Рішення № 53820599, 17.11.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.11.2015 Справа № 905/1984/15

Господарський суд Донецької області у складі судді ОгороднікД.М., розглянувши матеріали

за позовом Публічногоакціонерноготовариства«Український бізнес банк»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РСК-Донбас»

про стягнення 640467,20грн.

Представникисторін:

позивача: ОСОБА_1 представник за дов.

відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Український бізнес ОСОБА_2» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «РСК-Донбас» заборгованості за кредитним договором від 29.04.2013 №КТДЕЮ/4754.19 в сумі 640467,20 грн., у тому числі заборгованість за основним боргом у розмірі 471932,00грн., заборгованість за процентами у розмірі 93438,76 грн., заборгованість по комісії у розмірі 36036,00 грн., сума нарахованої пені у розмірі 39060,44 грн..

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобовязань за кредитним договором №КТДЕЮ/4754.19 від 29.04.2013.

Ухвалою суду від 07.09.2015 за вказаною позовною заявою порушено провадження по справі. Враховуючи неявку представників відповідача, часткове невиконання сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі та ненадання позивачем витребуваних документів у повному обсязі згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу Українирозгляд справи відкладався.

Разом з позовом позивач подав клопотання про витребування від відповідача кредитного договору№КТДЕЮ/4754.19 від 29.04.2013, договорів забезпечення, доказів виконання зобовязань за кредитним договором, докази сплати платежів в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування клопотання позивач посилається на те, що центральний офіс банку в місті Донецьку був захоплений, всі документи залишилися в офісі, надати договір, на підставі якого здійснюється стягнення не представляється можливим. В підтвердження зазначеного факту надано витяг з реєстру кримінальних проваджень №1201505620000287.

Суд розглянув клопотання позивача та задовольнив його. Проте відповідач в судові засідання не зявлявся та вимоги ухвали суду про витребування доказів не виконав.

На підтвердження позовних вимог позивач надав виписки з рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, відкритих для відображення заборгованості відповідача за кредитним договором, з яких вбачається надання кредитних коштів на поточний рахунок позичальника та часткове виконання відповідачем зобовязань за договором. До того ж, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» до матеріалів справи надала Прінтскрін (роздруківка) з автоматизованої бази банківської системи «СКРУДЖ-3», з якого вбачається, що в операційної системі банку обліковується кредитна операція відносно клієнта №4754 ТОВ «РСК Донбас», юридична особа.

Відповідач явку своїх представників не забезпечив, вимог суду не виконав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Місцезнаходженням відповідача є: 83004, АДРЕСА_1, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, в тому числі витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Господарський суд Донецької області, з метою своєчасного повідомлення відповідача про порушення провадження по справі, направив на адресу відповідача, яка зазначена в єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, відповідну ухвалу. Так, відповідно до листа Харківської дирекції Українського державного підприємства поштового звязку «Укрпошта» № 7-14-197 від 06.05.2015 про припинення приймання поштових відправлень на /з територію (ї) Донецької та Луганської областей, до м. Горлівка не приймається поштові відправлення.

Відтак, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» (dn.arbitr.gov.ua), у розділі «Новини та події суду» були розміщені оголошення про дату та час судових засідань по справі №905/1984/15.

В порядку Закону України «Про доступ до судових рішень», ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладання розгляду справи були розміщені на офіційному сайті Єдиногодержавного реєстру судових рішень (http://www.reyestr.court.gov.ua).

Таким чином, господарським судом було вжито всіх можливих та залежних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність порушеної справи № 905/1984/15 та призначеного до розгляду судового засідання ( про день, місце та час кожного судового засідання).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст.42,43 Господарського процесуального кодексу України, ст.33 Господарського процесуального кодексу України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. З урахуванням належного повідомлення про час та місце проведення судового розгляду обох сторін, судом забезпечено сторонам рівні процесуальні можливості у захисті їхніх процесуальних прав і законних інтересів, у наданні доказів та здійсненні інших процесуальних прав.

З врахуванням наведеного, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті, згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає позивач, та не спростовує відповідач, 29.04.2013 між Публічним акціонерним товариством «Український ОСОБА_2» (далі позивач, банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РСК Донбас» (далі позичальник, відповідач)підписано кредитний договір №39, за умови якого банк надає позичальнику у тимчасове користування довгостроковий кредит у формі відзивної кредитної лінії, непоновлювальний ліміт в сумі 616000,00грн. на строк з 29.04.2013 до 28.04.2018зі сплатою процентної ставки 18% річних, кількість днів 360.

В обґрунтування позовних вимог позивач надав виписки з рахунків другого класу Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, відкритих для відображення заборгованості відповідача за кредитним договором, з яких вбачається надання кредитних коштів на поточний рахунок позичальника та часткове виконання відповідачем зобовязань за договором. До того ж, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Укрбізнесбанк» до матеріалів справи надала Прінтскрін (роздруківка) з автоматизованої бази банківської системи «СКРУДЖ-3», з якого вбачається, що в операційній системі банку обліковується кредитна операція відносно клієнта№4754 ТОВ «РСК Донбас», (код ОКПО 36307729, тип: юридична особа) на умовах Рег. №КТДЕЮ/4754.19 від 29.04.2013 на суму 616000,00грн. зі строком з 29.04.2013 до 28.04.2018, із застосуванням ставки 18,00000000%, кількість днів 360, характеристика: відзивна кредитна лінія, непоновлювальний ліміт.

Абзацом 10 пункту 3 Положення про забезпечення безперервного функціонування інформаційних систем Національного Банку України та банків України, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України від 17.06.2004 № 265, передбачено, що меморіальні ордери та виписки по особовому рахунку, а також всі складені первинні документи щодо видачі кредитних коштів роздруковуються з системи автоматизації банку, яка взаємодіє з інформаційною системою Національного Банку України.

Відповідно до абз. 2 п. 2.1 глави 2 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 30.12.1998 № 556, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації із застосуванням комп'ютерних засобів, за допомогою яких в автоматизованому режимі здійснюється збирання, передавання, систематизація та оброблення інформації.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" порядок ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в банках встановлюється Національним банком України відповідно до цього Закону та міжнародних стандартів фінансової звітності.

Згідно зі ст. 41 Закону України "Про Національний банк України" та ч. ч. 1, 2 ст. 68 Закону України "Про банки та банківську діяльність" Національний банк встановлює обов'язкові для банківської системи стандарти та правила ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, що відповідають вимогам законів України та міжнародним стандартам фінансової звітності. Банки організовують бухгалтерський облік відповідно до внутрішньої облікової політики, розробленої на підставі правил, встановлених Національним банком України відповідно до міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Бухгалтерський облік має забезпечувати своєчасне та повне відображення всіх банківських операцій та надання користувачам достовірної інформації про стан активів і зобов'язань, результати фінансової діяльності та їх зміни.

Відповідно до п. п. 1.10, 4.1 - 4.3 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України N 254 від 18.06.2003 (далі за текстом - Положення), операційна діяльність банку - це сукупність технологічних процесів, пов'язаних з документуванням інформації за операціями банку (далі - операції), проведенням їх реєстрації у відповідних регістрах, перевірянням, вивірянням та здійсненням контролю за операційними ризиками.

Операції, які здійснюють банки, мають бути належним чином задокументовані. Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухгалтерського обліку є первинні документи, які мають бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення в паперовій та/або в електронній формі. Первинний документ - документ, який містить відомості про операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. п. 5.1 - 5.5 Положення інформація, що міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку, які ведуться на паперових носіях або в електронній формі.

Банки обов'язково мають складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри: особові рахунки та виписки з них; аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій; книги реєстрації відкритих рахунків; оборотно-сальдовий баланс; інші регістри відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку.

Так, зокрема, особові рахунки є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня; їх форма затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку.

Разом з тим, положенням передбачено, що інформаційне забезпечення операційної діяльності банків включає програмно-технічні комплекси автоматизації банківської діяльності, взаємозв'язки для обміну інформацією між ними, телекомунікаційну інфраструктуру, внутрішні нормативні документи та інструкції щодо їх застосування. За допомогою інформаційного забезпечення операційної діяльності має забезпечуватися:

хронологічне та систематичне відображення всіх операцій у регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів;

своєчасне та повне відображення всіх операцій банку та його відділень у регістрахбухгалтерського обліку банку (філії);

складання звітності (фінансової, статистичної, управлінської,податкової тощо);

взаємозв'язок даних синтетичного та аналітичного обліку. Банк у разі невідповідності структури рахунків аналітичного і синтетичного обліку забезпечує їх взаємозв'язок задопомогою перехідних таблиць;

накопичення та систематизація операцій у розрізі економічних показників, потрібних для складання звітності;

розрахунок економічних показників, що визначені відповідними методиками Національного банку;

можливість оперативного аналізу фінансової діяльності банку в розрізі структурнихпідрозділів;

інтегрованість з інформаційними системами Національного банку;

інтегрованість усіх складових систем автоматизації банківської діяльності, можливість отримувати інформацію про здійснені операції в будь-якому розрізі;

уніфікація програмно-технічних рішень та технологій для структурних підрозділівбанку;

можливість нарощування функціональних характеристик програмного забезпечення, атакож його адаптація в разі зміни нормативної бази щодо операцій.

За приписами п.п. 3.4, 3.8 вказаного Положення за допомогою інформаційного забезпечення операційної діяльності має забезпечуватися внесення відомостей щодо умов кредитування клієнтів, всіх здійснених фінансових операцій до програмного комплексу банку, а також докладний опис кожної банківської операції.

Згідно з п. п. 5.6, 5.8 Положення виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Інформація про стан особових рахунків клієнтів може надаватись їх власникам, уповноваженим власниками рахунків особам та державним органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України.

Враховуючи викладене, в умовах невиконання відповідачем зобовязань за ухвалами, захоплення офісу банку в Донецьку, суд приймає роздруківку з операційної системи «СКРУДЖ-3», виписки з рахунків другого класу, з яких вбачається виконання зобовязань відповідачем як належний доказ існування кредитної операції.

Враховуючи відсутність повного тексту договору, суд застосовує до спірних відносин норми §2 глави 71 Цивільного кодексу України та ст. 345-346 Господарського кодексу України.

На виконання умов договору позивач видав відповідачу кредит на суму 616000,00 грн. на здійснення господарської діяльності шляхом перерахування вказаних коштів за придбання екскаватора-навантажувача, а відповідач частково повернув кредит на суму 144068,00 грн. , що підтверджується виписками по особовим рахункам відкритим в ПАТ «Український ОСОБА_2» для відображення кредитних операцій та обліку заборгованості за кредитним договором. Відповідачем не надано доказів на спростування вказаних обставин. Окрім того, наявні виписки по особовому рахунку відповідача свідчать про те, що кошти перераховані на придбання екскаватора-навантажувача, повертались відповідачем як повернення коштів по кредиту за договором № №КТДЕЮ/4754.19. Отже, враховуючи відсутність заперечень з боку відповідача та не надання відповідачем витребуваних документів, а також враховуючі відсутність у позивача можливості надати оригінал договору, суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджується надання позивачем коштів на виконання кредитного договору №КТДЕЮ/4754.19.

Як зазначає позивач, станом на 31.07.2015 у відповідача утворилась заборгованість за кредитомв розмірі 471932,00 грн.

За змістом ст.ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»бухгалтерський облік це процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень. Бухгалтерській облік та його відображення у відповідних регістрах обліку є належними доказами, які підтверджують проведення господарської операції.

Таким чином, матеріалами справи доведено, що банком належним чином виконані умови договору щодо надання кредитних коштів, що підтверджено відповідними виписками по особовим рахункам позивача, які наявні в матеріалах справи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до інформації системи автоматизації банку кредит відповідачу надано на строк з 29.04.2013 до 28.04.2018. Інших доказів в матеріалах справи не має.

Враховуючи вищевикладене, позивач передчасно звернувся до суду з позовом до відповідача в частині стягнення 471932,00 грн. - заборгованості за кредитом, не довівши наявності у нього порушеного права, яке б підлягало захисту на час звернення з позовом. Позивачем не надано доказів на підтвердження погодження між сторонами графіку повернення кредиту або інших умов дострокового повернення кредиту .

Таким чином, господарський суд відмовляє у задоволенні вимоги в цій частині.

У зв'язку з невиконанням належним чином, прийнятих на себе відповідачем зобов'язань, позивач просить стягнути з останнього заборгованістьпо процентам 93438,76 грн., у тому числі заборгованість по процентам за простроченим боргом у розмірі 89846,05 грн., який позивач нарахував за період з 03.02.2015 по 13.08.2015 виходячи зі ставки процентів на рівні 28%,29%,34%, 33%, 11%, а також заборгованість по процентам по кредиту, яку позивач нараховує за період з 29.04.2013 по 13.08.2015.

З наданого позивачем розрахунку процентів вбачається, що останній зроблений виходячи з процентної ставки на рівні 18% та на суму заборгованості починаючи з 616000,00 грн. з подальшим зменшенням з урахуванням часткового повернення кредиту та з 03.02.2015 позивач змінює суму заборгованості зменшуючи її за рахунок суми простроченого основного зобовязання.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав. Належних доказів погашення заборгованості по процентам станом на час вирішення спору відповідачем суду не надано.

Враховуючи вище встановлене судом, а саме відсутність підстав для стягнення суми основного боргу, оскільки строк повернення кредиту сторонами погоджений у 2018 році, то відповідно доводи позивача про прострочення відповідачем сплати процентів, який позивач нараховує виходячи із суми простроченого основного зобовязання застосовуючи при цьому ставки процентів на рівні 28%,29%,34%, 33%, 11%, без надання відповідних доказів погодження сторонами таких ставок процентів, судом не приймаються та відповідно проценти нараховані у розмірі 8484,20 грн. є необґрунтованими та безпідставними.

Стосовно процентів нарахованих на суму кредиту, яку відповідач зобовязаний сплачувати за його користування на рівні 18% річних, то суд перевіривши розрахунок позивача визнає його не вірним, оскільки позивачем останні нараховані на меншу суму кредиту, ніж та якою користується відповідач, однак суд не виходить за межі позовних вимог, за відсутності відповідної заяви, то відповідно враховуючи суму, яку нарахував позивач, а саме 201834,40 грн. та суму яку сплатив відповідач у розмірі 116897,84 грн., до стягнення підлягаю сума процентів у розмірі 84936,56 грн.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню у розмірі 84936,56 грн. (заборгованість по процентам).

Також, позивач заявляє до стягнення заборгованість за комісіями у розмірі 36036,00 грн., пеню за простроченим основним боргом у розмірі 13604,28 грн., пеню за простроченими процентами у розмірі 18451,56 грн., пеню за простроченими комісіями у розмірі 7004,60 грн.

Відповідно до ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом. Особливості регулювання відповідальності за порушення грошових зобовязань у відносинах субєктів господарювання визначаються приписами статей 534, 549-552 Цивільного кодексу України, статей 229-234 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань». Зі змісту викладених норм вбачається, що встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафу) відбувається за письмовою угодою сторін.

Виходячи зі змісту інформації, наданої позивачем з системи «СКРУДЖ», не вбачається, ані встановлення комісійної винагороди, ані встановлення штрафних санкцій у вигляді пені.

Враховуючи відсутність належних та допустимих доказів, якими обґрунтоване право позивача на комісію, штрафні санкції у вигляді пені, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором та комісій не підлягають задоволенню, у звязку із недоведеністю.

Враховуючи викладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

У звязку з частковим задоволенням позову, судовий збір відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи зі ставок судового збору станом на дату звернення позивача з даним позовом до суду (31.08.2015 згідно поштового штампу на конверті).

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РСК Донбас» (83119, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер 36307729) на користь Публічного акціонерного товариства «Український ОСОБА_2» (юридична адреса:83001, м.Донецьк, вул. Артема,б.125; фактична адреса:02660, м.Київ, пр-т Ю.Гагаріна,б.23; ідентифікаційний код 19388768, рахунок №32070420601 у Головному управлінні Національного банку України по місту Києву і Київської області, МФО 321024) заборгованість про процентам у розмірі 84936 (вісімдесят чотири тисячі девятсот тридцять шість) грн 56 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РСК Донбас»(83119, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер 36307729) на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1698(одна тисяча шістсот девяносто вісім) грн 73 коп.

5.Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення повного рішення та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Дата складенняповногорішення 23.11.2015

Суддя Д.М. Огороднік