Ухвала суду № 53819796, 17.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

Іменем України

17.11.2015 № К/800/39218/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Степашка О.І., секретар судового засідання - Іванов Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києвіна постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2015 та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2015 у справі №826/1431/15 за позовомОСОБА_1 доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києвіпровизнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,- ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу №75 від 18.12.2014; скасувати наказ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки на підставі наказу №75 від 18.12.2014; визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки з тих питань, що не були досліджені під час проведення попередньої перевірки, призначеної наказом №197 від 29.01.2015 та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки №23/Є/26-57-17-01 від 29.01.2015; та скасувати наказ №197 від 29.01.2015.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2015 у даній справі, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2015, позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для за задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, на підставі постанови старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві капітана податкової міліції Д.О.Дорошенка від 20.11.2014, (по матеріалам досудового розслідування №32013110060000259 ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС у м. Києві наказу ДПІ у Святошинському районі ГУ ДФС України у м. Києві) відповідачем прийнято спірний наказ №75 від 18.12.2014 та проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету по взаємовідносинах з ТОВ «ФК «Атлас» фізичною особою-платником податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2013 по 31.12.2013.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 29.12.2014 №931/26-57-17-01-25/2713013565, в якому зроблено висновок про порушення позивачем вимог ст. 170 р. IV Податкового кодексу України у вигляді заниження інвестиційного прибутку у зв'язку з заниженням доходу на загальну суму 235188205,50 грн., а саме: згідно завірених копій виписок з банку по розрахунковому рахунку НОМЕР_1, наданих СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві до постанови слідчого про відкриття кримінального провадження, відповідно, занижено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2013 рік на 39981765,53 грн.

У зв'язку з наданням позивачем додаткових заперечень та документів щодо проведеної перевірки, відповідно до ст. 20, п.п.78.1.5 п.78.1 ст. 78, ст. 79 відповідачем прийнято спірний наказ № 197 від 29.01.2015 р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки», за результатами якої складено акт від 14.02.2015 №125/26-57-17-01-25/2713013565 про порушення позивачем вимог ст. 170 р. IV Податкового кодексу України у вигляді заниження інвестиційного прибутку у зв'язку з заниженням доходу на загальну суму 143505138,00 грн., відповідно, занижено суму податку на доходи фізичних осіб, що підлягає сплаті до бюджету за 2013 рік на 24190501,44 грн.

Задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність станом на 18.12.2014 підстав для проведення перевірки позивача, зокрема, для призначення її згідно пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, як наслідок про протиправність дій відповідача щодо проведення вказаної перевірки та винесення наказів №75 від 18.12.2014 та № 197 від 29.01.2015 р.

Судова колегія касаційної інстанції погоджується з позицією судів першої та апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державної податкової служби; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Право контролюючого органу на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок визначено п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України.

Відповідно до абз. 3 пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Підстави та порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлені ст. 78 Податкового кодексу України, у відповідності до пп. 78.1.11 якої документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що

кримінальне провадження, в рамках якого була винесена постанова старшого слідчого СУ ФР ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 20.11.2014 про призначення позапланової перевірки з питань повноти та своєчасності декларування та сплати податків позивачем за період 2013 року, було закрито постановою від 26.11.2014 р. (по кримінальному провадженню 32013110060000259) та від 17.12.2014 (по кримінальному провадженню № 32014100060000233).

Водночас, наказом Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 29.01.2015 №197 перевірка була призначена на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, після отримання від позивача листа від 23.12.2014 №5626/Є/26-57 з повідомленням про закриття кримінальних проваджень.

Згідно пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: платником податків подано в установленому порядку контролюючому органу заперечення до акта перевірки або скаргу на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення у разі, коли платник податків у своїй скарзі (запереченнях) посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження.

З огляду на викладене, судами першої та апеляційної інстанцій вірно взято до уваги, що лист позивача від 23.12.2014 №5626/Є/26-57 не є запереченням до акту перевірки або скаргою на прийняте за її результатами податкове повідомлення-рішення, в яких вимагається повний або частковий перегляд результатів відповідної перевірки або скасування прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення.

Також суди дійшли цілком обґрунтованого висновку про відсутність станом на 18.12.2014 підстав для проведення перевірки позивача, оскільки, як вже зазначено, 26.11.2014 р. та 17.12.2014 р. кримінальні провадження були закриті, що відповідно свідчить про незаконність наказів №75 від 18.12.2014 та № 197 від 29.01.2015 р. і відповідно протиправність дій відповідача щодо проведення документальних невиїзних позапланових перевірок.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про наявність законних підстав для задоволення позову.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень судами першої та апеляційної інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 221, 223, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.06.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.08.2015 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.П.Юрченко Судді Г.К.Голубєва О.І.Степашко