У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а-15/10/2470
19 листопада 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Мельник-Томенко Ж. М.
суддів: Білоуса О.В. Залімського І. Г.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Італобоніфіка", приватного підприємця ОСОБА_1, приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів в дохід держави вартості товарів та коштів, отриманих за нікчемними угодами,
В С Т А Н О В И В :
У квітні 2009 року Державна податкова інспекція у Вижницькому районі Чернівецької області звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Італобоніфіка», приватного підприємця ОСОБА_1, приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення в дохід держави вартості товарів та коштів, отриманих за нікчемними угодами.
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 02.04.2013 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову постанову про задоволення позову.
Сторони в судове засідання не з'явились про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені завчасно та належним чином.
Позивач надіслав суду клопотання, в якому просив розглянути справу за відсутності його представника.
Враховуючи те, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог до приватного підприємця ОСОБА_1 та приватного підприємця ОСОБА_2 без змін, а в частині заявлених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" провадження в цій частині підлягає закриттю виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, 22 червня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" та приватним підприємцем ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_1 зобов'язується передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" товар (горіхи грецькі в шкаралупі, насіння гарбузове, ядро горіха грецького, дикоростучі ягоди, гриби та інше).
03 липня 2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, згідно якого ОСОБА_2 зобов'язується передати у власність Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" товар (горіхи грецькі в шкаралупі, насіння гарбузове, ядро горіха грецького, дикоростучі ягоди, гриби та інше).
Державною податковою інспекцією у Вижницькому районі Чернівецької області проведено виїзну планову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2008 р.
За результатами перевірки складено Акт від 03.10.2008 р. №732-2301/25078186, в якому встановлено порушення:
- п.5.1, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", чим підприємством завищено валові витрати за період з 01.07.2007 р. до 31.12.2007 р. на суму 468693 грн., в т.ч. 3 квартал 2007 р. 25511 грн., 2 півріччя 2007 р. на суму 468693 грн. та занижено валові витрати за 1 півріччя 2008 р. в сумі 316177 грн. в т.ч. за 1 квартал 2008 р. на 83068 грн., та 1 півріччя 2008 р. 316177 грн., відповідно до чого встановлено заниження податку на прибуток за 2 півріччя 2007 р. в сумі 117173 грн., в т.ч. 3 квартал 2007 р. в сумі 6378 грн. та 2 півріччя 2007 р. в цілому на суму 117173 грн. та завищення суми податку на прибуток за 1 півріччя 2008р. в сумі 79044 грн., в т.ч. за 1 квартал 2008 р. на суму 20267 грн. та 1 півріччя в цілому 79044 грн.
- п.п. 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", чим підприємством завищено податковий кредит на суму 3271 грн., в т.ч. липень 2007 р. - 218 грн., серпень 2007 р. - 547 грн., вересень 2007 р.-152 грн., жовтень 2007 р.-157 грн., листопад 2007 р. -314 грн., грудень 2007 р.-314 грн., січень 2008 р.-157 грн., лютий 2008 р. - 235 грн., березень 2008 р.-314 грн., травень 2008 р.- 455 грн., червень 2008 р. - 408 грн., чим відповідно завищено ряд.26 декларації за червень2008 р. на суму 2863 грн. (без урахування завищення за червень 2008 р. (т. 1 а.с. 12-39).
- п. 19.2 "а" ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", в результаті чого не донараховано податку з доходів фізичних осіб при виплаті доходів під час закупівлі продукції в сумі 134057.32 грн.; п. 19.2 "б" ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" в частині несвоєчасного подання звіту за формою 1-ДФ за 1 квартал 2008 р.
Державною податковою інспекцією у Сторожинецькому районі Чернівецької області направлено позивачу лист від 02.10.2008 р. №14319/7/26-0121, в якому зазначено, що проведеними оперативно - розшуковими заходами встановлено, що громадянин ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_3 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) , 23.08.2007 р. потягом Київ-Москва виїхав до Російської Федерації де і на даний час перебуває; громадянка ОСОБА_1 паспорт НОМЕР_4 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), зареєстрована за адресою м.Вижниця, вул. Грушевського13, кв.1, 01.11.2007 р. через прикордонний перехід Чоп (Тиса) виїхала за межі України до Італії, де і на даний час перебуває.
У поясненннях ОСОБА_3 від 15.09.2008 р. зазначено, що ОСОБА_2 протягом 2 півріччя 2007 р. займався підприємницькою діяльністю. На скільки їй відомо здійснював за вказаний період господарські операції з Товариством з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка". Детальні обставини їй не відомі. На даний час її чоловік перебуває в Росії, куди виїхав на тимчасові роботи в серпні 2007 р. Можливий його приїзд кінець грудня 2008 р.
Згідно з довідкою Державної прикордонної служби України по наданим установчим даним на протязі 2007 - 2008 рр. ОСОБА_1 виїхала за межі України через пункт пропуску Чоп (Тиса) 01.11.2007 р. о 18:52. ОСОБА_2 виїхав за межі України через пункт пропуску Хутір-Михайлівський 24.08.2007 р. о 20:51 год..
Відповідно до пояснень ОСОБА_4 від 30.10.2008 р., його племінниця ОСОБА_1 перебуває в Італії. На скільки йому відомо, вона виїхала за кордон приблизно в жовтні 2007 р., де на даний час і перебуває.
Згідно з видатковими касовими ордерами та картками рахунків, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" та приватними підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проведено готівкові розрахунки.
В матеріалах справи є Довідка №78 Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру від 15 січня 2009 р. №61269, в якій зазначено, що рукописні тексти в накладних на постачання продукції від приватного підприємця ОСОБА_2 та в графі "Одержав" видаткових касових ордерів (сума готівки прописом), імовірно виконані не ОСОБА_2, а іншою особою. Встановити, чи виконані підписи ОСОБА_1 не виявилось можливим по причині недостатньої якості ксерокопій та недостатності наданих зразків. Підписи за ОСОБА_2, зображення яких містяться в ксерокопіях накладних на постачання продукції від приватного підприємця ОСОБА_2, у видаткових касових ордерах та в договорі із Товариством з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" виконані, імовірно, не ОСОБА_2, а іншою особою. Дати відповіді в категоричних формах не виявляється можливим через недостатні якості зображень підписів в наданих ксерокопіях та незначні кількості наданих зразків. Прийняти рішення відносно документів, які не вказані в текстах висновків не виявилось можливим через недостатню якість ксерокопій.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції зазначив про необґрунтованість висновків Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області, викладених в акті перевірки від 03.10.2008 р. №732-2301/25078186, щодо нікчемності правочинів, укладених між відповідачами, оскільки витрати на придбання товарно-матеріальних цінностей у приватних підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року ТОВ "Італобоніфіка" підтверджується матеріалами справи, а факт оприбуткування товарно-матеріальних цінностей від вищезгаданих підприємців та виплата їм грошових коштів товариством "Італобоніфіка" за отримані товарно-матеріальні цінності підтверджується матеріалами перевірки Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області (Акт №732-2301/25078186 від 03.10.2008 р.).
В частині позовних вимог про стягнення коштів з ТОВ "Італобоніфіка" одержаних за нікчемний правочин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі та визнання постанови суду першої інстанції нечинною.
Так, ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12.09.2013 року було зупинено провадження у справі до вирішення касаційної скарги Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області Державної податкової служби у адміністративній справі № 2а-21/10/2470, оскільки 13.04.2009 року ТОВ «Італобоніфіка» звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень. У вказаному провадженні досліджувались спірні господарські правовідносини ТОВ «Італобоніфіка» з його контрагентами - приватними підприємцями ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 р. у справі № 2а-21/10/2470 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень визнано протиправними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Вижницькому районі №0002002300/0 від 16 жовтня 2008 року, №0002002300/1 від 12 листопада 2008 року, №0002002300/2 від 21 січня 2009 року, №0002002300/3 від 06 квітня 2009 року, №0000142300/2 від 21 січня 2009 року про донарахування податку на прибуток ТОВ "Італобоніфіка" в сумі 112075 грн. та штрафних санкцій на суму 44830 грн., та 3067 грн. основного платежу та 1555,50 грн. штрафних санкцій за податковим повідомленням рішенням від 21 січня 2009 року , а всього на суму 161527,50 грн.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2012 р. у справі №25389/10/9104 апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області залишено без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року у справі №2а-21/10/2470 - без змін.
З урахуванням вимог ч. 1 ст. 72 КАС України, позовні вимоги про стягнення коштів з ТОВ «Італобоніфіка» одержаних за нікчемний правочин на час вирішення спору по суті судом першої інстанції не задоволено. Таким чином, на час вирішення по суті існуючого спору у даній справі на підставі наявних на той час у справі доказів судом першої інстанції, було ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення.
Проте в ході апеляційного розгляду даної адміністративної справи колегією суддів встановлено, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 листопада 2015 року у справі №К/9991/77256/12 (№2а-21/10/270) касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області Державної податкової служби залишено без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2010 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 листопада 2012 року залишено без змін.
Отже, за результатами судового розгляду адміністративної справи за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Італобоніфіка" до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень було визнано протиправними податкові повідомлення-рішення ДПІ у Вижницькому районі Чернівецької області № 0002002300/0 від 16 жовтня 2008 року, № 0002002300/1 від 12 листопада 2008 року, № 0002002300/2 від 21 січня 2009 року, № 0002002300/3 від 06 квітня 2009 року, № 0000142300/2 від 21 січня 2009 року. Вказані податкові повідомлення-рішення було прийнято на підставі Акта №732-2301/25078186 від 03.10.2008 року «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Італобоніфіка» з питань дотримання вимог податкового та валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року».
При цьому, судом апеляційної інстанції також встановлено, що відповідно до ухвали Господарського суду Чернівецької області від 30.03.2015 року ліквідовано юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю фірму «Італобоніфіка», що також підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (вказані докази містяться в матеріалах справи).
Таким чином, оскільки на даний час відсутні підстави для заявлення адміністративного позову про стягнення коштів отриманих за нікчемним правочином у зв'язку із відсутністю факту узгодження відповідної суми, а рішення про застосування фінансових санкцій, на підставі якого податковим органом було нараховану відповідну суму штрафу, було визнано протиправним в судовому порядку, між сторонами фактично відсутні правовідносини, які могли б стати підставою для звернення до суду із даним позовом. Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. Виходячи з наведеного, відсутність правовідносин виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
За наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право визнати постанову суду нечинною і закрити провадження у справі (п. 5 ч. 1 ст. 198 КАС України). Відповідно до ч. 2 ст. 203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне та обґрунтоване судове рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі. Пунктом 1 ч. 1 ст. 157 КАС України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Згідно з ч.3 ст.157 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.
Тому колегія суддів встановила підстави для визнання рішення суду нечинним в частині стягнення коштів з ТОВ «Італобоніфіка» одержаних за нікчемний правочин та закриття в цій частині провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України.
Стосовно позовних щодо приватного підприємця ОСОБА_1 та приватного підприємця ОСОБА_2 про стягнення коштів отриманих за нікчемними угодами, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції правомірно відмовлено в задоволенні позову, з огляду на наступне.
Частиною першою ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. (ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України).
Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування (ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України).
Також в судовому порядку не було доведено протиправності вчинених правочинів між ТОВ фірма «Італобоніфіка» та приватними підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зокрема це підтверджується судовими рішеннями у справі №2а-21/10/2470 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Італобоніфіка» до Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецької області про визнання протиправними податкових повідомлень-рішень.
Так адміністративними судами у справі №2а-21/10/2470 встановлено, що господарські операції з придбання позивачем у приватних підприємців ОСОБА_2 та ОСОБА_1 горіхів грецьких в шкарлупі, насіння гарбузового, ядра горіха грецького, дикоростучих ягід, грибів та іншого та оплати їх вартості підтверджуються належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, зокрема: накладними та видатковими касовими ордерами.
Також, судами за результатами розгляду адміністративної справи №2а-21/10/2470 було встановлено, що приватні підприємці ОСОБА_2 та ОСОБА_1 подавали до ДПІ у Вижницькому районі Чернівецької області звіти суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за третій та четвертий квартали 2007 року, тобто у період, коли здійснювали господарські операції з позивачем. При цьому, на вимогу судів попередніх інстанцій надати докази подачі податкової звітності вказаними підприємцями засобами поштового зв'язку (як-то: поштові конверти, журнали реєстрації вхідної кореспонденції тощо), податковим органом не було надано відповідних доказів, з огляду на що колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що податкова звітність подавалась підприємцями особисто.
Крім того, суди відхилили як безпідставні посилання податкового органу на інформацію Окремого відділу обробки даних центральної підсистеми інтегрованої інформаційно-телекомунікаційної системи «Гарт» Державної прикордонної служби України, викладену у листах від 05 листопада 2008 року та від 08 грудня 2009 року, оскільки викладені у листах відомості не містять повної інформації щодо усіх дат перетину митного кордону ОСОБА_2 та ОСОБА_1, з огляду на те, що кількість виїздів вказаних осіб із України не відповідає кількості в'їздів вказаних осіб до України, з урахуванням того, що у вказаних листах також було зазначено, що відсутність інформації в базі даних «Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України» не спростовує факту перетинання державного кордону в пунктах пропуску.
Таким чином правовідносини вчинені між ТОВ фірма «Італобоніфіка» та приватними підприємцями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є правомірними, а не такими, що вчинені за нікчемними угодами, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення в дохід держави з приватних підприємців ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є безпідставними та не підлягають задоволенню. Атому рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог стосовно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обґрунтованим та законним.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 157, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В :
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вижницькому районі Чернівецькій області залишити без задоволення.
Постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року в частині позовних вимог про стягнення в дохід держави з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Італобоніфіка" 642359, 82 грн., як вартість товару за нікчемною угодою - визнати нечинною та в цій частині закрити провадження управі
В іншій частині постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий Мельник-Томенко Ж. М. Судді Білоус О.В. Залімський І. Г.
Судове рішення № 53819187, Вінницький апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-15/10/2470. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: