УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 листопада 2015 року Справа № 876/15611/13 Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
представника позивача Рісної Ю.Б.
представника відповідача Чабана О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західтрансбуд" до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області (тепер Державна податкова інспекція у Франківському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області) про визнання протиправними дій,
в с т а н о в и в:
ТзОВ "Західтрансбуд" 09.09.2013 року звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування ТзОВ «Західтрансбуд» пені у розмірі 9510,05 грн. на суму заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток та щодо нарахування ТзОВ «Західтрансбуд» пені у розмірі 41675,97 грн на суму заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року позов задоволено. Визнано протиправними дії ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області щодо нарахування ТзОВ «Західтрансбуд» пені у розмірі 9 510,05 грн, нарахованій на суму заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2011 року №0002292320 та щодо нарахування ТзОВ «Західтрансбуд» пені у розмірі 41 675,97 грн, нарахованій на суму заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2011 року №0002452320. Зобов'язано ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області виключити з обліку картки особового рахунку ТзОВ «Західтрансбуд» суму пені в розмірі 9 510,05 грн, нарахованій на суму заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2011 року №0002292320 та суму пені в розмірі 41 675,97 грн, нарахованій на суму заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2011 року №0002452320.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального права та не врахував, що оскаржуваний розмір пені позивачу було нараховано на підставі п. п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України та п. п. 2.1.2 п. 2.1 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженої наказом ДПА України від 17.12.2010 року № 953, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27.12.2010 року №1350/18645. Неповно встановивши обставини справи, неналежно оцінивши докази, суд першої інстанції, крім того, допустив порушення норм процесуального права.
При апеляційному розгляді представник податкового органу вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав і доповнив, що вимоги про зобов'язання ДПІ у Франківському районі м. Львова ГУ Міндоходів у Львівській області виключити з обліку картки особового рахунку ТзОВ «Західтрансбуд» сум пені позивачем не заявлено.
Представник позивача вимоги апеляційної скарги не визнала з підстав, зазначених в письмовому запереченні на апеляційну скаргу і доповнила, що вимоги про виключення з обліку картки особового рахунку ТзОВ «Західтрансбуд» сум пені ними заявлялись в усній формі.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не належить до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Франківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку ТзОВ «Західтрансбуд» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2011 року.
За результатами даної перевірки податковим органом складено акт від 19.07.2011 року №157/23-09/30478068 (а.с.52-75), відповідно до якого встановлено порушення ТзОВ «Західтрансбуд» п. 5.1, п. п. 5.2.1 п. 5.2, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 26 577 грн; та п. п. 7.4.1, п. п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 112 972 грн, в тому числі у жовтні 2008 року в сумі 8 428,33 грн, у листопаді 2008 року в сумі 12 833,34 грн, у грудні 2008 року в сумі 91 710,34 грн.
На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення №0002292320 від 01.08.2011 року, яким ТзОВ «Західтрансбуд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 26 577 грн. за основним платежем та 6 644,25 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами), а.с.11 та податкове повідомлення-рішення №0002452320 від 01.08.2011 року, яким ТзОВ «Західтрансбуд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 112 972 грн за основним платежем та 28 243 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами),(а.с.12).
Позивачем вказані податкові повідомлення-рішення були отримані 05.08.2011 року та не оскаржувались у встановленому законодавством порядку.
Грошові зобов'язання, визначені у цих рішеннях, були сплачені позивачем в граничний строк сплати таких зобов'язань 15.08.2011 року, тобто протягом 10 календарних днів за днем отримання податкових повідомлень-рішень.
Сплата грошових зобов'язань була здійснена шляхом зарахування ДПІ в рахунок погашення таких зобов'язань з існуючих у позивача на той час переплат з податку на прибуток та податку на додану вартість.
Отже, позивач у термін, визначений ст. 57 ПК України сплатив визначені податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов'язання з податку на прибуток та податку на додану вартість у повному обсязі, що відповідачем не заперечується.
Згідно листа ДПІ у Франківському районі м. Львова від 19.03.2013 року №4600/10/11 - 0008/29 (а.с.7) «Про надання інформації», адресованому ТзОВ «Західтрансбуд», 01.02.2013 року в Адміністративно-інформаційній системі (АІС) «Облік податків та платежів» по ТзОВ «Західтрансбуд» нараховано пеню по податку на прибуток в розмірі 9 510,05 грн та пеню по податку на додану вартість в розмірі 41 675,97 грн.
Згідно розрахунку пені, обчисленої на виявлені ДПІ суми занижень податкових зобов'язань (а.с.9), скерованого позивачу факсимільним шляхом 30.01.2013 року, видно, що пеню в розмірі 9 510,05 грн. нараховано на суму заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 26 577,00 грн, визначеного в податковому повідомленні- рішенні №0002292320 від 01.08.2011 року, починаючи з 19.02.2009 року та закінчуючи нарахування такої 15.08.2011 року.
Згідно розрахунку пені, обчисленої на виявлені ДПІ суми занижень податкових зобов'язань (а.с.10), скерованого позивачу факсимільним шляхом 30.01.2013 року, видно, що пеню в розмірі 41 675,97 грн. нараховано на суму заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 112 972 грн, визначеного в податковому повідомленні-рішенні №0002452320 від 01.08.2011 року, починаючи з 30.11.2008 року та закінчуючи нарахування такої 15.08.2011 року.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з протиправності нарахування ТзОВ «Західтрансбуд» пені по податку на прибуток в розмірі 9 510,05 грн. та пені по податку на додану вартість в розмірі 41 675,97 грн. за весь період заниження податкових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, так як він відповідає правильно встановленим обставинам справи та нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.
Відповідно до п. п. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
У разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, визначеними у п. п. 54.3.1 - 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 ПК України, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно із п. п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Відповідно до вимог абз. «б» п. п. 129.1.1 статті 129 ПК України, при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.
Відповідно до положень п. п. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 ПК України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Підпунктом 129.3.1 пункту 129.3 статті 129 цього Кодексу передбачено, що нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Судом першої інстанції встановлено та вірно враховано, що суми грошових зобов'язань, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях від 01.08.2011 року за № 0002292320 та за № 0002452320 позивачем сплачено до державного бюджету у повному обсязі та у строк сплати таких зобов'язань, визначений у самих податкових повідомленнях - рішеннях, а саме 15.08.2011 року, тобто протягом 10 календарних днів. Сплата була здійснена шляхом зарахування ДПІ в рахунок погашення таких зобов'язань з існуючих у позивача на той час переплат з податку на прибуток та податку на додану вартість.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що у податкового органу не було жодних правових підстав для нарахування позивачу пені, яка нараховується за не сплату суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки.
Крім цього, судом першої інстанції вірно враховано, що згідно з наданими розрахунками пеню за податковим повідомленням-рішенням № 0002292320 було нараховано починаючи з 19.02.2009 року по 15.08.2011 року та за податковим повідомленням-рішенням № 0002452320 з 30.11.2008 року по 15.08.2011 року.
Таким чином, ДПІ нараховано пеню за період, який включав 2008-2010 роки, тобто за період, в який ПК України не був чинним, що суперечить положенням ст. 58 Конституції України.
Суд апеляційної інстанції також звертає увагу на те, що до 01.01.2011 року питання нарахування пені визначалось Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким не було передбачено нарахування пені за весь період заниження.
Оскільки позивач своєчасно погасив узгоджені податкові зобов'язання, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях від 01.08.2011 року, тому відповідач безпідставно нарахував позивачу пеню по податку на прибуток в розмірі 9 510,05 грн. та пеню по податку на додану вартість в розмірі 41 675,97 грн., яка була відображена в облікових картах платника по ПДВ та по податку на прибуток.
Посилання представника апелянта на те, що виключення із облікових карток позивача записів про нарахування пені не було заявлено не заслуговує на увагу, так як спростовується поясненнями представника позивача, а також тим, що при ухваленні рішення у даній справі суд керувався, зокрема, ст..11 КАС України щодо диспозитивності та офіційного з»ясування всіх обставин справи.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного та обґрунтованого висновку щодо задоволенні позовних вимог та виключення із облікових карток позивача записів про нарахування пені в розмірі 9 510,05 грн. на суму заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 26 577,00 грн, визначеного в податковому повідомленні-рішенні №0002292320 від 01.08.2011 року та пеню в розмірі 41 675,97 грн., нараховану на суму заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 112 972 грн, визначеного в податковому повідомленні-рішенні №0002452320 від 01.08.2011 року.
Мотивація та докази, наведені у апеляційній скарзі, не дають адміністративному суду підстав для постановлення висновків, які б спростовували правову позицію суду першої інстанції.
Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З врахуванням наведеного вище, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржена постанова суду першої інстанції винесена за результатами повного та об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення для справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстав для її скасування немає.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198 п. 1, 200, 205 ч. 1 п. 1, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 жовтня 2013 року у справі №813/6834/13-а - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
А.І. Рибачук
Ухвала у повному обсязі складена 23.11.2015 року.
Судове рішення № 53818397, Львівський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 813/6834/13-а. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: