Ухвала суду № 53804987, 25.11.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 листопада 2015 року Справа № 916/2545/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

Є.Борденюк - головуючого (доповідача), Д. Кривди, С.Могилрозглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_4на постановувід 25.07.2014Одеського апеляційного господарського судуу справі№ 916/2545/13за позовомЗаступника прокурора Одеської області в інтересах державидоОдеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "АРТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "Утьосов", Приватного підприємства "ЕЛАС-КОМБІ", Фірми "ХАРРІСОНС-ТРАНС-СЕРВІС" у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю, Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ-ІНВЕСТ ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "ІВ-ІММОБІЛЬЄ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ", Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЕРА", Товариства з обмеженою відповідальністю "АВЕРС СТРОЙ"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет споруна стороні відповідачівДепартаменту комунальної власності Одеської міської радипровизнання незаконним та скасування пункту рішення Одеської міської ради, визнання недійсними договорів дарування, купівлі-продажу, зобов'язання вчинити діїВ С Т А Н О В И В :

Заступник прокурора Одеської області в інтересах держави звернувся до господарського суду з позовною заявою до Одеської міської ради, ТОВ "АРТ", ТОВ "Утьосов", ПП "ЕЛАС-КОМБІ", Фірми "ХАРРІСОНС-ТРАНС-СЕРВІС" у вигляді ТОВ, ТОВ "ІВ-ІНВЕСТ ЛТД", ТОВ "ІВ-ІММОБІЛЬЄ", ТОВ "ДЖІ ЕМ ДЖІ КОНТЕНТ", ТОВ "ОПЕРА", ТОВ "АВЕРС СТРОЙ" про (з урахуванням уточнення позовних вимог):

визнання незаконним та скасування пункту 13 рішення Одеської міської ради від 14.04.2010 № 5649-V "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради";

визнання недійсним договору дарування від 12.08.2010 об'єкта власності ТОВ "АРТ" - адміністративної будівлі літ. "А", загальною площею 6756,7 кв.м., по вул. Верстатобудівній, 12 у м. Одесі, що укладений між ТОВ "АРТ" та Одеською міською радою;

визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єктів комунальної власності Одеської територіальної громади - 23 приміщень від 12.08.2010, що укладений між Одеською міською радою та ТОВ "АРТ";

зобов'язання осіб (відповідачів), яким ТОВ "АРТ" відчужило набуті ним за договором купівлі-продажу від 12.08.2010 приміщення, повернути відповідні приміщення територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради шляхом виселення.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2014 у задоволені позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2014 рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2014 скасоване, позовні вимоги задоволені частково.

Припинене провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування пункту 13 рішення Одеської міської ради від 14.04.2010 №5649-V.

Визнаний недійсним договір дарування від 12.08.2010. Визнаний недійсним договір купівлі-продажу об'єктів комунальної власності Одеської територіальної громади - 23 нежитлових приміщень від 12.08.2010. Визнаний недійсним договір міни, укладений 12.08.2010 між ТОВ "АРТ" та Одеською міською радою, 23 об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси на об'єкт власності ТОВ "АРТ" - адміністративну будівлю літ. "А", загальною площею 6756,7 кв.м., по вул. Верстатобудівна, 12, м. Одеса.

У решті у задоволені позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014 постанова Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2014 скасована у частині припинення провадження у справі; у цій частині прийняте нове рішення: визнаний недійсним п. 13 рішення Одеської міської ради № 5649-V від 14.04.2010 "Про перелік об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2010 році, та внесення змін до рішень Одеської міської ради".

Визнаний недійсним договір міни, укладений між Одеською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТ" шляхом підписання удаваних правочинів: договору дарування від об'єкта власності ТОВ "АРТ" - адміністративної будівлі літ. "А", загальною площею 6756,7 кв.м., по вул. Верстатобудівній, 12 у м. Одесі та договору купівлі-продажу 23 об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси.

У частині відмови у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання повернути майно рішення та постанова залишені без зміни.

02.10.2015 до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2015 звернулась ОСОБА_4 У касаційній скарзі заявник просить відновити строк на касаційне оскарження з посиланням на те, що останній стало відомо про наявність оскаржуваного судового рішення лише 14.09.2015 внаслідок ознайомлення з матеріалами справи.

При цьому, ОСОБА_4 зазначає, що один із об'єктів, який був відчужений Одеською міською радою Товариству з обмеженою відповідальністю "АРТ" за визнаним недійсним договором міни, а саме приміщення 1 поверху, загальною площею 94,4 кв.м. по вул. Торговій, буд. 29/31 у м. Одесі, 05.11.2010 (далі - об'єкт) був відчужений Товариством з обмеженою відповідальністю "АРТ" Фірмі ПП "Стенфорд-Інвест"; у подальшому, Фірма ПП "Стенфорд-Інвест" відчужило об'єкт ОСОБА_5 (договір купівлі-продажу № 865), який, у свою чергу, подарував об'єкт ОСОБА_4 (договір дарування № 4-1496).

З посиланням на вказане вище, ОСОБА_4 стверджує, що оскаржене судове рішення винесене щодо її майна, що, на думку заявника касаційної скарги, є підставою для звернення до Вищого господарського суду України з відповідною касаційною скаргою.

Розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відмову у її прийняті з огляду на таке.

Відповідно до ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторони, прокурор, треті особи, особи, які не брали участі у справі, але щодо яких суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати касаційну скаргу, зокрема, на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду.

Згідно з ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У випадку звернення з касаційною скаргою, особа, яка не брала участі у справі, повинна довести що оскарженим судовим рішенням суд вирішив питання про її права та обов'язки.

Касаційна скарга ОСОБА_4, у якій стверджується, що заявник є власником об'єкту, не містить жодних матеріалів на підтвердження вказаного статусу власника.

Разом з тим, постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2014 прийняте рішення, зокема, про визнання недійсним договору дарування від 12.08.2010 та договору купівлі-продажу об'єктів комунальної власності Одеської територіальної громади - 23 нежитлових приміщень від 12.08.2010, а також про припинення провадження у справі у частині визнання недійсним пункту 13 рішення Одеської міської ради від 14.04.2010 № 5649-V.

Однак, ОСОБА_4 стороною визнаних недійсними договорів не була, а пункт 13 рішення Одеської міської ради від 14.04.2010 № 5649-V не стосується її прав та обов'язків, з огляду на що, оскарженим судовим рішенням у наведеній вище частині не вирішувались питання щодо права та обовязків заявника касаційної скарги.

Водночас, на наявне за твердженням ОСОБА_4 у неї право власності на об'єкт могло б вплинути задоволення позовної вимоги про витребування переданих за визнаними недійсними договорами приміщень.

Однак, рішенням Господарського суду Одеської області від 14.03.2014 відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов'язання осіб (відповідачів), яким ТОВ "АРТ" відчужило набуті ним за договором купівлі-продажу від 12.08.2010 приміщення, повернути відповідні приміщення територіальній громаді м. Одеси в особі Одеської міської ради шляхом виселення.

У вказаній частині рішення Господарського суду Одеської області від 14.03.2014 залишене без зміни постановою Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2014 та постановою Вищого господарського суду України від 16.10.2014.

Враховуючи вказане вище, ОСОБА_4 не доведено, що оскарженим судовим рішенням вирішенні питання про її права та обов'язки, з огляду на що у прийняті касаційної скарги слід відмовити.

Крім того, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає, що відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", у редакції, що діє з 01.09.2015, ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Законом передбачена сплата судового збору з апеляційної та касаційної скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви незалежно від того, чи оскаржується все рішення (постанова) суду в цілому чи його частина.

Однак, звертаючись з касаційною скаргою на судове рішення, яке винесено щодо трьох немайнових вимог (визнання недійсними договорів та рішення міської ради) та однієї майнової вимоги (зобов'язання повернути майно), заявник сплачує 1461,60 грн судового збору (квитанція № 3160110032 від 01.10.2015), що відповідає розміру ставки судового збору за подання касаційної скарги при оскаржені судового рішення, ухваленого щодо однієї немайнової вимоги.

Керуючись ст. ст. 86, 107 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити у прийнятті касаційної скарги ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 25.07.2014 у справі № 916/2545/13.

Матеріали касаційної скарги повернути скаржнику.

Судді: Є. Борденюк

Д. Кривда

С. Могил