Ухвала суду № 53815544, 26.11.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 листопада 2015 року

м. Полтава

Справа № 816/4639/15

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С.,

перевіривши матеріали адміністративного позову

позивача

Першого заступника прокурора

м. Кременчука

до відповідача

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства "Автозаводське"

Кременчуцька міська рада

про

визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

23 листопада 2015 року Перший заступник прокурора м. Кременчука звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства "Автозаводське", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Кременчуцька міська рада про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до частини третьої статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Частиною другою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір".

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою-підприємцем встановлюється ставка судового збору 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати на 01 січня 2015 року (1 218,00 грн), ставка судового збору за подання суб'єктом владних повноважень адміністративного позову немайнового характеру становить 1 218,00 грн.

При цьому, згідно з абзацом 2 частини третьої статті 6 закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як вбачається з прохальної частини адміністративного позову, предметом спору є чотири немайнові вимоги. Таким чином, при зверненні до адміністративного суду з даним позовом позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 4 872,00 грн (1 218,00 х 4).

До позовної заяви документ про сплату судового збору не додано. Доказів на підтвердження підстав звільнення позивача від сплати судового збору не наведено.

Водночас, разом із адміністративним позовом позивачем надано клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, яке обґрунтоване відсутністю в прокуратури коштів, які можуть бути спрямовані на сплату судового збору.

Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає наступне.

Питання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регулюється Законом України "Про судовий збір". Так, положеннями статті 8 зазначеного Закону передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Указані положення кореспондуються з приписами частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З урахуванням викладеного, підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони, тобто фізичної або юридичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду. При цьому, клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене у позовній заяві, яка подаються до суду, або окремим документом.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

Таким чином, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановленому законом порядку та розмірі, а наведені ним обставини не є підставою для звільнення від сплати судового збору.

Згідно з постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23 січня 2015 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" доведено до відома суддів результати вивчення та узагальнення практики застосування адміністративними судами положень Закону України "Про судовий збір". У роз'ясненні зазначено, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, за Прикінцевими положеннями Закону України № 484-VIII від 22 травня 2015 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" Кабінет Міністрів України зобов’язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

З огляду на зазначене, клопотання про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач за подання позовної заяви повинен сплатити судовий збір у розмірі 4 872,00 грн. При цьому, матеріали позовної заяви не містять доказів сплати судового збору.

Таким чином, позовну заяву подано без додержання вимог статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

З урахуванням викладеного, позовна заява (адміністративний позов) підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Першого заступника прокурора м. Кременчука до Комунального госпрозрахункового житлово-експлуатаційного підприємства "Автозаводське", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Кременчуцька міська рада про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії залишити без руху.

Позивачеві надати строк до 22 грудня 2015 року для усунення недоліків шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: документа про сплату судового збору в розмірі 4 872,00 грн.

Роз’яснити, що у разі ненадання у зазначений строк указаних документів позовна підлягає поверненню.

Копію ухвали невідкладно надіслати першому заступнику прокурора м. Кременчука.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що ухвала суду не набрала законної сили.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п’яти днів з дня отримання копії ухвали з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Т.С. Канигіна