Рішення № 53805238, 19.11.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 14/151/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2015 Справа № 908/5269/15

Суддя господарського суду Запорізької області Сушко Л.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФІТО-ЛЕК» (юридична адреса 61140 м. Харків, просп. Гагаріна, б. 48 кв. 47; фактична адреса 61004 м. Харків, вул. Примакова, б. 46)

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія «Кордіс» (адреса 69035 м. Запоріжжя, вул. Лермонтова/Перемоги, б. 23/67 прим. 4)

про стягнення заборгованості

За участю уповноважених представників сторін:

від позивача: не зявився

від відповідача: не зявився

Суть спору:

05 жовтня 2015 року Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФІТО-ЛЕК» (далі за текстом ТОВ «ФІТО-ЛЕК») звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до Відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія «Кордіс» (далі за текстом ТОВ «Компанія «Кордіс») про стягнення заборгованості.

Системою документообігу господарського суду здійснено автоматичний розподіл справи для розгляду між суддями та справу призначено до розгляду головуючому судді Сушко Л.М.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 06.10.2015р. порушено провадження у справі №908/5269/15, судове засідання призначено на 03.11.2015р., у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.11.2015р. розгляд справи відкладено до 19.11.2015р.

В судовому засіданні 19.11.2015р. розгляд справи закінчено, на підставі ст.ст. 82-85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду, повідомлено про дату виготовлення повного тексту рішення.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що на виконання умов укладеного між Сторонами Договору №273 від 20.05.2015р. Відповідачеві поставлено товар на загальну суму 11 974,34 грн. Відповідач в порушення умов Договору отриманий товар оплатив частково на суму 4500,00 грн.. Таким чином, заборгованість становить 7 474,34 грн. Також зазначив, що Відповідачем порушено строки внесення платежів, отже крім основної заборгованості, відповідно до діючого законодавства України та умов Договору тому у Позивача виникає право на стягнення з Відповідача штрафу.

З огляду на зазначене Позивач просить стягнути з ТОВ «Компанія «Кордіс» на користь ТОВ «ФІТО-ЛЕК» 7 474,34 грн. основного боргу, 1 494,87 грн. штрафу та покласти на Відповідача судові витрати.

Відповідач заявлені позовні вимоги не спростував, відзив на позов суду не надав, представник Відповідача в судове засідання за викликом суду не зявився, правом надати відзив на позов не скористався.

Відповідно до п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р., особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством звязку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали господарського суду Запорізької області від 06.10.2015р. про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи від 03.11.2015р. були направлені за адресою місцезнаходження ТОВ «Компанія «Кордіс», вказаною у позовній заяві та зазначеною у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 69035 м. Запоріжжя, вул. Лермонтова/Перемоги, б. 23/67 прим. 4.

Таким чином, Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав ї охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобовязує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем вимоги ухвали суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Чисельними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий розсуд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За клопотанням представника Позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксування судового процесу.

Судом у відповідності з вимогами статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника Позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив наступне.

20.05.2015р. між ТОВ «ФІТО-ЛЕК» - Постачальник та ТОВ «Компанія «Кордіс» уклеєно Договір №273 (далі за текстом Договір).

За умовами п. 1.1. Договору, Постачальник бере на себе зобовязання передати (поставити) у власність Покупцю протягом дії Договору Товар в асортименті та кількості, вказаній в накладних, які є невідємною частиною даного Договору. Покупець зобовязується прийняти цей Товар і своєчасно здійснити його оплату на умовах, визначених даним Договором.

Згідно п. 3.2. Договору, постачання здійснюється окремими партіями, оформленими відповідними видатковими накладними.

В п. 3.5. Договору Сторони узгодили, що розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних, шляхом відстрочення платежу протягом 7 календарних днів з моменту отримання товару Покупцем. Датою поставки вважається дата отримання товару Покупцем, про що Покупцем робиться відмітка у видатковій накладній. Якщо дата отримання товару не вказана Покупцем у видатковій накладній, датою отримання товару вважається дата виписки видаткової накладної.

Строк дії Договору Сторонами встановлено до 31.12.2020р., а щодо зобовязань за договором до повного їх виконання (п. 10.1. Договору).

На виконання умов Договору Позивачем на підставі видаткових накладних №100145979/2 від 21.05.2015р. на суму 9 758,04 та № 100145979/2 від 21.05.2015р. на суму 2 216,30 поставлено Відповідачеві товар на загальну суму 11 974,34 грн.

Про поставку товару Позивачем та отримання цього товару Відповідачем свідчать підписи уповноважених представників Сторін та печатки Підприємства на вищезазначених видаткових накладних.

Однак, в порушення умов Договору Відповідачем отриманий товар оплачено частково лише на суму 4500,00 грн., що підтверджується відповідною банківською випискою від 31.08.2015р.

Таким чином, на час судового розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором становить 7 474,34 грн.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утриматися від певних дій, а інший субєкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.

Відповідно п. п. 1, 2 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобовязання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги, якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших субєктів, зобовязані поновити їх, не чекаючи предявлення їм претензії чи звернення до суду.

З урахуванням вищевикладених обставин та зазначених норм права суд дійшов висновку про наявність порушень умов Договору з боку Відповідача, а тому позовні вимоги ТОВ «ФІТО-ЛЕК» щодо стягнення з ТОВ «Компанія «Кордіс» на свою користь основної заборгованості в розмірі 7 474,34 грн. є обґрунтовані, а відтак підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач, посилаючись на прострочення виконання Відповідачем зобовязання за Договором, просить стягнути з останнього на свою користь 1 494,87 грн. штрафу

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Частинами першою та четвертою ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобовязань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором, ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України.

Відповідно до п. 7.2. Договору, за прострочення платежу, обумовленого в п. 3.5. Договору, Покупець сплачує Постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості одержаного товару, за яким допущено прострочення платежу, а також суму боргу з урахуванням індексу інфляції, згідно ст. 625 ЦК України за весь час прострочення та 18% річних від простроченої суми.

Оскільки Відповідач допустив прострочення виконання зобовязань по Договору, вимога Позивача про стягнення штрафу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

За приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обовязок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відтак, Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

При цьому, Відповідач правом участі в судовому засіданні та правом надання відзиву на позов не надав.

За викладених обставин, позовні вимоги ТОВ «ФІТО-ЛЕК» про стягнення з ТОВ «Компанія «Кордіс» на свою користь 7 474,34 грн. основної заборгованості, та 1 494,87 грн. штрафу підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 Господарського процесуального кодексу України господарський суд Запорізької області, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФІТО-ЛЕК» до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія «Кордіс» про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія «Кордіс» (69035 м. Запоріжжя, вул. Лермонтова/Перемоги, б. 23/67 прим. 4, код ЄДРПОУ 36247382) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ФІТО-ЛЕК» (юридична адреса 61140 м. Харків, просп. Гагаріна, б. 48 кв. 47; фактична адреса 61004 м. Харків, вул. Примакова, б. 46, код ЄДРПОУ 21194014) 7 474 (сім тисяч чотириста сімдесят чотири) грн. 34 коп. основної заборгованості, 1 494 (одну тисячу чотириста девяносто чотири) грн. 87 коп. штрафу, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.М. Сушко

Рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України 24.11.2015р.