Ухвала суду № 53820978, 24.11.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 11/189/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.11.2015 Справа № 908/5754/15

м. Запоріжжя

Суддя Гончаренко С.А., розглянувши матеріали справи

за позовом: Публічне акціонерне товариство «Український графіт» (Північне шосе, буд.20, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69600, код ЄДРПОУ 00196204),

до відповідача: Публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (Південне шосе, буд. 15, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69032, код ЄДРПОУ 00194122),

про визнання договору укладеним на умовах поданого ПуАТ «Український графіт» проекту,

В С Т А Н О В И В :

Ухвалою від 18.11.2015 порушено провадження у справі №908/5754/15, за позовом публічного акціонерного товариства «Український графіт» до публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про визнання договору про експлуатацію залізничної під’їзної колії №804/54621/03 від 05.10.2015, між виконавцем – публічним акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» та замовником – публічним акціонерним товариством «Український графіт», укладеним на умовах поданого публічним акціонерним товариством «Український графіт» проекту.

Позивач звернувся до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення позову шляхом: заборони публічному акціонерному товариству «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» вчиняти будь-які дії, що можуть перешкоджати експлуатації публічним акціонерним товариством «Український графіт» залізничних під’їзних колій, власником яких є публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат»; заборони публічному акціонерному товариству «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» укладати із третіми особами будь-які угоди (правочини), предметом (або частиною предмету) яких є залізничні під’їзні колії публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».

Свої вимоги щодо забезпечення позову позивач обґрунтовує наступним:

Згідно з технічним паспортом під’їзної залізничної колії публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», до під’їзної залізничної колії відповідача примикають під’їзна колія позивача стрілочними переводами №№83,85,87,89,91,93,95 до колії №63, стрілочним переводом №20 до колії №58, стрілочним переводом №48 до парної горловини станції Сортувальна під’їзної колії публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».

Відповідно до технічної документації під’їзних колій Публічного акціонерного товариства «Український графіт», під’їзні колії позивача примикають до під’їзних колій відповідача, які в свою чергу примикають стрілочним переводом №13 до шляхів станції ім.Анатолія Алімова Державного підприємства «Придніпровська залізниця».

Листом «Запорізької дирекції залізничних перевезень» Державного підприємства «Придніпровська залізниця» від 17.09.2015 № ДНМІ-/88 підтверджено, що залізничні під’їзні колії відповідача з’єднані із загальною мережею залізниць безперервною рейковою колією, та у публічного акціонерного товариства «Український графіт» не існує іншого альтернативного з’єднання із загальною мережею залізниць, окрім як через під’їдні колії публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат».

Отже, за умовами експлуатації під’їзної колії позивач не може отримати залізничні вагони на свої колії до місць навантаження-вивантаження інакше, як шляхом проїзду через під’їзну колію відповідача.

Таким чином, експлуатація залізничних під’їзних колій відповідача - це єдине транспортне залізничне сполучення із коліями загального користування залізниці.

Залізничні під’їзні колії відповідача, через які позивач отримує залізничні вагони на свої колії до місць навантаження-вивантаження, входять до складу орендованого майна відповідно до Договору оренди №2332Д(2012)/804/24229/03 від 22.10.2012, укладеного між позивачем та відповідачем. Строк дії вказаного Договору оренди спливає 30.11.2015.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із проханням укласти договір оренди залізничних під’їзних колій на новий строк (листи №16/4313 від 16.09.2015, №03/4745 від 05.10.2015, №16/5236 від 03.11.2015). Відповідач в свою чергу, відхиляв пропозиції позивача, та повертав оригінали проекту договору без їх підписання (листи №011-863 від 13.10.2015, №011-964 від 06.11.2015).

Позивач зазначає що, відповідач відмовляючи позивачу в укладанні нового договору про надання в користування залізничних під’їзних колій, який є предметом спору по даній справі, може завдати останньому суттєвої матеріальної шкоди, оскільки, публічне акціонерне товариство «Український графіт» буде позбавлено єдиного транспортного залізничного сполучення із коліями загального користування залізниці.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов може бути забезпечено, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

У пункті1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» роз’яснено, що відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом за заявою сторони, прокурора, або з ініціативи господарського суду як гарантія реального виконання рішення суду.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обгрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв’язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв’язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги те, що предметом спору є визнання укладеним договору про експлуатацію залізничної під’їзної, яка перебуває у власності відповідача та якою користується, та бажає в подальшому користуватися позивач, заборона користування цими коліями може мати наслідком повне зупинення виробничої діяльності позивача, суд вважає за доцільне заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову в частині заборони відповідачу вчиняти будь-які дії, що можуть перешкоджати експлуатації позивачем залізничних під’їзних колій після закінчення строку дії договору оренди №2332Д(2012)/804/24229/03 від 22.10.2012, задовольнити.

В частині заборони відповідачу укладати з третіми особами будь-яких угод (право чинів), предметом яких є залізничні під’їзні колії відповідача, заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне:

Відповідно до ч.9 ст.67 ГПК України, види забезпечення позову повинні бути співвідносними із заявленими позивачем вимогами.

У пункті 3 вказаної раніше постанови Пленуму Вищого господарського суду України зазначено, що адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб’єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

А пунктом 9 цієї постанови передбачено, що виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні.

При таких обставинах заборона відповідачу користуватися належним йому майном, в тому числі укладати договори з третіми особами стосовно цього майна, є порушенням права відповідача володіння, користування і розпорядження своєю власністю, закріпленого статтею 41 Конституції України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.66, 67 Господарського процесуального Кодексу України, -

У Х В А Л И В :

Заяву публічного акціонерного товариства «Український графіт» про вжиття заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Заборонити боржнику - публічному акціонерному товариству «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (Південне шосе, буд. 15, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69032, код ЄДРПОУ 00194122) вчиняти будь-які дії, що можуть перешкоджати експлуатації стягувачем - публічним акціонерним товариством «Український графіт» (Північне шосе, буд.20, м.Запоріжжя, Запорізька область, 69600, код ЄДРПОУ 00196204) залізничних під’їзних колій, власником яких є публічне акціонерне товариство «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», після закінчення строку дії договору оренди №2332Д(2012)/804/24229/03 від 22.10.2012, а саме з 01.12.2015 до розгляду справи №908/5754/15 по суті та набрання законної сили рішенням по даній справі.

В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

Копію ухвали направити сторонам у справі.

Дана ухвала відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», є виконавчим документом, набирає законної сили з моменту її прийняття – 24.11.2015. Ухвала дійсна для пред’явлення на виконання до 24.11.2016.

Суддя С.А. Гончаренко