Ухвала суду № 53820375, 25.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 листопада 2015 року м. Київ К/800/45598/15

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Стрелець Т.Г., перевіривши матеріали касаційної скарги Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня

2015 року

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня

2015 року

у справі №804/5254/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерфом-Дніпро»

до Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Головне управління Державної казначейської служби у Дніпропетровській

області

про визнання протиправними дій, скасування рішень та зобов'язання вчинити

певні дії, -

в с т а н о в и в:

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2015 року касаційну скаргу було залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 20 листопада 2015 року.

На виконання вимог вказаної ухвали Вищого адміністративного суду України Дніпропетровською митницею Державної фіскальної служби було направлено копію касаційної скарги та клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається Законом України «Про судовий збір».

Відповідно до статті 8 вказаного Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Отже, підставою для відстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони. При цьому, відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду.

Вивчивши доводи клопотання Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби, суд відмовляє в його задоволенні, оскільки відсутність фінансування не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору. Крім того, скаржник ніяким чином не підтверджує та не обґрунтовує можливість сплатити суми судового збору в майбутньому, зокрема, до ухвалення рішення у справі.

Враховуючи, що вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 27 жовтня 2015 року Дніпропетровською митницею Державної фіскальної служби у строк, встановлений судом, належним чином не виконано, недоліки у повному обсязі не усунуто, відповідно до вимог статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, касаційну скаргу слід повернути скаржнику.

Повернення касаційної скарги не позбавляє скаржника можливості повторно звернутися з даною касаційною скаргою до суду.

Керуючись статтями 108, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні клопотання Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби про відстрочення сплати судового збору.

Касаційну скаргу Дніпропетровської митниці Державної фіскальної служби на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 червня 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року у справі №804/5254/15 - повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого

адміністративного Т.Г. Стрелець

суду України