Рішення № 53821183, 23.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2015Справа №910/27522/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРЛІФТ" доСлужби автомобільних доріг у Київській області простягнення 73627,04 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Лелюх Л.П. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕРЛІФТ» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Служби автомобільних доріг у Київській області про стягнення 73627,04 грн. заборгованості, з якої: 73164,00 грн. - основна заборгованість та 463,04 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, в порушення норм чинного законодавства України та укладеного між сторонами Договору №56Д-15 на послуги з експлуатаційного утримання та технічного обслуговування ліфтів моделі EFR-063/900 надземних пішохідних переходів на автомобільній дорозі державного значення М-06 Київ-Чоп в межах Київської області від 01.04.2015, не виконав зобов'язання з оплати послуг, у зв'язку з чим в останнього виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.10.2015 порушено провадження у справі №910/27522/15, розгляд справи призначено на 23.11.2015.

Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2015 подав заяву №257/1 за підписом директора та головного бухгалтера, відповідно до якої на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРЛІФТ" 09.11.2015 від Служби автомобільних доріг у Київській області надійшли грошові кошти в сумі 73164,00 грн. У зв'язку з цим, представник позивача підтримав позовні вимоги в частині стягнення 3% річних у розмірі 463,04 грн.

Незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, відповідач у засідання господарського суду своїх представників не направив, про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.11.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.04.2015 між Службою автомобільних доріг у Київській області (далі - відповідач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕРЛІФТ» (далі - позивач, виконавець) укладено Договір №56Д-15 на послуги з експлуатаційного утримання та технічного обслуговування ліфтів моделі EFR-063/900 надземних пішохідних переходів на автомобільній дорозі державного значення М-06 Київ-Чоп в межах Київської області (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується в 2015 році надати замовникові послуги, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги: ремонтування та технічне обслуговування машин загальної призначеності (Послуги з експлуатаційного утримання та технічного обслуговування ліфтів моделі EFR-Q63/900 надземних пішохідних переходів на автомобільній дорозі державного значення М-06 Київ-Чоп в межах Київської області) (згідно переліку ліфтів, що наведений у Додатку №1), в межах виділених фінансових ресурсів, відповідно до чинних в Україні норм та правил, що встановлюють вимоги до виконання зазначених послуг (п. 1.1. договору).

За умовами п. 1.2. договору послуги з експлуатаційного утримання та технічного обслуговування включають: виконання робіт в приямку, на 1 та 2 поверхах, в шахті, у відділенні системи управління при проведенні щомісячних (1 раз в місяць) технічних обслуговувань ліфтів; виконання робіт з диспетчеризації, регламентних, робіт при технічному обслуговуванні ліфтів, а також здійснення аварійного обслуговування, що направлено на усунення аварійних ситуацій і несправностей ліфтів. При цьому виконуються роботи з евакуації пасажирів із кабін зупинених ліфтів та роботи із запуску ліфтів при всіх непланових зупинках. Кількість послуг: згідно затвердженого акту дефектів.

Ціна цього договору, відповідно до п. 3.1., визначена на підставі Договірної ціни (Додаток №2) та становить 113 664,00 гривень, у тому числі ПДВ: 18 944,00 гривень.

При цьому пунктом 3.3. договору сторони погодили, що вартість послуг визначається, як фактична вартість виконаних і прийнятих замовником послуг.

Згідно з п. 4.1. договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати замовником за надані послуги при надходженні коштів з державного бюджету від головного розпорядника. Замовник здійснює щомісячні та проміжні платежі за надані послуги на підставі акту наданих послуг (форма №КБ-2в), довідки про вартість наданих підрядних послуг (форма №КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін протягом 7 робочих днів з дня підписання акту та довідки.

Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2015 року включно (п. 10.1. договору).

В подальшому, 31.08.2015 сторони уклали Додаткову угоду №1 до Договору №56Д-15 від 01.04.2015 на послуги з експлуатаційного утримання та технічного обслуговування ліфтів моделі EFR-063/900 надземних пішохідних переходів на автомобільній дорозі державного значення М-06 Київ-Чоп в межах Київської області, за умовами якої виклали п. 3.1. договору в наступній редакції: «Ціна цього договору зменшена і становить 73164,00 грн., в тому числі ПДВ: 12194,00 грн.».

На виконання умов договору, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕРЛІФТ» виконало узгоджені роботи на загальну суму 73164,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати, а також актами приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2015 року, за 23.07.2015 і за 28.07.2015, які підписані обома сторонами без зауважень та скріплені печатками підприємств.

Натомість відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором, оплату виконаних робіт в повному обсязі не здійснив, внаслідок чого за ним, утворилась заборгованість в сумі 73164,00 грн.

Стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

При цьому, зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, а відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (ст. 846 ЦК України).

Статтею 854 ЦК України визначено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що замовник здійснює щомісячні та проміжні платежі за надані послуги на підставі акту наданих послуг (форма №КБ-2в), довідки про вартість наданих підрядних послуг (форма №КБ-3), підписаних уповноваженими представниками сторін протягом 7 робочих днів з дня підписання акту та довідки.

Отже, відповідач зобов'язаний був здійснити оплату за виконані роботи по акту від 23.07.2015 не пізніше 03.08.2015, а по актам за квітень 2015 і за 28.07.2015 не пізніше 06.08.2015, однак взяті на себе зобов'язання не виконав.

Пунктом другим статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, судом встановлено, що Службою автомобільних доріг у Київській області було допущено прострочення виконання зобов'язання з оплати згідно з умовами Договору №56Д-15 від 01.04.2015.

Втім, під час розгляду справи позивач подав заяву №257/1, в якій повідомив, що відповідачем 09.11.2015 була оплачена сума основної заборгованості у розмірі 73164,00 грн.

Відповідно до пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З матеріалів справи вбачається, що Служба автомобільних доріг у Київській області відшкодувала позивачу заявлену до стягнення заборгованість 09.11.2015, тобто після звернення позивачем з даним позовом до суду, який подано 23.10.2015 та порушення провадження у справі №910/27522/15 (26.10.2015).

За таких обставин, наявні правові підстави для припинення провадження у справі, в частині стягнення основного боргу в розмірі 73164,00 грн. на підставі приписів п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача я 3% річних в сумі 463,04 грн. та за період з 05.08.2015 по 20.10.2015.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що він є невірним, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "МАЙСТЕРЛІФТ" неправильно визначено початок періоду заборгованості.

Так, позивачем не враховано, що згідно зі статтею 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Отже, з урахуванням вищевказаної норми законодавства та положень п. 4.1. договору відповідач зобов'язаний був здійснити оплату за виконані роботи по акту від 23.07.2015 не пізніше 03.08.2015, а по актам за квітень 2015 і за 28.07.2015 не пізніше 06.08.2015, про що зазначалося вище.

Таким чином, за розрахунком суду зі Служби автомобільних доріг у Київській області підлягає до стягнення 3% річних в розмірі 454,13 грн. (по акту за 23.07.2015: 18985,20 грн. /100 х 3/365 х 77 = 120,15 грн.; по акту за квітень 2015 року: 28617,60 грн. /100 х 3/365 х 75 = 176,41 грн.; по акту за 28.07.2015: 25561,20 грн. /100 х 3/365 х 75 = 157,57 грн.; 120,15 грн. + 176,41 грн. + 157,57 грн. = 454,13 грн.).

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору в цій частині на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір у даній справі виник внаслідок неправильних дій останнього і відшкодування ним суми заборгованості здійснено після звернення позивача до суду з даним позовом.

Керуючись ст.ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути зі Служби автомобільних доріг у Київській області (03680, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, будинок 11-А; ідентифікаційний код 26345736) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАЙСТЕРЛІФТ» (04073, м. Київ, пров. Куренівський, 17, літ. «Ш»; ідентифікаційний код 33308688) 454 (чотириста п'ятдесят чотири) грн. 13 коп. 3% річних та 1217 (одну тисячу двісті сімнадцять) грн. 85 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

4. Припинити провадження у справі №910/27522/15 в частині стягнення основного боргу в сумі 73164,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено: 26.11.15

Суддя О.А. Грєхова