Ухвала суду № 53818910, 25.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/2302/15-а

Категорія: 11.3 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого - судді Скрипченка В.О.,

суддів Золотнікова О.С., Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області (далі - КДКА Херсонської області, Комісія), в якому просив визнати необґрунтованими результати оцінювання першої частини письмового кваліфікаційного іспиту з набуття права на заняття адвокатською діяльністю, який відбувся 08.06.2015 р.; скасувати рішення відповідача від 16.06.2015 р. №21 про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту з набуття права на заняття адвокатською діяльністю в частині визнання ОСОБА_1 таким, що не склав першу частині письмового кваліфікаційного іспиту з набуття права на заняття адвокатською діяльністю, який відбувся 08.06.2015 р.; визнати позивача таким, що склав першу частину письмового кваліфікаційного іспиту з набуття права на заняття адвокатською діяльністю, який відбувся 08.06.2015 р., визнавши ОСОБА_1 таким, що допущений до складання другої частини кваліфікаційного усного іспиту з набуття права на заняття адвокатською діяльністю.

В обґрунтування позову зазначено, що рішенням КДКА Херсонської області від 16.06.2015 р. №21 затверджено результати кваліфікаційного іспиту з набуття права на заняття адвокатською діяльністю, відповідно до якого позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про складання іспиту, сумарна кількість балів якого склала 38 балів, визнано позивача таким, що не склав письмовий іспит та не допущено до складання усного (другої частини) іспиту. Посилаючись на пункти 13.3, 13.5, 13.9, 13.12 розділу 4 Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методику оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, позивач відмітив, що при складанні ним іспиту відповідачем не було надано судові рішення та інші документи, необхідні для виконання першого завдання екзаменаційного білета, що є порушенням прав особи, що складає іспит. Також, порушенням є те, що відповідач оцінював іспит лише двома членами КДКА Херсонської області, без голови Комісії, у той час, як оцінка іспиту здійснюється двома членами кваліфікаційної палати та головою КДКА Херсонської області, якщо останній приймає участь у засіданні. Позивач зазначив, що всі три завдання, визначені екзаменаційним білетом, були виконані позивачем належним чином, а тому мали бути оцінені не менше за 60 балів. Беручи до уваги наведені вище обставини, позивач просив захистити порушені права у спосіб, визначений ним у позовній заяві.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись із постановленим у справі судовим рішенням ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити повністю.

Відповідач надіслав до апеляційного суду заперечення, у якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Справа розглянута апеляційним судом в порядку письмового провадження в зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, згідно п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 08 червня 2015 року ОСОБА_1 складено письмовий іспит (білет №14), який згідно відомості з оцінювання складання кваліфікаційного іспиту КДКА Херсонської області оцінено у 38 балів.

Згідно із протоколом засідання кваліфікаційної палати КДКА Херсонської області від 08.06.2015 р. №7 за результатами обговорення поставлених питань члени комісії одноголосно погодились із оцінкою письмового іспиту ОСОБА_1 Голосували: «за» 6 осіб, «проти» - не має.

16 червня 2015 року КДКА Херсонської області винесено рішення №21, яким ОСОБА_1 вирішено вважати таким, що не склав кваліфікаційний іспит (письмовий) та відмовлено йому у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Відмовляючи у задоволенні позову ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з наступного, з чим погоджується апеляційний суд.

Так, вирішуючи питання правомірності позовних вимог щодо визнання необґрунтованими результатів оцінювання письмового кваліфікаційного іспиту з набуття права на заняття адвокатською діяльністю, суд першої інстанції правильно зазначив, що частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність встановленим ч. 3 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у вільний розсуд суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Із наведеного слідує, що дискреційне право державного органу обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків, що дає підстави для висновку, що при оцінюванні іспиту КДКА діяла у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на даний орган.

Відтак, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної позовної вимоги, оскільки це суперечить повноваженням адміністративного суду.

Крім того, позовна вимога про визнання позивача таким, що склав першу частину (письмового) кваліфікаційного іспиту з набуття права на заняття адвокатською діяльністю, який відбувся 08.06.2015 р., та визнання таким, що допущений до складання другої частини (усного) кваліфікаційного іспиту з набуття права на заняття адвокатською діяльністю, є похідною від первинної позовної вимоги, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Вирішуючи питання обгрунтованості позовної вимоги про скасування рішення КДКА Херсонської області №21 від 16.06.2015 р. про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту з набуття права на заняття адвокатською діяльністю в частині визнання ОСОБА_1 таким, що не склав першу частині (письмового) кваліфікаційного іспиту з набуття права на заняття адвокатською діяльністю, який відбувся 08.06.2015 р., суд першої інстанції виходив правильно виходив з того, що правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076).

Частиною 1 ст. 6 Закону №5076 передбачено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 9 Закону №5076 визначено, що кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Частиною 5 ст. 50 Закону №5076 визначено повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, до яких належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України. У передбачених цим Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Відповідно до ч. 3 ст. 50 Закону №5076 кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев'яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є повноважною за умови обрання не менше двох третин від кількісного складу кожної з її палат, затвердженого конференцією адвокатів регіону.

Згідно із ч. 6 ст. 50 Закону №5076 засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

З матеріалів справи вбачається, що 08.06.2015 р. відбулось засідання кваліфікаційної палати КДКА Херсонської області, на якому були присутні 5 із 6 членів палати: голова КДКА Херсонської області - ОСОБА_3, голова кваліфікаційної палати КДКА Херсонської області - ОСОБА_4, секретар кваліфікаційної палати КДКА Херсонської області - ОСОБА_2, секретар КДКА Херсонської області - Давидович І.В. та члени кваліфікаційної палати КДКА Херсонської області: ОСОБА_5 та ОСОБА_6, тобто засідання відбулось при наявності кворуму, передбаченого ч. 6 ст. 50 Закону №5076-VI.

Частиною 7 ст. 50 Закону №5076 передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

У зв'язку з тим, що позивач не виявив належних знань при складанні (письмового) іспиту, кваліфікаційна палата КДКА Херсонської області рішенням від 16.06.2015 р. відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, яке було підписане 3 членами кваліфікаційної палати. Отже, порядок прийняття рішення за результатами письмового іспиту не порушено. Вказане рішення прийняте повноважним складом кваліфікаційної палати.

Крім того, порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення (ч. 2 ст. 9 Закону №5076).

Так, 17 грудня 2013 року за №270 рішенням Ради адвокатів України затверджено Порядок допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі - Порядок).

Пунктом 1 розділу 5 Порядку визначено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск/відмову до складання іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим головуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, головою кваліфікаційної палати та секретарем КДКА.

Рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище, ім'я, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту (п. 4 розділу 5 Порядку).

Як вбачається з оскаржуваного рішення, за формою та змістом воно повністю відповідає вимогам чинного законодавства України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1, оскільки рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 16.06.2015 р. прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію довів та обґрунтував. В свою чергу позивач, всупереч наведеним приписам, не довів протиправність прийнятого відповідачем рішення.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції правильним і таким, що відповідає вимогам ст. ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність рішення суду не спростовують.

Відтак, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий В.О.Скрипченко

Суддя О.С.Золотніков

Суддя Ю.В.Осіпов