Постанова № 53813535, 25.11.2015, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Хохленков О.В.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

УКРАЇНА

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року справа №805/2485/15-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Судді: Ханова Р.Ф.

Міронова Г.М.

За участі секретаря судового засідання: Святодух О.Б.

За участі представників:

позивача - Пожидаєвої О.О., Шипілової Г.О.,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі № 805/2485/15-а за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового бору в розмірі 131 210,38 грн. за рахунок майна платника податків,-

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2015 року Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління Міндоходів в Донецькій області (надалі позивач, ОДПІ) звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового бору в розмірі 131 210,38 грн. за рахунок майна платника податків (арк. справи 3-4).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року адміністративний позов задоволено повністю (арк. справи 36-37).

Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилався на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки відповідачем станом на час винесення судом першої інстанції оскаржуваної постанови зазначена заборгованість частково погашена, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями. До того ж судом першої інстанції під час вирішення справи не прийнято до уваги, що податковою інспекцією складений акт опису активів від 11 листопада 2010 року за № 361/24, на які поширюється право податкової застави складено податковим керуючим на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та їх цільовими фондами», який є недіючим з 01 січня 2011 року, на підставі набрання чинності Податкового кодексу України (арк. справи 42-45).

28 жовтня 2015 року на адресу Донецького апеляційного адміністративного суду надійшли пояснення від ДПІ у м. Краматорську ГУ ДФС у Донецькій області, згідно з якими представник позивача повідомила, що враховуючи доводи апелянта, у зв'язку з частковою сплатою ПАТ «Вестастрой», податкових зобов'язань за постановами Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року по справі № 805/15402/13-а та від 29 квітня 2014 року за відповідачем обліковується залишок непогашеної заборгованості, зазначеної у вищенаведених постановах суду у розмірі 68 518,20 грн., на підтвердження чого надіслала на адресу суду зворотній бік облікової картки платника податків (арк. справи 87-110).

Представник відповідача до судового засідання не з'явився, заяв про відкладення розгляду справи, або про розгляд справи за відсутності його представників до суду не надсилав, але був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду даної справи належним чином ( арк. справи 112).

Представники позивача у судовому засіданні підтримали доводи, викладені в письмових поясненнях, та вказали, що за ПАТ «Вестастрой» обліковується заборгованість за постановами Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року по справі № 805/15402/13-а та від 29 квітня 2014 року по справі № 805/2700/14 - у загальному розмірі 68 518,20 грн., тому, з урахуванням того, що наведена заборгованість підприємством не погашена, а отже існують підстави для надання дозволу на погашення усієї суми податкового бору за рахунок майна платника податків просила суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, заливши в силі рішення суду першої інстанції.

До того ж, під час розгляду даної адміністративної справи судом ухвалою від 25 листопада 2015 року за клопотанням апелянта замінено первісного позивача - ДПІ у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області на її правонаступника - ДПІ у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області.

Дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів адміністративної справи 07 вересня 2009 року податковою інспекцією у відношенні ПАТ «Вестастрой», у зв'язку з існуванням у останнього податкової заборгованості, прийнята перша податкова вимога форми «Ю» № 1/409 на суму 5 869,22 грн., та 27 жовтня 2009 року за № 2/461 прийнята друга податкова вимога на суму 20 373,33 грн., які були вручені особисто уповноваженій посадовій особі відповідача 23 вересня 2009 року та 29 жовтня 2009 року (арк. справи 27).

У зв'язку з існуванням у підприємства податкового боргу, ДПІ у м. Краматорську у жовтні 2013 року звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовними заява про стягнення з ПАТ «Вестастрой» заборгованості перед бюджетом.

Так, 02 грудня 2013 року постановою Донецького окружного адміністративного суду по адміністративній справі № 805/15402/13-а з відповідача було стягнуто в рахунок погашення податкового боргу з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ПАТ «Вестастрой» податковий борг у сумі 46 750,45 грн.(арк. справи 13-15).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29 квітня 2014 року по адміністративній справі № 805/2700/14 з відповідача було стягнуто в рахунок погашення податкового боргу з розрахункових рахунків у банках, обслуговуючих ПАТ «Вестастрой» податковий борг у сумі 84 459,93 грн. (арк. справи 16-17).

У зв'язку з несплатою ПАТ «Вестастрой» наведеної заборгованості, податковою інспекцією у відповідності до норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» - 11 листопада 2010 року був складений акт опису активів на які поширюється право податкової застави № 361/24 згідно з яким було описано 22 автомобіля які належать ПАТ «Вестастрой» (арк. справи 10).

22 листопада 2010 року вищезазначений акт був спрямований відповідачу, що підтверджено листом № 47089/10/24-012 (арк. справи 9).

При цьому вищенаведене обтяження було зареєстроване в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна на підставі вищенаведеного акту № 361/24 від 11 листопада 2010 року, що підтверджено Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (арк. справи 11-12).

З урахуванням наявної заборгованості та змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені в позові доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з чим задовольнив вимоги позивача про надання дозволу на погашення усієї суми податкового бору в розмірі 131 210,38 грн. за рахунок майна платника податків.

Отже на даному етапі розгляду апеляційної скарги спірним питанням у даній справі є незгода відповідача із розміром суми податкового боргу, яка повинна стягуватись з ПАТ «Вестастрой» за рахунок майна такого платника податків.

З приводу викладеного суд зазначає наступне.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно пунктів 95.1, 95.2 статті 95 наведеного кодексу контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

При цьому стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними визначений статтею 60 Податкового кодексу України.

При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Як зазначалось колегією суддів вище, та підтверджено матеріалами адміністративної справи податковою інспекцією у відношенні ПАТ «Вестастрой», у зв'язку з існуванням у останнього податкової заборгованості, приймались перша та друга податкові вимоги, а саме: перша податкова вимога форми «Ю» № 1/409 на суму 5 869,22 грн., та 27 жовтня 2009 року за № 2/461 прийнята друга податкова вимога на суму 20 373,33 грн., які були вручені особисто уповноваженій посадовій особі відповідача 23 вересня 2009 року та 29 жовтня 2009 року (арк. справи 27).

Отже, починаючи з 27 жовтня 2009 року (дата формування першої податкової вимоги) відповідач безперервно має податковий борг, у зв'язку з чим наведені податкові вимоги є чинними. До того ж відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними - суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції - не надано.

До того ж, як вказувалось судом вище, за ПАТ «Вестастрой» існує несплачена заборгованість за постановами Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року по справі № 805/15402/13-а та від 29 квітня 2014 року по справі № 805/805/2700/14 на погашення усієї суми якої, за рахунок майна платника податків податковою інспекцією звернено надання дозволу на погашення такої суми боргу за рахунок майна платника у розмірі 131 210,38 грн.

Але, як зазначено апелянтом в доводах апеляційної скарги, останнім станом на час винесення оскаржуваного судового рішення частково погашений борг за вказаними постановами суду, з урахуванням чого, у зв'язку з тим, що під час розгляду даної адміністративної справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що викладені та розраховані у позовній заяві суми заборгованості відповідача, за якими позивач просить суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника - не збігаються між собою та не відповідають фактичним обставинам справи, судом ухвалою від 07 жовтня 2015 року запропоновано сторонам, після ознайомлення з матеріалами адміністративної справи, надати суду складений між останніми відповідний контррозрахунок наведеної заборгованості.

Як зазначалось колегією судді вище, 28 жовтня 2015 року на адресу суду надійшли пояснення від ДПІ, згідно з якими представник позивача повідомила, що враховуючи доводи апелянта, у зв'язку з частковою сплатою ПАТ «Вестастрой», податкових зобов'язань за постановами Донецького окружного адміністративного суду від 02 грудня 2013 року по справі № 805/15402/13-а та від 29 квітня 2014 року за відповідачем обліковується залишок непогашеної заборгованості, зазначеної у вищенаведених постановах суду у розмірі 68 518,20 грн., на підтвердження чого надіслала на адресу суду зворотній бік облікової картки платника податків (арк. справи 91-107).

При цьому від ПАТ надійшли пояснення, згідно з якими останній погодився із розміром суми податкового боргу, який повинен був стягуватись за рахунок майна платника податків станом на час винесення Донецьким окружним адміністративним судом постанови від 07 жовтня 2015 року.

Таким чином, з урахуванням вищенаведених обставин, а саме, часткової сплати відповідачем податкового боргу за вищезазначеними постановами Донецького окружного адміністративного суду, вбачається, що останні свідчать про розбіжність розміру існуючої суми податкового боргу, за рахунок якої позивач просив суд надати дозвіл на погашення усієї суми податкового бору, що підтверджується відомостями, зазначеними в зворотньому боці облікової картки платника податків, а також платіжними дорученнями відповідача, які підтверджують цю сплату (арк. справи 48-63), з урахуванням чого колегія судді дійшла висновку, що сума, за рахунок якої повинен надаватись дозвіл на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, з урахуванням наявної на час розгляду даної справи у суді першої інстанції та винесення судом першої інстанції рішення - часткової сплати, така сума повинна складати 68 518,20 грн.

До того ж суд приймає до уваги посилання апелянта на порушення процедури складання акт опису активів, на які поширюється право податкової застави, оскільки з його дослідження вбачається, що останній дійсно був складений контролюючим органом 11 листопада 2010 року на підставі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та їх цільовими фондами», який втратив чинність з 01 січня 2011 року.

Отже, з урахуванням того, що сума боргу, за рахунок майна платника якої позивач просив суд першої інстанції надати дозвіл на її погашення не співпадає із сумою боргу, яка фактично обліковувалась за платником податків на час винесення постанови Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року, а відомості про наявність майна, зазначені в акті опису активів від 11 листопада 2010 року за № 361/24, який складений з порушенням вимог податкового законодавства, а саме, на підставі Закону, який втратив чинність, судова колегія робить висновок, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, що відповідно до вимог статті 202 КАС України є підставою для скасування судового рішення та ухвалення нового про відмову у задоволенні позовних вимог. Всі здійснені документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору підлягають розподілу відповідно до вимог статті 94 КАС України.

В судовому засіданні проголо шено вступну та резолютивну частину.

Керуючись статтями 195, 196, 197, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі № 805/2485/15-а, - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у справі № 805/2485/15-а, - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного акціонерного товариства «Вестастрой» про надання дозволу на погашення усієї суми податкового бору в розмірі 131 210,38 грн. за рахунок майна платника податків, - відмовити повністю.

Витрати по сплаті судового збору в сумі 1 312,10 (одна тисяча триста дванадцять грн. 10 коп.) стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного акціонерного товариства «Вестастрой».

Повний текст виготовлений 25 листопада 2015 року.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Головуючий суддя І.А. Васильєва

Суддів: Р.Ф. Ханова

Г.М. Міронова