Постанова № 53806416, 24.11.2015, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

пр. Леніна, 5, м. Харків, 61022, тел. 050-056-77-75

Постанова

Іменем України

23.11.2015 р. справа №905/1322/15

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів за участю представників сторін: від позивача: від відповідача:ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 ОСОБА_4 за довіреністю; не з'явився; розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ на рішення господарського судуДонецької областівід05 жовтня 2015 р. (підписано 12.10.15р.)у справі№ 905/1322/15 (суддя О.В. Кротінова)за позовомПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ до Комунального підприємства "Красноармійськтепломережа", м. Красноармійськпростягнення 17 028 103 грн. 14 коп.

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015р. Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» (далі ПАТ «НАК «Нафтогаз України», позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення з Комунального підприємства "Красноармійськтепломережа" (далі КП "Красноармійськтепломережа", відповідач) грошових коштів у сумі 17 028 103 грн. 14 коп., з яких борг у сумі 7 736 972 грн. 61 коп., пеня у сумі 2 584 142 коп. 03 коп., інфляційні нарахування у сумі 6 323 793 грн. 40 коп. та 3% річних у сумі 383 195 грн. 10 коп.

Під час розгляду справи позивач змінював розмір позовних вимог та за остаточними вимогами просить стягнути з відповідача на його користь борг у сумі 6 801 388 грн. 49 коп., пеню у сумі 2 584 142 коп. 03 коп., інфляційні нарахування у сумі 6 323 793 грн. 40 коп. та 3% річних у сумі 383 195 грн. 10 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області 05.10.15р. по даній справі позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 13 448 224 грн. 23 коп., з яких 6 801 388 грн. 49 коп. - основний боргу, 1 291 906 грн. 37 коп. - пеня, 4 972 360 грн. 05 коп. інфляційні нарахування, 382 569 грн. 32 коп. - 3% річних, а також, судовий збір у сумі 63 260 грн. 64 коп.

У стягненні пені в сумі 1 291 906 грн. 37 коп. відмовлено на підставі застосування судом п.1 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України і п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

У частині задоволення позову рішення суду мотивоване доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог.

Дане рішення суду оскаржено позивачем в апеляційному порядку у частині вирішення спору з застосуванням судом приписів ст.233 Господарського кодексу України.

Апелянт вважає, що місцевий господарський суд незаконно зменшив розмір стягуваємої пені і штрафу.

Відповідач проти апеляційної скарги заперечив за доводами, викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, вважає рішення господарського суду Донецької області законним та обґрунтованим.

Розпорядженням виконуючого обовязки Голови суду №04-08/1029/15 від 23.11.2015 р. змінено склад судової колегії, суддю Попкова Д.О. було змінено на суддю Стойка О.В.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст.811 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.99 ГПК України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно ч.2 ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, але надав клопотання у якому просить справу розглянути без його участі, за наявними в ній матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія Донецького апеляційної господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарським судом першої інстанції, 02.12.2013р. ПАТ «НАК «Нафтогаз України», як «Продавець» та КП "Красноармійськтепломережа", як «Покупець» уклали договір купівлі-продажу природного газу №610/14-ТЕ-6, згідно з яким продавець зобовязався передати у власність покупцю у 2014р. природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ «НАК «Нафтогаз України» за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, а покупець зобовязався прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього правочину (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору, газ, що продається за цим договором, використовується покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням, релігійними організаціями, національними творчими спілками та їх регіональними осередками (крім обсягів, що використовуються для виробничо-комерційної діяльності).

Згідно додаткової угоди №2 від 29.04.2014р. до наведеного договору пункт 1.2 змінено та визначено постачання газу для його використання покупцем виключно для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням.

За визначеннями п.2.1 договору продавець передає покупцю в період з 01.01.2014р. по 31.12.2014р. газ обсягом до 21819,0 тис.куб.м., в тому числі по місяцях кварталів (тис.куб.м.): січень 4744,0, лютий 4173,0, березень 3647,0, квітень - 595,0, травень 0, червень 0, липень 0, серпень 0, вересень 0, жовтень 1144,0, листопад 3267,0, грудень 4249,0.

Відповідно до пунктів 2.1.1 та 2.1.2 договору сторони домовились про можливу зміну планового обсягу передачі газу протягом місяця продажу відповідно до встановленого порядку, а також дозволене відхилення місячного обсягу переданого газу в розмірі +-5% від узгодженого обсягу без коригування.

Згідно з п.3.3 договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцю у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу. Обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця.

Пунктом 3.4 договору встановлено, що акт приймання-передачі газу містить дані про фактичні обсяги використаного газу, його фактичну ціну та вартість. Акти є підставою для остаточних розрахунків між сторонами.

Згідно п.5.2 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 28.01.2014р. до нього, до сплати за 1000 куб.м. природного газу становить 1 091 грн.00 коп., крім того ПДВ 20% - 218 грн. 20 коп., що разом становить 1 309 грн. 20 коп.

Згідно з п.6.1 договору, оплата за газ здійснюється покупцем виключного грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Додатковою угодою №3/51-02/2 від 16.10.2014р. до договору було змінено пункт 6.3 договору.

За умовами п.6.3 договору (з урахуванням додаткової угоди №3/51-02/2 від 16.10.2014р. до договору) в платіжних дорученнях покупець повинен обовязково зазначити номер договору, дату його підписання та призначення платежу без зазначення періоду, за який здійснюється оплата. За наявності заборгованості у покупця за цим договором продавець має право зарахувати кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за газ, поставлений в минулі періоди по цьому договору, в порядку календарної черговості виникнення заборгованості. Кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передплата за умови відсутності заборгованості за цим договором або якщо погашення такої заборгованості передбачено договорами про організацію взаєморозрахунків, укладеними відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.01.2014р. №30.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Договір набирає чинності з дати підписання та скріплення печатками, і діє в частині реалізації газу до 31.12.2014р., а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення. (п.11.1 договору).

Матеріали справи містять акти приймання-передачі природного газу від 31.01.2014р., від 28.02.2014р., від 31.03.2014р., від 30.04.2014р., від 31.10.2014р., від 30.11.2014р. та від 31.12.2014р. за період січень квітень, жовтень - грудень 2014р., що підписані сторонами та скріплені печатками підприємств.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами 1,2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Встановлено, що за спірний період відповідач отримав від позивача природній газ на загальну суму 21 761 159 грн.76 коп.

В порушення умов договору відповідач за спожитий природній газ розрахунки здійснював несвоєчасно та не у повному обсязі у звязку з чим утворилась заборгованість в сумі 6 801 388 грн. 49 коп., яка підлягає до стягнення.

У частині стягнення боргу в сумі 935 584 грн. 12 коп. вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду щодо вирішення спору у частині стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.

Позивач розрахував 3% річних за період з 15.02.14р. по 30.04.15р., розмір яких склав 383 195 грн. 10 коп.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що 3% річних обґрунтовано розраховані за період з 15.02.14р. по 30.04.15р. що склало 382 569 грн. 32 коп., які підлягають до стягнення.

Інфляційні нарахування у сумі 6 323 793 грн. 40 коп., розраховані позивачем за період з грудня 2014р. по квітень 2015р.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що інфляційні нарахування підлягають до стягнення лише в сумі 4 972 360 грн. 05 коп.

Позивачем пеня нарахована за період з 01.03.14р. по 30.04.15р. включно, розмір якої склав 2 584 142 грн. 03 коп.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, обґрунтовано заявлена до стягнення пеня у сумі 2 583 812 грн. 74 коп.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням в якому просить зменшити розмір стягуваємої пені на 99,9 відсотків.

В обґрунтування клопотання відповідач просив суд врахувати його складне фінансове становище, наявність зазначеної суми збитків, дебіторської та кредиторської заборгованості та ступень вини.

Пунктом 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України передбачено право господарського суду при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно п. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до п. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Позивачем не надано доказів понесення ним збитків у звязку з несвоєчасною оплатою відповідачем спожитого природного газу.

Судова колегія приймає до уваги, що відповідач є збитковим комунальним підприємством, а також, умови призначення використання природного газу, а саме, надання у подальшому послуг з постачання теплової енергії, у тому числі населенню, яке звільнено від сплати штрафних санкцій (пені та штрафу) за несвоєчасне здійснення комунальних платежів.

За таких обставин, суд першої інстанції на законних підставах зменшив розмір стягуваємої пені на підставі п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та стягнув з відповідача на користь позивача пеню лише у сумі 1 291 906 грн. 37 коп.

Таким чином, судова колегія дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду відповідає обставинам справи, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає залишенню в силі.

Судові витрати за апеляційною скаргою покладаються на заявника скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.33, 43, 49, п.3 ст 83, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ на рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2015р.у справі № 905/1322/15 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 05.10.2015 року у справі № 905/1322/15 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

ГоловуючийК.І. Бойченко

Судді:О.В. Стойка

ОСОБА_3

Надруковано: 5 прим.

1.позивачу

2. відповідачу

3. у справу

4. апеляційному суду

5. ГСДО