Ухвала суду № 53821152, 27.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

27.11.2015Справа №910/14648/13Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М., розглянувши без виклику представників учасників судового процесу скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві та додані до неї матеріали

За позовом Першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави

в особі Київської міської ради

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник прокурора Деснянського району м. Києва звернувся до суду в інтересах держави в особі Київської міської ради (позивач) з позовом про зобов'язання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 400 кв.м., вартістю 855 816,84 грн., що розташована на Броварському проспекті, 16 у Деснянському районі м. Києва та повернути її Київській міській раді, привівши її у придатний для використання стан.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.09.2013р. (повне рішення складено 26.09.2013р.) у справі №910/14648/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі та зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 звільнити земельну ділянку загальною площею 400 кв.м, за адресою АДРЕСА_1, з кадастровим номером НОМЕР_1, вартістю 855 816,84 грн., привести вказану земельну ділянку у придатний до використання стан та передати її Київській міській раді, а також здійснено розподіл судових витрат.

08.10.2013р. Господарським судом міста Києва в порядку ст. 116 ГПК України було видано відповідні накази на виконання вищевказаного рішення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2014р. апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2013р. у справі №910/14648/13 повернуто без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 97 ГПК України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014р. у задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд рішення господарського суду за нововиявленими обставинами від 24.09.2013р. у справі №910/14648/13 відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2015р. апеляційну скаргу відповідача на рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2013р. у справі №910/14648/13 повернуто без розгляду на підставі ч. 2 ст. 93 ГПК України.

26.11.2015р. до Господарського суду міста Києва надійшла скарга Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві, відповідно до якої скаржник просить суд визнати неправомірними дії органу виконання судових рішень з приводу отримання державним виконавцем Данилюком Р.В. в незаконний спосіб оригіналу наказу суду від 08.10.2013р. у справі №910/14648/13, визнати недійсною заяву органу виконання судових рішень, оформлену у вигляді листа №480/1 від 28.10.2015р. та зобов'язати орган виконання судових рішень винести постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу суду від 08.10.2013р. у справі №910/14648/13 відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 49 закону України «Про виконавче провадження».

Згідно ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Згідно ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Відповідно до ст. 53 ГПК України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Про відновлення пропущеного строку зазначається в рішенні, ухвалі чи постанові господарського суду. Про відмову у відновленні строку виноситься ухвала, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до п. 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012р. встановлений у частині першій статті 121-2 Господарського процесуального кодексу України десятиденний строк для подання скарги є процесуальним і тому відповідно до вимог статті 53 Господарського процесуального кодексу України може бути відновлений за наявності поважних причин його пропуску та на підставі заяви скаржника, яка подається одночасно зі скаргою або викладається в останній у вигляді клопотання. Скарга, пропущений строк подання якої не відновлений, залишається без розгляду, про що з посиланням на статті 53 і 121-2 Господарського процесуального кодексу України судом без виклику сторін виноситься ухвала. Якщо ж скаргу було подано з пропуском згаданого строку без заяви про його відновлення, суд без виклику сторін виносить ухвалу про залишення скарги без розгляду, що не перешкоджає повторному поданню скарги із заявою про відновлення строку такого подання.

Як вбачається з доданих до скарги документів та з огляду на заявлені в скарзі вимоги боржник просить суд визнати неправомірними дії органу виконання судових рішень з приводу отримання в незаконний, на його думку, спосіб державним виконавцем оригіналу наказу на підставі заяви, що оформлена у вигляді листа №480/1 від 28.10.2015р.

При цьому, на думку скаржника, процесуальний строк, встановлений ст. 121-2 ГПК України починає відраховуватися з 13.11.2015р. (дата ознайомлення скаржника з матеріалами виконавчого провадження).

Як про те зазначено в тому ж таки п. 9.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012р. у вирішенні питання про відновлення пропущеного строку подання скарги на бездіяльність органу Державної виконавчої служби у вигляді невжиття заходів з примусового виконання судового рішення, поданої більш як через десять днів після закінчення визначеного законом строку здійснення виконавчого провадження, господарський суд має, як правило, виходити з неможливості такого відновлення. Наведене ґрунтується на тому, що стягувач, який подав до відповідного органу заяву про відкриття виконавчого провадження та не отримав у визначений законом строк задоволення своїх вимог, вважається обізнаним про ймовірність порушення його прав у виконавчому провадженні незалежно від того, чи отримав він від державного виконавця певні процесуальні документи та чи ознайомлений він з матеріалами виконавчого провадження.

При розгляді скарг на дії органів державної виконавчої служби, суд має враховувати те, що принципом господарського судочинства є виконуваність рішення суду. Крім того, виконання рішення суду є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

З огляду на те, що боржником не виконано рішення суду від 24.09.2013р. у справі №910/14648/13 він був не позбавлений права звертатися з відповідними заявами, клопотаннями до органу виконання судових рішень про хід виконавчого провадження.

При цьому, суд відзначає, що скаржник був обізнаний про наявність відновленого виконавчого провадження органом виконання судових рішень, оскільки на його адресу, як зазначає сам скаржник, надходили постанови державного виконавця від 28.10.2015р. ВП №40329985, які є предметом оскарження інших скарг боржника, які призначені судом до розгляду, відтак останній не був позбавлений права раніше ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження.

Таким чином, з огляду на те, що скаржником направлено дану скаргу 23.11.2015р. (згідно штемпелю на поштовому конверті), ним пропущено процесуальний строк на оскарження дій органу виконання судових рішень, встановлений ст. 121-2 ГПК України.

Доказів на підтвердження того, що про порушення своїх прав скаржнику стало відомо лише 13.11.2015р. до матеріалів справи останнім не надано, як і не надано мотивованої заяви про відновлення процесуального строку на подачу скарги, передбаченого ст. 121-2 ГПК України.

За таких обставин, скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві слід залишити без розгляду.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 53, 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 21.11.2015р. на дії Відділу державної виконавчої служби Деснянського районного управління юстиції у місті Києві у справі №910/14648/13 залишити без розгляду.

2. Ухвала може бути оскаржена у порядку та строки, встановлені ст. ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Морозов С.М.