Постанова № 53818349, 19.11.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року Справа № 876/5879/15Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Старунського Д.М.,

суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,

за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,

представника позивача Осадовського Р.Е.

представника відповідача Черпака М.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 7 травня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларт-Інвест» до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області про визнання протиправною та скасування постанови,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Поларт-Інвест» 16.04.2015 року звернулося в суд з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову від 25.04.2013 року про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 600000,00 гривень.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 7 травня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Рівненській області від 25.04.2013 року серія ВП №37542764 про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 600000,00 гривень.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області оскаржило його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Вимоги за апеляційною скаргою обґрунтовує тим, що судом першої інстанції були недостатньо досліджені докази та обставини справи, рішення постановлено з порушенням норм матеріального права. Зазначає, що в ході примусового виконання виконавчого документа державним виконавцем вчинені дії у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", у спосіб і в порядку встановленому виконавчим документом та не допущено порушень прав та інтересів боржника у виконавчому провадженні, тому відсутні будь-які законодавчі підстави визнання неправомірною та скасування постанови від 25.04.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору.

При апеляційному розгляді представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав з зазначених в ній підстав

Представник позивача вимоги апеляційної скарги не визнав, вважаючи ухвалене рішення законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

З матеріалів справи видно, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області перебував наказ господарського суду Волинської області №5004/1039/11-3 від 24.01.2013р. про стягнення з ТОВ "Поларт-Інвест" (код 35963631) на користь ТОВ "Компанія з управління активами "131 ЛАЙФ" (код 35379813) заборгованості за кредитним договором №11-4 від 13.03.2008 р. в розмірі 6 000 000,00 (шість мільйонів) грн. шляхом звернення стягнення на майно.

З метою виконання вказаного виконавчого документа 18.04.2013р. державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику термін для самостійного виконання рішення суду до 25.04.2013р. Копію постанови про відкриття виконавчого провадження отримано позивачем 22.04.2013р.

У зв'язку з невиконанням рішення суду в строк встановлений державним виконавцем 25.04.2013 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 600 000,00 грн. та розпочато примусове виконання наказу №5004/1039/11-3 від 24.01.2013р. господарського суду Волинської області. Копію постанови направлено боржнику 25.04.2013 року за вих. №8322 за адресою м.Луцьк вул.Володимирська, 57-а.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача не було підстав для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі 600 000,00 грн. від 24.01.2013, так як, позивач не мав можливості добровільно виконати судове рішення, оскільки у даному випадку законодавством не передбачений порядок, який би дозволяв боржнику самостійно виконати судове рішення про звернення стягнення на майно, так як його реалізація можлива виключно в рамках виконавчого провадження шляхом проведення прилюдних торгів.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком, вважаючи, що він не відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав.

Частиною 2 статті 25 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно зазначеного вище наказу господарського суду Волинської області стягнуто заборгованість за кредитним договором №11-4 від 13.03.2008 в розмірі 6 000 000,00 (шість мільйонів) грн. шляхом звернення стягнення на майно, що є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору від 28.03.2008, зареєстрованого в реєстрі за №634 шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", встановивши при цьому початкову ціну продажу вказаного предмета іпотеки для його подальшої реалізації згідно з експертним висновком суб'єкта оціночної діяльності ПП "Експерт ВМ"в розмірі 5 977 880,00 грн.

Як видно з матеріалів справи, в ході примусового виконання рішення суду державним виконавцем передано на реалізацію майно боржника, а саме:

адмінбудинок (літера за планом земельної ділянки А-ІІ) загальною площею 703,8 кв.м.;

адмінбудинок (літера за планом земельної ділянки А-І) загальною площею 185,4 кв.м.;

будівля прохідної (літера за планом земельної ділянки а-1) загальною площею 29,7кв.м.;

будівля головного корпусу (літера за планом земельної ділянки Б-2) загальною площею 13513,4кв.м.;

будівля дифузійного відділення (літера за планом земельної ділянки Б-ІІІ) загальною площею 2 625,9 кв.м.;

будівля гаража для грузових автомобілів (літера за планом земельної ділянки В-І) загальною площею 766,7 кв.м.;

будівля контрольно-технічного пункту (літера за планом земельної ділянки Г-1) загальною площею 10,0 кв.м.;

будівля медпункту (літера за планом земельної ділянки Д-І) загальною площею 190,5 кв.м.;

будівля пилорами (літера за планом земельної ділянки Є-І) загальною площею 148,6 кв.м.;

будівля котельні (літера за планом земельної ділянки Ж-1) загальною площею 181,3 кв.м.;

будівля локомотивного депо (літера за планом земельної ділянки 3-І) загальною площею 316,5кв.м.; ,

будівля мазутно-насосної станції (літера за планом земельної ділянки JI-I) загальною площею 206,0 1 кв.м.;

будівля матеріального складу (літера за планом земельної ділянки О-І) загальною площею 555,6 кв.м.;

будівля північної прохідної (літера за планом земельної ділянки Р-І) загальною площею 41,3кв.м.;

будівля механічної майстерні (літера за планом земельної ділянки У-І) загальною площею 570,5 кв.м.;

будівля магазину (літера за планом земельної ділянки Ф-1) загальною площею 123,4 кв.м.;

будівля насосної (літера за планом земельної ділянки Ц-І) загальною площею 79,3 кв.м.;

будівля вагової (літера за планом земельної ділянки Ш-І) загальною площею 18,0 кв.м.;

будівля складу (літера за планом земельної ділянки Щ-І) загальною площею 63,1 кв.м.;

будівля компресорної (літера за планом земельної ділянки Ю-1) загальною площею 169,5кв.м.;

будівля бані (літера за планом земельної ділянки Я-І) загальною площею 78,3 кв.м.;

будівля трансформаторної підстанції (літера за планом земельної ділянки JI-I) загальною площею 46,2 кв.м.;

будівля трансформаторної підстанції (літера за планом земельної ділянки К-І) загальною площею 79,8 кв.м.;

будівля складу (літера за планом земельної ділянки V-I) загальною площею 52,0 кв.м.;

будівля контори рембудцеху (літера за планом земельної ділянки Z-I) загальною площею 97,5кв.м.;

будівля пожежного депо (літера за планом земельної ділянки W-I) загальною площею 158,3кв.м.;

будівля жомосушки (літера за планом земельної ділянки R-II) загальною площею 1886,1 кв.м.;

димова труба ТЕЦ (літера за планом земельної ділянки L -І);

будівля іригаційної станції (літера за планом земельної ділянки j -1) загальною площею 24,4кв.м.;

будівля ГСМ (літера за планом земельної ділянки Q-1) загальною площею 10,4 кв.м.;

будівля іригаційної станції (літера за планом земельної ділянки G -1) загальною площею 149,1 кв.м.

Згідно протоколу проведення електронних торгів №45053 від 26.01.2015 року треті прилюдні торги не відбулися у зв'язку з відсутністю цінових пропозицій від учасника торгів.

У відповідності до ст.62 Закону України "Про виконавче провадження", листом від 28.01.2015 №178 стягувачу запропоновано залишити вказане майно за собою в рахунок погашення заборгованості.

17.02.2012р. до ВПВР УДВС ГУЮ у Рівненській області від ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" (код 35379813) надійшла заява, в якій стягувач виявив бажання залишити за собою непродане майно в рахунок погашення заборгованості по наказу №5004/1039/11-3 від 24.01.2013р. господарського суду Волинської області про стягнення з ТОВ "Поларт-Інвест" (код 35963631) на користь ТОВ "Компанія з управління активами "Ізі Лайф" (код 35379813) заборгованості за кредитним договором №11-4 від 13.03.2008 р. в розмірі 6 000 000,00 (шість мільйонів) грн.

Після цього, згідно постанови від 23.02.2015 року та акта державного виконавця зазначене майно передано стягувачу в рахунок погашення боргу та 12.03.2015 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п.8 ч.1 ст.49 Закону України "Про виконавче провадження".

У відповідності до ч.7 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", п.3.7.4 Інструкції з організації примусового виконання рішень, постанову про стягнення з боржника виконавчого збору від 25.04.2013 №37542764 на суму 600 000,00 грн. виділено в окреме виконавче провадження та 13.03.2015 на підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження", винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №46867268 з виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Таким чином, на думку колегії суддів, в ході примусового виконання виконавчого документа державним виконавцем вчинені дії у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження", у спосіб і в порядку встановленому виконавчим документом та не допущено порушень прав та інтересів боржника у виконавчому провадженні.

Судом першої інстанції зазначено, що "постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору є санкціями майнового характеру за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин судового рішення".

Однак, відповідно до ст.75 Закону України "Про виконавче провадження", причини невиконання рішення суду встановлюються виключно при накладенні штрафу на боржника, а не при винесенні постанови про стягнення з боржника виконавчого збору.

Невірним, на думку колегії суддів, також є обгрунтування щодо "неможливості добровільно виконати судове рішення, оскільки законодавством не передбачений порядок, який би дозволяв боржнику самостійно виконати судове рішення про звернення стягнення на майно, так як його реалізація можлива виключно в рамках виконавчого провадження шляхом проведення прилюдних торгів."

Натомість слід зазначити, що резолютивна частина згаданого виконавчого документа передбачає стягнення з ТОВ "Поларт-Інвест" (код 35963631) на користь ТОВ "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" (код 35379813) заборгованості за кредитним договором №11-4 від 13.03.2008 р. в розмірі 6 000 000,00 (шість мільйонів) грн. шляхом звернення стягнення на майно. Тобто, виконавчий документ виданий на підставі рішення майнового характеру (стягнення коштів в сумі 6 000 000,00 грн.), в якому встановлено спосіб його примусового виконання - звернення стягнення на майно.

Таким чином, обов'язком ТОВ "Поларт-Інвест" згідно наказу №5004/1039/11-3 від 24.01.2013р. господарського суду Волинської області та постанови про відкриття виконавчого провадження від 18.04.2013 p. є виконання зобов'язання за кредитним договором №11-4 від 13.03.2008 р. в розмірі 6 000 000,00 грн.

Примусове виконання рішення суду, у разі його невиконання боржником самостійно, здійснюється органами державної виконавчої служби України на підставі Закону України "Про виконавче провадження".

Зокрема, відповідно до ст.27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 Закону України "Про виконавче провадження" визначено заходи примусового виконання рішень, а саме:

звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного у виконавчому документі, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Також слід врахувати, що порядок стягнення з боржника виконавчого збору встановлено ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", а саме: у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом.

Частиною другою даної статті визначено виключний перелік виконавчих документів за якими виконавчий збір не стягується. Так, виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, стягнення виконавчого збору, накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, відшкодування витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, і стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог цього Закону, а також у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Оскільки, наказ №5004/1039/11-3 від 24.01.2013р. господарського суду Волинської області не належить до виконавчих документів визначених ч.2 ст.28 Закону України "Про виконавче провадження", правові підстави за якими виконавчий збір не стягується відсутні.

З огляду на викладене, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність будь-яких законодавчих підстав визнання неправомірною та скасування постанови від 25.04.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору, а тому постанова Волинського окружного адміністративного суду від 07.05.2015р. у справі №803/748/15-а підлягає скасуванню як незаконна.

Щодо тверджень позивача про невчасне ознайомлення з оскаржуваною постановою, слід зазначити наступне, відповідно до ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Інформацію щодо винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору боржник мав змогу отримати на офіційному сайті Міністерства юстиції України за допомогою ідентифікатора доступу, який міститься у постанові про відкриття виконавчого провадження. Згідно поданих доказів постанова про відкриття виконавчого провадження направлена ТОВ "Поларт Інвест" рекомендованим листом з повідомленням про вручення (дата отримання 22.04.2013 року).

В постанові про відкриття виконавчого провадження №37542764 боржника повідомлено про те, що у разі невиконання рішення в строк до 25.04.2013 та ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення, буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

Крім цього, після винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору №37542764 від 25.04.2013, копію постанови направлено боржнику із супровідним листом простою кореспонденцією за адресою м.Луцьк вул.Володимирська, 57а, як це передбачено ст.31 Закону України "Про виконавче провадження".

Отже, 22.04.2013 року боржнику було відомо, що у разі невиконання рішення суду в строк до 25.04.2013 року державним виконавцем буде винесено постанову про стягнення виконавчого збору.

Тому, перебір процесуального строку на оскарження постанови про стягнення з боржника виконавчого збору почався для боржника 25.04.2013 року.

Згідно ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтею 198 КАС України передбачено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до п.1, 4 ст.202 КАС України підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, доводи апеляційної скарги висновки суду спростовують, а тому така підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198 п.3, 202, 205 ч.2, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області задовольнити.

Постанову Волинського окружного адміністративного суду від 7 травня 2015 року у справі №803/748/15-а скасувати і прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Поларт-Інвест» відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

На постанову може бути подано касаційну скаргу безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складання постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складання постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя Д.М. Старунський

Судді В.М. Багрій

А.І. Рибачук

Постанова у повному обсязі складена 23.11.2015 року.