Ухвала суду № 53818640, 17.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/1717/15-а

Категорія: 12.2 Головуючий в 1 інстанції: Кузьменко Н.А.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: - Яковлєва О.В.,

суддів: - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

при секретарі: - Іленко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року, у справі за позовом Харківського національного університету внутрішніх справ до ОСОБА_5, за участі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, про стягнення коштів,-

В С Т А Н О В И Л А:

Харківський національний університет внутрішніх справ звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги ОСОБА_5 про стягнення витрат пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі МВС України, на суму 32 549 грн. 68 коп.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року, позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам справи, так як згідно умов договору, укладеного між сторонами 15 серпня 2010 року, не передбачено підстави для відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі МВС України, її звільнення за власним бажанням з органів МВС, без відпрацювання трьох років.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволенню, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_5 навчався у вищому навчальному закладі Харківському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ з 15 серпня 2010 року по 28 лютого 2014 року та прийнятий на службу в органи внутрішніх справ і зарахований курсантом ХЮІ ХНУВС з 15 серпня 2010 року, що підтверджується наказом ХЮІ ХНУВС № 107 о/с від 16 серпня 2010 року.

Так, 15 серпня 2010 року між відповідачем, ХНУВС та ГУМВС України в Херсонській області укладено договір "Про підготовку фахівця у Харківському юридичному інституті Харківського національного університету внутрішніх справ" (а.с. 10).

29 серпня 2011 року між відповідачем, ХНУВС та УМВС України в Херсонській області повторно укладено договір "Про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України" (а.с. 11-12).

Відповідно до вищезазначеного договору, ХНУВС, зобов'язався: забезпечити особу харчуванням, речовим майном та грошовим утриманням за нормами, затвердженими нормативно-правовими актами МВС України; щороку інформувати відповідача про розмір фактичних витрат, пов'язаних з її утриманням; після закінчення навчання й отримання відповідної кваліфікації видати відповідачу документ про освіту встановленого зразка, направлення на роботу відповідно до рішення державної комісії з персонального розподілу випускників, нагрудний знак та грошові виплати, передбачені відповідними нормативно-правовими актами; після відрахування або закінчення навчання затвердити розрахунок фактичних витрат на її підготовку за весь термін навчання.

Так, відповідача відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до УМВС України в Херсонській області для подальшого проходження служби, відповідно до наказу № 34 о/с від 28 лютого 2014 року (а.с. 8).

Згідно з наказом УМВС України в Херсонській області № 320 о/с від 13 листопада 2014 року ОСОБА_5 звільнено відповідно до "Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України" в запас Збройних Сил України за ст. 64 п. "ж" (власним бажанням) (а.с.9).

Згідно довідки розрахунку ХНУВС №4/212д від 14 лютого 2015 року, ОСОБА_5 повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у ХНУВС за період з 15.08.2010 року по 28.02.2014 року, в сумі 32549,68 грн. (а.с. 13).

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, з яким погоджується судова колегія, зроблено висновок, що відповідач зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з її навчанням у вищому навчальному закладі МВС України, так як він звільнився з органів внутрішніх справ за власним бажанням протягом трьох років після закінчення вузу.

Згідно ч.6 ст. 18 ЗУ «Про міліцію», курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Порядком відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 01 березня 2007 року, визначено механізм відшкодування особами, які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:

1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) через небажання продовжувати навчання або недисциплінованість;

2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення навчального закладу;

3) звільнення осіб начальницького складу органів внутрішніх справ із служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни.

Пунктами 2, 3, 4, 6, 7 вказаного Порядку передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв. Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.

Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця в навчальному закладі, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням або управлінням МВС та особою.

Розрахунок фактичних витрат здійснюється відповідно до норм утримання у вищому навчальному закладі.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Сума відшкодованих витрат зараховується до державного бюджету і використовується у порядку, визначеному законодавством.

Судовою колегією встановлено, що відповідач звільнений зі служби в органах внутрішніх справ за власним бажанням до закінчення трирічного строку з моменту закінчення ним вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України, де він навчався за державним замовленням.

З вищевикладених норм вбачається, що особи які навчалися за державним замовленням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України, зобов'язані відшкодовувати витрати, пов'язані з їх утриманням у таких закладах, зокрема, у разі звільнення з органів внутрішніх справ протягом трьох років після закінчення навчального закладу за власним бажанням.

Згідно наданих розрахунків Харківським національним університетом внутрішніх справ, ОСОБА_5 повинен відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням, за період з 15 серпня 2010 року по 28 лютого 2014 року, у сумі 32549,68 грн..

В даному випадку, розмір вищезазначеної суми грошового забезпечення відповідачем не заперечується.

Таким чином, колегія суддів вважає, що так як відповідачем добровільно не відшкодовано витрати, пов'язані з його навчанням у вищому навчальному закладі МВС України, такі витрати підлягають стягненню у судовому порядку.

Крім того, посилання апелянта, що дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки відсутній публічно-правовий спір, є безпідставними, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 9 ЗУ «Про міліцію», на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗУ «Про міліцію», працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.

Згідно з п. 6.8 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 лютого 2008 року № 62 «Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС», початком проходження служби в органах внутрішніх справ уважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу.

Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особа проходить публічну службу в міліції, тому відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 17 КАС України цей спір є публічно-правовим, а справа підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 11 серпня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після складання ухвали у повному обсязі, згідно ст. 160 КАС України.

Повний текст судового рішення виготовлено 20 листопада 2015 року.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло