіях, можливість переміщення пропозиції товару (товарної групи) між цими територіями; місце розташування специфічних груп споживачів і т.д.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюваним рішенням визначено коло суб'єктів господарювання, об'єкт дослідження, територіальні межі ринку, товарні межі ринку, часові межі, адміністративні, організаційні та економічні обмеження вступу на ринок, проведено аналіз структури досліджуваного ринку та надано обґрунтування, що відповідає п. 2.1. Методики.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З врахуванням наведених норм законодавства, що регулює спірні правовідносини, з метою дослідження повноти Рішення АМК та правильності його висновків щодо наявності чи відсутності обставин, зазначених у частині першій статті 59 Закону № 2210, судом дано оцінку:

- критеріям, з яких виходило Відділення при визначенні територіальних меж досліджуваного ринку;

- відстаням (у км) між АЗС які враховувало Відділення при визначенні територіальних меж ринку;

- наявності на визначеному Відділенням ринку неосновних конкурентів Товариства та встановлюваним ними цінам на високооктанові бензини;

- відстані від с. Надрічне, смт. Гримайлів, с. Камянки до найближчих АЗС з високооктановими бензинами інших субєктів господарювання (основних та неосновних конкурентів); стану цін на цих АЗС;

- цінам, які Товариство встановлювало на високооктанові бензини на власних АЗС, зокрема, хут. Озерна Зборівського району, с. Плебанівка Теребовлянського району, м. Чортків, смт. Хоростків;

- доводам Відділення в підтвердження неможливості встановлення Товариством на визначеному відповідачем ринку наявних цін на високооктанові бензини в умовах значної конкуренції;

- спростуванням Відділенням доводів Товариства стосовно єдиної цінової політики та рівня його цін на ринках із значною конкуренцією;

- спростуванням Відділенням доводів Товариства стосовно факторів впливу на ціни.

Згідно ст.33, абзацу 2 ст.34, ст.43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В результаті проаналізованих судом зазначених вище обставин, встановлено, що:

-позивач, зазначаючи про недослідженння відповідачем при визначенні територіальних меж ринку в межах с. Надрічне Теребовлянського району Тернопільської області, смт. Гримайлів Гусятинського району Тернопільської області та с. Камянки Підволочиського району Тернопільської області всіх обставин, зазначених у п. 6.1 Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, жодним чином не довів їх існування на даному ринку, їх вплив на територіальні межі ринків роздрібної торгівлі високооктановими бензинами та дизпаливом, відповідно, не довів і їх вплив на правомірність оспорюваного рішення;

-позивачем в ході розгляду відповідачем справи №781-ЗМС та в процесі розгляду даної справи не надано доказів того, що він на зазначених вище ринках зазнає значної конкуренції, що є його обовязком згідно з приписами ст. 12 ЗУ "Про захист економічної конкуренції" ;

-встановлено, що на цих ринках позивач займав монопольне становище і ціни на товар ним змінювались без врахування розміру закупівельних цін, наявних залишків нафтопродуктів, закуплених за більш низькими цінами;

-дані, наведені у таблицях на стор. 12 -14 додатків до позовної заяви, підтверджують правомочність висновків відповідача стосовно того, що роздрібні ціни на нафтопродукти на АЗС Товариства, де воно займає монопольне становище, були вищими від роздрібних цін на нафтопродукти, встановлені на окремих АЗС Товариства в інших населених пунктах Тернопільської області, зокрема, хут. Озерна Зборівського району, с. Плебанівка Теребовлянського району, м. Чортків, смт. Хоростків Гусятинського району, де товариство зазнає конкуренції;

- матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 відділенням стосовно АЗС с. Надрічне проаналізовано 5 періодів зростання роздрібних цін на високооктанові бензини та 4 періоди зростання роздрібних цін на дизпаливо, в результаті чого встановлено, що:

-на дизпаливо на АЗС с. Надрічне (де позивач займає монопольне становище) з 26.02.2014р. ціна становила 10,30 грн/л. Ціни ж на дизпаливо на АЗС хут. Озерна Зборівського району, с. Плебанівка Теребовлянського району, м. Чортків, смт. Хоростків Гусятинського району, де позивач зазнає значної конкуренції на ринках роздрібної торгівлі дизельним пальним, становила 10,20 грн/л.;

-на високооктанові бензини на АЗС с. Надрічне (де позивач займає монопольне становище) ) ціна з 26.02.2014р. становила 11,10 грн/л. (А-92) та 11,40 грн/л. (А-95). Ціна на такі ж бензини на АЗС хут. Озерна Зборівського району, с. Плебанівка Теребовлянського району, м. Чортків, смт. Хоростків Гусятинського району (де позивач зазнає значної конкуренції на ринках роздрібної торгівлі дизельним пальним), становила відповідно 11,00 грн/л та 11,30 грн/л.;

-позивач такого висновку відповідача в процесі розгляду справи не спростував, більше того, подана ним Відділенню інформація за вих. №35 від 20.04.2015р. свідчить власне про те, що станом на 21.02.2015р. роздрібні ціни на дизельне пальне на АЗС хут. Озерна становила 9,85 грн/л.

З огляду на проаналізовані вище норми законодавства та матеріали справи, суд дійшов до переконання, що позивач, заявляючи позов про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії ОСОБА_1 обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 30 червня 2015 року №33 р/к у справі №781-3СМ, не довів належними і допустимими доказами, що оспорюване ним рішення є необґрунтованими та безпідставними, зокрема таким, що прийняте в результаті неправильної оцінки обставин справи та неврахування раду фактів, що мають істотне значення для справи.

Згідно ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на позивача у справі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 49, 82, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. В позові відмовити.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обовязки, мають право подати апеляційну скаргу через місцевий господарський суд, який розглянув справу.

Повне рішення складено 27.11.2015р.

СуддяН.М. Бурда