Ухвала суду № 53819017, 25.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 р.Справа № 589/4383/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П. , Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка та Шосткинському районі Сумської області на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2015 року по справі № 589/4383/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка та Шосткинському районі Сумської області про визнання рішення протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1 звернулась до Шосткинського міськрайонний суду Сумської області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Шостка та Шосткинському районі Сумської області (далі-відповідач), в якому просила визнати неправомірною відмову відповідача включити суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення в заробітну плату для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» та «Про службу в органах місцевого самоврядування»; зобов'язати відповідача здійснити належним чином розрахунок пенсії позивачу, включивши до складу заробітної плати призначення пенсії сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на оздоровлення та провести відповідні виплати починаючи з 21 серпня 2015 року у відсотковому відношенні « 80 відсотків» до розміру заробітної плати, який був на момент призначення пенсії позивачу.

Постановою Шосткинського міськрайонний суд Сумської області від 21 вересня 2015 року задоволено позов.

Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить суд скасувати постанову Шосткинського міськрайонний суд Сумської області від 21 вересня 2015 року та ухвалити нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не правильно застосовано ст.. 33 Закону України «Про державну службу», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Розгляд справи здійснювався в порядок письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи. Представник позивача в судове засідання не з'явився. Подав письмові заперечення проти апеляційної скарги. Просив провести розгляд справи у його відсутність.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі, їй призначена пенсія за віком згідно Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування». Як вбачається з розпорядження від 01.12.2013 року, загальний процент розрахований пенсії від заробітку складає 80 %.

Відповідно до представлених пенсійним фондом Довідок про складові заробітної плати позивача, виданих Відділом культури і туризму Шостинською міськрадою, до складу заробітної плати не були включені відповідні показники у графі «інші виплати».

Заявою від 14.08.2015 року підтверджується, що позивач зверталась до відповідача з письмовою заявою здійснити перерахунок пенсії з 22.11.2013 року (з часу перебування на обліку), включивши до заробітної плати для обчислення призначення пенсії суми індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення (а. с. 10). До заяви додана Довідка Відділу культури і туризму Шостинською міськрадою від 14.08.2015 року за формою №5-1 про складові заробітної плати (а.с.12-14).

З довідки про складові заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01 листопада 2011 року по 31 жовтня 2013 року вбачається, що у вказаному періоді позивачці виплачувались індексація заробітної плати, матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових проблем, матеріальна допомога на оздоровлення, суми яких включені до сукупного доходу, з якого утримувались внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За результатами розгляду заяви позивача про перерахунок пенсії, відповідач відмовив ОСОБА_2 у такому проведенні перерахунку пенсії з урахуванням цих сум, оскільки такі види виплат, відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу», до заробітної плати державного службовця при обчисленні пенсії не включаються, про що повідомив позивачку листом від 28.08.2015 року. ( а.с.11-12)

Колегія суддів зазначає, що звертаючись до суду позивач вимагає захисту порушеного права щодо пенсійного забезпечення в частині неврахування сум індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення, які виплачувались позивачці у розрахунковий період і з яких сплачувалися страхові внески.

Позивач визначив для себе час з якого підлягає захист його порушеного права саме з 21 серпня 2015 року. В межах обраного позивачем для себе права здійснювалось вирішення цього спору, яке не виходе за межі ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Як вже було встановлено, при призначенні пенсії позивачці було встановлено відсоток заробітку на рівні 80% заробітної плати працюючого державного службовця.

Згідно ч.2 ст.33 Закону № 3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Частина 7 ст.33 Закону № 3723-ХІІ встановлює, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно Постанови КМУ від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальне звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» враховується в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.

Згідно частини 2 ст.37-1 Закону № 3723-ХІІ перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

У частині 1 статті 1 Закону України від 24.03.1995 року «Про оплату праці» встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього ж Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Системний аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, входять до системи оплати праці державного службовця.

Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини 1 статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Для вирішення спірних правовідносин слід застосовувати спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, зокрема, стаття 41 Закону України від 09 липня 2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та стаття 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», натомість положення Законів України «Про державну службу» та «Про оплату праці», норми яких є загальними.

Те саме стосується і сум індексації заробітної плати, на які також було нараховано страхові внеси на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Такі висновки викладено в постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року в справі за аналогічним позовом фізичної особи до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку Донецької області, Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьку Донецької області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити дії.

Таким чином позиція відповідача, викладена в апеляційній скарзі, що матеріальна допомога та суми індексації грошових доходів громадян не включаються до складу заробітної плати державного службовця, не враховуються при обчисленні розміру його пенсії, є безпідставною.

Колегія суддів не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи апелянта щодо звернення до відповідача для перерахунку пенсії у неналежний спосіб. Тобто не за встановленою формою заяви.

Колегія суддів зазначає, що підставами для відмови у здійсненні перерахунку пенсії за наслідками розгляду письмової заяви ОСОБА_1 не було те, що остання звернулась не за тією формою. Заявникові не було запропоновано звернутися за відповідною формою. На письмову заяву, відповідач відреагував та надав відповідну змістову відповідь про відмову, з урахуванням правових підстав для відмови. Намагання відповідача відшукати на своє виправдання інших підстав для відмови у перерахунку є безпідставним. Не належне виконання суб'єктом владних повноважень своїх управлінських функцій, не спростовує та не анулює належного права позивача, волевиявлення якого на перерахунок пенсії було ним реалізовано. Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно скасована відповідь відповідача від 21.08.2015 року №67/п-1, як певне рішення суб'єкта владних повноважень, яким вирішене по суті подана заява ОСОБА_1 про перерахунок пенсії. При чому суть спірних правовідносин полягає не у належному або не належному розгляді та прийнятті рішення, а спір полягає у наявності права позивача на належний перерахунок пенсії та правомірності або протиправності у відмові здійснення такого перерахунку пенсії. При наявності права позивача, та безпідставній відмові у цьому відповідача, таке право підлягає захисту.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правильність прийнятого судом першої інстанції постанови.

Вирішуючи питання щодо судового збору, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Відповідно до ч.1 ст.97 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до Закону України "Про судовий збір", Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі не звільнене від сплати судового збору, в тому числі при поданні апеляційної скарги, а тому зобов'язаний був при такому зверненні сплатити судовий збір.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до ч.2 ст. 88 КАС України, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо оплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою судді апеляційної інстанції від 27.10.2015 року, після залишення апеляційної скарги без руху, в зв'язку з не сплатою судового збору у розмірі 80 грн. 39 коп. з наданням строку для усунення недоліків, та звернення із клопотанням апелянта про відстрочення такої сплати, Управлінню Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду до моменту прийняття судового рішення.

Враховуючи, що судове рішення прийняте не на користь апелянта, суб'єкта владних повноважень, якому було відстрочено сплату судового збору у розмірі 80 грн. 39 коп. до ухвалення судового рішення за наслідками апеляційного перегляду, тому колегія суддів приходить до висновку про необхідність такого стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України в м. Шостці та Шосткинському районі.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Шостка та Шосткинському районі Сумської області - залишити без задоволення.

Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 21 вересня 2015 року по справі № 589/4383/15-а - залишити без змін.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду в м. Шостка та Шосткинському районі Сумської області судовий збір у розмірі 80 (вісімдесят) гривень 39 (тридцять дев'ять) копійок до спеціального фонду Державного бюджету України - отримувач - УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок - 31210206781011, код класифікації доходів бюджету - 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 .

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.