Ухвала суду № 53820790, 23.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

0,2

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23.11.2015

Справа № 910/26480/15

Суддя господарського суду міста Києва Головіна К.І., розглянувши матеріали

позовної заяви Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України”

до 1) Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку”

2) Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Урожай”

3) Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

про зняття арештів з майна

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” звернулось до господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Урожай”, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зняття арештів з майна.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2015 р. відмовлено у прийнятті даної позовної заяви в порядку ст. 62 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.11.2015 р. вищевказану ухвалу господарського суду міста Києва від 12.10.2015 р. скасовано, матеріали позову передано на розгляд до господарського суду міста Києва.

Вивчивши подані матеріали, приходжу до висновку, що позовну заяву ПАТ “Державний ощадний банк України” необхідно повернути без розгляду з огляду на наступне.

Як вбачається з позову, ПАТ “Державний ощадний банк України” просить суд зняти арешти, накладені постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 16.07.2015 р. на майно ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай” за договорами застави:

- № 484/31/6-2 від 02.09.2011 р., предметом якого є обладнання та устаткування у кількості 46 одиниць, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Слов’янськ, вул. Свободи, буд. 85;

- № 484/31/6-3 від 02.09.2011 р., предметом якого є обладнання та устаткування у кількості 238 одиниць, що знаходиться за адресою: Донецька обл., м. Слов’янськ, вул. Свободи, буд. 85.

При цьому позивач обгрунтовує вказані позовні вимоги порушенням його майнового права на заставлене майно, тобто заявлені позовні вимоги є вимогами майнового характеру.

До такого ж висновку прийшов Київський апеляційний господарський суд у своїй постанові від 12.11.2015 р., скасовуючи ухвалу господарського суду міста Києва про відмову у прийнятті даної позовної заяви. Так, у вказаній постанові Київський апеляційний господарський суд зазначив, що предметом позову є спір, пов'язаний з визнанням права на майно, на яке накладено арешт, і про зняття з нього арешту.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлені у такому розмірі - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальних заробітних плат.

Відповідно до п. 2.2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 р № 7 “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

При цьому позивач додав висновки суб'єктів оціночної діяльності від 08.04.2015 р. та від 20.04.2015 р., якими встановлена вартість майна, з якого позивач просить зняти арешти (майно за договором застави № 484/31/6-2 від 02.09.2011 р. оцінюється у сумі 2 333 136, 00 грн., а за договором застави № 484/31/6-3 від 02.09.2011 р. - у сумі 26 686 229,00 грн.)

Отже, позивач мав визначити судовий збір з указаної вартості майна та сплатити цей судовий збір, як за вимогу майнового характеру, а також зазначити ціну позову та навести доводи з чого він виходив при визначенні ціни позову, обґрунтувати розрахунок ціни позову та судового збору.

Разом з тим, у якості доказу сплати судового збору заявник надав платіжне доручення № 2922 від 03.09.2015 р. на суму 1 218,00 грн., що не відповідає вищевказаним вимогам закону.

Також згідно зі ст. 54 ГПК України у разі якщо позов подано до кількох відповідачів, позивач у своєму позові повинен зазначити зміст позовних вимог щодо кожного з них (п. 4 ст. 54).

Як вбачається з позовної заяви Публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” відповідачами за позовом, окрім Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, визначило, ПАТ “Всеукраїнський банк розвитку” та ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай”.

Однак, позивач не обґрунтував та конкретно не визначив, у чому полягає порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача з боку кожного з відповідачів - Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ПАТ “Всеукраїнський банк розвитку” та ТОВ “Торгівельна компанія “Урожай”, у чому виявились їх протиправні дії та чим вони підтверджуються, що є порушенням п. 4 ст. 54 ГПК України.

Крім того, позивач не визначив позовні вимоги до кожного з відповідачів-1, 2, 3 чим порушив вимоги п. 4 ч. 2 ст. 54 ГПК України.

Недодержання вимог ст. 54 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК (п. 3.5 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції”).

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Повернення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення вказаних недоліків.

При цьому суд звертає увагу позивача на частину 3 ст. 16 ГПК України, відповідно до якої справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна (м. Слов’янськ, Донецька область).

Керуючись ст.ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” до Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський банк розвитку”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія “Урожай”, Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зняття арештів з майна та додані до неї документи без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку через господарський суд м. Києва протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.

Суддя Головіна К.І.