Постанова № 53818384, 12.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 листопада 2015 року Справа № 876/9660/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Каралюса В.М.,

суддів: Кузьмича С.М.,Матковської З.М.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Н.І.,

та за участі осіб:

від позивача - Величко О.М.,

від відповідача - Холявко І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетра-Агро» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетра-Агро» до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Тетра-Агро» (далі ТзОВ «Тетра-Агро») , в червні 2015 року звернулось в суд з позовом до Державної податкової інспекції у м.Червонограді Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - ДПІ у м.Червонограді ГУ ДФС у Львівській області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м.Червонограді ГУ ДФС у Львівській області від 03.06.2015 року № 0000292200 та № 0000302200.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що працівниками відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Тетра-Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при веденні взаємовідносин з ПАТ «Жидачівський ЦПК», ПП «Ворк супорт», ПП «Електрокабельпостач», ТзОВ «Ерідл», ДП «Львіввугілля», ТзОВ «Еколайн-СТ» за період з 01.10.2012 року по 01.05.2014 року з питань, викладених в постанові слідчого, по взаємовідносинах з ТзОВ «Сантехресурс» за період з 01.05.2014 року по 31.07.14 року, за результатами якої складено акт №234/2200/33775353 від 21.05.2015 року та на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення. В позовній заяві позивач посилається на те, що між позивачем та його контрагентами укладено договори, їх виконання підтверджується належно оформленими первинними документами. Вказано, що господарські операції фактично відбулись та їх результати використані позивачем у власній господарській діяльності. До перевірки було надано усі первинні документи, які відповідають критеріям первинного документа, є достовірними та складені за результатами фактичного здійснення господарської діяльності позивача, проте вони не були прийняті до уваги контролюючим органом. Посилання відповідача в акті перевірки на безтоварність операцій позивача з ПП «Ворк Супорт», ПП «Електрокабельпостач», ТзОВ «Ерідл», ТзОВ «Сантехресурс» здійснено на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок, та інформації про відсутність у вказаних вище контрагентів необхідного штату працівників, основних засобів та матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, результатів відстеження ланцюга їх постачальників та схем формування цими підприємствами податкового кредиту. Вказує на те, що висновки викладені в акті перевірки є безпідставними, необґрунтованими, не відповідають вимогам чинного законодавства та ґрунтуються на припущеннях.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року в задоволенні позову було відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що господарські операції між позивачем та контрагентами не носили реального характеру, а відтак висновок податкового органу про неправомірне включення позивачем до складу податкового кредиту сум є обґрунтованим.

З цією постановою не погодився апелянт ТзОВ « Тетра-Агро» , яке звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року та винести нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з»ясовано обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи. Апелянт настоює на тому, що господарські операції між ним та його контрагентами носили реальний характер, всі первинні документи в підтвердження цих операцій належним чином оформлені, роботи виконані, товар поставлений та відповідні проплати виконано. Посилання відповідача на акти зустрічних звірок не можуть бути належними доказами фіктивності господарських операцій.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав та просить її задовольнити та оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 року скасувати та винести нову постанову, якою повністю задовольнити позовні вимоги.

В судовому засіданні представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечив та просить в її задоволенні відмовити та залишити без змін оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02.09.2015 року.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши та дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступних міркувань.

Згідно ч.1.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно ч.1 ст.138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

З матеріалів справи вбачається, що в зв'язку з оскарженням в адміністративному порядку податкових повідомлень-рішень № 0000232200, № 0000242200, № 0000252200 від 23.03.2015 року та подачею позивачем заяви про досягнення податкового компромісу у відповідності до п.п.78.1.5 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України для перевірки аргументів, викладених у скарзі працівниками відповідача проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Тетра - Агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при веденні взаємовідносин з ПАТ «Жидачівський ЦПК», ПП «Ворк супорт», ПП «Електрокабельпостач», ТзОВ «Ерідл», ДП «Львіввугілля», ТзОВ «Еколайн-СТ» за період з 01.10.2012 року по 01.05.2014 року з питань, викладених в постанові слідчого, по взаємовідносинах з ТзОВ «Сантехресурс» за період з 01.05.2014 року по 31.07.14 року, за результатами якої складено акт №234/2200/33775353 від 21.05.2015 року.

Перевіркою, з врахуванням досягнутого компромісу, встановлено порушення позивачем ст.44. пп. 135.5.4 п. 135.5 ст.135, п. 138.2, ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 Податкового Кодексу України, в результаті чого ТзОВ «Тетра-Агро» завищено витрати, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування всього на суму 4818825 грн.; п. 198.1. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту по податку на додану вартість, в результаті чого перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість всього на суму 992766,18 грн.

Внаслідок встановлених порушень винесено податкові повідомлення-рішення № 0000292200 від 03.06.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 5216476 грн., у тому числі за основним платежем - 3477651 грн. та штрафними санкціями -1738825 грн. та № 0000302200 від 03.06.2015 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1489149 грн., у тому числі за основним платежем - 992766 грн. та штрафними санкціями - 496383 грн.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (пункт 2 стаття 9 цього Закону).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок, встановлений Законом України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні».

Згідно з п. 135.1 .ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітною періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно з п. 135.2. ст.135 ПК України доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Таким чином, доходи для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Наявність формально складених, але недостовірних документів при відсутності факту реалізації товарів чи послуг не є підставою для включення відповідних сум до складу доходів для цілей оподаткування податком на прибуток підприємства.

Відповідно до пп. 135.5.4 п.135.5 ст. 135 ПК України вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування в складі інших доходів.

Згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II Податкового Кодексу.

Колегія суддів вважає, що позивачем в підтвердження реальності господарських операцій між ним та контрагентами надано суду достатню кількість належним чином оформлених первинних документів, які містяться в п'яти томах справи.

Зокрема господарські операції між позивачем та ПП «Електрокабельпостач» підтверджується слідуючими документами: договором купівлі-продажу товарів № 02-04/12 від 02.04.2012 року, податковими та видатковими накладними, актами приймання-передачі вугілля від 11.10.2012 року, від 12.10.2012 року, від 23.10.2012 року, від 29.10.2012 року, від 20.12.2012 року, від 11.12.2012 року, від 20.12.2012 року, від 28.12.2012 року. Згідно вищевказаного договору було поставлено вугілля, обладнання, запчастини та інші товаро-матеріальні цінності. Оплата здійснена повністю та в безготівковому порядку.

Господарські операції між позивачем та ТзОВ «Ерідл» підтверджуються договором № 09-01/13 від 09.01.2013 року предметом якого було вугілля, обладнання, запчастини та інші товаро-матеріальні цінності. Виконання договору підтверджується слідуючими первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, актами приому-передачі товаро-матеріальних цінностей, звітами про рух товарів, відомостями плати за користування вагонами, накладними та товаро-транспортними накладними, доказами оплати.

Господарські операції між позивачем та ПП «Ворк Супорт» підтверджуються договором № 2-08/13 від 02.08.2013 року предметом якого було вугілля, обладнання, запчастини та інші товаро-матеріальні цінності. Виконання договору підтверджується слідуючими первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, актами приому-передачі товаро-матеріальних цінностей, звітами про рух товарів, відомостями плати за користування вагонами, накладними та товаро-транспортними накладними, доказами оплати. У вказаних документах чітко визначено предмет, асортимент, ціну, місце поставки та інші умови.

Господарські операції між позивачем та ТзОВ «Сантехресурс» підтверджуються договором поставки товарів № 5-61/14 від 06.05.2014 року предметом якого було вугілля, обладнання, запчастини та інші товаро-матеріальні цінності. Виконання договору підтверджується слідуючими первинними документами: видатковими накладними, податковими накладними, актами приому-передачі товаро-матеріальних цінностей, звітами про рух товарів, відомостями плати за користування вагонами, накладними та товаро-транспортними накладними, доказами оплати. У вказаних документах чітко визначено предмет, асортимент, ціну, місце поставки та інші умови.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку, що контрагенти позивача належать до так званого «конвертаційного центру», основний напрямок діяльності якого зосереджений на формування сумнівного податкового кредиту з ПДВ та постачання готівкових коштів підприємствам - вигодонабувачам за рахунок підприємств - транзитерів, оскільки в підтвердження такого висновку не наведено жодного належного доказу і дане твердження на думку колегії суддів є лише припущенням.

Колегія суддів вважає, що акти про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів позивача в яких зазначено про відсутність у контрагентів трудових ресурсів, виробничого обладнання, складський і торгівельних приміщень, транспорту та торговельного обладнання не можуть бути належними доказами, оскільки в цих актах відсутня конкретизація такої відсутності. Сама по собі неможливість проведення податковим органом зустрічних звірок не може вважатись доказом вчинення порушень податкового законодавства платником податків. Аналогічна позиція висловлена у постанові Вищого адміністративного суду України у справі № К/800/41631/13 від 27.02.2014 року.

Таким чином колегія суддів приходить до переконання, що господарські операції між позивачем та його контрагентами ПП «Електрокабельпостач», ТзОВ «Ерідл», ПП «Ворк Супорт», ТзОВ «Сантехресурс» носили реальний характер, а відтак позовні вимоги є підставними і підлягають до задоволення.

Таким чином колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити та оскаржувану постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року слід скасувати та винести нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити і визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000292200 від 03.06.2015 року та № 0000302200 від 03.06.2015 року.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.3 ч.1 ст.198, ст. 202, ст. 205, ст. 206, ст.212, ст. 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетра-Агро» задовольнити.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2015 року у справі № 813/3248/15 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетра-Агро» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000292200 від 03.06.2015 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000302200 від 03.06.2015 року.

Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тетра-Агро» 535,71 грн. ( п'ятсот тридцять п'ять гривень сімдесять одну копійку) судового збору.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Головуючий: В.М. Каралюс

Судді : С.М.Кузьмич

З.М.Матковська

Повний текст постанови виготовлений 17.11.2015 року.