Ухвала суду № 53820232, 19.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" листопада 2015 р. м. Київ К/800/38442/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів : Логвиненко А.О. (доповідач), Донець О.Є., Мороз В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Єкатеріна ІІ-ДФ»

до відповідача Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області

про визнання протиправною та скасування постанови , -

В С Т А Н О В И В :

17.09.2013р. товариство з обмеженою відповідальністю «Єкатеріна ІІ-ДФ» (далі Товариство) звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області (далі Інспекція) про визнання протиправними та скасування постанов відповідача від 18.07.2013р. №3-1807/5 та №3-1807/6. Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що за результатами проведеної відповідачем перевірки об'єкта будівництва (недобудоване кафе-магазин) за адресою м. Бровари, вул. Київська, 282 до Товариства застосовані штрафні санкції. Проте, позивач не є ані власником приміщення, ані замовником будівельних робіт. Крім того, жодних будівельних робіт на зазначеному об'єкті не велось і не ведеться.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 1.04.2014р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014р., позов задоволено.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Інспекція звернулась із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просила їх скасувати та відмовити в задоволенні позову. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у червні 2013 року посадовими особами відповідача проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої складено Акт від 5.06.2013р.

Перевіркою встановлено, що за адресою по АДРЕСА_1 на земельній ділянці, що належить Товариству, розташовується об'єкт будівництва (недобудований кафе-магазин), який належить громадянці ОСОБА_4 та на якому за відсутності належної документації, що надає право на виконання будівельних робіт, відповідачем ведуться будівельні роботи.

На підставі Акту Інспекцією було винесено Припис №С-0706/1 від 7.06.2013р., яким позивача зобов'язано зупинити будівельні роботи з будівництва кафе-магазину по АДРЕСА_1 та у термін до 8.07.2013р. демонтувати стіни другого, першого поверхів, монолітно-бетонне перекриття та підлогу першого поверху, монолітний бетонний стрічковий фундамент між колонами.

15.07.2013р. відповідачем перевірено виконання Товариством отриманих приписів та складено протоколи про правопорушення.

18.07.2013р. Інспекцією прийнято постанову №3-1807/5 про визнання Товариства винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.2 п.1 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі Закон 208/94-ВР) та постанову №3-1807/6 про визнання Товариства винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз.1 п.5 ч.2 ст.2 Закону №208/94-ВР і накладено штрафи.

Відповідно до частини 1 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Статтею 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» передбачено, що постанову центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, може бути оскаржено до суду протягом 15 днів з дня її винесення з повідомленням про таке оскарження у той самий строк органу, який виніс постанову.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.02.2013р. скасовано ухвалу суду першої інстанції про залишення позову Товариства без розгляду та повернуто справу до суду для продовження розгляду. При цьому апеляційний суд дійшов висновку, що судом першої інстанції зроблено передчасний висновок про пропуск позивачем без поважних причин строку на звернення до адміністративного суду.

Не зважаючи на те, що під час нового розгляду справи суди не отримали жодних нових доказів, що підтверджують поважність пропуску позивачем обумовленого статтею 99 КАС України строку, судами не обговорено питання необхідності застосування наслідків передбачених статтею 100 КАС України.

В той же час, з матеріалів справи вбачається, що Товариство своєчасно отримало протоколи про правопорушення від 15.07.2013р., в яких зазначено, що розгляд справ призначено на 15 год. 18.07.2013р., отже позивача належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справ, наслідком яких є прийняття оскаржуваних постанов.

Безпідставними є посилання позивача на те, що директор Товариства Багмут Р.О. з 17.07. по 28.08.2013р. перебував у відрядженні і це завадило Товариству своєчасно звернутися до адміністративного суду з позовом про оскарження постанов Інспекції від 18.07.2013р. Так, з матеріалів справи вбачається, що Багмут Р.О. у серпні 2013р., тобто в строки обумовлені статтею 5 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», оскаржив до суду постанову Інспекції від 18.07.2013р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за правопорушення, також пов'язані з будівельними роботами за адресою м. Бровари, вул. Київська, 282. Таким чином, перебування Багмут Р.О. у відрядженні не унеможливлювало для Товариства своєчасне звернення до адміністративного суду з відповідним позовом.

За таких обставин, враховуючи надані позивачем докази, суду першої інстанції слід було дати оцінку поважності причин пропуску строку на звернення до адміністративного суду та прийняти відповідне рішення з цього приводу, а суду апеляційної інстанції перевірити обґрунтованість визнання цих причин поважними.

Відповідно до статті 227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Оскільки, помилковий висновок щодо поважності пропуску Товариством строку на звернення до суду зроблено судом апеляційної інстанції, справа направляється на новий розгляд до цього суду.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 230, 231, 254 КАС України , -

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області задовольнити частково.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 18.06.2014р. скасувати, справу направити на новий розгляд до цього ж суду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Судді А.О. Логвиненко

О.Є. Донець

В.Ф. Мороз