Ухвала суду № 53817640, 23.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.СуддівКорчевного Г.В., Слободянюк С.В.при секретаріЛознян О.С.за участю: представника позивача ОСОБА_5,

представника відповідача ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року

у справі за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10, Національного Банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь» про стягнення грошових коштів, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року відмовлено у відкритті провадження у частині вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб і відкрито провадження в частині вимог до ОСОБА_10 та Національного Банку України. /а.с.36 /

Не погоджуючись з вказаною ухвалою в частині відмови у відкритті провадження у справі, ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість. Вважає, що судом першої інстанції не враховано, що позовні вимоги стосуються відшкодування шкоди, завданої в результаті порушення права власності позивача на грошові кошти. Зазначив, що судом першої інстанції не враховано п. 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» №3 від 01.03.2013 року про те, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (стаття 391 ЦК), а такі спори з урахуванням вимог статті 15 ЦПК підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, якщо однією із сторін є фізична особа, незалежно від участі у них органу державної влади та/або органу місцевого самоврядування (суб'єкта владних повноважень"), що узгоджується з нормою ч. 2 ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України, де вказано, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства. Зазначив, що прохальна частина позовної заяви не містить вимог про визнання протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, а має лише вимогу щодо застосування солідарної цивільно-правової відповідальності до осіб, які спільними діями порушили право власності позивача. З урахуванням викладеного в апеляційній скарзі просив ухвалу суду в частині відмови у відкритті провадження скасувати та передати питання про відкриття провадження у справі в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, які з'явились у судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала залишенню без змін на підставі наступного.

Відмовляючи у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, суд першої інстанції обґрунтовано керувався вимогами ст. 3 ЗУ «про систему гарантування вкладів фізичних осіб» про те, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та є юридичною особою публічного права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 17 КАС України, зважаючи на поширення на вимоги позивача до Фонду юрисдикції адміністративного суду, прийшов до вірного висновку про те, що позов в цій частині не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги, щодо того, що позов пред'явлено до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з вимогу щодо застосування солідарної цивільно-правової відповідальності оскільки останнім порушено право власності позивача, а не як до особи публічного права, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки як вбачається зі змісту позову, позивач просить відшкодувати шкоду, завдану Фондом у зв'язку з невиконанням ним обов'язків відносно захисту прав вкладників, що є його функцією як установи, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, тобто заявлені вимоги стосуються функцій державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та містяться на формальних міркуваннях.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_8, який діє на підставі довіреності в інтересах ОСОБА_9 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року - відхилити.

Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 25 серпня 2015 року в частині відмови у відкритті провадження у справі - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: Судді:

№ справи 761/23004/15-ц № апеляційного провадження:22-ц/796/14326/2015Головуючий у суді першої інстанції: Осаулов А.А.Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.