Ухвала суду № 53818514, 25.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Справа № 876/7572/15

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Шавеля Р.М.,

суддів Костіва М.В. та Бруновської Н.В.,

з участю секретаря судового засідання - Гнатик А.З.,

а також сторін (їх представників):

від відповідача - Міщук С.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, діючого за дорученням від імені та в інтересах Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2015р. в адміністративній справі за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Головного управління ДФС у Волинській обл. про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій,-

В С Т А Н О В И Л А:

12.05.2015р. позивач Фізична особа - підприємець /ФОП/ ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Волинській обл. № 00000017-21 від 03.03.2015р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій (а.с.4-6).

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2015р. у задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.55-58).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, його оскаржив представник ОСОБА_2, діючий за дорученням від імені та в інтересах ФОП ОСОБА_4, який покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким заявлений позов задоволити (а.с.74-78).

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що постановою суду визнано працівника апелянта винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, та у зв'язку з малозначністю її звільнено від адміністративної відповідальності.

Також відповідачем не було проведено стосовно позивача будь-яких перевірок, які б встановлювали порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а відтак в податкового органу були відсутні правові підстави для прийняття спірного рішення.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, ФОП ОСОБА_4 перебуває на податковому обліку та здійснює підприємницьку діяльність, зокрема, шляхом роздрібної торгівлі алкогольними напоями на підставі отриманої ліцензії (дія останньої припинена з 01.03.2015р. за заявою суб'єкта господарювання), в господарській одиниці - кафе-клубі «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.53).

06.11.2014р. на підставі наказу Служби у справах дітей виконавчого комітету Ковельської міської ради № 80 від 06.11.2014р. працівниками Ковельського МВ Управління МВС України у Волинській обл. проведено позаплановий рейд по торгових і розважальних закладах. Під час проведення перевірки в кафе-клубі «ІНФОРМАЦІЯ_1», де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_4, зафіксовано продаж офіціантом-стажером ОСОБА_5 алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років, про що складено протокол ВН № 12987 від 06.11.2014р. про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.156 КУпАП (а.с.37, 38).

26.01.2015р. відділом контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Волинській обл. отримано від Ковельського МВ Управління МВС України у Волинській обл. матеріали за результатами рейду-перевірки кафе-клубу «ІНФОРМАЦІЯ_1», якими зафіксовано вчинення громадянкою ОСОБА_5 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП (порушення правил торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами), для вирішення питання про застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій та анулювання відповідних ліцензій (а.с.36).

03.02.2015р. листом № 152/Г/03-20-21-23 Головне управління ДФС у Волинській обл. повідомило позивача про перебування на розгляді у відділі контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Волинській обл. наведених матеріалів рейду-перевірки кафе-клубу «ІНФОРМАЦІЯ_1», проведеної 06.11.2014р. працівниками Ковельського МВ Управління МВС України у Волинській обл., і запропоновано прибути у відділ для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання пояснень, заперечень.

Вказаний лист вручено позивачу 13.02.2015р., що стверджується поштовим повідомленням (зворот а.с.40).

Позивач не подав заперечень, пояснень по матеріалах проведеної перевірки, для ознайомлення з матеріалами у відділ контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Волинській обл. не прибув, клопотання про розгляд справи за його участю не заявив.

На підставі матеріалів перевірки Ковельського МВ Управління МВС України у Волинській обл., якими встановлено порушення позивачем вимог ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: продаж алкогольних напоїв особам, які не досягли 18 років, Головним управлінням ДФС у Волинській обл. прийнято рішення № 00000017-21 від 03.03.2015р. про застосування до ФОП ОСОБА_4 фінансової санкції у вигляді штрафу в розмірі 6800 грн. відповідно до ст.17 вказаного Закону (а.с.17).

Окрім цього, постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ковельської міської ради № 62 від 08.12.2014р. ОСОБА_5, офіціанта-стажера нічного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_1», визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, та накладено на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. (а.с.9)

Постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. від 29.12.2014р. у справі № 159/7574/14-а позов ОСОБА_5 задоволено частково; постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Ковельської міської ради № 62 від 08.12.2014р. скасовано; ОСОБА_5 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, та у зв'язку з малозначністю вчиненого її звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням в силу ст.22 КУпАП (а.с.10-11).

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції вірно виходив з того, що представленими матеріалами справи про адміністративне правопорушення підтверджується факт реалізації неповнолітнім особам алкогольних напоїв, який мав місце в кафе-клубі «ІНФОРМАЦІЯ_1», де здійснює господарську діяльність позивач.

Вказаний висновок підтверджується складеними матеріалами справи про адміністративне правопорушення, у тому числі письмовими поясненнями неповнолітніх ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.37-47).

Також постановою Ковельського міськрайонного суду Волинської обл. від 29.12.2014р. у справі № 159/7574/14-а ОСОБА_5, офіціант-стажер нічного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_1», визнана винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП.

Вказана постанова суду має преюдиційне значення під час вирішення розглядуваної справи, оскільки в силу вимог ч.4 ст.72 КАС України остання є обов'язковою для адміністративного суду в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно особою, стосовно якої винесену таку постанову.

Факт перебування у трудових відносинах офіціанта-стажера нічного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_1» ОСОБА_5 з позивачем сторонами не заперечується.

Відповідно до приписів ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

Таким чином, враховуючи зміст складених матеріалів у справі про адміністративне правопорушення, інших доказів по справі, а також покладений на позивача обов'язок забезпечувати реалізацію алкогольних напоїв повнолітнім особам, колегія суддів приходить до переконливого висновку про порушення позивачем вимог ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно абз.9 ч.2 ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів» за порушення вимог ст.15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 6800 гривень.

Звідси, податковим органом правомірно та з дотримання вимог вищенаведеного Закону накладено на позивача штраф у розмірі 6800 грн., про що винесено оскаржуване рішення № 00000017-21 від 03.03.2015р. про застосування фінансових санкцій.

Під час вирішення наведеного спору колегія суддів додатково враховує, що відповідно до пп.14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу /ПК/ України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

З наведеного визначення випливає, що поняття грошового зобов'язання охоплює всі суми коштів, які підлягають сплаті як штрафні санкції за порушення вимог законодавства, дотримання якого контролюють контролюючі органи. Не є винятком і штрафні санкції за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до п.58.1 ст.58 ПК України у разі, коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі, коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Зазначена норма чітко встановлює, що в разі, коли контролюючий орган діє на підставі ст.54 цього Кодексу (тобто коли він зобов'язаний визначити, зокрема, суму штрафу за порушення вимог законодавства, дотримання якого ним контролюється), такий орган приймає податкове повідомлення-рішення.

При цьому в п.58.1 ст.58 ПК України безпосередньо зазначено, що податкове повідомлення-рішення приймається в разі визначення суми грошового зобов'язання, у тому числі за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на відповідні органи.

Зазначене цілком стосується фіскальних органів, які контролюють дотримання вимог законодавства щодо обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

З огляду на аналіз викладених законодавчих приписів контролюючий орган у разі виявлення порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке порушення тягне за собою визначення грошових зобов'язань у вигляді адміністративно-господарських санкцій, зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

Тому з 01.01.2011р. (від часу набрання чинності ПК України) у контролюючих органів в розумінні ПК України відсутні повноваження щодо прийняття інших рішень, крім податкових повідомлень-рішень, якими можуть бути визначені грошові зобов'язання.

Водночас у разі прийняття цими органами рішення щодо визначення платникові податків штрафних санкцій за порушення вимог законодавства, що регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, якщо таке рішення за своєю формою не відповідає податковому повідомленню-рішенню, слід враховувати, що окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

Якщо спірне рішення прийняте контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення (зокрема, порушення законодавства, за які застосовуються відповідні санкції, та розмір останніх), таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.

У такому разі рішення контролюючого органу про застосування фінансових санкцій за порушення вимог законодавства з регулювання обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прийняте не за формою, передбаченою для податкових повідомлень-рішень, варто розцінювати як податкове повідомлення-рішення з окремими дефектами, які не змінюють суті спірного рішення.

З урахуванням наведеного, враховуючи зміст спірного рішення, колегія суддів не вбачає правових підстав для скасування рішення про застосування фінансових санкцій з мотивів його невідповідності за формою податковому повідомленню-рішенню.

Окрім цього, на виконання ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» розроблено Порядок застосування фінансових санкцій, затв. постановою КМ України № 790 від 02.06.2003р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п.5 цього Порядку підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Матеріалами справи стверджується, що оскаржуване рішення прийнято на підставі матеріалів справи про адміністративне правопорушення, що відповідає наведеним вимогам законодавства.

В частині доводів апелянта колегія суддів враховує, що матеріали про вчинення адміністративного правопорушення складені із дотриманням вимог закону та уповноваженою особою, останні не містять недоліків, а їх зміст дає можливість чітко та однозначно дослідити зафіксовані у них обставини вчиненого правопорушення.

Також апелянтом не спростовані доводи відповідача про порушенням суб'єктом господарювання вимог ст.15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», зокрема, не представлено переконливих доказів відсутності реалізації неповнолітнім особам алкогольних напоїв.

Доводи апелянта в іншій частині апеляційної скарги на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.

Із урахуванням вищенаведеного, оцінюючи обставини справи в їх сукупності, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій винесено правомірно, через що заявлений позов не підлягає до задоволення.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2, діючого за дорученням від імені та в інтересах Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2015р. в адміністративній справі № 803/951/15-а залишити без задоволення, а вказану постанову суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя: Р.М.Шавель

Судді: М.В.Костів

Н.В.Бруновська