Постанова № 53818271, 25.11.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Фастовець В.М.

Суддя-доповідач - Чебанов О.О.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року справа № 415/5055/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чебанова О.О., суддів: Сіваченка І.В., Шишова О.О., розглянувши в поряду письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 30 вересня 2015 року у справі № 415/5055/15-а (головуючий у І інстанції Фастовець В.М.) за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області звернулось до Лисичанського міського суду Луганської області із позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області про скасування постанови про накладення штрафу від 05.08.2015 ВП № 46587300 (а.с.1-2).

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 30 вересня 2015 року в задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с.52-55)

Позивач не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову як прийняту з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги (а.с.58-59). В обґрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів у позивача, не може вважатися невиконанням судового рішення в частині виплати грошових коштів без поважних причин, оскільки позивач не мав фінансової можливості протягом встановленого строку виконати судове рішення в цій частині.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечень третьої особи, встановила наступне.

Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 18 травня 2009 року по справі № 2-а-1420/2009 було зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області провести з 25.02.2009 перерахунок та виплату ОСОБА_2 основної пенсії з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, нанесену здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням положень ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на період встановленої їй 2-ї групи інвалідності.

Постановою старшого державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Луганській області Баклан А.В. від 18.11.2009 ВП № 15964755 було відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 2-а-1420, виданого 13.11.2009 року Лисичанським міським судом Луганської області.

Згідно зазначеної постанови перерахунок ОСОБА_2 було проведено 24.11.2009. Виплачена сума згідно рішення суду від 18.05.2009 по справі 2-а-1420/2009 за період з 25.02.2009 по 31.10.2011 склала 199 882,93 грн. (а.с.5-4). Про виконання рішення суду було повідомлено відповідача.

18.02.2015 на адресу позивача надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження від 18.02.2015 ВП № 46587300 про зобов'язання Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області провести з 25.02.2009 перерахунок та виплату ОСОБА_2 основної пенсії з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, нанесену здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.

01.04.2015 на адресу позивача надійшла вимога від 01.04.2015 № 655/02230/8 про надання інформації щодо повного та фактичного виконання рішення суду по справі № 2-а-1420/2009. На зазначену вимогу Управлінням пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області було надано відповідь листом від 09.04.2015 № 2321/09-10 про те, що ОСОБА_2 здійснено перерахунок пенсії з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком і додаткової пенсії за шкоду, нанесену здоров'ю, в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком з 25.02.2009. Пенсія за рішенням суду позивачем виплачувалася по 31.10.2011. Ці суми нараховані у визначеному законодавством розмірі і виплачені. З 01.11.2011 пенсія ОСОБА_2 була перерахована згідно Постанови КМУ № 745 від 06.07.2011 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», в якій врегульовані окремі питання стосовно захисту соціальних прав громадян, в тому числі тих осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в межах фінансового ресурсу.

15.05.2015 та 24.07.2015 на адресу позивача надійшли повторні вимоги від 14.05.2015 № 1059/02230/8 та 22.07.2015 № 1671/02230/8 щодо невиконання вищезазначеного рішення суду. Відповіді на зазначені вимоги було надано відповідачу 19.05.2015 та 27.07.2015.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області Галушки М.В. від 05.08.2015 ВП № 46587300 за невиконання рішення суду на Управління пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області було накладено штраф у розмірі 680 гривень.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХIV «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 606-ХIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частинами першою та другою статті 75 Закону № 606-XIV, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Відповідно до частини першої статті 89 Закону № 606-XIV, у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Таким чином, законодавством передбачено негативні наслідки (штрафні санкції) за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення, за умови його невиконання без поважних причин.

Як зазначалось вище, з 01.11.2011 пенсія ОСОБА_2 була перерахована згідно Постанови КМУ № 745 від 06.07.2011 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету» в межах наявного фінансового ресурсу.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цих законів, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

19 червня 2011 року набрав чинності Закон України від 14.06.2011 № 3491-VІ «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено, зокрема, що у 2011 році положення статей 39, 50. 51. 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

Рішенням Конституційного суду України від 26.12.2011 № 20-рп\2011 та від 25.01.2012 № 3-рп\2012 підтверджена законність повноважень Кабінету міністрів України встановлювати розміри пенсійних виплат.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що пенсійні виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в тому числі й ті, розмір яких було встановлено на виконання судових рішень, у період дії постанов КМУ № 745, № 1210, № 1381 здійснюються у розмірах, визначених цими нормативними актами.

Крім цього, у зв'язку з фактичною неможливістю виконання бюджетними державними органами судових рішень про стягнення, виплату коштів Верховною Радою України 5 червня 2012 року було прийнято Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до положень частини першої статті 3 якого виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Отже, списання коштів з рахунків державного органу на виконання судових рішень проводиться лише за умови наявності таких коштів.

Згідно з підпунктом 1 пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, затвердженого постановою правління ПФУ від 22.12.2014 № 28-2 (далі - Положення), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до підпункту 3 та підпункту 8 пункту 4 Положення, Управління, крім іншого, планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду. Забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що невиконання судового рішення управлінням ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а є поважною причиною в розумінні статей 75 та 89 Закону № 606-ХIV. Відтак прийняття державним виконавцем спірної постанови про накладення штрафу є неправомірним та в даному випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Зазначений висновок відповідає правовому висновку, висловленому у постановах Верховного Суду України від 24 березня 2015 року (справа № 21-66а14) та від 26 травня 2015 року (справа 21-199а15).

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції справа вирішена з порушенням норм матеріального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям нової постанови з задоволенням позовних вимог.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області на постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 30 вересня 2015 року у справі № 415/5055/15-а - задовольнити.

Постанову Лисичанського міського суду Луганської області від 30 вересня 2015 року у справі № 415/5055/15-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Луганській області, третя особа - ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення штрафу - задовольнити.

Скасувати постанову про накладення штрафу старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області Галушки М.В. від 05 серпня 2015 року ВП № 46587300 у розмірі 680 гривень.

Стягнути з Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 339 (одна тисяча триста тридцять дев'ять) грн. 80 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий О.О. Чебанов

Судді І.В. Сіваченко

О.О. Шишов