Ухвала суду № 53818613, 19.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/2988/15-а

Категорія: 9.1.1 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого -судді Романішина В.Л.,

суддів Вербицької Н.В., Єщенка О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в м.Одесі апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2015 року ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 15 червня 2015 року №0001712200 та №0001722200, яким товариству нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності та штрафні санкції за порушення валютного законодавства в сумі 536 752,94 грн. та 170 грн. відповідно.

Позов обґрунтовувало тим, що застосування пені та штрафу здійснено відповідачем з порушенням вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки 04.08.2014р. господарський суд Херсонської області відкрив провадження у справі про банкрутство ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» та ввів мораторій на задоволення вимог кредиторів. ДПІ не враховано, що відповідно до ч.3 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), а також не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

ДПІ у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області проти позову заперечувала та зазначила, що порушення справи банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів згідно Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не зазначено у Декреті КМУ «Про систему валютного регулювання та валютного контролю» як підстави для невиконання вимог цього Декрету та інших нормативних актів, що регулюють зовнішньоекономічні відносини.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 22.09.2015р. позов ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» залишено без задоволення.

Приймаючи вказане рішення суд виходив з того, що так як строк повернення валютних цінностей за контрактом №705/347 настав у позивача після 04.08.2014р., тобто після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, то дія мораторію на застосування до фінансової відповідальності за несвоєчасне повернення валютних цінностей та не декларування несвоєчасно повернених цінностей у період з березня по травень 2015 року на позивача не розповсюджувалась. Мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань, зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та обов'язків з повернення на територію України валютних цінностей, які виникли після введення мораторію, тому мораторій не припиняє і здійснення заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою його позов задовольнити.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що судом надано помилкову правову оцінку доводам позивача про порушення ДПІ у м.Херсоні, при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, ч.3 ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду сторони в судове засідання не прибули, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.11.2013р. між ПАТ «Херсонський суднобудівний завод», як виконавцем, та ВАТ «Волго-Донським Судовим Агентством» (РФ), як замовником, укладено контракт №705-347, за умовами якого Виконавець здійснює ремонт морського судна т/х «Натали» (прапор Молдова); орієнтовна вартість ремонту 139531 дол.США; строк дії контракту - до повного виконання зобов'язань; умови оплати: перший платіж складає 45000 дол.США, сплачується протягом 3 днів від дати приймання судна в ремонт, остаточний розрахунок в розмірі фактичної вартості ремонту Судна згідно з актом приймання-передачі виконаних робіт.

На виконання експортного контракту від 01.11.2013р. №705-347 позивачем на користь ВАТ «Волго-Донського Судового Агентства» (РФ) надано послуги по ремонту т/х «Натали» на суму 290808,42 дол.США відповідно до акту приймання-передачі виконаних робіт №705-347 від 07.11.2014р. Строк надходження валютної виручки 05.02.2015р.

На підставі наказу ДПІ у м.Херсоні від 19.05.2015р. №461, відповідно до п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.78.2 ст.78 Податкового кодексу України, головним державним податковим ревізором-інспектором відповідача проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» з питань дотримання вимог валютного законодавства по контракту від 01.11.2013р. №705-347, укладеним з ВАТ «Волго-Донським Судовим Агентством» (РФ) за період з 01.01.2014р. по 25.05.2015р., за результатами якої складено акт перевірки №132/21-03-22-03/14308500 від 02 червня 2015 року.

Перевіркою встановлено порушення ПАТ «Херсонський суднобудівний завод»:

- ст.1 Закону України від 23.09.1994р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» - валютна виручка в сумі 180 000 дол.США по контракту від 01.11.2013р. №705-347, укладеним з ВАТ «Волго-Донським Судовим Агентством» (РФ) на валютний рахунок ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» надійшла з порушенням термінів розрахунків (90 днів);

- ст.1 Указу Президента України від 18.06.1994р. №319/94 «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» та п.49.1, п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України - ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» не задекларована станом на 01.04.2015р. прострочена дебіторська заборгованість в сумі 65000 дол.США по контракту від 01.11.2013р. №705-347, укладеним з ВАТ «Волго-Донським Судовим Агентством» (РФ).

15.06.2015р., на підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у м.Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області прийняла податкові повідомлення-рішення:

- №0001712200, яким за порушення ст.1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» позивачу нараховано пеню в сумі 536752,94 грн.;

- №0001722200, яким за порушення ст.1 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо повернення в Україну валютних цінностей, що незаконно знаходяться за її межами» та п.49.1, п.п.49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України позивачу нараховано пеню в сумі 170 грн.

При зверненні з позовом до суду про визнання нечинними вказаних податкових повідомлень-рішень та в обґрунтування вимог апеляційної скарги ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» не заперечує порушень, зафіксованих актом перевірки №132/21-03-22-03/14308500 від 02.06.2015р., а посилається на те, що ухвалою господарського суду Херсонської області від 04.08.2014р. у справі №923/1062/14 введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, протягом дії якого, в силу положень ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», не нараховується неустойка (штраф, пеня), а також не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність таких доводів позивача. При цьому, колегія суддів виходить з наступного.

Питання щодо забезпечення вимог кредиторів і мораторій на задоволення вимог кредиторів регулюються ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», частиною 1 якої передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Згідно ч.3 ст.19 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, серед іншого, не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій.

Тобто, з вказаних норм слідує, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Мораторій на задоволення вимог кредиторів, уведений у зв'язку з порушенням провадження у справі про банкрутство, не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після його введення, а відтак не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення.

Більше того, частиною 5 статті 19 Закону передбачено, що дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язковий платежів), які виникли після введення мораторію, а отже, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Невиконання цих зобов'язань є правопорушенням, у зв'язку з чим нарахування санкцій за таке невиконання ґрунтується на законі.

За своєю правовою природою пеня та штрафні санкції у сфері ЗЕД є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання зобов'язання щодо повернення валютних цінностей, і є похідними від основного зобов'язання. Враховуючи те, що строк повернення валютних цінностей за контрактом від 01.11.2013р. №705-347 настав у ПАТ «Херсонський суднобудівний завод» після порушення провадження у справі про банкрутство та після введення мораторію, колегія суддів знаходить правильним висновок суду першої інстанції, що дія мораторію на застосування фінансової відповідальності за несвоєчасне повернення валютних цінностей та не декларування несвоєчасно повернених цінностей у період з березня по травень 2015 року на підприємство не розповсюджувалась.

Наведені висновки відповідають правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постановах від 06.02.2007р. у справі №21-564во06, від 04.07.2011р. у справі №21-144а11, від 07.05.2012р. у справі №21-289а11, від 11.06.2012р. №21-179а12, від 01.10.2012р. у справі №21-298а12, від 26.02.2013р. у справі №21-34а12, від 09.07.2013р. №21-178а13, від 02.12.2014р. у справі №21-543а14, яка, в силу ч.1 ст.244-2 КАС України, має враховуватися іншими судами при застосуванні цих же норм права.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206, 254 КАС України, суд

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Херсонський суднобудівний завод» залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Романішин В.Л.

Судді Вербицька Н.В.

Єщенко О.В.