Ухвала суду № 53818982, 25.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 р.Справа № 816/1202/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Яковенка М.М.

Суддів: Лях О.П., Старосуда М.І.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Військової частини А2414 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року по справі № 816/1202/15-а за позовом ОСОБА_1 до Військової частини пп В1286, Військової частини польова пошта В0934 про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до військової частини пп В1286, військової частини польова пошта В0934 в якому просив суд стягнути з відповідача на користь позивача суму підйомної допомоги згідно довідки.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року задоволено позов.

Стягнуто з військової частини пп В1286, військової частини польова пошта В0934 на користь ОСОБА_1 суму підйомної допомоги згідно довідки про доходи від 18 березня 2015 року №136.

Військова частина А2414 не погодившись з рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, прийняту з порушенням норм матеріального права просить суд скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу апелянт посилається на те, що виплати підйомної допомоги здійснюється за кодом економічної класифікації видатків 2250 «Видатки на відрядження» в межах відповідних бюджетних асигнувань, затверджених у кошторисах військових частин, установ та організацій, що не входить до грошового забезпечення військовослужбовців та не забезпечується ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Судом з урахуванням ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» не враховано, що позивач під час проходження служби змінив місце перебування, а не місце свого проживання, в тому числі не реєструвався за новим місцем проживання при призначенні на нову посаду. Крім того, апелянт зазначає, що військова частина А2414 (колишня військова частина польова пошта В1286) перебуває на фінансовому забезпеченні у військчастині пп В0934, то виплата зазначеної допомоги чи її не виплата здійснюється у військчастині пп В0934.

Розгляд справи здійснювався в порядок письмового провадження, з урахуванням приписів п.2 ч.1 ст.197 КАС України. Представники сторін в судове засідання не з'явились, хоча належним чином були повідомленні про дату, час та місце розгляду справи.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що наказом від 29 березня 2014 року №22 старший лейтенант ОСОБА_1, призваний на військову службу як офіцер запасу у зв'язку із мобілізацією (а.с. 24).

З 31 березня 2014 року по 05 листопада 2014 року позивач проходив служб у 16 окремій бригаді армійської авіації на посаді льотчика штурмана вертольоту вертолітної ланки вертолітної ескадрильї в м.Бровари (а.с. 24).

Наказом КСВ Збройних Сил України від 05 листопада 2014 року №723 ОСОБА_1 льотчика штурмана вертольоту вертолітної ланки вертолітної ескадрильї призначено офіцером резерву військової частини польова пошта В1286 та направлено до м.Десна (а.с. 25).

07 березня 2015 року позивач звільнений у запас за пп. "А" п. 3 ч.8 ст. 26 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу", про що виданий наказ КСВ ЗСУ №236 від 07 березня 2015 року (а.с. 25).

18 березня 2015 року позивачем направлено рапорт вх.№506 командиру військової частини пп В 1286 про виплату підйомної допомоги у зв'язку з переїздом до нового місця служби (а.с.6).

В цей же день позивачу надана відповідь, що згідно з роз'яснення ДФ МОУ від 22 квітня 2014 року №248/3/11/310 підйомна допомога при періщенні військовозобов'язаним, призваним на військову службу під час мобілізації не передбачена (а.с.6).

Вважаючи, що відповідачем протиправно відмовлено у виплаті ОСОБА_1 підйомної допомоги, згідно довідки про доходи від 18 березня 2015 року № 136, у зв'язку з переїздом до нового місця служби останній звернувся до суду.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що згідно пункту 3.1. Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України № 370 від 22.10.2001, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2001 року за № 940/6131 офіцерам, призваним (прийнятим) на військову службу із запасу і призначеним на посади офіцерського складу або зарахованим на навчання у вищі військові навчальні заклади та вищі навчальні заклади, які мають військові навчальні підрозділи, термін навчання в яких більше ніж півроку, а також громадянам України, прийнятим на військову службу як особи рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом. При цьому особам, які прийняті на військову службу із запасу і закінчили військові коледжі або навчальні центри (навчальні підрозділи) сержантського складу, підйомна допомога виплачується, якщо вони після закінчення цих закладів призначені у військові частини, розташовані поза пунктом їх постійного проживання до прийняття на військову службу.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Спірним питанням в межах справи є наявність або відсутність права позивача на отримання підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця, як особи призваної під час мобілізації та направлення для проходження служби нове місце військової служби в інший населений пункт.

Відповідно до приписів статті 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон) в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення (частина 2 статті 9).

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України (частини 4, 5 ст.9 Закону).

Відповідно до частини 3 статті 9-1 цього Закону при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв'язку з призначенням на військову посаду, їм виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім'ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2014 року №111 "Питання грошового забезпечення військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період" установлено, що з 18 березня 2014 р. військовослужбовцям, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, грошове забезпечення виплачується в порядку та розмірах, установлених для осіб офіцерського складу, осіб рядового сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.

Згідно пункту 1 Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України № 370 від 22.10.2001, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2001 року за № 940/6131 особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам) та військовослужбовцям рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, які проходять службу за контрактом), що переїхали до нового місця служби з одного населеного пункту в інший у зв'язку з призначенням на посади або зміною постійної дислокації військової частини (підрозділу) до місця постійної дислокації військової частини або підрозділу зі зміною місця проживання, виплачується підйомна допомога в розмірі місячного грошового забезпечення.

Пунктом 2 Інструкції про порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил України підйомної допомоги, затвердженої наказом Міністра оборони України № 370 від 22.10.2001, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 08 листопада 2001 року за № 940/6131 передбачено, що розмір підйомної допомоги визначається з окладу за основною посадою, на яку призначений військовослужбовець або яку він займав до дня прибуття військової частини (підрозділу) до нового пункту постійної дислокації, окладу за військове звання та додаткових видів грошового забезпечення на день виникнення права на отримання підйомної допомоги.

Колегія суддів, з огляду на вищенаведені правові акти, з урахуванням ч.2 ст.9 Закону вважає, що підйомна допомога є складовою та відноситься до одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Доводи апелянта, що така підйомна допомога не входить до грошового забезпечення військовослужбовців та не відповідає ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» є безпідставним.

Отже, колегія суддів погоджується з тим, що старший лейтенант ОСОБА_1 льотчик штурман вертольоту вертолітної ланки вертолітної ескадрильї призваним на військову службу із запасу і призначений наказом КСВ ЗСУ №723 від 05 листопада 2014 року офіцером резерву військової частини польова пошта В1286 має право на підйомну допомогу.

Доводи апелянта щодо не врахування судом положень Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України» про те, що позивач під час проходження служби змінив місце перебування, а не місце свого проживання, в тому числі не реєструвався за новим місцем проживання при призначенні на нову посаду також є безпідставними та не приймаються до уваги, з огляду на те, що наведений апелянтом положення закону та положення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», разом з пов'язаними з ним нормативні акти, що регулюють спірне питання щодо права позивача на підйомну допомогу мають зовсім інший предмет правового регулювання.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року по справі № 816/1202/15-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта.

Відповідно до ст..200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.

Доводи апелянта не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст. ст.2, 11, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 211-212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Військової частини А2414 - залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 18 травня 2015 року по справі № 816/1202/15-а - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Яковенко М.М.Судді(підпис) (підпис) Лях О.П. Старосуд М.І.