Постанова № 53808529, 25.11.2015, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2015 р.Справа № 916/1240/15-гКолегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Головея В.М.

суддів: Гладишевої Т.Я., Савицького Я.Ф.

при секретарі судового засідання: Будному О.В.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 (за довіреністю),

від відповідача ОСОБА_2 (за довіреністю),

від третьої особи 1 ОСОБА_3 (за довіреністю),

від третьої особи 2 не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотлексінвест»

на рішення господарського суду Одеської області від 03 вересня 2015 року

у справі №916/1240/15-г

за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Порто-Франко», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотлексінвест»

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1.Товариства з обмеженою відповідальністю «Блек Сі Партнерс»

2.Дочірнього підприємства «Маккенлі»

про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

В судовому засіданні 25.11.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2015 року Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі Банк, позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотлексінвест» (далі ТОВ «Нотлексінвест», відповідач) про застосувати наслідки недійсності нікчемного договору реєстровий номер 514 про розірвання (відмову) від Іпотечного договору від 14.03.2014 року, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 28.04.2012 року за реєстровим №1036, повернувши сторін у первісний стан; визначення способу виконання рішення суду, встановивши, що зазначене рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження у виді заборони на наступний обєкт: - майнові права, які випливають з Договору купівлі-продажу майнових прав від 03.04.2012 року №7/М, укладеного між Дочірнім підприємством «Маккенлі» та Іпотекодавцем, згідно якого Іпотекодавець за рахунок своїх коштів фінансує, а Дочірнє підприємство «Маккенлі» здійснює будівництво житлового приміщення (квартири) під будівельним № 7 на мансардному поверсі, орієнтувальною загальною площею 66,9 кв. м., у житловому будинку за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, село Фонтанка, вулиця Центральна, будинок № 25, корпус 4.

Позов обґрунтований тим, що згідно з постановою правління Національного банку України розпочато процедуру ліквідації ПАТ АБ «Порто-Франко» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АБ «Порто-Франко» ОСОБА_5 строком на 1 рік з 30.01.2015 по 29.01.2016 включно. До цього в ПАТ АБ «Порто-Франко» було встановлено тимчасову адміністрацію. Після прийняття рішення про введення в банк тимчасової адміністрації його діяльність регулюється спеціальним Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон), крім іншого, відповідно до п.4 ч.2 ст.37 Закону Уповноважена особа Фонду має право повідомляти сторони за договорами, зазначеними у ч.2 ст.38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняти дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. Відповідно до ч.2 ст.38 Закону, в ході перевірки Уповноваженою особою Фонду наявних правочинів було виявлено ознаки нікчемності Договору про розірвання (відмову) від Іпотечного договору, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 28.04.2012 за реєстровим №1036. Наказом Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АБ «Порто-Франко» від 17.11.2014 № 52 визнано нікчемним зазначений Договір про розірвання (відмову) від Іпотечного договору, що був укладений 14.03.2014 та посвідчений нотаріально ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрований у реєстрі за №514. Посилаючись у позові на п.1 ч.3 ст.38 Закону позивач вважає, що Банк, уклавши Договір про розірвання (відмову) від Іпотечного договору , відмовився від власних майнових прав, що передбачені Іпотечним договором , який , в свою чергу, забезпечував вимоги банку за Кредитним договором (відзивна реверсивна кредитна лінія) №573/1-11 від 20.12.2011.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2015 року залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Блек сі партнерс» (далі ТОВ «Блек сі партнерс», третя особа 1) та Дочірнє підприємство «Маккенлі» (далі ДП «Маккенлі», третя особа 2).

Рішенням господарського суду Одеської області від 03.09.2015 року позов Банку задоволено частково, застосовано наслідки недійсності нікчемного Договору (реєстровий №514) про розірвання (відмову) від Іпотечного договору від 14.03.2014, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 28.04.2012 за реєстровим №1036 шляхом повернення сторін у первісний стан; стягнуто з ТОВ «Нотлексінвест» на користь Державного бюджету України 1218,00 грн. судового збору.

Задовольняючи позов, господарський суд виходив з відомостей щодо нікчемності договору про розірвання (відмову) від іпотечного договору, посвідченого 14.03.2014 приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4, реєстраційний № 514, зазначених у наказі №52 від 17.11.2014 про визнання правочинів нікчемними, вважаючи правомірним висновок Уповноваженої особи фонду про нікчемність договору, оскільки результатом його укладання стала відмова банку від власних майнових вимог, якими забезпечувалось виконання непогашеного кредитного зобовязання.

Не погоджуючись з рішення господарського суду, ТОВ «Нотлексінвест» звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати частково, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та неповним зясуванням всіх обставин справи.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду України від 17.09.2015 року апеляційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючого судді Журавльова О.О., суддів Савицького Я.Ф., Разюк Г.П.

У звязку з відпусткою судді - учасника колегії ОСОБА_6, проведено автоматичну зміну суддів, внаслідок якої для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Журавльова О.О., суддів Савицього Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду України від 21.10.2015 року розгляд справи було відкладено на 25.11.2015.

У звязку із звільненням головуючого судді Журавльова О.О., проведено автоматичну зміну суддів, внаслідок якої для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Головей В.М., суддів Савицього Я.Ф., Гладишевої Т.Я.

24.11.2015 до Одеського апеляційного господарського суду від Банку надійшло клопотання про зупинення провадження по даній справі до розгляду справи № 910/27914/14, яка розглядається Київським апеляційним господарським судом.

Відзив на апеляційну скаргу до Одеського апеляційного господарського суду не надходив.

Представник третьої особи 2 в судове засідання не зявився та не скористалися своїм правом на участь в розгляді справи апеляційним судом, хоча повідомлялися належним чином про день, час і місце розгляду справи, що підтверджується штампом канцелярії на зворотній стороні ухвали про призначення справи до розгляду, відправленої її рекомендаційною кореспонденцією.

Зокрема, надіслана апеляційним судом ДП «Маккенлі» поштова кореспонденція разом з ухвалою суду повернута у звязку із закінченням терміну зберігання, проте, колегія суддів вважає, що третя особа 2 повідомлена належним чином про день, час і місце розгляду справи з огляду на таке.

Так, у пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Крім того, у пункті 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» від 02.06.2006 №01-8/1228 зазначено, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Крім того, як зазначено в абз. 3 п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник відповідача 25.11.2015 в судовому засіданні надала пояснення, якими підтримала доводи викладені в апеляційній скарзі та просила суд, задовольнити останню.

В судовому засіданні 25.11.2015 представник позивача надала пояснення, в яких заперечувала проти апеляційної скарги та просила суд, рішення господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

25.11.2015 представник третьої особи 1 в судовому засіданні надала пояснення, якими підтримала апеляційну скаргу та просила суд, рішення господарського суду скасувати в частині задоволення позовних вимог та задовольнити апеляційну скаргу.

Заслухавши думку представників сторін щодо клопотання Банку про зупинення провадження у даній справі, оскільки справа яка розглядається Київським апеляційним господарським судом не повязана з даною справою, у звязку з цим підстави для задоволення клопотання відсутні.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів встановила наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи, між Банком та ТОВ «Нотлексінвест» було укладено кредитний договір від 20.12.2011 року №573/1-11, відповідно до умов якого банк на умовах цього договору надає Позичальнику кредит у вигляді відзивної реверсивної кредитної лінії з лімітом у сумі 8 285 000,00 грн. на строк з 20.12.2011 року по 19.12.2012 року зі сплатою 20 % річних для здійснення поточної діяльності, а Позичальник зобовязується належним чином використати та повернути Банку кредит, сплатити відсотки за користування кредитом, комісію у відповідності з умовами договору і тарифами Банку, а також виконати всі інші зобовязання в порядку і строки, визначені Договором.

Додатковими угодами від 23.04.2012 року № 1, від 13.07.2012 року № 2, від 19.07.2012 року № 3, від 24.07.2012 року № 4, від 19.12.2012 року №5, від 17.05.2013 року №6, від 10.06.2013 № 7, від 01.07.2013 року № 8, від 18.11.2013 року № 9, від 30.12.2013 року № 10, від 18.03.2014 року № 11, від 18.06.2014 року №12, від 17.07.2014 року № 13 сторони вносили зміни до кредитного договору від 20.12.2011 року №573/1-11 щодо збільшення суми ліміту відзивної реверсивної лінії, строків виконання зобовязання, порядку та строків сплати процентів за договором.

Для забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором від 20.12.2011 року №573/1-11 між Банком та ТОВ «Нотлексінвест» було укладено Іпотечний договір від 28.04.2012 року.

Предмет іпотеки за цим договором складається зі всіх майнових прав ДП «Маккенлі», які існують на момент укладання договору майнові права, які випливають з договору купівлі-продажу майнових прав від 03.04.2012 року № 7/М, укладеного між ДП «Маккенлі» та ТОВ «Нотлексінвест», згідно якого відповдіач за рахунок своїх коштів фінансує, а третя особа 2 здійснює будівництво нежитлового приміщення під будівельним № 7 на мансардному поверсі, орієнтувальною загальною площею 66,9 кв.м., у житловому будинку за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, село Фонтанка, вулиця Центральна, будинок 25, корпус 4, що стане власністю відповідача після відбудування будинку (пункт 1.2 Іпотечного договору).

14.03.2014 року Банк та відповідач уклали договір про розірвання (відмову) від Іпотечного договору, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 28.04.2012 року за реєстровим №1036.

Зокрема, даним договором від 14.03.2014 року сторони дійшли згоди розірвати (відмовитись) від Іпотечного договору з посиланням на пункт 2 статті 214 Цивільного кодексу України та зазначили, що вони свідчать про відсутність будь-яких претензій один до одного з питань, повязаних з виконанням своїх обовязків за вищезазначеним Іпотечним договором.

Наказом від 17.11.2014 року №52 Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в Акціонерному банку «ПОРТО-ФРАНКО» на підставі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визнано нікчемним договір про розірвання (відмову) від Іпотечного договору, посвідченого ОСОБА_4, приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, 28.04.2012 року за реєстровим №1036.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку щодо задоволення позовних вимог щодо застосування наслідків недійсності нікчемного договору від 14.03.2014 року №514 про розірвання (відмову) від іпотечного договору, виходячи з наступного.

Статтею 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до норми 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 20 ГК України, кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Позивач своїм наказом від 17.11.2014 року №52 визнав нікчемним договір про розірвання (відмову) від Іпотечного договору та звернувся до суду з позовом про застосування наслідків недійсності нікчемного договору, повернувши сторін у стан, який існував до укладання нікчемного правочину з проханням визначення способу виконання рішення.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що в даному випадку позивач не довів суду правомірність звернення саме з такими позовними вимогами для захисту його порушених прав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам визначеним законодавством встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач визнав нікчемний оспорюваний правочин своїм наказом, але не довів суду правомірність такого визнання у обраний ним спосіб за нормами чинного законодавства України.

Відповідач наполягає на тому, що договір про розірвання (відмову) від іпотечного договору є оспорюваним, і позивач має довести його нікчемність/недійсність на момент вчинення, тобто є спір про наявність або відсутність такого факту.

На уповноважену особу Фонду покладено обов'язок забезпечити збереження активів та документації банку (частина 1 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), який здійснюється шляхом перевірки протягом дії тимчасової адміністрації правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті. Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів. У разі отримання повідомлення уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Пунктом 1.20 Розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2, Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію зобовязана вжити заходів для витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за договорами, визначеними у пункті 1.18 цієї глави, а також має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладанням. Уповноважена особа Фонду на тимчасову адміністрацію направляє письмове повідомлення про нікчемність правочину (у тому числі договору) контрагенту за таким правочином (у тому числі договором) із посиланням на відповідну норму закону, у якій зазначені підстави нікчемності. У разі отримання повідомлення Уповноваженої особи Фонду про нікчемність правочину на підставах, визначених у пункті 1.18 цієї глави, кредитор зобовязаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину.

Таким чином, ані норми статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», недотримання яких покладені в основу позовних вимог та рішення суду першої інстанції, ані пункти 1.18 та пункт 1.20 розділу ІІІ Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2 не передбачають при обовязку уповноваженої особи провести перевірку правочинів на нікчемність, оформлювати такий висновок своїм наказом, а, навпаки, містять обовязок направити письмове повідомлення про нікчемність контрагента за правочинами, що є нікчемними, витребувати у сторони правочину майно та у разі неповернення майна застосувати наслідки недійсності нікчемного договору в судовому порядку. Доказів направлення письмового повідомлення матеріали справи не містять, а суд першої інстанції взагалі не розглянув питання правильності дотримання позивачем порядку оформлення таких його дій. Посилання позивача на нібито таке повідомлення відповідача у вигляді звернення до суду з позовом не приймається судовою колегією до уваги, оскільки направлення стороні копії позову є обов'язковим додержанням норм чинного процесуального законодавства України при зверненні до суду, а не доказом дотримання позивачем норм матеріального права України при здійсненні ним дій, наслідком яких стало звернення до суду з конкретним позовом.

Таким чином, звернення до суду з позовними вимогами про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину з визначенням способу виконання рішення в даному випадку виключає можливість взагалі розгляду таких позовних вимог по суті в звязку з невірно обраним позивачем способом захисту його порушених прав.

Позивач не скористався правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо зміни предмету позову у встановленому порядку до моменту початку розгляду справи по суті, а суд першої інстанції не звернув на це уваги і помилково розглянув справу. При цьому, відповідно до статті 83 Господарського процесуального кодексу України, суд не може самостійно виходити за межі позовних вимог. Тому судова колегія Одеського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Крім того, в аналогічних правовідносинах постановою Вищого господарського суду України від 15.09.2015 року у справі №916/1223/15-г визначено, що на дату укладання договору про розірвання (відмову) від іпотечного договору стаття 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» не містила положення, яке вказувало на нікчемність такого договору, тому дана норма не може бути застосована для визнання нікчемним договору.

На момент звернення з позовною заявою банк не довів належними та допустимими доказами у розумінні статей 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, хто є власником майнових прав за Договором купівлі-продажу майнових прав від 03.04.2012 року № 7/м на нежитлове приміщення під будівельним № 7 на мансардному поверсі, орієнтувальною загальною площею 66,9 кв. м., у житловому будинку за адресою: Одеська область, Комінтернівський район, село Фонтанка, вулиця Центральна, будинок 25, корпус 4 після відбудування будинку з урахуванням укладання Договору факторингу та договору про відступлення права вимоги.

Судова колегія Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що господарський суд Одеської області неповно зясував обставини справи, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції не було зясовано питання щодо відчуження третім особам майнових прав на приміщення (квартири) у вищезазначеному житловому будинку та залучення таких третіх осіб до участі у справі.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що рішення суду, як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав та свобод людини та здійснення принципу верховенства права, тому місцевий господарський суд при винесенні рішення повинен неухильно дотримуватись у відповідності до норм матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи, які мають бути зясовані шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у справі.

У відповідності до приписів пунктів 3, 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду України є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права і невідповідність висновків суду обставинам справи.

Судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального і процесуального права і висновок господарського суду про часткове задоволення позову є таким, що не відповідає обставинам справи.

Тому судова колегія Одеського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Одеської області від 03.09.2015 року - скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові в повному обсязі у звязку з безпідставністю.

Керуючись ст. 99, 101-105 ГПК України колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нотлексінвест» - задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 03 вересня 2015 року скасувати.

У задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Порто-Франко», в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - відмовити.

Постанова, згідно ст. 105 ГПК України, набуває законної сили з дня її оголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя: Головей В.М.

Судді: Гладишева Т.Я.

ОСОБА_7