Ухвала суду № 538083, 03.04.2007, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.04.07 р. № 46/456-А

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Алданової С.О.

Борисенко І.В.

при секретарі: Дубінкіній Ю.А.

За участю представників:

від позивача -Савченко С.В. – (дов. № 29/09-1 від 29.09.2006р.)

відповідача: Котікова О.В. – (дов. № 245/9/10-008 від 19.01.2007р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва

на постанову Господарського суду м.Києва від 17.11.2006

у справі № 46/456-А (Шабунін С.В.)

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Левел"

до Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Альфа-Левел” звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення – рішення.

Постановою Господарського суду м. Києва від 17.11.2006р. у справі № 46/456-А позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із згаданою постановою, відповідач оскаржив її в апеляційному порядку, просив скасувати постанову Господарського суду м. Києва від 17.11.2006р. по справі № 46/456-А повністю та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову повністю.

Представник апелянта в судовому засіданні апеляційної інстанції апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Від представника позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу в яких він просить постанову залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

На підставі акту № 649-23-2-31486808 від 01.08.2006р. про результати документальної невиїзної перевірки достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість ТОВ “Альфа-Левел” при взаємовідносинах з ТОВ “Укрстартеко” за період з 01.03.2004р. по 01.10.2004р. відповідачем прийнято податкове повідомлення –рішення № 0010182302/0 від 07.08.2006 р., яким згідно з пп. “б” пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 22 122,00 грн., в тому числі 14 748,00 грн. основного платежу та 7 374,00 грн. штрафних санкцій.

В акті перевірки зазначено, що рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 09.03.2006 установчі документи контрагента позивача —ТОВ “Укрстартеко”, свідоцтво платника ПДВ ТОВ “Укрстартеко” визнані недійсними. А тому, на думку перевіряючих, підстави для включення до складу податкового кредиту сум ПДВ за податковими накладними, виданими ТОВ “Укрстартеко”, у позивача відсутні.

Колегія суддів, не погоджується з висновками відповідача викладеними в акті перевірки, враховуючи наступне.

Згідно з рахунками-фактурами № 03/11 від 11.03.2004 року на загальну суму 23 018,35 грн., № 02/19 від 19.02.2004 р. на загальну суму 39 187,20 грн., № УС –0000504 від 29.09.2004 р. на загальну суму 26 286,58 грн. ТОВ “Укрстартеко” було реалізовано на користь позивача запасні частини до автомобілів та інше обладнання.

ТОВ “Укрстартеко” виписало на користь позивача за період з 01.03.2004 року по 01.10.2004 р. податкові накладні на загальну суму 88 492,13 грн., в т.ч. ПДВ –14 748,69 грн.

Операції по придбанню товару відображено в книзі обліку придбання товарів за березень та вересень 2004 року на суму 14 748,69 грн. згідно податкових накладних: № 12/03 від 12.03.04 р. на суму 39 187,20 грн., № 11/03 від 11.03.04 р. на суму 23 018,35 грн., № 504 від 29.09.04 р. на суму 26 286,58 грн.

В рахунок оплати за придбані товари позивачем на рахунок ТОВ “Укрстартеко” перераховано грошові кошти на загальну суму 88 492,13 грн. в т.ч. ПДВ –14 748,69 грн., що не заперечує відповідач.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва № 1769/06 від 09.03.2006 р. визнано недійсними установчі документи ТОВ “Укрстартеко” (код ЄДРПОУ - 32486374) –з моменту їх складання, визнано недійсним свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ “Укрстартеко” з моменту внесення в реєстр платників податку на додану вартість.

Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій : або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата дотримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів.

Відповідно до п.п.7.2.3. п.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця (платника податку) у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам п.7.2.1. п.7.2. ст.7 Закону.

Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Виписані податкові накладні ТОВ “Укрстартеко” на користь позивача відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, що не заперечується відповідачем.

На думку колегії суддів, посилання відповідача на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09.03.2006 є не обгрунтованими, оскільки, не відповідає вимогам пп. 25.3 п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 датою виключення платника податку на додану вартість з реєстру та анулювання свідоцтва є відповідна дата прийняття рішення суду. Рішення суду про визнання установчих документів ТОВ “Укрстартеко” прийняте 09.03.2006.

Таким чином, на дату складання ТОВ “Укрстартеко” податкових накладних та видачі їх позивачу, ТОВ “Укрстартеко” було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, про що мало відповідне свідоцтво, а відтак мало право складати податкові накладні. В свою чергу, позивач мав право включати ПДВ по таким податковим накладним до складу податкового кредиту по факту їх отримання від продавця на підставі пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Зі змісту пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” випливає, що лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права на включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не передбачає.

Як свідчать матеріали справи, на момент проведення перевірки позивач мав усі необхідні податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту, і цей факт відповідачем не заперечується.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що податкові накладні складені з порушенням законодавства України. Доказів анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість ТОВ “Укрстартеко” станом на час видачі позивачу податкових накладних до суду не надано.

Відповідно до п. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, колегія вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку, що податкове повідомлення – рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва від 07.08.2006р. № 0010182302 підлягає визнанню недійсним.

Виходячи з наведеного, колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва не підлягає задоволенню, а постанова Господарського суду м. Києва від 17.11.2006 року у справі № 46/456-А не підлягає скасуванню.

Керуючись п. 6 розділу 7 “Прикінцеві та перехідні положення”, ст. ст. 195 198,200, 205-206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення, постанову Господарського суду м. Києва від 17.11.2006 року у справі № 46/456-А залишити без змін.

Матеріали справи № 46/456-А повернути до Господарського суду м. Києва.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом місяця у встановленому законом порядку.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді

Алданова С.О.

Борисенко І.В.