Рішення № 53808718, 12.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 363/1865/14-ц Головуючий у І інстанції Купрієнко С. І.Провадження № 22-ц/780/5265/15 Доповідач у 2 інстанції Сушко Л. П.Категорія 8 12.11.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

12 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Лащенка В.Д., Фінагєєва В.О.

при секретарі: Якимчук Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_2, треті особи: Лютізька сільська рада Вишгородського району Київської області, Управління Держземагенства у Вишгородському районі Київської області про визнання недійсним договору купівлі-продажу, дарування, скасування державних актів, витребування з незаконного чужого володіння, визнання недійсним державного акту, визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2014 року позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулися до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що їх дядько ОСОБА_8 неправомірно, після смерті свого батька, їх дідуся ОСОБА_9 оформив на себе право власності на земельні ділянки розміром 0,2203 га для ведення особистого селянського господарства та розміром 0,2500га, для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель, розташованих в селі Лютіж Вишгородського району Київської області, по вулиці Приморській, які в подальшому частками подарив та продав відповідачам по справі. У зв'язку з цим просили визнати недійсним договори купівлі-продажу, договори дарування, скасувати державні акти, витребувати з незаконного чужого володіння земельні ділянки, визнати недійсними державні акти та визнати право власності на земельні ділянки

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 03 серпня 2015 року позов задоволено, скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_1 площею 0,2203 га для ведення особистого селянського господарства на ім'я ОСОБА_4, скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 площею 0,2500 га для на ім'я ОСОБА_4, визнато недійсним договір дарування частини земельної ділянки, площею 0,0359 га укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_10, скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_3 площею 0,2179 га, виданого на ім'я ОСОБА_10, витребовано з незаконного володіння ОСОБА_10 земельну ділянку , площею 0,0359 га на користь ОСОБА_4, ОСОБА_3, по 1/4 частки для кожної, визнато недійсним договір дарування частини земельної ділянки площею 0,0880 га , укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_10, скасовано державний акт на право власності на землю серії НОМЕР_4 площею 0,0880 га , виданого на ім'я ОСОБА_10, скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_5 , площею 0,2704 га , виданого на ім'я ОСОБА_10, витребовано з незаконного володіння ОСОБА_6 земельну ділянку , площею 0,0880 га на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_3 по 1/4 частки для кожної, визнато недійсним договір дарування частини земельної ділянки, площею 0,0007 га, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_10, скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_6 , площею 0,0007 га виданого на ім'я ОСОБА_6, витребовано з незаконного володіння ОСОБА_10 земельну ділянку площею 0,0007 га на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_3 по 1/4 частки для кожної, визнато недійсним договір дарування частини земельної ділянки, площею 0,0032 га укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_10, скасувано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_7 площею 0,0032 га, виданого на ім'я ОСОБА_10, витребовано з незаконного володіння ОСОБА_10 земельну ділянку, площею 0,0032 га , на користь ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , по 1/4 частки для кожної, визнато недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1012 га , укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8 , площею 0,1012 га , виданого на ім'я ОСОБА_2, витребовано з незаконного володіння ОСОБА_2 земельну, площею 0,1012 га, на користь ОСОБА_4, ОСОБА_3, по 1/4 частині для кожної, визнато недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,0825 га, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, визнато недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1348га, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_7,визнато недійсним державний акт на право власності на земельну діялнку серії НОМЕР_9 , площею 0,2168га, виданого на ім'я ОСОБА_7, витребовано з незаконного володіння ОСОБА_7 земельну ділянку площею 0,2173 га , на користь ОСОБА_4, ОСОБА_3, по 1/4 частки для кожної, визнато недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_7, скасовано державний акт на право власності на землю площею 0,1000 га , виданого на ім'я ОСОБА_7, витребувано з незаконного володіння ОСОБА_7 земельну ділянку , площею 0,1000 га , на користь ОСОБА_4, ОСОБА_3, по 1/4 частки для кожної, визнато за ОСОБА_3 та ОСОБА_4 право власності на спадкове майно в порядку спадкування за закононом після смерті ОСОБА_11, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року , на 1/4 частину земельної ділянки,за кожною , площею 0,1012 га , яка розташована на території с.Лютіж АДРЕСА_2 Вишгородського району Київської області ,кадастровий номер НОМЕР_10 , для ведення особистого селянського господарства.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_2 просить скасувати рішення в частині визнання договору купівлі - продажу земельної ділянки від 03.11.2004року недійсним, скасування державного акту на право власності на земельну ділянку виданого на ім'я ОСОБА_12 та витребування з незаконного володіння ОСОБА_12 земельної ділянки і відмовити позивачам в задоволені цих позовних вимог, посилаючись на його незаконність, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вважає, що він є добросовісним набувачем земельної ділянки, оскільки оплатно та відповідно до чинного законодавства придбав земельну ділянку у ОСОБА_4. Крім того зазначив, що позивачами пропущено строк позовної давності для звернення до суду з даним позовом.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючі позовні вимоги, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що ОСОБА_8 не мав права відчуджувати 1\2 частину спірних земельних ділянок, яка належала його брату ОСОБА_11, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 року, право власності на яких за законом належить в порядку спадкування позивачам по справі, а тому оспорювані договори купівлі-продажу земельних ділянок та дарування необхідно визнати недійсним. Визнавши недійсним договори дарування та купівлі-продажу суд вважає, що підлягають скасуванню також Державні акти про право власності на землю, отримані ОСОБА_7,ОСОБА_10 та ОСОБА_2. Крім цього підлягає скасуванню Державні акти про право власності на землю отриманий ОСОБА_4. на підставі свідоцтва про право власності за законом, після смерті батька ОСОБА_9. Також підлягають задоволенню позовні вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в частині витребування у відповідачів на їх користь,та визнання права власності по 1\4 частині спірних земельних ділянок.

Однак, такі висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Встановлено, що відповідно до рішення виконавчого комітету Лютізької сільської ради Вишгородського району Київської області від 25.05.2000 року ОСОБА_9 було передано у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0,4703 га , на підставі якого , ОСОБА_9 отримав державний акт на право власності на землю серії НОМЕР_11 (ас. 15,155).

04.11.1998 року ОСОБА_9 зробив заповідне розпорядження відповідно до якого все своє майно заповідав своїм синам ОСОБА_11 (батьку позивачок) , ОСОБА_13 та ОСОБА_8 в рівних частках (ас.14 ).

ІНФОРМАЦІЯ_3 року помер ОСОБА_9. Після його смерті ОСОБА_4 подав заяву в нотаріальну контору як спадкоємець за законом, та 24.11.2003 року отримав свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_9, на земельні ділянки розміром 0,4703 розташовані на території села Лютіж Вишгородського району Київської області по вулиці Приморській та житловий будинок з надвірними будівлями , розташованих на вищезазначеній земельній ділянці , які належали померлому ОСОБА_9 (ас.16-18).

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.11.2003 року ОСОБА_4 отримав в Лютізькій сільській раді державні акти на право власності на земельні ділянки серії НОМЕР_1, на земельну ділянку площею 0,2203 га, для ведення особистого селянського господарства , кадастровий номер НОМЕР_10, та серії НОМЕР_2 , на земельну ділянку площею 0,2500 га , для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель , кадастровий номер НОМЕР_12 (ас.126-127).

ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер батько позивачок ОСОБА_11.

В зв'язку з порушенням прав позивачів як спадкоємців за законом першої черги, відповідно до рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02.02.2012 року скасовано свідоцтво про право на спадщину за законом від 24.11.2003 року, видане Вишгородською державною нотаріальною конторою ОСОБА_8, зареєстрованого в реєстрі за №7616. Визнано за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_11 , на 1\4 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, який знаходиться за адресою: с.Лютіж Вишгородського району Київської області по АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_9, померлому ІНФОРМАЦІЯ_3 року, спадкоємцем якого був ОСОБА_11, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. Визнано за ОСОБА_4 право власності на спадкове майно після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_11 , на 1\4 частину земельних ділянок площею 0,4703 га , які розташовані на території с.Лютіж АДРЕСА_2 Вишгородського району Київської області , що належали ОСОБА_9 на підставі Державного акта на право власності на землю серія НОМЕР_11 , виданого на підставі рішення Лютізької сільської ради від 25.05.2000 року за №43. Визнано за ОСОБА_3 право власності на спадкове майно , після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_11 , на 1\4 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель , які знаходяться за адресою с.Лютіж АДРЕСА_3 Вишгородського району Київської області , що належав ОСОБА_9 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, спадкоємцем якого був ОСОБА_11, який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових прав. Визнано за ОСОБА_3 право власності на 1\4 частину земельної ділянки площею 0,4703 га , які розташовані на території с.Лютіж АДРЕСА_2 Вишгородського району Київської області , що належали ОСОБА_9 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серія НОМЕР_11 (ас.160-165).

Рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 17.03.2015 року, вищезазначене рішення Вишгородського районного суду скасовано в частині визнання права власності на спадкове майно за ОСОБА_4 та ОСОБА_14 , та ухвалено в цій частині нове рішення , яким позов ОСОБА_4 , ОСОБА_3 задоволено частково. Визнано за ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , за кожним право власності на 1\4 частину житлового будинку з відповідною частиною надвірних будівель, який знаходиться в с.Лютіж АДРЕСА_4 Вишгородського району Київської області та 1\4 частину земельної діялнки пл.0,03691га, на території с.Лютіж АДРЕСА_2 Вишгородського раойну Київської області в порядку спадкування за законом, після смерті ОСОБА_11, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

В іншій частині позову ОСОБА_4, ОСОБА_3 відмовлено.

В іншій частині рішення Вишгородського районного суду Київської області від 02 лютого 2012 року залишено без змін (ас.211-212).

13.12.2004 року ОСОБА_15, який діяв по дорученню від імені ОСОБА_8 уклав договір купівлі-продажу з ОСОБА_7, та продав йому частину земельної ділянки площею 0,0825 га, що знаходиться на території Лютізької сільської ради, село Лютіж, Вишгородського району Київської області, яка належала ОСОБА_4 на підставі Державного акту про право власності на землю серії НОМЕР_1, виданого Лютізькою сільською радою 11.03.2004 року, на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.11.2003 року за №7616 та зареєстрованого в книзі записів державних актів на землю за №318 (ас.156).

27.04.2004 року ОСОБА_8 подарував ОСОБА_10 частину земельної ділянки , площею 0,0880 га , розміщену на території Лютізької сільської ради , АДРЕСА_5 Вишгородського району Київської області , яка належала Дарувальнику на підставі державного акту про право власності на землю , серії НОМЕР_2 , виданого Лютізькою сільською радою 11.03.2004 року , на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №7616 від 24.11.2003 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю №317 (ас.157).

28.07.2004 року ОСОБА_8 подарував ОСОБА_16 частину земельної ділянки , площею 0,0032 га, та 0,0007га, розміщену на території Лютізької сільської ради, Вишгородського району Київської області , яка належала Дарувальнику на підставі державного акту про право власності на землю , серії НОМЕР_2 , виданого Лютізькою сільською радою 11.03.2004 року , виданого на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №7616 від 24.11.2003 року та зареєстрованого в книзі записів державних актів на право власності на землю №317 (ас.158-159).

03.11.2004 року ОСОБА_4 відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Левчук О.Д., продав ОСОБА_2 земельну діялнку розміром 0,1012га, що знаходиться на території Лютізької сільської ради, яка належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на землю, отриманого ним відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 24.11.2003 року (ас.174,202).

Після укладення договорів відчуження з ОСОБА_18 - ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_2 отримали державні акти на право власності на земельні ділянки, відповідно до укладених договорів відчуження (ас.116-140).

Всвтановлено, що сини ОСОБА_9-ОСОБА_11 та ОСОБА_4 на день смерті спадкодавця постійно були зареєстровані в спадковому будинку, заповіт складений ОСОБА_9 на трьох осіб-дітей спадкодавця не був змінений або скасований чи визнаний недійсним, а непрацездатна дружина ОСОБА_9 , ОСОБА_19 , яка мала право на обов'язкову частку у спадщині, після його смерті, відмовилась від прийняття спадщини, ОСОБА_11 та ОСОБА_4 прийняли спадщину в порядку спадкування за заповітом, а 1/3 частка ОСОБА_13 ,який проживав за іншою адресою та спадщину не прийняв, також розподілилась між ними в рівних частках. Отже кожен із них успадкував по 1\2 частині спадкового майна .

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області, яке в цій частині залишене без змін, свідоцтво про право на спадщину за законом видане ОСОБА_4, було скасовано.

Таким чином залишилось спадкове майно після смерті ОСОБА_11 - 1\2 частина земельних ділянок , які були предметом купівлі-продажу та дарування які були нотаріально оформлені ОСОБА_4 , відповідачам по справі.

Встановлено, що позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являються спадкоємцями за законом першої черги і відповідно до ст.1268 ЦК України прийняли спадщину, шляхом постійного проживання в спадковому будинку, право власності на частину якого визнано за ними по рішенню суду, і мають право на 1\4 частину спадкового майна кожна , в порядку спадкування за законом . Спадкове майно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складається із 1\2 частини земельних ділянок, які перебувають у власності ОСОБА_7, ОСОБА_10 та ОСОБА_2.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах , із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.215 ч.1,3 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами першою-третьою , п*ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом , але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах , встановлених законом , такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст.388 ч.1 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчуджувати, про що набувач не знав і неміг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно у набувача лише у разі , якщо майно:

1.було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2.було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3.вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння,не з їхньої волі іншим шляхом.

Відповідно до ст.388 ч.3 ЦК України , якщо майно набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчуджувати, власник має право витребувати його від добросовістного набувача у всіх випадках.

Апелянтом оскаржується рішення в частині щодо ОСОБА_2 визнання недійсним договору купівлі- прожажу земельної ділянки 0,1012га, скасування державного акту та витребування земельної ділянки з незаконного володіння.

При вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити з того, що позивачі по справі не є сторонами договору купівлі - продажу земельної ділянки 03.11.2004 року площею 0,1012га у зв'язку з чим не можуть оскаржувати зазначений правочин та ставити вимоги про скасування державного акту на земельну ділянку виданого на ім'я ОСОБА_2.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в частині визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1012 га, що знаходиться на території Лютізької сільської ради, село Лютіж, для ведення особистого селянського господарства від 03.11.2004 року, зареєстрованого за номером 13692, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8, площею 0,1012 га, розміщеної на території Лютізької сільської ради, село Лютіж, кадастровий номер НОМЕР_10 , для ведення особистого селянського господарства, виданого на ім'я ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.2004 року № 13692 є не обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про задоволення позову в цій частині.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, висновки суду не в повній мірі відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції в частині визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1012 га, від 03.11.2004 року, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8, виданого на ім'я ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.2004 року № 13692 ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог відповідно до ст. 309 ЦПК України.

Разом з цим суд першої інстанції дійшов вірного висновку про витребування майна з чужого незаконного володіння ОСОБА_12, оскільки судовими рішеннями встановлено неправомірність отримання ОСОБА_4 свідоцтва на право власності в порядку спадкування за законом на спірне майно, на підставі якого він здійснив правочини щодо відчуження спадкового майна, та скасування зазначеного свідоцтва, а позивачі - спадкоємці спірної земельної ділянки в свою чергу мають право у відповідності до вимог ст. 388 ЦК України витребувати майно з незаконного володіння.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03 серпня 2015 року в частині визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1012 га, що знаходиться на території Лютізької сільської ради, село Лютіж, для ведення особистого селянського господарства від 03.11.2004 року, зареєстрованого за номером 13692, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8, площею 0,1012 га, розміщеної на території Лютізької сільської ради, село Лютіж, кадастровйи номер НОМЕР_10 , для ведення особистого селянського господарства, виданого на ім'я ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.2004 року № 13692 скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.

В задоволені позову в частині визнання договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1012 га, що знаходиться на території Лютізької сільської ради, село Лютіж, для ведення особистого селянського господарства від 03.11.2004 року, зареєстрованого за номером 13692, укладеного між ОСОБА_8 та ОСОБА_2 недійсним та скасування державного акту на право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_8, площею 0,1012 га, розміщеної на території Лютізької сільської ради, село Лютіж, кадастровйи номер НОМЕР_10 , для ведення особистого селянського господарства, виданого на ім*я ОСОБА_2, на підставі договору купівлі-продажу від 03.11.2004 року № 13692 відмовити.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту його проголошення.

Головуючий:

Судді: