Ухвала суду № 53817783, 24.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Унікальний номер справи 761/8312/15-ц Головуючий в І інстанції: Мальцев Д.О.

Апеляційне провадження № 22-ц/796/12549/2015 Доповідач: Слободянюк С.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк С.В.,

суддів - Корчевного Г.В., Українець Л.Д.,

при секретарі - Лознян О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк « Київ» - Поліщук Юлії Вікторівни на заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2015 року за позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк « Київ» про захист прав споживачів, стягнення заборгованості за депозитним вкладом,

в с т а н о в и л а:

В березні 2015 року ОСОБА_2 (далі по тексту - Позивач) звернувся до суду з позовом до ПАТ «АКБ «Київ» (далі по тексту - Відповідач) про стягнення заборгованості за Договором № 143405 банківського строкового вкладу від 27 вересня 2013 року в розмірі 220 000 грн. та стягнення моральної шкоди в розмірі 10 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 27 вересня 2013 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір № 143405 банківського строкового вкладу, відповідно до умов якого Позивач розмістив у Відповідача на вкладний депозитний рахунок НОМЕР_1 грошові кошти в сумі 220 000 грн., процентна ставка за користування депозитом - 18, 50 % річних, строком на 370 календарних днів із кінцевою датою повернення депозиту - 02 жовтня 2014 року. Також 27.09.2013 року між сторонами було укладено Договір № ID8230389 банківського рахунку Фізичної особи та Договір № 0100081197 банківського рахунку та видачі банківської платіжної карти типу Visa Instant. Позивач виконав умови Договору, вніс грошові кошти на вкладний депозитний рахунок. 02 жовтня 2014 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ «АКБ «Київ» з вимогою повернути кредит, однак останній умови Договору не виконав, кошти ОСОБА_2 не повернув. У зв'язку із незаконною відмовою Відповідача повернути вклад Позивачу, останньому було завдано моральну шкоду, яку Позивач визначив в розмірі 10 000 грн. У зв'язку з вище викладеним, Позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Заочним рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ» на користь ОСОБА_2 суму заборгованості за Договором № 143405 банківського строкового вкладу в розмірі 220 000 грн. В іншій частині позовних вимог - відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Акціонерного комерційного банку «Київ» на користь держави судовий збір сумі 2 200 грн.

На рішення суду першої інстанції представник Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк « Київ» - Поліщук ЮліїВікторівни подав апеляційну скаргу, в якій з посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення, ухвалення нового про відмову у позові.

Апелянт зазначає, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 24.02.2015 №39 ПАТ «АКБ «Київ» з 25 лютого 2015 р. було запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці, рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21 травня 2015 року №102 продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації, а тому вимоги позивача не підлягали задоволенню під час дії тимчасової адміністрації. Не застосування судом вимог статей 26, 36, 45, 46, 49, 52 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» призвело до ухвалення незаконного та необґрунтованого рішення.

В судове засідання сторони не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать зворотні повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с.78-80).

Відповідно до положень ч.2 ст. 305 ЦПК неявка сторони, належним чином повідомленої про час і місце розгляду справи, не перешкоджає апеляційному розглядові справи.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 27 вересня 2013 року між ОСОБА_2 та ПАТ «АКБ «Київ» було укладено Договір № 143405 банківського строкового вкладу «ВАГОМИЙ ВНЕСОК». Відповідно до умов вказаного Договору, Вкладник розміщує в Банку тимчасово вільні грошові кошти в сумі 220 000 грн. на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_1 на умовах цього Договору (п. 1.1. Договору).

Строк розміщення депозиту складає 370 календарних днів, дата повернення депозиту - 02 жовтня 2014р., процентна ставка за користування депозитом складає 18, 50 % річних (пп. 1.2.,1.3. Договору).

Відповідно до п. 3.4. Договору, Банк зобов'язується після закінчення строку, на який був залучений депозит, повернути Вкладнику суму депозиту та нараховані несплачені проценти згідно з умовами цього Договору.

Судом також встановлено, що 27 вересня 2013 року між сторонами було укладено Договір ID 823 03 89 банківського рахунку Фізичної особи, відповідно до умов якого (п. 1.1 Договору) для зберігання грошових коштів (в національній валюті України та/або в іноземних валютах) та надання послуг з розрахунково-касового обслуговування у відповідності з чинним законодавством, Банк відкриває Клієнту поточний рахунок в національній валюті України та/або в іноземних валютах для розмахування сум вкладу та нарахованих процентів, а саме: НОМЕР_1, які обслуговуються відповідно до умов цього Договору.

Крім того, 27 вересня 2013 року між сторонами було укладено Договір № 0100081197 банківського рахунку та видачі банківської платіжної картки типу Visa Instant, відповідно до умов якого для зберігання грошових коштів (в національній валюті України та/або в іноземних валютах) та здійснення усіх видів операцій у відповідності з чинним законодавством України, з використання Банківської платіжної картки, Банк відкриває Клієнту поточний картковий рахунок в національній валюті України та/або в іноземних валютах, а саме: НОМЕР_2.

ОСОБА_2 умови Договору № 143405 банківського строкового вкладу «ВАГОМИЙ ВНЕСОК» від 27 вересня 2013 року виконав, вніс кошти в сумі 220 000 грн. Разом з тим, коли ОСОБА_2 02 жовтня 2013 року звернувся до ПАТ «АКБ «Київ» з вимогою про повернення вкладу, ПАТ «АКБ «Київ» належним чином умови Договору не виконав, грошові кошти не повернув, листом від 02 жовтня 2014 року повідомив ОСОБА_2 про те, що повернення банківського вкладу здійснюється у касі Банку в межах наявних коштів.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також, ч.ч. 1, 2, ст. 319 та ч. 2 ст. 386 ЦК України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно із ч. 2 ст. 1060 ЦК України за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог кодексу, актів законодавства, а при відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Також, слід зазначити, що згідно вимог ч. З ст. 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

При цьому, положеннями ст. 1074 ЦК України встановлено, що обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Проте, представником ПАТ «АКБ «Київ» не надано до суду жодних доказів, з яких би вбачалося, що фінансові операції щодо видачі належних ОСОБА_2 коштів обмежені за рішенням суду або зупинені в порядку, визначеному ст. 17 Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», як такі, що можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Апелянт посилаючись на те, що на момент ухвалення рішення судом першої інстанції було запроваджено тимчасову адміністрацію, а тому були відсутні правові підстав для задоволення позовних вимог позивача, як кредитора.

Проте з такими доводами погодитись не можна виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 39 від 24 лютого 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «АКБ «Київ», розпочато з 25 лютого 2015 року процедуру виведення ПАТ «АКБ «Київ» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації. (а.с.37).

З вимогою про повернення банківського вкладу (депозиту) ОСОБА_2 звернувся 02 жовтня 2014 року, тобто до запровадження тимчасової адміністрації ПАТ «АКБ «Київ» (а.с.12).

Згідно з п.16 ст.2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до п.6 ст.2 цього закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Статтею вказаного Закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з п.п.1, 2 ч.5 ст.36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку; нарахування відсотків та зобов'язаннями банку перед кредиторами.

Пунктом 1 ч. 6 ст. 36 цього Закону установлено, що обмеження, встановлене пунктом 1 частини п'ятої цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунку вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом.

Зважаючи, що строк договорів банківського вкладу, укладених з позивачем, закінчився до запровадження у ПАТ АКБ «Київа» тимчасової адміністрації, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення заборгованості за депозитним вкладом.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом першої інстанції порядку отримання вкладниками коштів передбачених Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», колегія суддів не приймає до уваги, оскільки підстави припинення зобов'язань визначено глава 50 ЦК України, а ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» лише встановлює певні особливості виконання таких зобов'язань. Норма закону про незадоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку з огляду на поняття «задоволення» (фактичне одержання управленою стороною від боржника предмета зобов'язання) не є підставою для відмови в задоволенні відповідного позову, у зв'язку з чим порушуються конституційні права особи на судовий захист, оскільки судове рішення є лише способом захисту порушених прав та безпосередньо не приводить до задоволення вимоги кредитора, яке відбувається в порядку виконавчого провадження.

Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не зупиняє дії решти нормативно-правових актів, які регулюють забезпечення зобов'язань, установлюючи лише певну специфіку їх застосування у відповідних правовідносинах, однак, виконуватися судові рішення повинні з урахуванням особливостей, передбачених зазначеним актом.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції дана належна оцінка доводам сторін у сукупності з наданими сторонами доказами, висновки суду відповідають обставинам справи, доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують їх, тому відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення

Керуючись ст.ст.303, 307, 308, 313 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк « Київ» - Поліщук Юлії Вікторівни відхилити.

Заочне рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12 травня 2015 року залишити без змін

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді