Ухвала суду № 53818436, 23.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

23 листопада 2015 року

№ 876/11448/15

Суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Гінда О.М., перевіривши апеляційну скаргу Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року у справі № 803/3022/15 за адміністративним позовом Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерномаркет», Відділу державної реєстраційної служби юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання недійсними змін до установчих документів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів,–

встановив:

постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16.10.2015 у задоволенні позову відмовлено.

Із цією постановою не погодився позивач та подав на неї апеляційну скаргу, разом з якою заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору посилаючись на те, що до 01.01.2015 органи ДФС були звільнені від сплати судового збору, а оскільки провадження у цій справі в суді першої інстанції було відкрито до цієї дати, то враховуючи правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 30.06.2015 по справі № 21598а15, просить звільнити його від сплати судового збору.

Проте, вказане клопотання задоволеним бути не може, з огляду на таке.

Згідно ч. 2 ст. 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі – Закон № 3674-VI в редакції чинній на час подання апеляційної скарги).

За приписами ст. 3 Закону № 3674-VI, подання позовної заяви та апеляційної скарги є окремими об’єктами справлення судового збору.

Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною ч. 2 цієї статті визначені ставки судового збору, а статтею 5 перелік осіб, які звільняються від сплати судового збору, серед яких органи ДФС відсутні.

Отже, з наведених вище правових положень можна дійти висновку, що ставки, об’єкти,

платники судового збору та особи, які звільняються від його сплати, визначаються за нормами Закону № 3674-VI в редакції чинній на час вчинення відповідної процесуальної дії, яка є об’єктом справлення судового збору, зокрема, подання апеляційної скарги.

Таким чином, безпідставним є посилання апелянта, як на підставу несплати судового збору, на те, що провадження у цій справі судом першої інстанції було відкрито до 01.01.2015, тобто коли органи ДФС були звільнені від сплати судового збору, оскільки станом на час подання апеляційної скарги, що є окремим об’єктом справлення судового збору, такого звільнення не передбачено.

Безпідставним є і посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду України викладену у постанові від 30.06.2015 по справі № 21-598а15, оскільки у цій постанові зроблено висновок про звільнення від сплати судового збору позивачів під час оскарження судових рішень по справах у яких ставка судового збору при зверненні до адміністративного суду дорівнювала нулю. Однак, у розглядуваній справі при поданні позовної заяви ставка судового збору не дорівнювала нулю, а просто позивач від її сплати був звільнений.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно ст. 8 Закону № 3674-VI передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Вказаній нормі кореспондують положення ч. 1 ст. 88 КАС України, з аналізу яких можна дійти висновку, що звільнення, зменшення, відстрочення або розстрочення сплати судового може бути здійснено судом за умови важкого майнового стану особи, яка цей збір має сплатити. При цьому, саме на останніх покладено обов’язок доведення суду важкого майнового стану.

Однак, апелянт не навів жодних мотивів та не надав доказів важкого майнового стану, а тому підстави для задоволення заяви про звільнення від сплати судового збору відсутні.

З 01.09.2015 набули чинності зміни внесені до Закону № 3674-VI Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22 травня 2015 року № 484-VIII.

З урахуванням цих змін, ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, ставка судового збору становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону № 3674-VI, у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже, базою визначення ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на судове рішення, є ставка, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI (у редакції чинній на час подання позовної заяви у цій справі), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, ставка судового збору становить 0,06 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання позову майнового характеру – 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 1 січня цього року мінімальна заробітна плата становить 1218 грн.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру, а тому розмір судового збору, який підлягав сплаті при поданні позовної заяви, становив 146,16 грн (1218 * 0,06) *2).

Отже, розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання цієї апеляційної скарги становить 160,78 грн (146,16 * 1,1).

Таким чином, апеляційна скарга подана без додержання вимог ч. 6 ст. 187 КАС України, а тому у відповідності до ст.ст. 108, 189 КАС України, таку слід залишити без руху та надати 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків.

Зазначені недоліки мають бути усунуті шляхом надіслання на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду оригіналу документа про сплату судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на ухвалу суду у розмірі 160,78 грн за реквізитами: отримувач коштів – УДКСУ у Галицькому районі м. Львова, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38007573, Банк отримувача - ГУДКСУ у Львівській області, Код банку отримувача (МФО) – 825014, рахунок отримувача – 31219206781004, Код класифікації доходів бюджету – 22030001, Призначення платежу – Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський апеляційний адміністративний суд, код ЄДРПОУ - 38007573.

Керуючись ст.ст. 87, 108, 187, 189, 212, 254 КАС України, суддя –

ухвалив:

відмовити у задоволенні клопотання Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про звільнення від сплати судового збору.

Апеляційну скаргу Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2015 року у справі № 803/3022/15 за адміністративним позовом Луцької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Зерномаркет», Відділу державної реєстраційної служби юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Оболонського району реєстраційної служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про визнання недійсними змін до установчих документів та скасування державної реєстрації змін до установчих документів – залишити без руху.

Зазначені в ухвалі недоліки особі, яка подала апеляційну скаргу слід усунути в 10-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали.

Копію ухвали направити особі, яка подала апеляційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення.

На ухвалу протягом двадцяти днів, з дня набрання нею законної сили, може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Суддя О.М. Гінда