Ухвала суду № 53820474, 26.11.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 листопада 2015 року Справа № 916/635/15-г Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.суддівГоголь Т.Г., Швеця В.О.розглянувши матеріали касаційної скаргиТовариства з додатковою відповідальністю "Третій Автобусний парк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.15у справі№916/635/15-г Господарського суду Одеської областіза позовомЗаступника прокурора Суворовського району міста Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської радидо Товариства з додатковою відповідальністю "Третій Автобусний парк"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачаДепартамент комунальної власності Одеської міської радипровнесення змін до договору орендиВперше, касаційна скарга на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.15 подана Товариством з додатковою відповідальністю "Третій Автобусний парк" з порушенням вимог Господарського процесуального кодексу України, оскільки скаржник до касаційної скарги долучив доказ сплати судового збору за перегляд процесуальних документів які він не оскаржує і які відсутні у справі, а тому ухвалою Вищого господарського суду України від 15.09.15 касаційна скарга була повернута скаржникові без розгляду на підставі пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Товариство з додатковою відповідальністю "Третій Автобусний парк", вдруге звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою від 25.09.15, яка отримана судом 23.11.15, при цьому недоліки касаційної скарги на які вказував суд в ухвалі від 15.09.15 не усунув. Відтак і дана касаційна скарга не може бути прийнята до провадження виходячи з наступного.

Відповідно до частини 4 статті 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

Постановою правління Національного банку України від 21.01.04 №22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами цієї інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів, у тому числі платіжних доручень. Відповідно до приписів пункту 3.8. вказаної Інструкції, реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. При цьому, сторона у справі має право оскаржувати в касаційному порядку різні судові акти у справі, тому важливим є зазначення дати процесуального документа за перегляд якого сплачено судовий збір.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги квитанція про сплату судового збору в графі "Призначення платежу" містить наступні дані: ПОД.КАС.СКАРГИ НА РІШ.ГС ОД.ОБЛ ВІД 15.12.15 ТА ПОСТ. ВІД 25.06.15, а фактично скаржник оскаржує рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.15 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.15.

Відтак, додана до касаційної скарги квитанція №10526287 від 03.08.15 не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановленому законом порядку. Інших доказів на підтвердження сплати судового збору, зокрема за розгляд касаційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 08.06.15 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.15 скаржником не надано.

Викладене є підставою для повернення касаційної скарги у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, яким унормовано, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору,у встановлених порядку і розмірі.

Водночас, відповідно до частини 3 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником. Проте, касаційна скарга Товариства з додатковою відповідальністю "Третій Автобусний парк" не містить підпису особи, яка подала скаргу, а саме, представника товариства - Нестерової О.В. Свідчить про відсутність такого підпису і складений Одеським апеляційним господарським судом акт від 01.10.15.

За приписами пункту 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо вона підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Керуючись статтями 86, 111, 1111, пунктами 1, 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Третій Автобусний парк" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 21.07.15 у справі №916/635/15-г з додатками усього на 40 аркушах серед яких оригінал квитанції №10526287 від 03.08.15 про сплату судового збору в сумі 852,60 грн повернути скаржникові без розгляду.

Справу №916/635/15-г скерувати до Господарського суду Одеської області.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Т.Гоголь

В.Швець