Ухвала суду № 53818403, 24.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 р. Справа № 876/8997/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Довгополова О.М., Святецького В.В.,

при секретарі: Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Ковельської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 року у справі за позовом приватного підприємства «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» до Ковельської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

30.07.2015 року приватне підприємство «Торгівельна компанія «Укр-Петроль» (далі - ПП «ТК «Укр-Петроль») звернулось в суд з позовом до Ковельської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області (далі - Ковельська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07. 2015 року №000532310.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Ковельської ОДПІ від 07.07.2015 року №000532310.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Ковельська ОДПІ подала апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що роздрібний продаж нафтопродуктів здійснюється через мережу АЗС, що призначенні для відпуску споживачам нафтопродуктів. Тобто, через мережу АЗС здійснюється роздрібний продаж нафтопродуктів кінцевому споживачеві, такі операції є об»єктом оподаткування акцизним податком. Податкові зобов»язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу підакцизних товарів виникають у особи, яка безпосередньо здійснює відпуск нафтопродуктів з колонок через мережу заправних комплексів, безпосередньо споживачам, незалежно від умов продажу нафтопродуктів та форми розрахунків, під час здійснення розрахункових операцій. Юридична особа, з огляду на вимоги Інструкції №281/171/578/155 від 20.05.2008 року не може придбати нафтопродукти з метою ведення господарської (комерційної) діяльності через мережу АЗС. Сам факт наявності письмово укладеного договору купівлі-продажу (поставки) та інших обов»язково необхідних документів для відпуску споживачу нафтопродуктів через мережу АЗС за безготівковою формою розрахунку із використанням відомостей не свідчить і не може свідчити про оптовий продаж нафтопродуктів.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у зв»язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 17.06.2015 року головним державним ревізором-інспектором Любомльського відділення Ковельської ОДПІ проведена камеральна перевірка податкової звітності з акцизного податку за квітень 2015 року ПП «ТК «Укр-Петроль», за результатами якої складено акт від 17.06.2015 року №116/21/36905994 (а.с. 6-7).

Перевіркою встановлено, що позивачем в Додатку 6 податкової декларації акцизного податку за квітень 2015 року відображено факт реалізації товарів для комерційного використання в сумі 544354,58 грн., однак дана сума не була включена до об»єкта оподаткування акцизним податком, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов»язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було безпосередньо реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам у загальному розмірі 27217,00 грн. (а.с. 7 зворот).

На підставі акта перевірки Ковельською ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 07.07.2015 року №000532310, яким підприємству збільшено суму грошового зобов»язання по акцизному податку з реалізації суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів з основного платежу на суму 27217,00 грн. та 13608,50 грн. за штрафними санкціями (а.с. 5).

Вважаючи прийняте податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, ПП «ТК «Укр-Петроль» звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до п.п. 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

Підпункт 14.1.212 п. 14.1 ст.14 ПК України передбачає, що реалізація підакцизних товарів (продукції) - будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Підпунктом 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 ПК України визначено, що платниками акцизного податку є особа - суб»єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Згідно із п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво; тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; нафтопродукти, скраплений газ, речовини, що використовуються як компоненти моторних палив, паливо моторне альтернативне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

Підпунктом 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України передбачено, що одним із об»єктів оподаткування зазначеного податку є операції з реалізації суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 року №14 затверджено Порядок заповнення та подання декларації акцизного податку, відповідно до якого додаток 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів» до декларації акцизного податку заповнюється в такому порядку: графа 3 - загальна вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування споживачам незалежно від форми розрахунків; графа 4 - вартість (з податком на додану вартість) реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, тобто для подальшої реалізації кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання; графа 5 - вартість підакцизних товарів до оподаткування (графа 3 - графа 4), у якій вказується різниця між графами 3 та 4 цього розрахунку.

Таким чином, у Розрахунку суми акцизного податку з реалізації суб»єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (Додаток 6 до Декларації акцизного податку) окремою графою виділено вартість реалізованих підакцизних товарів у роздрібній торговельній мережі споживачам незалежно від форми розрахунків для їх комерційного використання, та які не включаються у базу оподаткування акцизним податком.

Згідно з п.п. 75.1.1 п. 75.1 ст.75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов»язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 76 ПК України встановлено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов»язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Міністерством Доходів і зборів України 14.06.2013 року прийнято наказ №165, яким затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця п.3.5 яких визначає особливості проведення камеральних перевірок інших податків та зборів.

Так, камеральним (електронним) перевіркам підлягає звітність, надана платником за такими податками (зборами, платежами), в тому числі, акцизний податок. Камеральні (електронні) перевірки зазначених податків і зборів проводяться у загальному порядку у відповідності до норм Кодексу. Питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджується податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов»язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Згідно роз»яснень ДПА України (листи ДПА України від 27.04.2011 року №11920/7/15-0217, від 21.06.2011 року №17197/7/15-0617), під час камеральної перевірки з»ясовується питання порушення терміну подання звітності, правильність визначення об»єкта оподаткування та нарахованого грошового зобов»язання, а також несвоєчасної сплати визначеного платником податку грошового зобов»язання, наявність арифметичних або методологічних помилок.

Як вбачається зі змісту досліджуваного судом акта камеральної перевірки, Ковельською ОДПІ зроблено висновок про те, що позивачем в Додатку 6 податкової декларації акцизного податку за квітень 2015 року відображено факт реалізації товарів для комерційного використання в сумі 544354,58 грн., однак дана сума не була включена до об»єкта оподаткування акцизним податком, в результаті чого позивачем занижено податкове зобов»язання зі сплати 5-відсоткового акцизного податку з роздрібного продажу палива, яке було безпосередньо реалізоване позивачем з колонок АЗС кінцевим споживачам у загальному розмірі 27217,00 грн., при цьому, первинні бухгалтерські, фінансово господарські документи, господарські договори з контрагентами ПП «ТК «Укр-Петроль» за квітень 2015 року не досліджувалися.

З огляду на зміст вищенаведених норм, колегія суддів приходить до висновку, що під час проведення камеральної перевірки не можуть перевірятися інші питання, крім перевірки податкової звітності суцільним рядком та можуть бути виявлені арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення сум податків. Документи, що мають відношення до такої перевірки, є саме податкові декларації (розрахунки), а не будь-які інші. Під час проведення камеральної перевірки законодавцем не встановлено права контролюючого органу на використання документів первинного обліку платника податків, проведення вивчення та оцінки укладених таким платником угод, оскільки дані про їх укладення не відображаються у податковій звітності.

Підсумовуючи вказане, колегія суддів прийшла до висновку, що висновок Ковельської ОДПІ про заниження акцизного податку, який підлягає сплаті до бюджету за квітень 2015 року в сумі 27217,00 грн., про що викладено в акті камеральної перевірки від від 17.06.2015 року №116/21/36905994, є передчасний та ґрунтуються на припущеннях, а тому вірним є висновок суду першої інстанції, що спірне податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами такої перевірки, є таким, що не ґрунтується на нормах закону та підлягає скасуванню.

Разом з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що податковий орган не позбавлений права на проведення документальної перевірки платника податків для спростування чи підтвердження можливих порушень, виявлених за наслідком проведення камеральної перевірки.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з»ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до переконання, що суд першої інстанції, вирішуючи даний публічно-правовий спір, правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Ковельської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 11.08.2015 року у справі №803/1941/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: О.М. Довгополов

В.В. Святецький

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 26.11.2015 року.