Ухвала суду № 53818723, 18.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 487/5634/14-а

Категорія: 10.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Андрощук В.В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Кравченко К.В.,

Косцової І.П.

при секретарі: Величко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Заводського районного суду м.Миколаєва від 13 березня 2015р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про визнання протиправними дій, стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

У червні 2014р. ОСОБА_2 звернулась в суд із позовом до Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради в якому з уточненням позовних вимог просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови виплачувати допомогу малозабезпеченим сім'ям з усіма доплатами на дітей одинокій сім'ї; зобов'язати відповідача визнати її сім'ю малозабезпеченою та призначити державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям з урахуванням доплат на дитину одинокій матері; зобов'язати відповідача здійснити їй виплату завданої матеріальної шкоди в сумі 10349,69грн.; стягнути з відповідача компенсацію, у відповідності до ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» у розмірі 2852грн.; стягнути з відповідача завдану моральну шкоду у розмірі 50000грн.; стягнути з відповідача витрати пов'язані з поданням позову до суду у розмірі 83,08грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на те, що з серпня 2012р. отримує державну соціальну допомогу у зв'язку з доглядом за дитиною до 3 років, щомісячну одноразову допомогу при народженні та допомогу на 1 дитину одинокій матері.

Позивачка зазначила, що її сім'я складається з двох осіб, вона отримує дохід, розмір якого значно нижчий від затвердженого законом прожиткового мінімуму, тому підпадає під дію п.3 ч.1 ст.1 ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», як мало забезпечення сім'я.

У квітні 2013р. позивачка звернулась до відповідача із заявою в якій просила здійснити перерахунок наданих їй соціальних виплат з квітня 2013р. на що отримала відмову. Підставою для відмови у перерахунку соціальних виплат стало те, що середньомісячний дохід сім'ї позивачки перевищує рівень забезпечення прожиткового мінімуму, а тому відсутні підстави для призначення допомоги як малозабезпеченій сім'ї.

Вважаючи таку відмову необґрунтованою та безпідставною, позивачка просила позов задовольнити.

Постановою Заводського районного суду м.Миколаєва від 13 березня 2015р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

За правилами ст.200КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач правомірно відмовив позивачці в призначенні даної допомоги, оскільки вона не зверталась до управління із заявою про нарахування та виплату такої допомоги. Крім того, середньомісячний сукупний дохід позивачки перевищував рівень прожиткового мінімуму для сім'ї, а тому відсутні правові підстави для призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям.

Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи та не спростовано сторонами, що ОСОБА_2 перебуває на обліку у Управлінні соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради з серпня 2012р. та одержує державну соціальну допомогу по догляду за дитиною до трьох років; щомісячну одноразову допомогу при народженні першої дитині; допомогу на одну дитину одинокій матері.

У квітні 2014р. позивачка звернулась до Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради про здійснення перерахунку наданих їй соціальних виплат та нарахувати і виплатити допомогу як малозабезпеченій сім'ї з квітня 2013р..

Управління соціальних виплат і компенсацій Заводського району Департаменту праці та соціального захисту населення Миколаївської міської ради на звернення позивачки надало відповідь, в якій відмовило ОСОБА_2 у перерахунку вказаних виплат з підстав того, що середньомісячний дохід сім'ї позивачки перевищує рівень забезпечення прожиткового мінімуму. Крім того, у відповіді було зазначено, що з питанням про призначення допомоги як малозабезпеченій сім'ї вона не зверталась, а тому у Управління не має законних підстав для призначення такої допомоги.

Перевіряючи правомірність дій відповідача, які виразилися у відмові виплачувати позивачці допомогу як малозабезпеченим сім'ям, суд першої інстанції виходив з того, що Державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям призначається та виплачується згідно ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», та згідно Порядку призначення та виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003р. за №250.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям», державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї.

Середньомісячним сукупним доходом, відповідно до названої норми, є обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги.

Статтею 4 вказаного Закону визначено порядок надання державної соціальної допомоги, яка виплачується у разі подання: заяви про нарахування та виплату такої допомоги; документу, що посвідчує особу; довідки про склад сім'ї; декларації про доходи та майно осіб, які входять до складу сім'ї (в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до цього Закону; нарахованої субсидії за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім'ї аліменти); довідки про наявність та розмір земельної частки (паю).

За правилами п.п.6,8 Порядку призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003р. №250, соціальна допомога призначається на шість місяців з місяця звернення, якщо протягом місяця подано всі необхідні документи. У разі коли до заяви не додані всі необхідні документи, орган праці та соціального захисту населення повідомляє уповноваженого представника сім'ї, які документи повинні бути подані додатково.

Отже, вищевказаними нормами Закону, визначений певний порядок при дотриманні якого заявнику може бути нарахована та виплачена соціальна допомога, як малозабезпеченій сім'ї.

Як вбачається з матеріалів справи і цей факт у судовому засіданні підтвердила ОСОБА_2, вона зверталась до відповідача тільки з заявами про призначення їй державної допомоги при народженні дитини, допомоги на дітей одиноким матерям, допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (а.с.34-43).

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги у частині зобов'язання відповідача визнати сім'ю позивачки малозабезпеченою та призначити державну соціальну допомогу як малозабезпеченій сім'ї задоволенню не підлягає, оскільки остання не зверталась до органів соціального захисту із заявою про призначення такої допомоги, як те передбачає Порядок призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003р. №250.

Разом з цим, відповідно до ст.5 ЗУ «Про соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї.

Розмір державної соціальної допомоги визначається з урахуванням рівня забезпечення прожиткового мінімуму, який визначається ЗУ «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.

Статтею 9 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2013 рік» та ЗУ «Про Державний бюджет України на 2014 рік» встановлено, що рівень забезпечення прожиткового мінімуму для призначення допомоги відповідно до ЗУ «Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям» у відсотковому співвідношенні до прожиткового мінімуму для основних соціальних і демографічних груп населення становить: для працездатних осіб - 21 відсоток, для дітей - 75 відсотків, для осіб, які втратили працездатність, та інвалідів - 100 відсотків відповідного прожиткового мінімуму.

В своїй апеляційній скарзі, ОСОБА_2 зазначила, що відповідно до ст.7 ЗУ «Про державний бюджет на 2013р.» прожитковий мінімум в Україні на одну особу в розрахунку на місяць з 1 січня 2013р. на дитину віком до 6 років складав - 972грн., на працездатну особу - 1147., що в сумі на сім'ю позивачки повинен складати - 2119грн.; з 1 грудня 2013р. - на дитину віком до 6 років складав - 1032грн., на працездатну особу - 1218грн., що в сумі на її сім'ю повинно складати 2250грн..

Судова колегія вважає вказане посилання позивачки помилковим, оскільки з наданого відповідачем розрахунку щодо можливого призначення ОСОБА_2 державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з квітня 2013р., з жовтня 2013р. та з квітня 2014р. вбачається, що сукупний дохід сім'ї заявниці за період з 1.10.2012р. по 31.03.2013р. складає 7086,12грн., із них: допомога при народженні дитини - 4585,02грн., допомога на дітей одиноким матерям у мінімальному розмірі - 1721,10грн, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у мінімальному розмірі - 780грн..

Таким чином, середньомісячний сукупний дохід за 6 місяців складав 7086,12грн., що дорівнює 1181,02грн. на місяць, в той час, як рівень забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї складав - 1115,77грн. на місяць.

Разом з тим, сукупний дохід сім'ї позивачки за період з 1.04.2013р. по 30.09.2013р. складав - 10063,56грн., із них: допомога при народженні дитини - 4585,02грн., допомога на дітей одиноким матерям у мінімальному розмірі - 1749,60грн., допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що перевищує мінімальний -3728,94грн..

Таким чином, середньомісячний сукупний дохід за 6 місяців складав 10063,56грн., що дорівнює 1677,256грн. на місяць, в той час, як рівень забезпечення прожиткового мінімуму для сім'ї складав - 1115,77грн. на місяць.

Сукупний дохід сім'ї ОСОБА_2 за період з 1.10.013р. по 31.03.2014р. складав - 10405.28грн. в тому числі: допомога при народженні дитини - 4585,02грн., допомога на дітей одиноким матерям у мінімальному розмірі - l821,60грн., допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, що перевищує мінімальний - 3998,66грн..

Отже, середньомісячний сукупний дохід позивачки за 6 місяців складав - 10405,28грн., що дорівнює 1734,21грн. на місяць, в той час, як рівень забезпечення прожиткового мінімуму для cім'ї складав -1308,42грн. на місяць.

За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки середньомісячний дохід сім'ї ОСОБА_2 перевищує рівень забезпечення прожиткового мінімуму сім'ї, тому відповідач, відмовляючи у призначенні останній державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям з квітня 2013р., діяв виключно в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений діючим законодавством України.

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду постановлена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.198, 200, 206 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Заводського районного суду м.Миколаєва від 13 березня 2015р. - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний тест судового рішення виготовлено 23.11.2015р.

Головуючий: Ю.М. Градовський

Судді: К.В. Кравченко

І.П. Косцова