Ухвала суду № 53818029, 12.11.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

12 листопада 2015 року

справа № 808/3166/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Кругового О.О.

суддів: Нагорної Л.М. Юхименка О.В.

за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ферротерм» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду 06 липня 2015 року у справі №808/3166/15 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ферротерм» до Запорізької митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

в с т а н о в и в :

11 червня 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Ферротерм» звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило: визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці Міндоходів про визначення митної вартості за шостим методом №112030000/2014/000284/1 від 10.12.2014 року та картку відмови в митному оформленні товару №112030000/2014/00343 від 10.12.2014 року за ВМД №112030000/2014/021929 від 08.12.2014 року.

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що товариством надано всі необхідні документи на підтвердження митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлення при перевірці розбіжностей є безпідставними. З висновками митниці позивач не погодився та надав заперечення і обґрунтування, зазначивши перелік документів, що надаються та текст обґрунтувань щодо неможливості подачі певних документів, що було відображено на зворотному боці ДМВ-1. Не приймаючи обґрунтування позивача 10.12.2014 року митним органом безпідставно та з порушенням норм законодавства прийнято рішення №112030000/2014/000284/1 про коригування митної вартості товару за шостим методом та у зв'язку з цим 10.12.2014 року заповнено картку відмови у митному оформленні товару №112030000/2014/00343 за поданою ВМД.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 06 липня 2015 року в задоволенні адміністративного позові ТОВ «Ферротерм» відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована доводами адміністративного позову.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що між позивачем та LLC "Тailingresources", Арменія (Постачальник) укладено Договір купівлі-продажу оксиду молібдену №01/2013 (специфікація №9 від 20.10.2014 року), за яким продавець зобов'язався поставити позивачу оксид молібдену на умовах DАР Запоріжжя у відповідності до Інкотермс 2010. (а.с.31, 85-89).

Для проведення митного оформлення поставленого товару, до митного органу 08.12.2014 року на виконання умов наведеного договору №01/2013 подана вантажна митна декларація №112030000/2014/021929 (а.с.16-17).

Визначення митної вартості товару було здійснено позивачем за основним (першим) методом, тобто за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Відповідно до вказаної ВМД суми платежів вказано: ПДВ в сумі 763217,24 грн., ввізного мита - 74 825,22 грн.

Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару були подані наступні документи: накладна СМR №10110 від 19.11.2014 року, сертифікат якості №087547 130041/NF/IRN/BS від 24.11.2014 року, інвойс №09 від 15.11.2014 року, договір купівлі - продажу оксиду молібдену №01/2013 від 03.04.2013 року, специфікація №9 від 20.10.2014 року до договору, платіжне доручення №26 від 08.10.2014 року, платіжне доручення №27 від 15.10.2014 року, платіжне доручення №28 від 16.10.2014 року та інші документи згідно графи 44 ВМД. Також разом з ВМД позивачем була подана декларація митної вартості товару ф. ДМВ- 1, в якій митна вартість товару визначена позивачем згідно зі ст.ст. 57, 58 МКУ, тобто - за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, містять розбіжності.

У відповідності до ст. 53 МК України, декларанту була пред'явлена письмова вимога щодо необхідності подання (за наявності) додаткових документів, а саме: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою/контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями (а.с.20).

10.12.2014 уповноваженою особою на декларування ТОВ "Ферротерм" направлено до митниці лист б/н як додаток до ДМВ-1 від 08.12.2014 (а.с.22), в якому зазначено, що декларантом надані всі наявні на момент декларування документа. Ніякі інші документи надаватися не будуть.

10.12.2014 року митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товару №112030000/2014/000284/1 від 10.12.2014 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/000343 від 10.12.2014 року (а.с.23-26).

Правомірність та обґрунтованість рішення про коригування митної вартості товару №112030000/2014/000284/1 від 10.12.2014 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №112030000/2014/000343 від 10.12.2014 року є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було надано до митного органу належних документів на підтвердження заявленої митної вартості товару за наявності у митного органу обґрунтованих сумнівів щодо вірності відображення складових митної вартості товару. Також, суд першої інстанції зазначив, що з сканованих копій платіжних доручень не вбачається їх приналежність до поставленої партії товару, вони не містять посилань на специфікацію, а також зазначення іншої грошової суми, аніж ціна товару за контрактом.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно ч.1 ст.52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VІІІ цього Кодексу та цією главою.

За приписами ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено ч.1 ст.53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Як передбачено ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію) (ч.4 ст.53 Митного кодексу).

Відповідно до ст.53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (ч.6 ст.53 Митного кодексу України).

Як встановлено ч.1 ст.54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.6 ст.54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Відповідно до ст.57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.58 Митного кодексу України основний метод визначення митної вартості не застосовується, якщо використані декларантом відомості не підтверджені документально або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості і з цією метою мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару в разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.

При перевірці правильності визначення митної вартості товару, Запорізька митниця дійшла висновку, що документи, які надані для оформлення товару, містять розбіжності:

1) у сканованих копіях платіжних доручень №27 від 15.10.2014, №28 від 16.10.2014, №26 від 08.10.2014 у гр. 70 призначення платежу означено контракт 01/2013 від 03.04.2013, але не зазначено номер специфікації від 20.10.2014 додаток 9, специф. 9, згідно якої відповідно до п. 1.3. та п.1.4. контракту 01/2013 від 03.04.2013 здійснюється поставка товару, утворюється ціна та якість товару;

2) скановані копії платіжних доручень №27 від 15.10.2014, №28 від 16.10.2014, №26 від 08.10.2014 оплачені на суму 279 000 дол. США, а згідно специфікації від 20.10.2014 додаток 9, специф. 9 ціна товару становить 242694,77 дол. США;

3) інформація зазначена у п.2 структури формування ціни від 08.12.2014 №57 документально не підтверджена;

4) у листі ТОВ "Ферротерм" від 08.12.2014 № №57 наявне виправлення дати документа, згідно якого надається ця інформація;

5) інформація зазначена у полі "найменування товару" електронного інвойсу заявленої ЕМД, а саме відомостей щодо Ваги чистого Мо, вміст Мо % відношенні, Лот відрізняються від інформації, зазначеної у гр.31 заявленої ЕМД, інвойса від 15.11.2014 №09, додатку 9, специф. 9 від 20.10.2014. Також у електронному інвойсі заявленої ЕМД зазначено у полі "кількість" 12474 тон, а по факту здійснюється поставка 12474 кг. У електронному інвойсі заявленої ЕМД у полі "Ціна (вал.)" зазначено 19,45605100 дол. США за тону, але відповідно до інвойса від 15.11.2014 №09, додатку 9, специфікації 9 від 20.10.2014 та листі ТОВ "Ферротерм" від 08.12.2014 № №57 ціна товару складає 19456,0505 дол. США за 1 тону;

6) у листі ТОВ "Ферротерм" від 08.12.2014 № №57 зазначено, що загальна вартість товару складає - 19456,0505 дол. США за 1 тону, але при перевірці розрахунку загальної вартості товару складає - 19456,0501 дол. США за тону.

З метою усунення вказаних розбіжностей та з’ясування складових митної вартості товару, відповідачем було витребувано у позивача документи за переліком.

Однак, позивачем, листом як додатком до ДМВ-1 від 08.12.2014 (а.с.22), повідомлено митний орган про те, що ніяких документів подано не буде.

Вказане, на думку суду, свідчить про порушення обов’язку декларанта щодо подання всіх необхідних, в тому числі і витребуваних за вимогою митного органу, документів на підтвердження складових митної вартості товару. Отже, позивачем як декларантом не було вжито всіх необхідних, визначених Законом, заходів із забезпечення митного органу всіма необхідними документами на підтвердження заявленої митної вартості товару.

В свою чергу, в апеляційній скарзі позивач зазначає, що у митного органу була відсутні підстав для витребування додаткових доказів оскільки подані до митного оформлення документи, не зумовили виникнення обґрунтованих сумнів у задекларованій митній вартості товару.

Однак, суд апеляційної інстанції зазначає, що у митного органу виникли зауваження та обґрунтовані сумніви щодо завленої митної вартості декларантом, зокрема, щодо платіжних документів.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України, платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують митну вартість товару, повинні містити реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

В даному випадку, під час митного оформлення позивачем, крім іншого, надано платіжні доручення на загальну суму 279000 дол. США., у реквізитах міститься загальне посилання на реквізити контракту. Платіжні доручення не містять відомостей щодо специфікації, в рамках якої здійснено платіж. У той же час за специфікацією від 20.10.2014, вартість товару складає 242694,77 дол. США, що є меншою, ніж загальна за наданими позивачем платіжними дорученнями, що відповідно дає підстави для виникнення сумніву щодо рівня ціни товару для цілей визначення митної вартості.

Позивачем в апеляційній скарзі зазначено, що вказана невідповідність грошової суми в платіжному дорученні та ціни товару, що вказана в інвойсі обумовлена специфікою господарської операції з придбання оксиду молібдену, оплата за який відбувається за 34 дня до поставки товару, та його фактичного виготовлення. Під час оплати неможливо встановити вміст молібдену, від якого відповідно коливатиметься ціна товару.

В той же час, ст. 71 КАС України, передбачено обов’язок сторін та осіб, що беруть участь у розгляді справи довести ті обставини, на яких ґрунтуються їх доводи та заперечення.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доводів на підтвердження описаної процедури закупки оксиду молібдену, у зв’язку з чим, суд апеляційної інстанції вважає вказані доводи заявника апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції та позиції відповідача.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість рішення митного органу про коригування митної вартості товару, що зумовлює також правомірність прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції в достатньому обсязі з’ясовано обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, та підстав для скасування рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.

Керуючись ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ферротерм» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду 06 липня 2015 року у справі №808/3166/15 - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий: О.О. Круговий

Суддя: Л.М. Нагорна

Суддя: О.В. Юхименко