Постанова № 53815091, 13.05.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" травня 2011 р. справа № 2a-379/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Чуприни О.В.

за участю секретаря судового засідання Галімурки Т.Є.

представника позивача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ОСОБА_2

представників відповідача: Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень за №0000051703/0 та за №0000061703/0 від 18.01.2011 року,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську (далі - відповідач) із адміністративним позовом про скасування податкових повідомлень-рішень про визначення сум податкових зобов'язань за №0000051703/0 від 18.01.2011 року по податку з доходів фізичних осіб на суму 232 230,71 грн. та за №0000061703/0 від 18.01.2011 року по податку на додану вартість на суму 880 593,75 грн., в тому числі 704 475,00 грн. основного платежу та 176 118,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Заявлені позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем протиправно в порушення вимог підпункту 7.4.1. пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, статті 234 Цивільного кодексу України, пункту 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України Про прибутковий податок з громадянза наслідками проведеної в 2010 році планової та позапланової перевірок визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 880 593,75 грн. та податку з доходів фізичних осіб в розмірі 232 230,71 грн., оскільки висновки викладені в актах перевірок, на підставі якого винесені рішення, не відповідають фактичним обставинам. Зокрема, перевіряючими безпідставно виключено із податкового кредиту 704 475 грн. сплачено позивачем податку у ціні товарів та будівельних матеріалів, які у першому півріччі 2010 року придбані у товариства з обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюс(м. Київ). Зазначає про неправомірне застосування відповідачем положень статей 215, 228 Цивільного кодексу України, на підставі норм яких самостійно без будь-яких правових підстав визнали правочин позивача із товариством з обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюснікчемним та таким, що укладений без реальної мети настання правових наслідків. Помилковими, на думку позивача, є твердження відповідача про внесення позивачем до показників декларацій за IV квартал 2008 року та за 2009 рік за рахунок витрат на послуги, отриманих від фізичних осіб-підприємців ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в сумі 1 548 204,73 грн. Вказав, що позивач мав тільки наміри співпраці із вказаними субєктами підприємницької діяльності, але реальні послуги від них не отримував.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, та пояснив суду, що перевіряючими безпідставно не враховано того, що в господарських операціях між позивачем та товариством із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсвідсутні визначені Цивільним кодексом України в статті 228 підстави вважати договір №24 від 11.02.2010 року із вказаним субєктом господарювання нікчемним. В актах перевірок відповідач без посилань на докази висловлює одні припущення про те, що нібито правочин із згаданими у позові контрагентом позивача були спрямовані на заволодіння майном держави. Відповідачем не враховано, що згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Крім того, наголосив, що за відсутності відповідного рішення суду про визнання недійсним правочин із товариством із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюс, як цього вимагає частина 2 статті 234 Цивільного кодексу України, не має підстав вважати про відсутність фінансово-господарських відносин із вказаним субєктом господарювання. На момент перевірки податковий кредит за березень, квітень, червень 2010 року на суму 704 475,00 грн. підтверджений належним чином оформленими податковими накладними, виписаними товариством із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюс. Позивач, як покупець розрахувався за придбаний товар і, сплативши постачальнику в ціні товару податок на додану вартість на суму 704 475,00 грн., набув права віднесення цієї суми до податкового кредиту. Посилання податкового органу на те, що при формуванні податкового кредиту обов'язково мають бути також товарно-транспортні накладні - нічим не підтверджені, оскільки місцем поставки товару може бути будь-яке місце, про яке домовилися сторони, в тому числі й на складі продавця. Посилання відповідача на висновки експертизи про те, що підписи на видаткових і податкових накладних товариства із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсвиконані не директором товариства, є необґрунтовані та протиправні. Вказав, що в матеріалах справи, є копія довіреності про уповноваження директором товариства із обмеженою відповідальністю Технотрейд-ПлюсОСОБА_8 іншу фізичну особу підписувати будь-які фінансові документи, а тому цілком можливо, що податкові накладні, які містяться у матеріалах справи підписані саме особою, яку на це уповноважила ОСОБА_8 Також пояснив, що висновок експерта, яким встановлено, що підписи у податкових накладних виконані не ОСОБА_8, суперечать гарантіям незалежності судового експерта та правильності його висновку, які визначені в статті 4 Закону України Про судову експертизу, згідно вимог якої незалежність судового експерта та правильність його висновку забезпечуються існуванням установ судових експертиз, незалежних від органів дізнання, досудового та судового слідства. З урахуванням вказаного висновок експертизи Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 11.02.2011 року, на який посилається відповідач, не можуть вважатися належними і беззаперечними доказами порушень з боку контрагента позивача при складанні бухгалтерських документів. З приводу валових витрат пояснив, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не включав до складу витрат у ІV кварталі 2008 року 237 017,73 грн. та в 2009 році - 1 311 187,00 грн. (всього в сумі - 1 548 204,73 грн.) витрати по взаємовідносинах позивача з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, а тому у відповідача були відсутні підстави розглядати питання коригування даних податкових декларацій на цю суму витрат. Докази включення таких витрат відсутні, оскільки позивач мав тільки наміри співпраці із вказаними субєктами підприємницької діяльності, а витрати вищевказаних звітних періодів сформовано позивачем за рахунок інших контрагентів.

Відповідач позову не визнав, подав до суду письмове заперечення щодо його задоволення, яке мотивував тим, що за наслідками проведених перевірок 13.12.2010 року та 31.12.2010 року відповідно відповідачем встановлено порушення позивачем вимог податкового законодавства, допущення і виявлення яких стало підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, які є законними та обґрунтованими.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з мотивів викладених в письмовому запереченні та пояснили, що перевіркою правомірності віднесення до складу витрат сум по операціях із фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 при наявності лише первинних документів виявлено відсутність будь-яких фінансово-господарських операцій останніх із фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, а також надання послуг для вказаного суб'єкта господарської діяльності. Зазначені обставини підтверджуються протоколами допиту ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 як свідків та довідками Державної податкової інспекцією в м. Івано-Франківську від 23.12.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки коментованих підприємців щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 В результаті вказаного, перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в IV кварталі 2008 року завищено витрати на 237 017,73 грн. у зв'язку з чим чистий доход за IV квартал 2008 року занижено на 237 017,73 грн., в 2009 році завищено витрати на 1 311 187,0 грн. у зв'язку з чим чистий доход занижено на 1 311 187,0 грн. Плановою перевіркою встановлено, що позивачем у власному обліку відображено операції з товариством із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсна 4 477 340,57 грн. В ході зустрічної перевірки, яка 29.11.2010 року проведена Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва, встановлено порушення Законів України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, Про податок на додану вартість, в результаті чого товариством із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюс: завищено податкові зобов'язання за період з серпня 2009 року по червень 2010 року на загальну суму 16 279 109,0 грн.; завищено податковий кредит за період з серпня 2009 року по червень 2010 року на загальну суму 16 265 042,0 грн.; завищено податок на додану вартість за період з серпня 2009 року по червень 2010 року на загальну суму 14 067,0 грн. Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва зроблено висновок про відсутність поставок товарів (робіт, послуг) за вищевказаний період між товариством із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюста його контрагентами. Представники відповідача додатково пояснили, що для перевірки позивач не представив товарно-транспортних документів, які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення, актів приймання-передачі товару при проведенні фінансово-господарських операцій з товариством із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюс. Щодо контрагента позивача пояснили, що керівник товариства із обмеженою відповідальністю Технотрейд-ПлюсОСОБА_9 є громадянкою ОСОБА_10 Федерації. Згідно даних управління адресно-довідкового відділу УГІРФО ГУМВС України в м. Києві та районних підрозділів іноземка ОСОБА_9 зареєстрованою не значиться. Київський міський центр зайнятості повідомив, що заяви та додані до них документи від роботодавців щодо оформлення дозволів на використання праці громадянки ОСОБА_10 Федерації ОСОБА_9 до центру зайнятості не надходили. Відповідно, дозволи на використання праці зазначеної іноземки на підприємствах, в установах та організаціях міста Києва не оформлялись. Додатково, представники відповідача безпідставність позовних вимог обґрунтовують висновком експерта Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 11.02.2011 року за №6-310788, згідно якого підпис в графі Директору накладних та податкових накладних, за рахунок яких позивач сформував податковий кредит, які виписані від імені товариства із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсвиконані не ОСОБА_9, а іншою особою.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Суд зазначає, що правовідносини з приводу предмету адміністративного позову між позивачем та відповідачам були врегульовані положеннями Законів України Про систему оподаткування, Про податок на додану варстість, Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамита Декрету Кабінету Міністрів України Про прибутковий податок з громадянв редакції чинній на час їх дії.

Судом встановлено, що позивач є фізичною особою-підприємцем субєктом господарювання, взятий на податковий облік в органах державної податкової служби.

В період з 30.09.2010 року по 26.10.2010 року та 08.12.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку дотримання вимог законодавства про оподаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт від 13.12.2010 року за №20445/17-3/НОМЕР_1 (том 1 а.с. 187-218). Даним актом встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до складу витрат віднесено послуги надані фізичними особами підприємцями, а саме:

- послуги надані з ІV кварталу 2008 року по ІV квартал 2009 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, м. Івано-Франківськ, с. Угорники, вул. Повстанців, 53) по вантажних перевезеннях на загальну суму 718 00,00 грн.;

- послуги надані з ІV кварталу 2008 року по ІV квартал 2009 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, м. Івано-Франківськ, вул. Заклинських, 8 /24) щодо діяльності у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу на загальну суму 459 400,00 грн.;

- послуги надані в ІV кварталі 2009 року фізичною особою-підприємцем ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4, м. Івано-Франківськ, вул. Івасюка, 51/11) щодо діяльності у сферах бухгалтерського обліку та аудиту на загальну суму 370 000,00 грн.

В акті перевірки від 13.12.2010 року перевіряючими відображено, що для визначення правомірності віднесення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до складу валових витрат сум виплат по зазначених вище операціях надано службову записку від 08.12.2010 року до Управління податкової міліції в Івано-Франківській області та службову записку від 09.12.2010 року до Головного відділу податкової міліції в м. Івано-Франківську (том 1 а.с. 205-206).

Крім того, даним актом встановлено, що позивачем у власному податковому обліку відображено операції із товариством з обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюс (м. Київ) за період березень, квітень, червень 2010 року на загальну суму 4 477 340,57 грн.

В звязку із неможливістю станом на 18.10.2010 року Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва провести зустрічну перевірку по операціях фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із товариством з обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсу акті перевірки від 13.12.2010 року відповідачем зроблено запис про те, що при отриманні матеріалів перевірки по ланцюгу (відповідь на запит), що не підтверджують дані обліку позивача, відповідачем будуть вжиті заходи щодо проведення позапланової перевірки відповідно до статті 11-1 Закону України Про державну податкову службу в Україні(аркуш 17-18 акта перевірки).

В подальшому, 31.12.2010 року, Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську проведено документальну невиїзну позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по операціях, здійснених з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та товариством з обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсза період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року. За результатами вказаної перевірки складено акт від 31.12.2010 року за №22715/17-3/НОМЕР_5 (том 1 а.с. 11-26).

Із врахуванням викладених у акті перевірки від 13.12.2010 року за №20445/17-3/НОМЕР_1 обставин, в акті перевірки від 31.12.2010 року за №22715/17-3/НОМЕР_5 встановлено, що фізичні особи-підприємці ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 у протоколах допиту від 11 та 12 грудня 2010 року дали покази Управлінню податкової міліції Державної податкової адміністрації в Івано-Франківській області про відсутність будь-яких фінансово-господарських операцій з фізичною особою ОСОБА_1, заперечили підписання будь-яких первинних бухгалтерських, фінансових і податкових документів щодо надання послуг для згаданого субєкта господарювання (том 1 а.с. 56-57, 60-62, 65-67).

В результаті вказаного, перевіркою правильності визначення витрат, відображених у деклараціях про доходи, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходу та документально підтверджених, з даними про суми витрат, визначеними в ході перевірки встановлено, що фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 в IV кварталі 2008 року завищено витрати на 237 017,73 грн. у зв'язку з чим чистий доход за IV квартал 2008 року занижено на 237 017,73 грн., в 2009 році завищено витрати на 1 311 187,0 грн. у зв'язку з чим чистий доход занижено на 1 311 187,0 грн.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за березень 2010 року віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 251 819,66 грн., за квітень 2010 pоку - в розмірі 242 937,84 грн., за червень 2010 року - в розмірі 216 902,54 грн., згідно податкових накладних виписаних товариством з обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюс, а саме: №3034 від 04.03.2010 року, сума податку на додану вартість 44 854,81 грн., №3051 від 06.03.2010 року, сума податку на додану вартість 65 975,84 грн., №3096 від 10.03.2010 року, сума податку на додану вартість 32 673,78 грн., №3115 від 12.03.2010 року, сума податку на додану вартість -36 943,57 грн., №3131 від 14.03.2010 року, сума податку на додану вартість 32 725,76 грн., №3153 від 16.03.2010 року, сума податку на додану вартість 64 699,0 грн., №3176 від 18.03.2010 року, сума податку на додану вартість 44 735,8 грн., №3229 від 19.03.2010 року, сума податку на додану вартість 40 340,01 грн., №3265 від 26.03.2010 року, сума податку на додану вартість 32 214,16 грн., №3284 від 29.03.2010 року, сума податку на додану вартість 32 492,73 грн., №3295 від 30.03.2010 року, сума податку на додану вартість 27 980,30 грн., №3305 від 31.03.2010 року, сума податку на додану вартість 25 601,27 грн., №3314 від 31.03.2010 року, сума податку на додану вартість 13 520,32 грн., №5542 від 24.06.2010 року, сума податку на додану вартість 38 312,44 грн., №5462 від 16.06.2010 року, сума податку на додану вартість 41 606,11 грн., №5374 від 07.06.2010 року, сума податку на додану вартість 26 537,68 грн., №5541 від 24.06.2010 року, сума податку на додану вартість 10 653,17 грн., № 5482 від 18.06.2010 року, сума податку на додану вартість 36 683,17 грн., №5344 від 04.06.2010 року, сума податку на додану вартість 30 867,17 грн., №5412 від 11.06.2010 року, сума податку на додану вартість 32 242,80 грн. (том 1 а.с. 68-81).

Крім того, при заповненні податкової декларації за липень 2010 року позивачем проведено коригування на основі попередніх звітних періодів та самостійно виправлено помилки, що містяться в раніше поданій податковій декларації за червень 2010 року (згідно додатку 1 до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року збільшено податковий кредит по податковій накладній №5333 від 03.06.2010 року на суму податку на додану вартість 34 563,2 грн., виписаній товариством з обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюс).

За запитом відповідача, 29.11.2010 року, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсз питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з серпня 2009 року по червень 2010 року. По результатах перевірки складено акт від 20.11.2010 року за №743/23-01/33192163, яким встановлено порушення пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1. пункту 7.3., підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4., підпункту 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, в результаті чого товариством із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюс: завищено податкові зобов'язання за період з серпня 2009 року по червень 2010 року на загальну суму 16 279 109,0 грн.; завищено податковий кредит за період з серпня 2009 року по червень 2010 року на загальну суму 16 265 042,0 грн.; завищено податок на додану вартість за період з серпня 2009 року по червень 2010 року на загальну суму 14 067,0 грн. (том. 2 а.с. 58-63). Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва зроблено висновок про відсутність поставок товарів (робіт, послуг) за вищевказаний період між товариством із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюста його контрагентами.

Документальною невиїзною позаплановою перевіркою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 31.12.2010 року встановлено:

- порушення статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року за №13-92 Про прибутковий податок з громадян, статті 13 Інструкції про прибутковий податок з громадян (Про оподаткування доходів фізичних осіб від здійснення підприємницькою діяльністю), статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, пункту 19.1 статті 19 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб, в результаті чого на підставі пункту 7.1 статті 7 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб, донараховано податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2008-2009 роки в розмірі 232 230,71 грн.;

- порушення підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4, підпункту 7.5.1. пункту 7.5, підпункту 7.7.1. пункту 7.7 статті 7 Закону України Про додаток на додану вартість, пунктів 1, 5 статті 203, пункту 1, 2 статті 215, статей 216, 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого донараховано позивачу податку на додану вартість в розмірі 704 475,00 грн.

18.01.2011 року, за наслідками другої перевірки відповідачем, на підставі підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пункту 123.1 статті 123 Податкового кодексу України, винесено податкове повідомлення-рішення про визначення позивачу сум податкових зобов'язань за №0000051703/0 від 18.01.2011 року по податку з доходів фізичних осіб на суму 232 230,71 грн. та за №0000061703/0 від 18.01.2011 року по податку на додану вартість на суму 880 593,75 грн., в тому числі 704 475,00 грн. основного платежу та 176 118,75 грн. штрафних (фінансових) санкцій (том 1 а.с. 9, 10).

Оподаткування сукупного доходу громадян за календарний рік, одержаний з різних джерел як на території України, так і за її межами врегульовано положеннями Декрету Кабінету Міністрів України Про прибутковий податок з громадянза №13-92 від 26.12.1992 року.

Згідно з частинами 2, 3 статті 13 Декрету оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо, ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.

До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України Про оподаткування прибутку підприємств.

Частиною 4 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України Про прибутковий податок з громадянгромадяни, які займаються підприємницькою діяльністю, надають податковому органу декларації за наслідками кожного звітного кварталу, а також звітного року у строки, визначені законом. В декларації зазначаються загальні суми одержаного доходу, витрат і сплаченого податку за звітний рік або інший період, за який здійснюється оподаткування (оподатковуваний період).

Судом на підставі акта від 13.12.2010 року за №20445/17-3/НОМЕР_1 планову виїзну комплексну документальну перевірку дотримання вимог законодавства про оподаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року встановлено, що останнім до складу витрат в період з ІV кварталу 2008 року по ІV квартал 2009 року віднесено послуги надані фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 по вантажних перевезеннях, щодо діяльності у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу, бухгалтерського обліку та аудиту на загальну суму 1 548 204,73 грн.

Наявність у позивача, на час перевірки за місцем здійснення господарської діяльності, первинних фінансово-господарських документів, які свідчать про послуги ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 на загальну суму 1 548 204,73 грн. представник позивача не заперечує, а тому вказана обставина в силу вимог статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказуванню не підлягає.

Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не включав до складу витрат у ІV кварталі 2008 року 237 017,73 грн. та в 2009 році - 1 311 187,00 грн. витрати по взаємовідносинах позивача з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, із наступних правових позицій та встановлених обставин.

Перевіркою первинних бухгалтерських і фінансових документів позивача про одержані доходи і понесені ним витрати розбіжностей у загальних даних декларацій із даними вказаних документів не встановлено, а тому твердження про те, що первинні фінансово-господарські документи щодо витрат на отримані послуги від ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 не були включенні як показники витрат у деклараціях за період ІV квартал 2008 року 2009 рік, є безпідставними. В акті відсутні висновки про не підтвердження витрат позивача на 1 548 204,73 грн. первинними фінансовими документами, а визначено, що фактично такі послуги ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 не надавалися і документи ними з цього приводу не складалися з їхньої сторони, згідно показів самих підприємців.

Крім того, такі обставини підтверджуються довідками Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську від 23.12.2010 року про результати документальної невиїзної перевірки приватних підприємців фізичних осіб ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з приватним підприємцем ОСОБА_1, які в свою чергу підписані безпосередньо зазначеними підприємцями (том. 2 а.с. 68-73).

Досліджуючи доводи про лише наміри ОСОБА_1 співпрацювати із ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 в майбутньому, представник позивача у судовому засіданні не зміг пояснити суду причини наявності у обліку ОСОБА_1 первинних фінансово-господарських документів про отримання послуг по вантажних перевезеннях, щодо діяльності у сферах права, бухгалтерського обліку, інжинірингу, бухгалтерського обліку та аудиту на загальну суму 1 548 204,73 грн. Представник позивача також не зміг пояснити суду тривалий термін зберігання таких документів із 2008 року та 2009 року, а ж до грудня 2010 року, без факту реального, на думку представника позивача, отримання послуг.

Суд вважає за необхідне зазначити, що документами, які можуть свідчити про намір співпраці двох субєктів господарювання в майбутньому спільно здійснювати певну діяльність, отримувати чи надавати ті чи інші послуги є відповідні листи, попередні угоди про вчинення вищевказаних дій у майбутньому. В той же час, первинні документи, які свідчать про надання і отримання певних послуг в тій чи іншій сфері господарської діяльності, а ж ніяк не можна розглядати як документи про намір отримувати зазначені послуги у майбутньому, а стверджують про їх виконання в минулому.

До того ж в матеріалах адміністративної справи містяться належним чином завірені копії оригіналів листів, підписаних від імені підприємців ОСОБА_7 та ОСОБА_6, адресовані 25 і 26 листопада 2010 року до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську, про те, що ними в період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року надано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 послуг на загальну вартість 946 663,00 грн. Відповідач підтвердив надходження таких листів під час першої планової комплексної перевірки, однак, в подальшому вказані особи органам податкової міліції показали, а в довідках Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську від 23.12.2010 року підтвердили про відсутність такої співпраці із позивачем взагалі.

Представник позивача, стверджуючи у судовому засіданні про не включення до складу витрат показники по взаємовідносинах позивача з фізичними особами-підприємцями ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, суду не пояснив за рахунок яких інших витрат, операцій, яких саме субєктів господарювання позивач у перевіряємий період сформував витрати на загальну суму 1 548 204,73 грн. Первинні документи на підтвердження таких обставин, чи будь-які інші належні чи допустимі докази представник позивача не надав ні під час перевірки, ні у судовому засіданні при розгляді адміністративної справи. Посилання представника позивача про можливість знаходження таких документів в органах податкової міліції, які вилучили фінансові документи позивача, судом не береться до уваги, оскільки під час першої планової документальної планової перевірки такі документи перевіряючому не були надані, а тому і відповідно не відображені в акті перевірки від 13.12.2010 року, який підписаний ОСОБА_1

З урахуванням вказаного суд вважає, що відповідачем правильно визначено порушення статті 13 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року за №13-92 Про прибутковий податок з громадян, статті 13 Інструкції про прибутковий податок з громадян (Про оподаткування доходів фізичних осіб від здійснення підприємницькою діяльністю), статті 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств, пункту 19.1 статті 19 Закону України Про податок з доходів фізичних осіб, в результаті чого на підставі пункту 7.1 статті 7 Закону України Про податок з доходів фізичних осібпозивачу донараховано податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності за 2008-2009 роки в розмірі 232 230,71 грн. по операціях із підприємцями ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закону України Про податок на додану вартість.

Згідно з підпунктом 7.4.1. пункту 7.4 статті 7 Закону України Про податок на додану вартістьподатковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом підпункту 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 цього Закону України Про податок на додану вартістьне підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Щодо доводів представника позивача про виключно єдину законодавчо визначену підставу для підтвердження податкового кредиту наявність податкових накладних, суд зазначає, що наявність у позивача таких документів є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту.

Судом із даних матеріалі планової виїзної, позапланової не виїзної та зустрічної перевірки по ланцюгу постачання встановлено наступне.

Позивачем у власному податковому обліку відображено операції із товариством з обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюс(м. Київ) за період березень, квітень, червень 2010 року на загальну суму 4 477 340,57 грн. Із вказаної суми фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до складу податкового кредиту за березень 2010 року віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 251 819,66 грн., за квітень 2010 pоку - в розмірі 242 937,84 грн., за червень 2010 року - в розмірі 216 902,54 грн.

На час першої планової перевірки у позивача були наявні оригінали податкових накладних із сумою податку на додану вартість на суму 704 475,00 грн., виписаних від імені товариства з обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюс, належним чином завірені копії яких містяться у матеріалах справи.

В той же час за запитом відповідача по ланцюгу постачальника, 29.11.2010 року, Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва проведено невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсз питань правомірності нарахування податку на додану вартість за період з серпня 2009 року по червень 2010 року. По результатах перевірки складено акт від 20.11.2010 року за №743/23-01/33192163, яким встановлено порушення пункту 2 статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні, підпункту 3.1.1. пункту 3.1. статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1. пункту 7.3., підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4., підпункту 7.5.1. пункту 7.5 статті 7 Закону України Про податок на додану вартість, в результаті чого товариством із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюс: завищено податкові зобов'язання за період з серпня 2009 року по червень 2010 року на загальну суму 16 279 109,0 грн.; завищено податковий кредит за період з серпня 2009 року по червень 2010 року на загальну суму 16 265 042,0 грн.; завищено податок на додану вартість за період з серпня 2009 року по червень 2010 року на загальну суму 14 067,0 грн. (том. 2 а.с. 58-63).

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі м. Києва зроблено висновок про відсутність поставок товарів (робіт, послуг) за вищевказаний період між товариством із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюста його контрагентами.

В підтвердження зазначеного висновку встановлено, що товариство із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсза місцем реєстрації не знаходиться, посадових осіб товариства встановити не можливо. Керівник товариства із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсз моменту реєстрації підприємства - ОСОБА_9 є громадянкою ОСОБА_10 Федерації. Згідно даних управління адресно-довідкового відділу УГІРФО ГУМВС України в м. Києві та районних підрозділів іноземка ОСОБА_9 зареєстрованою не значиться. Київський міський центр зайнятості повідомив, що заяви та додані до них документи від роботодавців щодо оформлення дозволів на використання праці громадянки ОСОБА_10 Федерації ОСОБА_9 до центру зайнятості не надходили. Відповідно, дозволи на використання праці зазначеної іноземки на підприємствах, в установах та організаціях міста Києва не оформлялись (том а.с. 51, 52).

Суд відхиляє доводи представника позивача про обєктивні причини не поставки товариством із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюспридбаних позивачем товарів, обладнання, продукції із причин відсутності такої негайної потреби у ОСОБА_1, із наступних підстав.

Серед товарів, які вказані у податкових накладних, виписаних зазначеним постачальником у березні, квітні, червні 2010 року, наявні - черево яловичини, печінка яловичини, шкіра свинна, голови свинні, тобто товари короткотермінового зберігання. Втім, представник позивача ні під час перевірки, ні в судовому засіданні не представив будь-які документи, які свідчать про намір отримати від товариства із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсзазначені швидкопсуючі товари і сировину.

Суд також критично ставиться до тверджень представника позивача про оплату ним товариству із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсготівкою 4 299 960,00 грн. за придбані товари, обладнання і сировину. Представлені у судовому засіданні представником позивача завірені копії платіжних документів прибуткові касові ордера, являють собою частину платіжного документа про отримання товариством із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсвід позивача готівки в період з 11.08.2009 року по 28.04.2010 року (том 2 а.с. 120-250, том 3 а.с. 1-89). Суд зазначає, що вказані документи є прибутковим документом, як частина фінансового документа, яка повинна залишатися у товариства із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюс. В свою чергу у позивача, як особи яка вносить готівкові кошти в касу товариства із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюс, залишається квитанції до прибуткового касового ордера. Такі квитанції до прибуткових касових ордерів на 4 299 960,00 грн. представник позивача суду не представив. Обставини про походження вказаних прибуткових ордерів представник позивача не пояснив. Суд також вказує на те, що представлені платіжні документи прибуткові касові ордера, виписані товариством із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсв період з 11.08.2009 року по 28.04.2010 року, в той час як податкові накладні, за рахунок яких позивачем сформовано податковий кредит виписані у березні, квітні та червні 2010 року. До того ж, на жодному із платіжних документів не має реквізитів, за що саме вноситься позивачем готівка, в тому числі не вказані будь-які дані податкових накладних, по яких позивач сформував податковий кредит.

Відсутність правових підстав для формування податкового кредиту за рахунок податкових накладних товариства із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюспідтверджується висновками, зроблених у висновку експерта Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області від 11.02.2011 року за №6-310788, згідно якого підпис в графі Директору накладних та податкових накладних, за рахунок яких позивач сформував податковий кредит, які виписані від імені товариства із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсвиконані не ОСОБА_9, а іншою особою (том 2 а.с. 86-92).

Суд вважає за необхідне зазначити, що доводи представника позивача про недотримання при проведенні вказаної вище експертизи гарантій незалежності судового експерта та правильності його висновку, спростовуються положеннями статті 7 Закону України Про судову експертизу, згідно вимог яких судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи, а також у випадках і на умовах, визначених цим Законом, судові експерти, які не є працівниками зазначених установ. До державних спеціалізованих установ належать в тому числі і експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України.

Суд відхиляє твердження представника позивача про те, що наявні у справі податкові накладні можуть бути підписані іншою особою, яка діяла на підставі довіреності про уповноваження директором товариства із обмеженою відповідальністю Технотрейд-ПлюсОСОБА_8 іншу фізичну особу підписувати будь-які фінансові документи, із врахуванням наступних встановлених фактичних обставин.

Згідно змісту наявної у справі копії довіреності від 13.07.2009 року, посвідченої нотаріусом міста Москви, вбачається, що ОСОБА_8 уповноважила громадянина ОСОБА_11 на представництво її інтересів у всіх органах і установах міста Києва, в тому числі із правом підпису документів, правом сплати податків та вчинення інших дій (том 2 а.с. 119). В той же час, суд зазначає, що дана довіреність видана ОСОБА_8 громадянину ОСОБА_11 як фізичною особою, а не як директором і керівником товариства із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсз метою представництва інтересів такого товариства, в тому числі у сфері його фінансово-господарської діяльності.

З урахуванням вказаного суд вважає, що відповідачем правильно визначено порушення підпункту 3.1.1. пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпунктів 7.4.1., 7.4.5. пункту 7.4, підпункту 7.5.1. пункту 7.5, підпункту 7.7.1. пункту 7.7 статті 7 Закону України Про додаток на додану вартість, в результаті чого по операціях із товариством із обмеженою відповідальністю Технотрейд-Плюсдонараховано позивачу податку на додану вартість в розмірі 704 475,00 грн.

Виходячи із аналізу окремих норм Закону України Про податок на додану вартістьта встановлених у судовому засіданні обставин, наявність податкових накладних у позивача, як платника податків, дійсно є обов'язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Втім суд вважає за необхідно зазначити, що якщо певна господарська операція між субєктами господарювання (платниками податку) не відбулася, чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Тобто, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обов'язкових умов для виникнення такого права - придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності.

Наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Відтак, суд дійшов висновку про правомірність дій податкового органу щодо винесення податкового повідомлення-рішення про визначення сум податкових зобов'язань за №0000051703/0 від 18.01.2011 року по податку з доходів фізичних осіб на суму 232 230,71 грн. та за №0000061703/0 від 18.01.2011 року по податку на додану вартість на суму 880 593,75 грн., позовні вимоги не обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкових повідомлень-рішень за №0000051703/0 та за №0000061703/0 від 18.01.2011 року, - відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ ОСОБА_12

Постанова в повному обсязі складена 18.05.2011 року.