Постанова № 53818711, 17.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/1021/15

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого - Милосердного М.М.,

суддів - Бітова А.І. та Ступакової І.Г.,

за участю: особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Новобузького відділення Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій неправомірними та скасування висновку,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Новобузького відділення Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - відділення ОДПІ) про визнання дій неправомірними та скасування Висновку ОДПІ від 24.02.2015 р. №135/9//14-24-17 "Про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади".

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, суд скасував Висновок Новобузького відділення Баштанської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області про результати перевірки від 24.02.2015 р. № 135/9/14-24-17 стосовно ОСОБА_1 в частині недостовірності відомостей, зазначеного у декларації майна. В задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, представником Баштанської ОДПІ подана апеляційна скарга, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що Указом Президента України від 22.01.2010 р. ОСОБА_1 призначено суддею Новобузького районного суду Миколаївської області строком на п'ять років.

На виконання Закону України "Про очищення влади", Постанови Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 563 "Деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади" та Порядку проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених п. 2 частини 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади" Податковим органом проведено перевірку декларації ОСОБА_1 на предмет відсутності/наявності недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказані у декларації відомостей.

За результатами проведеної перевірки 24 лютого 2015 року за № 135/9/14-24-17 відділенням ОДПІ складено Висновок про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч. 5 статті 5 Закону України "Про очищення влади".

Згідно з Висновку, у декларації ОСОБА_1 про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2013 рік вказано не достовірні відомості щодо наявності майна (майнових прав), набутих нею за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини 1 статті 2 Закону України "Про очищення влади", які не відповідають наявній податковій інформації про майно (майнові права), а саме за ОСОБА_1 зареєстровано, не вказані нею у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, а саме; транспортний засіб ВАЗ - 2107 2008 р. випуску, та дві земельні ділянки площею 0.1068 га для ведення особистого селянського господарства, і земельна ділянка площею 0,1 га для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

Також, у Висновку зазначено, що за результатами проведеної перевірки встановлено, що вартість майна, вказаного ОСОБА_1 у декларації, набутого нею за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону України "Про очищення влади", відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані із законних джерел.

Не погодившись з Висновком податкового органу, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом в обґрунтування якого зазначила, що Висновок про невідповідність внесених у декларацію за 2013 рік відомостей прийнято без урахування її пояснень та документів, що підтверджують факт вибуття майна з її власності.

У письмових поясненнях до ДПІ, які надавалися ОСОБА_1 під час перевірки вказано, що при заповненні декларації вона допустила ненавмисні помилки, не зазначивши зареєстровані за нею автомобіль та земельні ділянки, та пояснила допущені помилки тим, що в 2009 році продала автомобіль, а земельні ділянки у 2011 році подарувала племінниці, однак нотаріально не оформила договір.

При розгляді справи судом першої інстанції, ОСОБА_1 надала державні акти на право власності на земельні ділянки від 05.12.2011 р. площею 0,1068 га і 0,1 га по АДРЕСА_1, в яких зазначена власником земельних ділянок, та договір купівлі-продажу земельних ділянок площею 0,1068 га і 0,1 га по АДРЕСА_1, укладений 23.12.2011 р. на універсальній товарній біржі "Недвижимость Н". За вказаним договором позивач передала у власність земельні ділянки ОСОБА_2 Згідно довідки відділення ОДПІ від 17.03.2015 р. № 265 ОСОБА_2 сплачувала нарахований земельний податок у 2012-2014 р.р.

Також, позивач надала до суду свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу ВАЗ-2107 2008 р. випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, в якому власником автомобіля зазначено ОСОБА_1; розписку про отримання від ОСОБА_3 грошових коштів за продаж належного їй автомобіля, лист, яким ОСОБА_3 підтверджує придбання автомобіля, та тимчасовий реєстраційний талон від 31.03.2009 р. Крім того, позивач зазначила, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 квітня 2015 року по справі № 487/2290/15-ц за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 визнано договір купівлі-продажу між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, укладений у 2008 році, дійсним та визнано право власності на автомобіль ВАЗ-2107 2008 р. за ОСОБА_3

Вирішуючи справу, суд першої інстанції вважав, що Податковий орган у спірних правовідносинах діяв правомірно, однак при прийнятті Висновку не врахував усіх обставин, дослідив декларацію 2013 року, Висновок в частині недостовірності відомостей зробив без урахування документів, якими позивач обґрунтовувала позовні вимоги.

Колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, виходячи з наступного.

16 жовтня 2014 набрав чинності Закон України від 16.09.2014 № 1682-VII "Про очищення влади" (далі - Закон № 1682-VII).

Відповідно до статті 1 Закону 1682-VII очищення влади (люстрація) - це встановлена цим Законом або рішенням суду заборона окремим фізичним особам обіймати певні посади (перебувати на службі) (крім виборних посад) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування.

Перелік осіб, до яких застосовується заборона обіймати певні посади (перебувати на службі) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, міститься в ст. 3 Закону № 1682-VII, а перелік посад в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, щодо зайняття яких зазначеними особами така заборона встановлюється, - у ст. 2 Закону № 1682-VII. Зокрема, п. 4 ч.1 ст. 2 Закону № 1682-VII до цього переліку віднесено посади членів Вищої ради юстиції, членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, професійних суддів, Голову Державної судової адміністрації України, його першого заступника, заступника.

За приписами ч. 3 статті 1 Закону 1682-VII протягом десяти років з дня набрання чинності цим Законом посади, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), не можуть обіймати особи, зазначені у ч.ч.1, 2, 4, 8 ст. 3 цього Закону, а також особи, які не подали у строк, визначений цим Законом, заяви, передбачені ч. 1 ст. 4 цього Закону.

Згідно з ч. 8 статті 3 Закону 1682-VII заборона, передбачена ч. 3 ст.1 цього Закону, застосовується до осіб, перевірка стосовно яких встановила недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) в їх деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Відтак, одним з методів очищення влади є здійснення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб, що підлягають перевіркам. При цьому, в разі виявлення недостовірності таких відомостей або ж встановлення невідповідності майна (майнових прав) законним доходам, до осіб, щодо яких здійснюється очищення влади (люстрація), застосовуються відповідні заборони.

Підстави й порядок проведення перевірок достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та перевірок відповідності такого майна (майнових прав) законним доходам осіб також визначаються Законом 1682-VII.

Згідно з ч. 4 статті 5 Закону 1682-VII організація проведення перевірки професійних суддів покладається на голову суду, в якому працює суддя.

Відповідно до ч. 5 вказаної статті перевірці підлягають:

1) достовірність вказаних у заяві відомостей щодо незастосування заборон, передбачених частинами третьою та четвертою статті 1 цього Закону;

2) достовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідність вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, поданій особою за минулий рік за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" (далі - декларація), набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 цього Закону, доходам, отриманим із законних джерел.

Згідно з ч. 10 ст. 5 Закону 1682-VII у разі встановлення за результатами перевірки недостовірності відомостей, визначених п. 2 ч. 5 цієї статті, орган, який проводив перевірку, протягом трьох робочих днів з дня виявлення всіх недостовірностей та/або невідповідностей, але не пізніше ніж на тридцятий день з дня отримання запиту та копії декларації особи, повідомляє про них особу, стосовно якої проводиться перевірка. Особа, стосовно якої проводиться перевірка, не пізніше ніж на п'ятнадцятий робочий день з дня отримання нею відповідного повідомлення надає письмове пояснення за такими фактами та підтверджуючі документи, які є обов'язковими для розгляду та врахування відповідним органом при підготовці висновку про перевірку.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України №563 від 16.10.2014 "Деякі питання реалізації Закону України "Про очищення влади" затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок № 563) та Перелік органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади".

У відповідності до Переліку органів, що проводять перевірку достовірності відомостей щодо застосування заборон, передбачених частинами третьою і четвертою статті 1 Закону України "Про очищення влади", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №563 від 16.10.2014, обов'язок зі здійснення перевірок відомостей щодо заборон, які можуть бути застосовані до осіб у частині недостовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав), зазначених у поданих ними за попередній рік деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру, складених за формою, що встановлена Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції", та/або невідповідності вартості майна (майнових прав), зазначеного (зазначених) у поданих ними деклараціях, набутого (набутих) за час перебування на посадах, визначених п.п.1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682-VII, доходам, отриманим із законних джерел, покладено на Державну фіскальну службу України (надалі ДФС). Зазначене також відповідає повноваженням ДФС, які визначені пп.92-1 п.4 Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №236 від 21.05.2014, згідно з яким ДФС відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірку достовірності відомостей, зазначених у п.2 ч.5 ст.5 Закону 1682-VII.

Згідно з п.п. 19, 20 Порядку №563 із метою проведення перевірки достовірності відомостей щодо наявності майна (майнових прав) та відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації за минулий рік, поданій особою, яка підлягає перевірці, набутого (набутих) за час перебування на посадах, зазначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону № 1682-VII, доходам, отриманим із законних джерел, до ДФС надсилається запит за формою згідно з додатком 3 разом із засвідченими копіями декларації та трудової книжки (послужного списку) такої особи.

На виконання норми за п. 20 Порядку №563 Міністерством фінансів України наказом №1100 від 03.11.2014 затверджено Порядок проведення перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади" (далі - Порядок №1100), яким визначено процедуру проведення органами ДФС перевірки достовірності відомостей, визначених п.2 ч.5 ст.5 Закону №1682-VII, зазначених особами, перелік яких наведено у п.п.1-11 ч.1 ст.2 Закону № 1682-VII, у деклараціях про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за минулий рік, за формою, встановленою Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

Пунктом 3 Порядку №1100 встановлено загальний алгоритм проведення органами ДФС перевірки, який включає такі складові:

1) отримання від керівника відповідного органу, передбаченого ч.4 ст.5 Закону №1682-VII, запиту про проведення перевірки достовірності відомостей щодо особи, стосовно якої проводиться перевірка, а також копії декларації цієї особи;

2) одержання у разі необхідності та в межах повноважень, визначених Податковим кодексом України, від державних органів, органів місцевого самоврядування, банків, інших юридичних осіб публічного права, а також платників податків інформації, копій підтвердних документів, які стосуються відомостей, зазначених у декларації;

3) проведення перевірки, що фактично полягає в:

- аналізі наявної в контролюючого органу податкової інформації щодо доходів, отриманих особою, стосовно якої проводиться перевірка, з метою з'ясування джерел їх отримання, в тому числі щодо повноти їх відображення в декларації;

- порівнянні відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону № 1682-VII, з наявною в контролюючого органу податковою інформацією про майно (майнові права) такої особи з метою з'ясування достовірності відомостей щодо його (їх) наявності;

- порівняльному аналізі наявної інформації з метою засування відповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону № 1682-VII, доходам, отриманим із законних джерел;

4) повідомлення особі, стосовно якої проводиться перевірка, про виявлення перевіркою всіх недостовірностей та/або невідповідностей;

5) одержання від особи, стосовно якої проводиться перевірка, письмового пояснення та підтвердних документів щодо виявлених перевіркою недостовірностей та/або невідповідностей з метою обов'язкового їх розгляду та врахування при підготовці висновку про перевірку;

6) підготовка висновку про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених п.2 ч.5 ст.5 Закону № 1682-VII, за встановленою формою та надсилання його відповідному органу, від якого отримано запит про перевірку та копію декларації особи, стосовно якої проводилася перевірка.

Як передбачено п. 4 Порядку №1100, при проведенні перевірки використовується наявна в інформаційних ресурсах контролюючих органів податкова інформація, інформація, що міститься в податкових деклараціях платників податків (у разі їх подання відповідно до законодавства), інша інформація, що надійшла до контролюючих органів.

При перевірці контролюючим органом використовується інформація, надана особою, стосовно якої проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом контролюючого органу, а також інформація, що надходить від суб'єктів інформаційних відносин та платників податків (фізичних та юридичних осіб) в установленому законом порядку.

Відповідно до п.6 Порядку №1100 отримана та узагальнена податкова інформація порівнюється на предмет її достовірності з даними, вказаними в декларації.

За результатами такого порівняння встановлюється відсутність/наявність недостовірностей та/або невідповідностей між податковою інформацією та вказаними в декларації відомостями, а також відсутність/наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п.1-10 ч.1 ст.2 Закону № 1682-VII, доходам, отриманим із законних джерел.

Недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо особою, стосовно якої проводиться перевірка, не вказано або вказано неповну інформацію про таке майно (майнові права) у декларації.

Наявність невідповідності вартості майна (майнових прав), вказаного (вказаних) у декларації, набутого (набутих) особою, стосовно якої проводиться перевірка, за час перебування на посадах, визначених у п.п. 1-10 ч. 1 ст. 2 Закону № 1682-VII, доходам, отриманим із законних джерел, вказується у висновку про проведення перевірки у разі, якщо вартість такого майна (майнових прав) перевищує суму доходів, отриманих із законних джерел.

Виходячи з наведеного, а також встановлених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем дотримано порядок проведення перевірки та формування Висновку від 24.02.2015 р. № 135/9/14-24-17.

Щодо результатів перевірки, в частині недостовірності, зазначеного у декларації майна, то як вбачається з матеріалів справи, позивачем у позиції 35 розділу IV декларації - "транспортні засоби, що перебувають у власності, в оренді чи іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на їх придбання (користування)" не було задекларовано належний на праві приватної власності автомобіль, а сааме як встановлено відповідачем згідно наданих Новобузьким УДАІ УМВС України в Миколаївської області листом від 26.11.2014р. №666, за ОСОБА_1 обліковувається автомобіль ВАЗ-2107 0020, що не вказано в декларації.

Колегія суддів не погоджується з доводами позивача, що зазначений автомобіль у березні 2009 року був нею проданий ОСОБА_3, що підтверджено тимчасовим реєстраційним талоном оформленого на його ім'я, оскільки передача у користування та розпорядження іншої особи свого автомобіля за тимчасовим реєстраційним талоном не припиняє право власності (п.6.2. Інструкції про порядок здійснення підрозділами Державтоінспекції МВС державної реєстрації, перереєстрації та обліку транспортних засобів, оформлення і видачі реєстраційних документів, номерних знаків на них, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 січня 2011 р. за № 123/18861).

Тому, колегія суддів вважає, що відомості про цей автомобіль мали бути зазначені у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру позивача.

Колегія суддів, також відхиляє посилання позивача на рішення Заводського районного суду від 10 квітня 2015 року про визнання за ОСОБА_3 права власності на автомобіль ВАЗ-2107, оскільки зазначене рішення прийняте після проведеної відповідачем перевірки ОСОБА_1, та не могло бути враховано під час підготовки Висновку за результатом проведеної перевірки.

Також, проведеною перевіркою виявлено, що ОСОБА_1 у позиції 23 розділу ІІІ декларації - "майно, що перебуває у власності,в оренді чи іншому праві користування декларанта, та витрати декларанта на придбання такого майна або користування на ним" не задекларовано належні на праві приватної власності дві земельні ділянки.

Зокрема, згідно листа №681 від 03.12.2014р. Відділу Держземагенства у Новобузькому районі Миколаївської області за ОСОБА_1 зареєстрована земельна ділянка площею 0,1068 га для ведення особистого селянського господарства, державний акт серія НОМЕР_2 від 05.12.2011р.; та 0,1 га для обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд, державний акт серія НОМЕР_3 від 05.12.2011р., земельні ділянки розташовані на території Новобузької міської ради за адресою: АДРЕСА_1.

Отже, право власності позивача на земельні ділянки підтверджено відповідними документами, а тому відомості про ці ділянки також мали бути зазначені у Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що оскільки позивач не зазначила інформацію про належні їй на праві власності транспортний засіб та земельні ділянки, відповідач правомірно вказав у Висновку про недостовірність відомостей щодо наявності майна (майнових прав), набутих за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 частини першої статті 2 Закону № 1682-VII.

Щодо позовних вимог про скасування Висновку від 24.02.2015 р. № 135/9//14-24-17 "Про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 5 Закону України "Про очищення влади", то колегія суддів вважає необхідним зазначити, що Висновок, відповідно до Положення №1100, за своєю суттю є відображенням результату порівняльного аналізу наявної в контролюючого органу податкової інформації та відомостей про вказане в декларації майно (майнові права), набуте (набуті) особою, стосовно якої проводиться перевірка. Тому, сам Висновок не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні статті 17 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася.

Окрім іншого, колегія суддів звертає увагу, що відповідачем у Висновку було підтверджено те, що вартість майна, набутого ОСОБА_1 за час перебування на посадах, визначених у пунктах 1-10 ч.1 ст. 2 Закону № 1682-VII, відповідає наявній податковій інформації про доходи, отримані ОСОБА_1 із законних джерел. А саме по собі не вказання майна у декларації не тягне за собою настання відповідальності за Законом України "Про очищення влади", так як питання декларування доходів певних осіб у даному випадку врегульовано Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції".

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи все викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, судова колегія,

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області - задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12 травня 2015 року - скасувати, та прийняти по справі нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Новобузького відділення Баштанської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання дій неправомірними та скасування Висновку - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: М.М.Милосердний

Судді: А.І.Бітов

І.Г.Ступакова