Ухвала суду № 53819936, 12.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року м.Київ К/800/24309/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Гончар Л.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської митниці ДФС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Бліц» до Київської митниці Міндоходів про визнання протиправним та скасування рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна Бліц» звернулось з позовом до Київської митниці Міндоходів, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення від 07 жовтня 2014 року №125130012/2014/110154/2 щодо коригування митної вартості товарів та рішення про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови №125130012/2014/00163.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про неправомірність відмови у прийнятті до оформлення митної декларації, безпідставність прийняття відповідачем рішення про визначення митної вартості товарів за резервним методом. Вказував про надання всіх необхідних документів на підтвердження заявленої ним митної вартості за ціною контракту щодо ввезених товарів. Вважає прийняті відповідачем рішення про визначення митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України необґрунтованими та безпідставними.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено частково; визнано протиправними рішення Київської митниці Міндоходів від 07 жовтня 2014 року № 125130012/2014/110154/2 щодо коригування митної вартості товарів, що ввозились на митну територію України Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Бліц», а також про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови від 07 жовтня 2014 року №125130012/2014/00163; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року апеляційну скаргу Київської митниці ДФС України залишено без задоволення; постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог, та в цій частині прийняти нову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна Бліц» задоволено повністю; скасовано рішення Київської митниці Міндоходів від 07 жовтня 2014 року №125130012/2014/110154/2 щодо коригування митної вартості товарів, що ввозились на митну територію України Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Бліц», а також про відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови від 07 жовтня 2014 року №125130012/2014/00163; в іншій частині постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Київська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить судові рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

У касаційній скарзі відповідач зазначає, що дії та рішення митного органу щодо відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів через митний кордон України та відповідно коригування митної вартості товару із застосуванням резервного методу є законними та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України, посадові особи митного органу діяли відповідно до ст.19 Конституції України виключно на підставі, в межах та у спосіб, передбачений Конституцією України.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у жовтні 2014 року позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна Бліц» здійснено ввезення на територію України товару (олія оливкова та олія з виноградних кісточок), придбаного у компанії Solifinance OU (Естонія) на підставі договору від 01 жовтня 2013 року №03-10/2013/ЕЕ, рахунку фактури (комерційного інвойсу) від 01 жовтня 2014 року №1034/14.

З метою митного оформлення товару (олія оливкова, нерафінована, першого (холодного) пресування, класу Extra Virgіn, торгівельної марки Rafael Salgado; олія оливкова, нерафінована, першого (холодного) пресування, класу Extra Virgіn, торгівельної марки Borges; олія оливкова Pure Olive Oil, рафінована, першого (холодного) пресування, торгівельної марки Borges; олія з виноградної кісточки, рафінована, торгівельної марки Rafael Salgado) позивачем подано до Київської митниці Міндоходів митну декларацію (МД) від 06 жовтня 2014 року №125130012/2014/415189, у якій митна вартість задекларована за ціною договору (контракту), тобто за основним (першим) методом визначення митної вартості товарів, у розмірі 10200 Євро, що в національній валюті України за офіційним курсом НБУ на дату митного оформлення (курс EUR: 16,34514) становить 166720,43 грн.

Задекларована митна вартість олії становила такі показники:

- олія оливкова, нерафінована, першого (холодного) пресування, класу Extra Virgіn, торгівельної марки Rafael Salgado 0,5 л - 1347,84 Євро за 3456 кг (0,39 Євро за 1 кг);

- олія оливкова, нерафінована, першого (холодного) пресування, класу Extra Virgіn, торгівельної марки Rafael Salgado 0,75 л - 1881 Євро за 3300 кг (0,57 Євро за 1 кг);

- олія оливкова, нерафінована, першого (холодного) пресування, класу Extra Virgіn, торгівельної марки Rafael Salgado 1 л - 1314 Євро за 1800 кг (0,73 Євро за 1 кг);

- олія оливкова, нерафінована, першого (холодного) пресування, класу Extra Virgіn, торгівельної марки Rafael Salgado 0,25 л - 956,16 Євро за 3984 кг (0,24 Євро за 1 кг);

- олія з виноградної кісточки, рафінована, торгівельної марки Rafael Salgado 0,5 л - 1232,40 Євро за 948 кг (1,30 Євро за 1 кг);

- олія оливкова, нерафінована, першого (холодного) пресування, класу Extra Virgіn, торгівельної марки Borges 0,5 л - 421,20 Євро за 1080 кг (0,39 Євро за 1 кг);

- олія оливкова, нерафінована, першого (холодного) пресування, класу Extra Virgіn, торгівельної марки Borges 0,75 л - 2028 Євро за 3120 кг (0,65 Євро за 1 кг);

- олія оливкова Pure Olive Oil, рафінована, першого (холодного) пресування, торгівельної марки Borges 0,5 л - 496,80 Євро за 1080 кг (0,46 Євро за 1 кг);

- олія оливкова Pure Olive Oil, рафінована, першого (холодного) пресування, торгівельної марки Borges 0,75 л - 522,60 Євро за 780 кг (0,67 Євро за 1 кг).

На підтвердження заявленої митної вартості товару за ціною договору декларантом до митної декларації подані документи: картка обліку особи, яка здійснює операції з товарами від 10 жовтня 2013 року № 125/2013/0001462 (код 1602); зовнішньоекономічний договір від 01 жовтня 2013 року № 03-10/2013/ЕЕ (код 4100); міжнародна автомобільна накладна (CMR) від 01 жовтня 2014 року № 178751 (код 2730); книжка МДП (Carnet TIR) від 01 жовтня 2014 року № SX.75016303 (код 2950); довідка про транспортні витрати від 02 жовтня 2014 року б/н (код 3007); рахунок фактура (комерційний інвойс) від 01 жовтня 2014 року № 1034/14 (код 3105); пакувальний лист від 01 жовтня 2014 року № 1034/14 (код 3141); інші некласифіковані документи від 04 липня 2014 року б/н (код 2730); специфікація від 01 жовтня 2014 року № 9 (код 4103); прайс-лист виробника від 01 квітня 2014 року № 25/14 (код 9000); експертний висновок ТПП від 09 квітня 2014 року № Ц-749 (код 9000); сертифікат походження товару від 01 жовтня 2014 року № 0081844 (код 7011); лист-ексклюзив торгової марки Rafael Salgado від 11 жовтня 2013 року б/н (код 9000); лист-ексклюзив торгової марки Borges від 11 жовтня 2013 року б/н (код 9000); сертифікат якості від 23 вересня 2014 року б/н (код 9000); сертифікат якості від 24 вересня 2014 року б/н (код 9000); копія митної декларації країни відправлення від 01 жовтня 2014 року №14PL302010E0097174 (код 9610).

Під час митного оформлення спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками за напрямом митної вартості, яка видала відомості про те, що у попередні періоди подібний товар розмитнювався за більшою митною вартістю, ніж задекларував позивач, у зв'язку з чим 06 жовтня 2014 року інспектором органу доходів і зборів, який здійснював митні процедури, з метою перевірки відомостей про заявлену митну вартість задекларованого товару витребувано від декларанта додаткові документи, а саме: договір (контракт) із третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; оплата за попередні поставки; видаткові накладні.

Декларантом вимога митного органу про надання додаткових документів виконана не в повному обсязі, а саме не надано: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаними з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про сплату платежів третім особам на користь продавця; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

07 жовтня 2014 року Київською митницею Міндоходів прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №125130012/2014/110154/2, відповідно до якого вартість задекларованого товару визначена за резервним методом у таких розмірах:

- олія оливкова, нерафінована, першого (холодного) пресування, класу Extra Virgіn, торгівельної марки Rafael Salgado 0,25 л, 0,5 л, 0,75 л, 1 л - 5547,64 Євро (2,2561 Євро за 1 кг);

- олія з виноградної кісточки, рафінована, торгівельної марки Rafael Salgado 0,5 л - 1235,71 Євро (3,1200 Євро за 1 кг);

- олія оливкова, нерафінована, першого (холодного) пресування, класу Extra Virgіn, торгівельної марки Borges- 2469,10 Євро (2,2561 Євро за 1 кг);

- олія оливкова Pure Olive Oil, рафінована, першого (холодного) пресування, торгівельної марки Borges - 1019,40 Євро (2,4918 Євро за 1 кг).

У вказаному рішенні зазначено, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки декларантом не подано додаткові документи для підтвердження митної вартості; методи визначення митної вартості за ціною контракту не застосовуються у зв'язку з невиконанням позивачем вимог Митного кодексу України; методи визначення на основі віднімання або додавання вартості не застосовуються, оскільки відсутня інформація щодо ціни складових для визначення, тому був використаний резервний метод на основі наявної у митному органі інформації.

Також, митницею видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України від 07 жовтня 2014 року №125130012/2014/00163.

07 жовтня 2014 року позивачем подано до Київської митниці Міндоходів нову митну декларацію №125130012/2014/415329, в якій визначено митну вартість товару з урахуванням рішення митного органу щодо коригування митної вартості, сплачено до державного бюджету всі митні платежі, у тому числі й різницю між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом - 73406,52 грн.

У зв'язку з цим уповноваженою особою Київської митниці Міндоходів прийнято рішення про завершення митного оформлення товару позивача, пропуск його на митну територію України та випуск у вільний обіг шляхом проставляння відповідного штампу на митній декларації від 07 жовтня 2014 року № 125130012/2014/415329.

Відповідно до ст.ст.49, 50 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно ч.1 ст.51, ч.1 ст.52 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено ч.2 ст.52 Митного кодексу України, декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною ч.5 ст.54 Митного кодексу України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за основним методом (тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції)) та другорядними: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); за резервним. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 2 та 3 ст.58 Митного кодексу України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, що передбачені ч.2 ст.53 Митного кодексу України. Подані документи чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, які чітко підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 Митного кодексу України.

У оскаржуваному рішенні від 07 жовтня 2014 року №125130012/2014/110154/2 про коригування митної вартості товарів митним органом у графі 33 зазначено, зокрема, що подані позивачем документи не містять обставин, зазначених ст.53 Митного кодексу України, а саме: документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Підставою прийняття рішення зазначене не надання додаткових документів для підтвердження митної вартості.

При цьому, судами встановлено, що дійсною причиною для витребування органом доходів і зборів додаткових документів від декларанта стало спрацювання автоматизованої системи аналізу ризиків, згідно з даними якої подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом.

Проте, вказані обставини, за відсутності заперечень щодо наданих позивачем документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, не свідчать про недостовірність поданих декларантом відомостей при визначенні митної вартості товару за основним методом.

Судами попередніх інстанцій правомірно зазначено, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар. Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованій системі аналізу та управління ризиками.

За вказаними обставинами суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про неправомірність відмови митниці у визнанні задекларованої позивачем митної вартості товару за основним методом та визначення митної вартість за ціною договору щодо ідентичних товарів. Наданий позивачем пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару, повноти і достовірності заявленої митної вартості товару, визначеної позивачем за першим методом є достатнім, заявлена позивачем митна вартість товарів за ціною договору відповідає вимогам ст.58 Митного кодексу України; відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості чи відомостей щодо ціни, що фактично була сплачена або підлягає сплаті за ці товари, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування основного методу відповідачем не спростовані; підстав для коригування заявленої позивачем митної вартості судами не встановлено.

Що стосується обраного позивачем та застосованого судами способу захисту прав, колегія суддів, погоджуючись з позицією суду апеляційної інстанції, вважає правильним рішення про визнання протиправним та скасування рішень митниці від 07 жовтня 2014 року №125130012/2014/110154/2 про коригування митної вартості та про відмову у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оформлене карткою відмови від 07 жовтня 2014 року №125130012/2014/00163.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст.220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Київської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2015 року та постанову Київського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених статтями 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді