Рішення № 538124, 03.04.2007, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа 07-10/961

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2007 р.

За позовом дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”

до Чорнобаївського державного комунального підприємства теплових мереж

про стягнення 325155грн. 33коп.

Суддя Дорошенко М.В.

Секретар судового засідання Долженкова І.М.

Представники сторін:

від позивача: Бічуков А.В. –за довіреністю від 29.12.2006р. №345/10, Костенко О.В. –за довіреністю від 29.12.2006р. №375/10;

від відповідача: Дубовик Л.М. –за довіреністю від 19.03.2007р. №112, Гузь Н.В. –за довіреністю від 19.03.2007р. №113, Тумко О.Г. –за довіреністю від 28.03.2007р. №125.

Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 325155грн. 33коп., у тому числі:

192469грн. 23коп. основного боргу за поставлений позивачем відповідачу в 2003р. природний газ;

35533грн. 67коп. пені за прострочення відповідачем оплати поставленого позивачем природного газу, нарахованої за дні прострочення з 27.01.2005р. по 27.01.2006р.;

59434грн. 77коп. інфляційних втрат позивача від несвоєчасної оплати відповідачем поставленого позивачем природного газу, нарахованих за період з лютого 2003р. по грудень 2005р.;

24244грн. 81коп. –три відсотки річних з простроченої суми плати за поставлений природний газ, нарахованих за період з 07.02.2003р. по 27.01.2006р.;

13472грн. 85коп. штрафу, передбаченого ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, за прострочення відповідачем оплати поставленого позивачем природного газу понад тридцять днів.

В обґрунтування позову позивач вказав на неналежне виконання відповідачем зобов’язань щодо оплати поставленого йому в 2003р. природного газу за укладеним сторонами договором на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36.

У засіданні суду представники позивача позов підтримали з викладених у ньому підстав.

Відповідач проти позову заперечив, пославшись при цьому на відсутність у нього боргу за поставлений позивачем у 2003р. природний газ.

У засіданні суду представники відповідача підтримали заперечення проти позову.

З 21 по 29 березня 2007р. і з 29 березня по 3 квітня 2007р. у засіданні суду оголошувалась перерва.

Дослідивши наявні у справі письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

24 січня 2003р. між дочірньою компанією„Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі –позивач) і Чорнобаївським державним комунальним підприємством теплових мереж ( далі –відповідач) був укладений договір №06/03-856-ТЕ-36 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

Згідно з п. 1.1 договору від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36 позивач зобов’язався продати в 2003р. відповідачу, а останній –прийняти та оплатити природний газ на умовах, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 6.1 договору від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36 відповідач зобов’язався здійснювати остаточний розрахунок за фактично спожиті ним обсяги природного газу та послуг з його транспортування на підставі акту приймання-передачі до 6 числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Пунктом 6.4 договору від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36 встановлено, що в платіжних дорученнях покупець повинен обов’язково вказувати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності у покупця боргу за даним договором постачальник має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений у минулі періоди, незалежно від вказаного у платіжному дорученні призначення платежу.

У пункті 7.2 договору від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36 його сторони передбачили, що у випадку несвоєчасних розрахунків покупцем за використаний газ у строки, зазначені у п. 6.1 даного договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення. Пеня нараховується з наступного дня після закінчення строку остаточного розрахунку за звітний місяць.

28 лютого 2003р. позивач і відповідач уклали додаткову угоду №1 до договору від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36, якою, зокрема, встановили ціну за 1000 кубічних метрів газу у розмірі 157грн. 50коп. без врахування тарифу на транспортування газу по території України.

На виконання договору від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36 позивач протягом січня-квітня та жовтня-грудня 2003р. передав відповідачу, а останній прийняв 2133,698 тис. кубічних метрів природного газу, що підтверджується двосторонніми актами приймання-передачі природного газу від 28.02.2003р. на газ, переданий у січні та лютому 2003р., від 31.03.2003р. на газ, переданий у березні 2003р., від 30.04.2003р. на газ, переданий у квітні 2003р., від 31.10.2003р. на газ, переданий у жовтні 2003р., від 30.11.2003р. на газ, переданий у листопаді 2003р., і від 31.12.2003р. на газ, переданий у грудні 2003р.

За іншими договорами ніж за договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36 позивач у 2003р. природний газ відповідачу не поставляв.

Відповідач у 2003р. та у січні 2004р. здійснив на користь позивача такі платежі:

за платіжним дорученням від 03.2003р. №2 – 19000грн. за природний газ, поставлений у грудні 2002р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 08.01.2003р. №3 - 549грн. субвенції за природний газ, поставлений у грудні 2002р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т, додатковою угодою від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ та постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2002р. №1693;

за платіжним дорученням від 24.01.2003р. №13 –22000грн. за природний газ, поставлений у грудні 2002р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 27.01.2003р. №19 –15390грн. за природний газ, поставлений у січні 2003р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 27.01.2003р. №21 –20020грн. за природний газ, поставлений у січні 2003р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 30.01.2003р. №23 –2000грн. субвенції за природний газ, поставлений у грудні (без зазначення року), згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та постановою Кабінету Міністрів України від 23.01.2003р. №113;

за платіжним дорученням від 31.01.2003р. №26 –12400грн. за природний газ, поставлений у грудні 2002р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 05.02.2003р. №27 –8900грн. за природний газ, поставлений у грудні 2002р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 05.02.2003р. №28 –6000грн. за природний газ, поставлений у грудні 2002р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 27.02.2003р. №55 –29855грн. 67коп. за природний газ, поставлений у січні 2003р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 03.03.2003р. №62 –6089грн. 77коп. за природний газ, поставлений у січні 2003р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 03.03.2003р. №63 –5000грн. за природний газ, поставлений у січні 2003р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 13.03.2003р. №76 –9555грн. 11коп. за природний газ, поставлений у лютому 2003р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 27.03.2003р. №91 –21080грн. за природний газ, поставлений у лютому 2003р., згідно з договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36;

за платіжним дорученням від 08.04.2003р. №108 –6000грн. за природний газ, поставлений у березні 2003р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 25.04.2003р. №130 –25516грн. за природний газ, поставлений у квітні 2003р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 13.05.2003р. №138 - 3889грн. за природний газ, поставлений у квітні 2003р., згідно з договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36;

за платіжним дорученням від 16.05.2003р. №139 - 1263грн. за природний газ, поставлений у квітні 2003р., згідно з договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36;

за платіжним дорученням від 03.07.2003р. №167 - 2903грн. за природний газ, поставлений у квітні 2003р., згідно з договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36;

за платіжним дорученням від 17.07.2003р. №167 - 2790грн. за природний газ, поставлений у квітні 2003р., згідно з договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36;

за платіжним дорученням від 24.07.2003р. №180 –966грн. за природний газ, поставлений у квітні 2003р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 06.08.2003р. №182 - 2418грн. 54коп. за природний газ, поставлений у квітні 2003р., згідно з договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36;

за платіжним дорученням від 20.08.2003р. №198 –4326грн. за природний газ, поставлений у квітні 2003р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 16.09.2003р. №212 –5000грн. за природний газ, поставлений у квітні 2003р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 19.09.2003р. №221 –1022грн. 08коп. за природний газ, поставлений у квітні 2003р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 26.09.2003р. №226 - 2100грн. за природний газ, поставлений у квітні 2003р., згідно з договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36;

за платіжним дорученням від 16.10.2003р. №235 –16119грн. за природний газ, поставлений у квітні 2003р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 16.10.2003р. №236 –4581грн. за природний газ, поставлений у квітні 2003р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 27.10.2003р. №243 - 1606грн. за природний газ, поставлений у квітні 2003р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 07.11.2003р. №263 –15680грн. за природний газ, поставлений у квітні 2003р., згідно з договором від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ;

за платіжним дорученням від 19.11.2003р. №292 –4300грн. за природний газ, поставлений у жовтні 2003р., згідно з договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36;

за платіжним дорученням від 28.11.2003р. №292 –25835грн. 68коп. за природний газ, поставлений у жовтні 2003р., згідно з договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36;

за платіжним дорученням від 11.12.2003р. №311 –26940грн. за природний газ, поставлений у грудні 2003р., згідно з договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36 №16/Т;

за платіжним дорученням від 25.12.2003р. №326 –15000грн. за природний газ, поставлений у грудні 2003р., згідно з договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36;

за платіжним дорученням від 29.12.2003р. №332 –7894грн. за природний газ, поставлений у грудні 2003р., згідно з договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36 №;

за платіжним дорученням від 09.01.2004р. №1 –10027грн. за природний газ, поставлений у січні 2004р., згідно з договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36;

за платіжним дорученням від 23.01.2004р. №7 –17148грн. за природний газ, поставлений у січні 2004р., згідно з договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36.

Позивач в рахунок виконання відповідачем зобов’язань щодо оплати природного газу, поставленого у 2003р. згідно з договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36 №16/Т, прийняв такі платежі відповідача: 21080грн. за платіжним дорученням від 27.03.2003р. №91, 3889грн. за платіжним дорученням від 13.05.2003р. №138, 1263грн. за платіжним дорученням від 16.05.2003р. №139, 2903грн. за платіжним дорученням від 03.07.2003р. №167, 2790грн. за платіжним дорученням від 17.07.2003р. №173, 2418грн. 54коп. за платіжним дорученням від 06.08.2003р. №182, 2100грн. за платіжним дорученням від 26.09.2003р. №226, 4300 за платіжним дорученням від 19.11.2003р. №272, 25835грн. 68коп. за платіжним дорученням від 28.11.2003р. №292, 26940грн. за платіжним дорученням від 11.12.2003р. №311, 15000грн. за платіжним дорученням від 25.12.2003р. №326, 7894грн. за платіжним дорученням від 29.12.2003р. №7894, 10027грн. за платіжним дорученням від 09.01.2004р. №1 і 17148грн. за платіжним дорученням від 23.01.2004р. №7. Усього на суму 143588грн. 22коп.

Наприкінці вересня 2004р. позивач надіслав відповідачу факсограму №17/3-2-325, у якій зазначив, що за даними бухгалтерського обліку позивача станом на 01.06.2004р. за відповідачем рахується оплата за газ, спожитий у 2003р., на суму 140303грн. 56коп. із невизначеним призначенням платежу. У зв’язку з цим позивач попросив відповідача здійснити корегування по зазначеній сумі коштів в частині призначення платежу.

Листом від 23.11.2004р. №237 відповідач 23 листопада відповідач звернувся до позивача з проханням переплату за отриманий в 2003р. природний газ по договору від 28.12.2000р. №16/Т та додатковій угоді від 11.10.2002р. зарахувати в оплату газу по договору від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36, зокрема за такими платежами:

19000грн. за платіжним дорученням від 03.01.2003р. №2;

549грн. за платіжним дорученням від 08.01.2003р. №3 по заліку субвенції;

22000грн. за платіжним дорученням від 24.01.2003р. №13;

15390грн. за платіжним дорученням від 27.01.2003р. №19;

20020грн. за платіжним дорученням від 27.01.2003р. №21;

12400грн. за платіжним дорученням від 31.12.2003р. №26;

8900грн. за платіжним дорученням від 05.02.2003р. №27;

6000грн. за платіжним дорученням від 05.02.2003р. №28;

29855грн. 67коп. за платіжним дорученням від 27.02.2003р. №50;

6089грн. 77коп. за платіжним дорученням від 03.03.2003р. №63;

5000грн. за платіжним дорученням від 03.03.2003р. №64;

9555грн. 11коп. за платіжним дорученням від 13.03.2003р. №76;

6000грн. за платіжним дорученням від 08.04.2003р. №108;

25516грн. за платіжним дорученням від 25.04.2003р. №130;

966грн. за платіжним дорученням від 24.07.2003р. №180;

4326грн. за платіжним дорученням від 20.08.2003р. №198;

5000грн. за платіжним дорученням від 16.09.2003р. №212;

1022грн. 08коп. за платіжним дорученням від 19.09.2003р. №221;

16119грн. за платіжним дорученням від 16.10.2003р. №235;

4581грн. за платіжним дорученням від 16.10.2003р. №236;

1606грн. за платіжним дорученням від 27.10.2003р. №243;

15680грн. за платіжним дорученням від 07.11.2003р. №263.

Позивач не прийняв вказані у листі відповідача від 23.11.2004р. №237 платежі в оплату за природний газ, поставлений за договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36 і визначив суму заборгованості відповідача за цей газ у розмірі 192469грн. 22коп. як різницю між загальною вартістю поставленого відповідачу в 2003р. природного газу (336057грн. 45коп.) і загальною сумою здійснених відповідачем і прийнятих позивачем в оплату цього газу платежів (143588грн. 22коп.).

За оцінкою господарського суду приведених вище обставин позивач безпідставно не прийняв в рахунок оплати природного газу 166726грн. 63коп. за платежами, призначенням яких у платіжних дорученнях було вказано за природній газ, поставлений у відповідних місяцях 2003р., незалежно від того, що у цих платіжних дорученнях був вказаний не належний договір, на підставі якого позивач поставляв відповідачу природний газ в 2003р. Зокрема це такі платежі:

15390грн. за платіжним дорученням від 27.01.2003р. №19;

20020грн. за платіжним дорученням від27.01.2003р. №21;

29855грн. 67коп. за платіжним дорученням від 27.02.2003р. №55;

6089грн. 77коп. за платіжним дорученням від 03.03.2003р. №62;

5000грн. за платіжним дорученням від 03.03.2003р. №63;

9555грн. 11коп. за платіжним дорученням від 13.03.2003р. №76;

6000грн. за платіжним дорученням від 08.04.2003р. №108;

25516грн. за платіжним дорученням від 25.04.2003р. №130;

966грн. за платіжним дорученням від 24.07.2003р. №180;

4326грн. за платіжним дорученням від 20.08.2003р. №198;

5000грн. за платіжним дорученням від 16.09.2003р. №212;

1022грн. 08коп. за платіжним дорученням від 19.09.2003р. №221;

16119грн. за платіжним дорученням від 16.10.2003р. №235;

4581грн. за платіжним дорученням від 16.10.2003р. №236;

1606грн. за платіжним дорученням від 27.10.2003р. №243;

15680грн. за платіжним дорученням від 07.11.2003р. №263.

Роблячи такий висновок, господарський суд виходив з наступного. Природний газ у 2003р. позивачем відповідачу на підставі договору від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ не поставлявся. Позивач не довів наявності у відповідача заборгованості за договором від 28.12.2000р. №16/Т та додатковою угодою від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ без урахування вказаних у попередньому абзаці платежів. Зазначення відповідачем у платіжних дорученнях договору від 28.12.2000р. №16/Т та додаткової угоди від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ, як підстави постачання природного газу в 2003р., не відповідає фактичним обставинам. За такої невідповідності позивач не мав права самостійно без з’ясування волі відповідача зараховувати отримані від останнього кошти за природний газ, поставлений у 2003р., у виконання зобов’язань відповідача за договором від 28.12.2000р. №16/Т та додатковою угодою від 11.10.2002р. №06/02-1480 РТЕ. Воля відповідача щодо призначення здійснених ним платежів за платіжними дорученнями, які мали вказану невідповідність, була виражена ним у листі від 23.11.2004р. №237, тому позивач зобов’язаний був зарахувати ці платежі у виконання відповідачем зобов’язань за договором від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36.

Отже, основний борг відповідача перед позивачем за поставлений останнім у 2003р. природний гас становить 25742грн. 60коп. (336057грн. 45коп. –143588грн. 22коп. - 166726грн. 63коп.).

Згідно з прикінцевими та перехідними положеннями Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004р. і застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Частиною 2 ст. 9 положеннями Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. встановлено, що законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Згідно з розділом ІХ Господарського кодексу України від 16.01.2003р. „Прикінцеві положення” цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2004 року і застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України від 20.02.2003р. №554-ІУ „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” передбачено, що заборгованість з квартирної плати та плати за комунальні послуги (водо-, тепло-, газопостачання, послуги водовідведення, електроенергію, вивезення побутового сміття та рідких нечистот) наймачів жилих приміщень та власників жилих будинків або квартир, яка склалася на дату набрання чинності цим Законом, перед надавачами житлово-комунальних послуг, реструктуризується на термін до 60 місяців залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату реструктуризації. Статтею 5 цього Закону встановлено, що на суму реструктуризованої заборгованості не нараховується пеня житлово-комунальним підприємствам на їхню заборгованість перед постачальниками енергоносіїв, інших матеріальних цінностей, що використовуються для надання послуг.

Відповідачем на підставі Закону України від 20.02.2003р. №554-ІУ „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” у 2003р. була реструктуризована заборгованість населення за теплову енергію, вироблену із поставленого позивачем газу, на суму 94685грн.

З викладених вище обставин і норм законодавства слідує що з 01.01.2004р. до прав і обов’язків сторін у правовідносинах, які виникли із договору від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36 і продовжували існувати після 31.12.2003р., слід застосовувати норми Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. і Господарського кодексу України. До 01.01.2004р. вказані правовідносини регулювалися Цивільним кодексом Української РСР від 18.07.1963р. Заявлена позивачем до стягнення пеня є штрафною санкцією у розумінні Господарського кодексу України. Договором та від 24.01.2003р. №06/03-856-ТЕ-36 та законодавством України не встановлено право позивача на застосування до відповідача пені за увесь період прострочення.

Отже, з огляду на положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України право позивача на нарахування відповідачу пені за прострочення оплати поставленого у 2003р. природного газу припинилося ще у 2004р. через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Реструктуризована відповідачем на підставі Закону України від 20.02.2003р. №554-ІУ „Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію” сума заборгованості населення за теплову енергію, вироблену із поставленого позивачем газу, є більшою від заявленої позивачем до стягнення суми пені. А відтак позивач не має права на стягнення з відповідача заявленої у позові суми пені - 35533грн. 67коп., нарахованої за дні прострочення з 27.01.2005р. по 27.01.2006р.

Правовою підставою для нарахування позивачем суми інфляційних втрат та 3 відсотків річних за період до 01.01.2004р. була ст. 214 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р.

Прикінцевими положеннями Закону України від 08.10.1999р. №1136-ХІУ, яким ст. 214 Цивільного кодексу Української РСР від 18.07.1963р. була викладена в новій редакції, передбачено, що цей Закон не поширюється на правовідносини, що виникли з прострочення виконання грошового зобов’язання, пов’язаного з оплатою населенням комунальних послуг.

За договором від 24.01.200 №06/03-856-ТЕ-36 природний газ постачався для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій. Тобто виконання відповідачем зобов’язань за цим договором щодо оплати поставленого позивачем в 2003р. природного газу пов’язані з оплатою населенням комунальних послуг, тому правових підстав для нарахування відповідачу суми інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період до 01.01.2004р. у позивача не було.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі цієї норми позивач має право на стягнення з відповідача суми основного боргу, інфляційних втрат та 3 відсотки річних, нарахованих за період прострочення в оплаті основного боргу після 31.12.2003р.

З урахуванням прийнятих господарським судом в рахунок оплати поставленого позивачем в 2003р. природного газу перелічених вище платежів відповідача на суму 166726грн. 63коп. сума інфляційних втрат за період з січня 2004р. по грудень 2005р., на стягнення якої з відповідача позивач має право, становить 5719грн. 42коп., а сума трьох процентів річних за період з 01.01.2004р. по 27.01.2006р. –1613грн. 77коп.

Відповідно до ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 4 ч. 3 розділу ІХ Господарського кодексу України від 16.01.2003р. „Прикінцеві положення” Кабінету Міністрів України доручено визначити суб’єктів господарювання, що належать до державного сектора економіки, відповідно до вимог цього Кодексу.

На день пред’явлення позивачем позову суб’єкти господарювання, які належать до державного сектора економіки Кабінетом Міністрів України не були визначені, тому немає підстав вважати позивача саме таким суб’єктом господарювання, тому він не має права на застосування до відповідача передбаченого ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України штрафу.

Таким чином, позов підлягає задоволенню лише в частині стягнення основного боргу в сумі 25742грн. 60коп., інфляційних втрат у сумі 5719грн. 42коп. і трьох процентів річних у сумі 1613грн. 77коп.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача 330грн. 76коп. витрат на сплату державного мита та 12грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Чорнобаївського державного комунального підприємства теплових мереж (вул. Комсомольська, 3А, смт. Чорнобай, Черкаська область, 19900, ідентифікаційний код 14193942, поточний рахунок №26038301184 у Чорнобаївському відділенні №3291 ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 354701) на користь дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” 25742грн. 60коп. основного боргу, 5719грн. 42коп. інфляційних втрат, 1613грн. 77коп. - три проценти річних, 330грн. 76коп. витрат на сплату державного мита та 12грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У решті позову відмовити.

Це рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського міжобласного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня його прийняття.

СУДДЯ Дорошенко М.В.