Постанова № 53815238, 03.11.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 листопада 2015 року 810/4550/15

Київський окружний адміністративний суд в складі головуючого - судді Щавінського В.Р. розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Профітіс-Б» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Профітіс-Б» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та просить з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області від 21.07.2015 р. №8914/10/10-13-15-01-22 про визнання податкових декларацій ТОВ «Профітіс-Б» з податку на додану вартість за травень та червень 2015 р. з розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) за звітні податкові періоди;

- зобов’язати ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області внести до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», інших автоматизованих інформаційних системах податкового органу показники податкових декларацій ТОВ «Профітіс-Б» з податку на додану вартість за травень та червень 2015 р. з розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) за звітні податкові періоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «Профітіс-Б» 16.07.2015 р. та 20.07.2015 р. було надіслано засобами електронного зв’язку до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкові декларації з ПДВ за травень та червень 2015 р. разом з розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) за звітні податкові періоди.

Вказує, що 16.07.2015 р. та 20.07.2015 р. позивачем були отримані Квитанції №2 про прийняття податкових декларацій за податку на додану вартість за травень та червень 2015 р .у разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) за відповідні звітні податкові періоди.

Пояснив,що їм стало відомо, що податкова декларація з ПДВ з травень та червень 2015 р. ТОВ «Профітіс-Б» податковим органом не визнані як податкова звітність.

Представник позивач вважає такі дії податкового органу неправомірними та такими, що порушують чинне законодавство.

Представник позивача підтвердив обставини викладені у позовній заяві. Надіслав до суду заяву про розгляд справи у письмовому провадженні та просив уточнюючі позовні вимоги задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Направив на адресу суду заперечення на адміністративний позов, просив відмовити в задоволенні позовних вимог та розгляд справи здійснювати без участі представника відповідача.

Відповідно ст. 128 КАС України, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.

Як встановлено судом, ТОВ «Профітіс-Б» є юридичною особою, перебуває на податковому обліку, є платником ПДВ.

Судом встановлено, що між ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області та ТОВ «Профітіс-Б» 08.07.2015 р. було укладено договір №080720151, предметом якого було визнання податкових документів податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих Платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДФС засобами телекомунікаційного зв’язку або на електронних носіях, як оригіналу.

Відповідно до п. 3.1 вищевказаного договору, Відповідач взяв на себе обов’язки забезпечення приймання податкових документів в електронному вигляді Позивача у терміни, визначені законодавством для податкових документів в паперовому вигляді, та їх комп’ютерну обробку.

Також, ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області 23.06.2014 року було здійснено реєстрацію ТОВ «Профітіс-Б» як платника податку на додану вартість та підприємством було отримано індивідуальний податковий номер - 361928610135.

Будучи зареєстрованим платником податку на додану вартість позивач набув обов'язку подавати за кожний звітний період декларацію з податку на додану вартість, що в свою чергу узгоджується з обов'язком податкового органу прийняти таку декларацію та, при відсутності зауважень до її оформлення, відобразити показники цієї декларації у відповідних базах податкової звітності.

Судом встановлено, що ТОВ «Профітіс-Б» 16.07.2015 р. та 20.07.2015 р. було надіслано засобами електронного зв’язку до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області податкові декларації з ПДВ за травень та червень 2015 р. разом з розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) за звітні податкові періоди.

16.07.2015 р. та 20.07.2015 р. позивачем були отримані Квитанції №2 про прийняття податкових декларацій за податку на додану вартість за травень та червень 2015 р. у разом з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) за відповідні звітні податкові періоди.

Декларація з податку на додану вартість за травень та червень 2015 р. та додатки до неї прийняті ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області, що підтверджується квитанцією №2.

ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області листом від 21.07.2015 р. №8914/10/10-13-15-01-22 повідомило ТОВ «Профітіс-Б», що подані податкові декларації з податку на додану вартість за травень та червень 2015 року з додатками до неї надано статус неподаткової звітності, у зв’язку з тим, що вони не відповідають вимогам “Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість” затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.09.2014 р. №966, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 жовтня 2014 року за №1267/26044 зі змінами та доповненнями.

Однак, не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктами 48.1 та 48.3 статті 48 ПК України визначено, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5 статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання.

Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності).

Згідно з п. 48.4 ст. 48 ПК України у окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період.

У пункті 48.6 ст. 48 Податкового кодексу України визначено, що податкова звітність складена з порушенням норм цієї статті не вважається податковою декларацією, крім випадків, встановлених пунктом 46.4 статті 46 цього Кодексу.

Відповідно до п. 49.3 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до Методичних рекомендацій щодо приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в органах ДПС України, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.06.2012 р. №516, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова звітність) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом, у випадках, визначених Кодексом) контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків, у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Податкова звітність складається та надсилається до ЦОЕЗ в електронному вигляді з накладанням ЕЦП засобами телекомунікаційного зв'язку без додання роздрукованих оригіналів на паперових носіях.

За відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Обробка та занесення інформації до електронних баз виконується підрозділом ведення та захисту податкової звітності, у разі відсутності зазначеного підрозділу - підрозділами, на які покладено цю функцію. За відповідність інформації у базах податкової звітності даних податкових документів, наданих платником податків, несуть відповідальність підрозділи ведення та захисту податкової звітності.

Пунктом 49.8 статті 49 ПК України встановлено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають.

Відповідно до підпункту 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 ПК України у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови протягом п’яти робочих днів з дня її отримання, у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку.

Як встановлено судом, позивачем до ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області подано звітну нову податкову декларацію з податку на додану вартість за травень та червень 2015 року, яка відповідає встановленій формі та містить усі дані, передбачені статтею 48 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що надання статусу неподаткової звітності декларації з податку на додану вартість за травень та червень 2015 року суперечить положенням пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України, оскільки у разі подання платником податків податкової декларації, заповненої з порушенням вимог податкового законодавства, контролюючий орган зобов’язаний відмовити у прийнятті такої податкової декларації, а не приймати рішення про надання статусу неподаткової звітності. Тому, таке твердження відповідача є безпідставним.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на недостовірні дані щодо місцезнаходження ТОВ «Профітіс-Б» з огляду на наступне. У податковій декларації з податку на додану вартість за травень та червень 2015 року у графі 06 зазначена податкова адреса: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, Заводська, 48.

Позивачем до позовної заяви додано Виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, відповідно до якого місцезнаходженням юридичної особи ТОВ «Профітіс-Б» є: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, Заводська, 48.

Отже, на момент подачі звітної декларації з податку на додану вартість за травень та червень 2015 року підприємство знаходилось за адресою зазначеною в ній, а саме: Київська область, с. Софіївська Борщагівка, Заводська, 48.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" від 15.05.2003 № 755-IV (далі Закон № 755-IV), відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, регулюються Конституцією України, цим Законом та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Дія цього Закону поширюється на державну реєстрацію всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності та підпорядкування, а також фізичних осіб - підприємців.

Тобто, Закон №755-IV є спеціальним нормативно-правовим актом, що прийнятий з метою регулювання правовідносин, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, у тому числі й порядку та підстав припинення державної реєстрації підприємницької діяльності суб'єкта господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України №755-IV, відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Статтею 18 згаданого Закону встановлено, що, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Оскільки під час розгляду справи встановлено, що звітна декларація з податку на додану вартість за травень та червень 2015 року подана позивачем з дотриманням норм законодавства з питань оподаткування, суд вважає, що при наданні їй статусу "неподаткової звітності" відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством України, а тому позовні вимоги в частині визнання таких дій протиправними підлягають задоволенню.

Підпунктом 49.9.2 пункту 49.9 статті 49 ПК України встановлено, що за умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу, податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк.

Згідно з пунктом 49.13 статті 49 ПК України у разі якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови контролюючим органом (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання контролюючим органом.

Таким чином, зважаючи на протиправність надання статусу неподаткової звітності декларації з податку на додану вартість за травень та червень 2015 року, вказані звітні декларації вважається прийняті в день її подання платником податків, тобто 16.07.2015р. та 20.07.2015 р.

Оскільки обов'язок відобразити показники (дані) податкової декларації в електронних базах покладений на контролюючий орган нормами чинного податкового законодавства України, відтак відсутність в електронних базах, відомостей, зазначених позивачем в звітній декларації з податку на додану вартість за травень та червень 2015 року з часу її подання, тобто з 16.07.2015 та 20.07.2015 р. , має наслідком невідповідність інформації у базах даних податкової звітності даним податкових документів, наданих платником податків, призводить до недостовірності податкового обліку, чим порушено законні інтереси платника податків. Відтак, позовні вимоги про зобов'язання відповідача внести до автоматизованої інформаційної системи “Податковий блок” показники податкової декларації ТОВ «Профітіс» з податку на додану вартість за травень та червень 2015 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Додаток 5) за звітній податковий період підлягає задоволенню.

Згідно частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність дій та рішень у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України, доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 21.07.2015 р. №8914/10/10-13-15-01-22 про визнання податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Профітіс-Б» з податку на додану вартість за травень та червень 2015 р. з розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) за звітні податкові періоди.

3. Зобов’язати Державну податкову інспекцію у Києво-Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області внести до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок», інших автоматизованих інформаційних системах податкового органу показники податкових декларацій Товариства з обмеженою відповідальністю «Профітіс-Б» з податку на додану вартість за травень та червень 2015 р. з розшифровкою податкових зобов’язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (додаток 5) за звітні податкові періоди.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Щавінський В.Р.