Ухвала суду № 53819690, 17.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2015 р. м. Київ К/800/67304/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Маринчак Н.Є.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2013 року

та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 року

у справі № 808/7716/13-а

за позовом Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України»

до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі по тексту - позивач, ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України») звернулось з позовом до Вільнянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач, ОДПІ) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2013 року адміністративний позов задоволено частково.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 року скасовано постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2013 року в частині задоволення позовних вимог. Прийнято в цій частині нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

В запереченні на касаційну скаргу ОДПІ посилаючись на те, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, відповідно до вимог статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України суд (далі - КАС України), колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до частин 1, 2 статті 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що ОДПІ проведено планову виїзну перевірку Філії «Вільнянський райавтодор» ДП «Запорізький облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 31.05.2013 року № 247/22/26249783.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем підпунктів 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) щодо несвоєчасного перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб в сумі 29 294,21 грн. та відповідно до підпункту 129.1.3 пунктів 129.1, 129.4 статті 129 ПК України нарахована пеня в загальній сумі 182,29 грн., а також з підстав не сплати у строки встановлені ПК України суми податку на доходи фізичних осіб в розмірі 10 894,21 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.06.2013 року № 0000291700, яким ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в сумі 10 894,21 грн. та за штрафними санкціями в розмірі 5 447,11 грн.

За результатами адміністративного оскарження, спірне податкове повідомлення-рішення податковим органом скасовано в частині основного платежу в сумі 10 894,21 грн., в іншій частині залишено без змін, а також збільшено штрафні санкції в розмірі 4 019,68 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.08.2013 року № 0000841700, яким позивачу зменшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в сумі 10 894,21 грн. збільшено суму податкових зобов'язань з податку на доходи фізичних осіб за штрафними санкціями в розмірі 4 019,68 грн.

Суд першої інстанції визнав обґрунтованими висновки ОДПІ в частині нарахування платнику податків штрафних санкцій в розмірі 5 447,11 грн., з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Згідно з підпунктом 14.1.180 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

Відповідно до підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

За змістом підпункту 168.1.2 статті 168.1 статті 168 ПК України податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

Підпунктом 168.1.5 пункту 168.1 статті 168 ПК України визначено, що якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Пунктом 127.1 статті 127 ПК України визначено, що ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, станом на 31.12.2012 року позивачем не сплачено суму податку на доходи фізичних осіб в сумі 10 894,21 грн., а саме - за жовтень 2012 року в сумі 533,57 грн. термін сплати настає 30.11.2012 року, за листопад 2012 року - 819,62 грн. термін сплати - 29.12.2012 року, за листопад 2012 року - 9 541,02 грн. термін сплати до 30.12.2012 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірності застосування контролюючим органом до ДП «Запорізький Облавтодор» ВАТ «ДАК «Автомобільні дороги України» штрафних санкцій в розмірі 50 відсотків від суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету, оскільки позивач є податковим агентом і на нього покладено обов'язок з нарахування та сплати, утриманого податку з доходів фізичних осіб.

Щодо висновку суду першої інстанції стосовно податкового повідомлення-рішення від 19.08.2013 про №0000841700 в частині застосування штрафних санкцій в сумі 4 019,00 грн., колегія суддів вважає його правомірним, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Відтак, сума не перерахованого податку з доходів фізичних осіб за грудень 2012 року в сумі 9 627,33 грн. є поточною заборгованістю, термін перерахування якої до бюджету на час перевірки ОДПІ не настав.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що саме за вищевказаних обставин справи, суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального права.

За таких обставин, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 року підлягає скасуванню, а постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2013 року має бути залишена в силі, як така, що помилково скасована.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дочірнього підприємства «Запорізький Облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20.11.2014 року скасувати.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 04.12.2013 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Маринчак Ю.І. Цвіркун