Постанова № 53815348, 03.11.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

03 листопада 2015 року Справа № 814/3645/15

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, вул. Торгова, 153,Миколаїв,54052

доДержавної податкової інспекції у Корабельному районі м.Миколаєва Головного упраління ДФС у Миколаївській області, вул. Артема, 1-А,Миколаїв,54052

провизнання протиправним та скасування податкове повідомлення-рішення від 01.09.2015р. № НОМЕР_1,ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області (далі відповідач, ДПІ) від 01.09.2015 року №0005501701 про визначення грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб в сумі 5399,28 грн. (4183,42 грн. за основним платежем, 1215,86 грн. - штрафних санкцій).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, оскільки позивачем не було порушено норм Податкового кодексу України.

Відповідач позов не визнав, зазначивши, що відповідно до даних ЦБД ДРФО ОСОБА_1 у 2013 році отримав дохід за 126 ознакою (додаткове благо) від ПАТ «КБ Надра» у сумі 25957,79 грн., який не був відображений у декларації про майновий стан за 2013 рік як такий, що підлягає оподаткуванню відповідно до частини д пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України.

Представниками сторін подано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд встановив наступне.

В липні 2015 року ДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку діяльності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2) з питань дотримання вимог податкового законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати податку на доходи з фізичних осіб за період з 01.01.2013 р. по 31.12.2013 р., результати якої оформлені Актом № 217/14-05-17-01/НОМЕР_2 від 24.07.2015 року.

В ході проведення перевірки контролюючий орган дійшов висновку про порушення позивачем п.п.49.18.4 п. 49.18. ст.49, п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України, а саме неподання декларації про майновий стан і доходи за 2013 рік, а також порушення абз. д, пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування в сумі 4183,42 грн. за 2013 рік.

На підставі зазначеного акта перевірки ДПІ 01.09.2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення: №0005501701 про визначення позивачу грошового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в сумі 4183,42 грн. та штрафних санкцій на суму 1215,86 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 27.06.2007 року позивачем укладено кредитний договір №08/06/07/980К-778 з ПАТ «Комерційний банк Надра» (далі Банк), за яким позивач отримав кредит в сумі 14900 грн. строком до 15.06.2010 року (арк .с .26-28).

В звязку з невиконанням позивачем договірних зобовязань за наведеним вище кредитним договором Банк звернувся з позовом до Шевченківського районного суду м. Києва, яким ухвалено рішення та видано виконавчий лист №2-7913/10 від 21.03.2013р. на загальну суму 17594,71 грн.

Центральним ВДВС 18.11.2014р. було винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження №45469969 на підставі виконавчого листа №2-7913/10 від 21.03.2013р. виданого Шевченківським районним судом м. Києва (арк. с. 21).

18 листопада 2013 року позивачем було виконано зобовязання перед банком в повному обсязі, про що свідчить лист банка №3295 від 26.11.2014 року (арк .с .24).

Між позивачем та Банком 18.11.2015 року укладено додаткову угоду №1 до кредитного договору від 27.06.2007 року № 08/06/07 980 К-809, згідно якої позивачеві анулювано (прощення) штрафних санкцій в сумі 25957,79 грн.

Отже, на думку контролюючого органу, анульована пеня в сумі 25957,79 грн. є доходом позивача, що отриманий в якості додаткового блага, а тому підлягає оподаткуванню.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на таке.

Згідно пп.14.1.47 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПК України).

Відповідно пп. 14.1.54. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно, доходи у вигляді: а) процентів, дивідендів, роялті та будь-яких інших пасивних (інвестиційних) доходів, сплачених резидентами України; б) доходів від надання резидентам або нерезидентам в оренду (користування) майна, розташованого в Україні, включаючи рухомий склад транспорту, приписаного до розташованих в Україні портів; в) доходів від продажу рухомого та нерухомого майна, доходів від відчуження корпоративних прав, цінних паперів, у тому числі акцій українських емітентів; г) доходів, отриманих у вигляді внесків та премій на страхування і перестрахування ризиків на території України; ґ) доходів страховиків - резидентів від страхування ризиків страхувальників - резидентів за межами України; д) інших доходів від діяльності, у тому числі пов'язаних з повною або частковою переуступкою прав та обов'язків за угодами про розподіл продукції на митній території України або на територіях, що перебувають під контролем контролюючих органів (у зонах митного контролю, на спеціалізованих ліцензійних митних складах тощо); е) спадщини, подарунків, виграшів, призів; є) заробітної плати, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов трудового та цивільно-правового договору; ж) доходів від зайняття підприємницькою та незалежною професійною діяльністю;

Приписами пп.14.1.56. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України визначено, що доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами; Відповідно до п.162.1 ст.162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб, зокрема є, фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи.

Як випливає з п.164.1 ст.164 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід платника податку, окрім інших, включає дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді суми боргу платника податку, анульованого (прощеного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Якщо кредитор повідомляє платника податку-боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або шляхом надання повідомлення боржнику під підпис особисто про анулювання (прощеного) боргу та включає суму анульованого (прощеного) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощеного), такий боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації (пп. 164.2.17 д п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України).

Згідно п.179.1, п.179.7 ст. 179 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний подавати річну декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію) відповідно до цього Кодексу. Фізична особа зобов'язана самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену в поданій нею податковій декларації. Сума податкових зобов'язань, донарахована контролюючим органом, сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені цим Кодексом.

Таким чином, згідно Податкового кодексу України визначальною ознакою доходу платника податку, як обєкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, в тому числі у вигляді додаткового блага, є фактичне отримання такого доходу платником податку в грошовій, матеріальній або нематеріальній формі.

При цьому, анульована (прощена) позивачу банком пеня, нарахована протягом певного часу дії договору, не є доходом, отриманим як додаткове благо.

Отже, відсотки, нараховані боржнику внаслідок прострочення виконання ним договірного зобовязання, не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.

Відносини, що виникли між банком та його клієнтом з питань надання кредиту, є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України, зокрема нормами ЦК України. При цьому нарахування пені є лише засобом забезпечення виконання зобовязання перед банком.

Прощена позивачу пеня не є його доходом та додатковим благом, оскільки, якщо сума кредиту надається безпосередньо позичальнику, то неустойка (в т.ч. пеня) ним не отримується, а банк вправі як стягнути її, так і не стягувати. Прощення пені за несвоєчасне виконання грошового зобовязання регулюється між сторонами зобов'язання в межах договірних правовідносин цивільного законодавства.

Отже, пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його рішенням, не є доходом платника податків в розумінні Податкового кодексу України, що підлягає оподаткуванню.

А відтак дії позивача щодо не включення до річної податкової декларації за 2013 рік суми анульованої банком пені є правомірними, оскільки анульована пеня за прострочення сплати грошового зобовязання не є доходом позивача.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при винесені оскаржуваного повідомлення-рішення, діяв не на підставі та не в спосіб, що передбачені діючим законодавством України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, ч.3 ст. 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області від 01.09.2015 року №0005501701.

3. Присудити на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 487,20 грн.за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Корабельному районі м. Миколаєва Головного управління ДФС у Миколаївській області.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Суддя Є.В. Марич