Ухвала суду № 53818266, 25.11.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Смагар С.В.

Суддя-доповідач - Геращенко І.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

25 листопада 2015 року справа №805/3196/15-а

84301, Донецька область, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді Геращенка І.В., суддів Арабей Т.Г., Міронової Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Маріупольського міського центру зайнятості на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року № 805/3196/15-а за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронний холдинг» про стягнення безпідставно отриманих коштів,-

ВСТАНОВИВ:

5 серпня 2015 року Маріупольський міський центр зайнятості звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 11139,54 грн. (допомога по безробіттю). (а.с.3-6)

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 7 вересня 2015 року до участі в даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено - Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронний холдинг». (а.с.46-47)

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року Маріупольському міському центру зайнятості в задоволенні адміністративного позову - відмовлено у повному обсязі.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходів з того, що у суду відсутні підстави вважати незаконно одержаними отримані кошти відповідачем. (а.с.96-97)

Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, оскільки були порушені норми процесуального та матеріального права, та постановити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що ОСОБА_2 перебуваючи на обліку в Маріупольському міському центрі зайнятості та отримуючи допомогу по безробіттю, внаслідок укладення договору № 418/180714 від 18 липня 2014 року став відноситися до зайнятого населення, що відповідно до пункту 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 1533-ІІІ від 02.03.2000 року є підставою для стягнення з нього суми незаконно отриманої допомоги по безробіттю. (а.с.107-111)

Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, доводи зазначені в апеляційній скарзі підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заперечення на апеляційну скаргу.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, з клопотанням про особисту участь у розгляді справи в суді апеляційної інстанції не звертались.

За нормами статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

17 квітня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до Маріупольського міського центру зайнятості з заявою про надання йому статусу безробітного. (а.с.9)

На підставі вказаної заяви наказом Маріупольського міського центру зайнятості № НТ140417 від 17 квітня 2014 року ОСОБА_2 надано статус безробітного, а наказом Маріупольського міського центру зайнятості № НТ140424 від 24 квітня 2014 року йому з 24 квітня 2014 року призначена та розпочата виплата допомоги по безробіттю (а.с.15)

Наказом Маріупольського міського центру зайнятості № НТ140514 від 14 травня 2014 року ОСОБА_2 скорочена виплата допомоги по безробіттю у зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштування на строк з 13 травня 2014 року по 13 червня 2014 року. (а.с.15)

Згідно з наказом Маріупольського міського центру зайнятості № НТ140617 від 17 червня 2014 року відповідачу поновлена виплата допомоги по безробіттю з 14 червня 2014 року. (а.с.15 звор. стр.)

Наказом Маріупольського міського центру зайнятості №НТ150119 від 19 січня 2015 року ОСОБА_2 припинена виплата допомоги по безробіттю у зв'язку з поданням безробітним письмової заяви про відмову від послуг служби зайнятості, а також припинена реєстрація безробітного у зв'язку з поданням ним заяви про припинення реєстрації, відповідно до абзацу 17 підпункту 1 пункту 37 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності (а.с.10, 15 звор. стор.)

З 18 липня 2014 року по 18 січня 2015 року відповідачу була виплачена допомога по безробіттю в загальній сумі 11139,54 грн. (а.с.21)

Згідно висновку Акту розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 288 від 19 червня 2015 року підтверджено факт отримання доходу у 3 кварталі 2014 року від ТОВ «Охоронний холдинг» ОСОБА_2 у період перебування на обліку в центрі зайнятості. (а.с.17)

Відповідно до наказу Маріупольського міського центру зайнятості № НТ150414 від 19 червня 2015 року у відношенні відповідача позивачем прийнято рішення про повернення коштів у встановленому порядку, відповідно до пункту 6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики від 20 листопада 2000 року № 307, з 18 липня 2014 року по 18 січня 2015 року в сумі 11139 грн. 54 коп.

В добровільному порядку кошти ОСОБА_2 Маріупольському центру зайнятості не повернуті. Спір стосується стягнення безпідставно отриманих коштів.

Справою адміністративної юрисдикції, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України „суб'єкт владних повноважень" - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі при виконанні делегованих повноважень.

Пунктом 5 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Отже, публічно-правовим спором є той спір, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень своїх владних управлінських функцій.

Згідно частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Частиною 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Отже, відповідно до викладеного, адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди, яка була завдана лише суб'єктом владних повноважень, а також такі вимоги мають бути поєднанні з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності останнього.

Частиною 4 статті 50 Кодексу адміністративного судочинства України, громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, їх об'єднання, юридичні особи, які не є суб'єктами владних повноважень, можуть бути відповідачами лише за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень: 1) про тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян; 2) про примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян; 3) про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства з України; 4) про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання (збори, мітинги, походи, демонстрації тощо); 5) в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи вищевикладене, а також те, що позивач у справі звернувся до суду з приводу повернення безпідставно сплачених відповідачу сум у вигляді допомоги по безробіттю, колегія суддів дійшла висновку, що наведений спір належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Пунктом 1 частиною 1 статті 157 Кодексу адміністративного України передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронний холдинг» про стягнення безпідставно отриманих матеріальних коштів в сумі 11139,54 грн. (допомога по безробіттю) підлягають розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.

Крім того, суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що навіть якщо однією зі сторін спірних правовідносин є суб'єкт владних повноважень, то дана обставина не є беззаперечним доказом того, що даний спір є публічно-правовим.

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 22.09.2015 року № 21-2209а15 та № 21-1884а15.

Відповідно до частини 1 статті 203 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Враховуючи те, що спір підлягає вирішенню загальним місцевим судом за правилами Цивільного процесуального кодексу України, а провадження у справі підлягає закриттю, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при винесені постанови порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції, задоволення частково апеляційної скарги та закриття провадження у справі.

Щодо питання про повернення судового збору, то колегія суддів зазначає, що 05 листопада 2015 року до суду надійшло клопотання Маріупольського міського центру зайнятості про повернення суми судового збору в розмірі 1378,00 грн., як помилково сплаченого. (а.с.143)

Приписами частини 1 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно частини 2 статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 6 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

За правилами частини 1 статті 98 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові або ухвалою.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Як вбачається з матеріалів справи апелянт до апеляційної скарги долучив платіжне доручення про сплату судового збору в сумі 1378,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1857 від 19 жовтня 2015 року та звернувся з клопотанням про його повернення. (а.с.106)

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що клопотання Маріупольського міського центру зайнятості про повернення суми судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду в розмірі 1378,00 грн. підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 157, 197, 198, 202, 203, 205, 206, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Маріупольського міського центру зайнятості на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року № 805/3196/15-а - задовольнити частково.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року № 805/3196/15-а - скасувати.

Провадження у адміністративній справі за позовом Маріупольського міського центру зайнятості до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Охоронний холдинг» про стягнення безпідставно отриманих коштів в сумі 11139,54 грн. (допомога по безробіттю) - закрити.

Роз'яснити позивачеві право звернення до суду у порядку цивільного судочинства.

Повернути Маріупольському міському центру зайнятості (р/р 37170300901052 в ГУДКСУ Донецької області, ОКПО 24815706, МФО 834016, одержувач - Маріупольський міський центр зайнятості; пр. Металургів, 84-б, м. Маріуполь, 87539) через відповідний орган Державної казначейської служби України судовий збір в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень) 00 копійок, сплачений до Державного бюджету України згідно платіжного доручення № 1857 від 19 жовтня 2015 року, за апеляційною скаргою Маріупольського центру зайнятості.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.В. Геращенко

Судді Т.Г. Арабей

Г.М. Міронова