Постанова № 53815079, 31.03.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" березня 2011 р. Справа № 2a-800/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Лучко О.О.

при секретарі Кругла О.М.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1,

відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Івано-Франківського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття

до відповідача: ОСОБА_2

про стягнення коштів в сумі 703,86 грн,-

ВСТАНОВИВ:

09 березня 2011 року Івано-Франківський міський центр зайнятості виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся в суд з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів в розмірі 703,86грн. (144 грн. матеріальної допомоги в період навчання та 559,86 грн. коштів, затрачених на професійну підготовку.)

31.03.2011 року представник позивача подав заяву про збільшення позовних вимог, на підставі чого просив стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 846,94 грн., в тому числі 44 грн. матеріальної допомоги та 802,94 грн. коштів, затрачених на професійну підготовку відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, та пояснив, що відповідачем порушено вимоги п. 3 ст.36 Закону України "Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття". Так, будучи зареєстрованим в Івано-Франківському міському центрі зайнятості та отримавши статус безробітного, відповідач внаслідок невиконання умов укладеного 22.09.2010р. договору про зобов"язання пройти професійну підготовку в Івано-Франківському вищому професійному училищі готельного сервісу і туризму за професією «бармен», не відвідував заняття, у зв"язку з чим наказом керівника навчального закладу від 11.11.2010р. був відрахований із списків слухачів курсової підготовки. При цьому ОСОБА_2 було отримано кошти в сумі 144 грн. матеріальної допомоги та на його навчання центром зайнятості було затрачено 802,94 грн. Відповідачем добровільно повернуто тільки 100 грн. матеріальної допомоги, решта коштів в розмірі 846,94 грн. не повернуті, а тому підлягають стягненню в судовому порядку.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив, суду пояснив, що допустив порушення Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»через незнання його положень.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши та оцінивши подані докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 06.09.2010року відповідач звернувся до Івано-Франківського міського центру зайнятості для взяття на облік як такого, що шукає роботу. 13.01.2010 року ОСОБА_2 надано статус безробітного.

14.09.2010 року відповідачу запропоновано пройти професійну підготовку за професією «бармен», на що останній погодився, та 22.09.2010р. уклав договір, яким зобов"язувався пройти професійну підготовку в Івано-Франківському вищому професійному училищі готельного сервісу і туризму.

Відповідачем у період професійного навчання з 22.09.2010р. по 30.09.2010р. було отримано 144 грн. матеріальної допомоги на навчання, а позивач зобов"язувався оплатити навчальному закладу кошти за професійну підготовку відповідача у урахуванням всіх уточнень в розмірі 802,94 грн. Дане підтверджується розрахунками, поданими у судове засідання та іншими матеріалами справи (а.с.13-14).

Відповідно до наказу керівника навчального закладу від 11.11.2010р. ОСОБА_2 був відрахований із списків слухачів курсової підготовки.

Наказом Івано-Франківського міського центру зайнятості від 21.12.2010р. №280, на підставі п.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»відповідача зобов"язано повернути затрачені на його навчання кошти.

31.12.2010р. ОСОБА_2 виставлено претензію на зазначену суму, яку відповідачем залишено без виконання.

В адміністративному порядку чи судовому відповідачем дії позивача та наказ від 21.12.2010р. не оскаржувались.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообовязкове державне соціальне страхування, визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно із ч.1 ст.7 даного Закону видами забезпечення за цим Законом є, зокрема, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

А видами соціальних послуг за цим Законом та Законом України "Про зайнятість населення" є, зокрема, професійна підготовка або перепідготовка, підвищення кваліфікації у професійно-технічних та вищих навчальних закладах, у тому числі в навчальних закладах державної служби зайнятості, на підприємствах, в установах, організаціях (ч.2 ст.7 цього Закону).

Відповідно до ч.2 ст.12 вказаного Закону функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Закон України «Про зайнятість населення»визначає правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про зайнятість населення»безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно із нормами п.3 ст.36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

Відповідно до вимог п.28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю) з осіб стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи щоденні), витрат на проживання та витрат, пов'язаних з попереднім медичним та наркологічним оглядом відповідно до законодавства. При цьому поважними причинами вважаються: працевлаштування безробітного; поновлення безробітного на роботі за рішенням суду; вступ до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва; призов на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу; набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі безробітного або направлення його за рішенням суду на примусове лікування; отримання права на пенсію відповідно до законодавства України; призначення безробітній жінці допомоги по вагітності та пологах; подання безробітним письмової заяви про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку; переїзд на постійне місце проживання в іншу місцевість; хвороба безробітного, що має медичні протипоказання щодо продовження навчання або працевлаштування за набутою професією (спеціальністю), що підтверджено відповідними документами; інші причини, що не залежать від безробітного, підтверджені документально.

Якщо безробітний відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку (п.28 Порядку).

Крім того, згідно п.3.1.2 розділу 2 договору від 22.09.2010 року у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи оплату щоденного проїзду) та витрат на проживання.

При цьому судом встановлено та не заперечується відповідачем, що ним було отримано 144 грн. матеріальної допомоги. При цьому до судового розгляду ОСОБА_2 повернуто 100 грн. заборгованості, яку позивачем зараховано в погашення заборгованості по матеріальній допомозі, що підтверджується банківською випискою (а.с.39).

В той же час, суд встановив, що згідно додатку №1 до кошторису витрат на професійне навчання безробітних за професією "Бармен" загальна сума витрат на навчання ОСОБА_2 складала 802,94 грн., а Івано-Франківським міським центром зайнятості станом на 17.02.2011 року було перераховано Івано-Франківському вищому професійному училищу готельного сервісу та туризму кошти в сумі 105,92 грн. згідно платіжного доручення №2705 від 28.10.2010 року (а.с.41-43).

Таким чином, позивачем за надані відповідачу соціальні послуги з професійної підготовки у професійно-технічному навчальному закладі було затрачено тільки 105,92 грн.

З урахуванням вищенаведеного, стягненню підлягають 149,92 грн., в тому числі 44 грн. матеріальної допомоги та 105,92 грн. коштів, затрачених на професійну підготовку відповідача. Відтак, позов слід задовольнити частково.

Стосовно судових витрат, то відповідно до ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійсненні позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 2, 8-14. 86, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вул.22 Січня, 173, м.Івано-Франківськ, 76000) на користь Івано-Франківського міського центру зайнятості (р/р 37173300901002, код одержувача 19390067, банк УДКУ в м.Івано-Франківську, МФО 836014) кошти в розмірі 149,92 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя:Лучко О.О.

Постанова складена в повному обсязі05.04.2011 року.